Тренер курсу РЄ HELP Олександр Корнага: Багатогранність та насиченість перших модулів закладає підвалини успішного проходження Курсу, а найголовніше – якісного та плідного застосування отриманих знань у щоденній практиці адвоката.

Триває навчання адвокатів на онлайн-курсі програми Ради Європи HELP «Основні принципи захисту прав людини у сфері біомедицини», що стартував у Вищій школі адвокатури НААУ 06.02.2023 року.

Підсумки першого місяця навчання та проходження учасниками модулів «Вступ» і «Добровільна та інформована згода» підводимо разом з тренером Курсу Олександром Корнагою, адвокатом, членом Ради Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ.

“Здавалося б нічого особливого, але саме багатогранність та насиченість перших модулів закладає підвалини успішного проходження всього курсу, а найголовніше – якісного та плідного застосування отриманих знань у щоденній практиці адвоката.”- переконаний Олександр Корнага.

Ключовою темою першого етапу Курсі виступає Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини: Конвенція про права людини та біомедицину (надалі - Конвенція Ов’єдо) – і це не випадково. Норми Конвенції Ов’єдо – це ключовий елемент для переходу національного законодавства на якісно новий рівень захисту прав людини у медичній галузі.

Для прикладу, у ст.5 Конвенції міститься норма, що регламентує право на відмову від раніше наданої добровільної інформованої згоди на медичне втручання.

Одночасно, Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (тут і надалі - Основи), в якості фундаментального нормативно-правового акту, у чинній редакції дійсно вимагає отримання від пацієнта добровільної інформованої згоди на будь-яке медичне втручання, але зовсім не регламентує дії медичного персоналу в разі відмови від раніше наданої ним згоди після її підписання або в ході такого втручання. Таким чином, може скластися хибне уявлення, що волевиявлення пацієнта після надання добровільної інформованої згоди на медичне втручання, не повинне братися до уваги.

Іншим яскравим прикладом є закріплене в Конвенції право пацієнта «не знати» про певні аспекти стану свого здоров’я, на противагу чинній нормі права закріпленій у ст. 39 Основ, де лікар має право надавати пацієнту неповну інформацію про стан здоров’я останнього, якщо це може зашкодити процесу лікування.

Учасники курсу, виходячи з реальних прикладів, законодавства та судової практики можуть бачити різницю у підходах: в міжнародних нормативно-правових актах завжди саме людина, її гідність, почуття та моральний стан є центром права; людина (пацієнт) є суб’єктом, а не об’єктом права.

Цікавою ілюстрацією вищевказаних підходів, серед інших, є рішення ЄСПЛ у справі «Ламберт та інші проти Франції», в якому суд висловив справедливу та обґрунтовану думку щодо того, що саме пацієнт є ключовою особою у процесі ухвалення рішень, а його добровільна згода має залишатися у центрі всього процесу, навіть якщо він не може висловитися.

Здавалося б, як можна враховувати, а тим більше керуватися волею пацієнта, що не може висловитися? Абсолютно, можна і потрібно. Учасникам курсу на численній практиці аргументовано демонструються конкретні алгоритми дій у таких випадках.

Інший цікавим прикладом є рішення ЄСПЛ у справі «Богуміл проти Португалії». Вказана судова справа, є однією з тих, що демонструє необхідність знань адвокатами азів медичного права, навіть якщо останні не практикують у вказаній галузі. Зокрема, у справі йдеться про те, що особа, яка незаконно перевозила наркотичні речовини, пакетики з розфасованим кокаїном, ковтнув один з таких аби уникнути виявлення. Зазначений пакетик був вилучений засобами медичного втручання без отримання відповідної добровільної інформованої згоди, що послугувало підставою для оскарження таких дій.

Рішенням ЄСПЛ встановлено відсутність порушення гарантованих прав, через збереження розумного балансу між суспільним та приватним інтересом, а найголовніше через те, що негайне медичне втручання було необхідним для врятування життя особи для запобігання смертельній інтоксикації кокаїном.

Слід відзначити, що слухачам курсу детально розкрито випадки надання медичної допомоги без отримання добровільної інформованої згоди з врахуванням особливостей національного та міжнародного законодавства.

На завершення Олександр Корнага наголосив, що програма Ради Європи HELP «Основні принципи захисту прав людини у сфері біомедицини» не є класичним курсом підвищення кваліфікації, де є викладачі та слухачі. Курс скоріше є дорогою з двостороннім рухом, де йде активне обговорення запропонованих тем, положень нормативно-правових актів та доцільності імплементації окремих норм права, як наслідок, новими знаннями та навичками збагачуються і тренери, і слухачі. Навчання на Курсі дає можливість поринути в цілковито інший, просунутіший рівень медичного права, як в теоретичному, так і в практичному аспектах.