Несплата аліментів, відмова від шлюбу: відшкодування шкоди
Матеріал підготували член Центру сімейного права, адвокат АО «АФ «АКТІО» Тетяна Кондратенко та член Центру сімейного права, адвокат Лілія Єрмоленко
Кондратенко Тетяна
04.07.2023

Відшкодування шкоди у зв’язку з несплатою аліментів, відмовою від шлюбу, визнанням шлюбу недійсним з підстав укладення його особою, яка перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі, відшкодування витрат, пов’язаних з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля у зв’язку з розірванням шлюбу: огляд судової практики.

Судова практика розгляду спорів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в зв’язку з відмовою від шлюбу.

З аналізу судової практики вбачається, що відшкодування матеріальної шкоди в зв’язку з відмовою від шлюбу не набуло значного поширення на практиці. Таких справ не багато у судах.

Суди задовольняли позовні вимоги до нареченого/ нареченої про відшкодування витрат, в разі надання доказів подання заяви про укладення шлюбу та документального підтвердження таких витрат.

При розгляді даної категорії справ суди відмовляли у відшкодуванні моральної шкоди, зазначаючи, що законодавством це не передбачено.

Наводимо приклади із судової практики щодо розгляду даної категорії справ.

У травні 2016 року позивач, який є громадянином іншої держави, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 312 840 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 391 050 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що в серпні 2014 року через мережу інтернет познайомився з дівчиною та провів з нею обручальну церемонію (14.08.2015 року), яка є попереднім етапом у взаємостосунках.

Для церемонії позивач придбав коштовності і ювелірні вироби, зокрема, 2 каблучки з діамантами, 2 діамантові сережки, браслет і кулон з діамантом; золоті сережки і кулон з камінням - 2 спідниці (біла, червона), гаманець, 2 комплекти простирадла.

Придбані прикраси та речі передав відповідачці. Також він передав відповідачу гроші в сумі 500 доларів США, які нібито були потрібні на вивчення англійської мови.

Після отримання коштів та речей, дівчина почала уникати спілкування з позивачем. На прохання повернути прикраси, відповідач відмовила, зазначивши, що її рішення не виходити за нього заміж, не впливає на отримані прикраси.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 15.09.2016 року позовні вимоги задоволено частково – стягнуто на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди кошти в розмірі 312 840 грн. та в рахунок моральної шкоди кошти в розмірі 130 351,66 грн.

Враховуючи, що речі та ювелірні прикраси були подаровані у зв’язку з майбутнім шлюбом, а відповідач фактично відмовилась від шлюбу, суд дійшов до висновку про доведеність позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди.

Однак суд апеляційної інстанції не погодився з цим рішенням, скасував його та ухвалив нове про залишення без задоволення позовних вимог.

Підставою для скасування стало те, що позивач не надав доказів приготування до весілля, подання заяви про реєстрацію шлюбу, не пред’явив до відповідача вимог про розірвання договору дарування, через що відсутні підстави для задоволення позову про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди.

(постанова Харківського апеляційного суду від 20.04.2023 року по справі № 640/7687/16-ц, ознайомитись з текстом рішення можна за цим посиланням http://surl.li/iotog).

За наявності заяви про реєстрацію шлюбу та підтвердження витрат, Хмельницький міськрайонний суд частково задовольнив позовні вимоги та відшкодував матеріальну шкоду, спричинену відмовою відповідача від укладення шлюбу. Так, суд відшкодував витрати на підготовку до весілля в розмірі 5 855 грн, що включали завдаток за сукню в розмірі 3 000 грн., вартість взуття – 955 грн., завдаток за оренду банкетної зали – 900 грн., аванс за оренду транспортного засобу – 1 000 грн.

Однак, суд відмовив у відшкодуванні вартості ікон, весільних рушників, білизни, уроків хореографії, оскільки такі витрати не були підтверджені належними доказами.

Також суд відмовив у відшкодуванні моральної шкоди, яку позивач оцінила в розмірі 10 000 грн., обґрунтовуючи це тим, що законодавством в даному випадку не передбачено такий спосіб захисту прав, як відшкодування моральної шкоди.

(рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21.12.2012 року по справі № 2218/20517/2012, ознайомитись з текстом рішення можна за цим посиланням http://surl.li/iotot).

Дмитрівський міський суд Донецької області рішенням від 07.12.2010 року по справі № 2-6480/10 частково задовольнив позовні вимоги про відшкодування витрат, понесених у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу і весілля, в розмірі 2 188 грн., які підтверджені документально, а саме: вартість весільної сукні 850 грн., фати - 200 грн., обручки - 298 грн., весільного шарфу - 30 грн., підв'язки для панчох - 25 грн., весільних рушників - 50, 40 та 60 грн., подушечки під обручки - 35 грн., свічки "Сімейне вогнище" - 70 грн., шпильок для укладки зачіски - 30 грн. та внесений позивачкою авансовий внесок в розмірі 500 грн. за оренду приміщення кафе.

У частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн., суд відмовив, зазначивши, що норми Сімейного кодексу України не передбачають можливості відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з такою відмовою одного з наречених.

Відшкодування витрат, пов’язаних з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля у зв’язку з розірванням шлюбу.

У судовій практиці траплялися випадки, коли особа зверталася до суду про відшкодування матеріальних збитків, пов’язаних з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля, у зв’язку з розірванням шлюбу. У цьому випадку суд відмовив в задоволенні позову, зазначивши, що законодавством не передбачено відшкодування затрат, пов’язаних з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля, в зв’язку з розірванням шлюбу. Витрати ж нареченої на весілля не є матеріальними збитками, а та обставина, що сімейне життя між сторонами не склалося не є підставою вважати, що право позивача порушене.

(рішення Харківського районного суду Харківської області від 03.08.2016 року по справі № 635/4441/16-ц, ознайомитись з текстом рішення можна за цим посиланням: http://surl.li/iotpq).

Відшкодування моральної шкоди у зв’язку з несплатою аліментів.

У цьому випадку питання відшкодування моральної шкоди також не набуло значного поширення, трапляються лише поодинокі рішення.

Турійський районний суд Волинської області заочним рішенням від 24.11.2022 року по справі № 169/483/22 ухвалив рішення, яким відмовив у відшкодуванні моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., оскільки позивач не довела наявності усіх складових цивільно-правової відповідальності, зокрема протиправної поведінки (дій чи бездіяльності) відповідача, причинного зв’язку між протиправною поведінкою, а сам факт не виконання обов’язку щодо утримання дитини, на думку суду, не свідчить про протиправність його дій. З текстом рішення можна ознайомитись за цим посиланням: http://surl.li/iotqo.

Водночас Козельщинський районний суд Полтавської області від 03.02.2022 по справі № 533/893/21 прийшов до висновку, що оскільки позивач довела факти невиправданої бездіяльності відповідача, що полягала у несплаті аліментів на утримання дитини протягом травня - вересня 2021 року та після порушення провадження судом, то відповідно до статей 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, що виразилась у її душевних стражданнях, завданих такою бездіяльністю, діями з боку відповідача як батька дитини. Позивач просила відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., однак суд прийшов до висновку, що розумним та справедливим буде відшкодування у розмірі 2 000 грн.

При цьому суд відмовив в частині відшкодування моральної шкоди, завданої дитині, з огляду на те, що дитина, 2018 року народження, станом на час пред’явлення його матір'ю позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в силу свого віку та рівня розвитку та розуміння, не здатна усвідомлювати протиправний характер діянь відповідача, що полягають у несплаті аліментів на її утримання, та не здатна відчувати душевні страждання пов'язані саме із цими діями. З текстом рішення можна ознайомитись за цим посиланням http://surl.li/iotst.

Крім того, інколи суди відшкодовують моральну шкоду з державних виконавців, які неналежним чином виконували судові рішення про стягнення аліментів.

Постановою Верховного Суду від 10.11.2021 року по справі № 760/26905/17 залишено без змін рішення про стягнення з районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві в рахунок відшкодування моральної шкоди коштів в розмірі 5 000 грн., оскільки було встановлено бездіяльність посадових осіб під час виконання рішення про стягнення аліментів. З текстом постанови можна ознайомитись за цим посиланням: http://surl.li/iotsl.

Судова практика розгляду спорів про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з визнанням шлюбу недійсним з підстав укладення його особою, яка перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

Аналіз судової практики дозволяє зробити висновки, що таких справ дуже мало і вони не набули широкого значення.

Так, у справі № 428/8048/17 особа звернулася до міського суду з позовною заявою до відділу державної реєстрації актів цивільного стану про визнання шлюбу з особою недійсним та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивачка послалася на те, що на час звернення з позовом до суду вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з чоловіком, який помер, перебуваючи військовослужбовцем за контрактом в зоні АТО. Після його смерті позивачка дізналася, що чоловік мав зареєстрований неправомірний шлюб із іншою жінкою за місцем проходження служби. Просила суд визнати недійсним цей шлюб та стягнути з винних працівників відділу ДРАЦС заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Суд першої інстанції у задоволення позовних вимог позиваки відмовив в повному обсязі. Суд звернув увагу на те, що позивач просить визнати шлюб недійсним з тієї підстави, що він був укладений особою, яка перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі та зауважив, що із змісту статей 39-41 Сімейного кодексу України вбачається, що шлюби, зареєстровані з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі, є недійсними згідно із прямою вказівкою в Законі. В таких випадках у суду немає законних підстав ухвалювати рішення про визнання його недійсним. Разом з цим, позивач не надала доказів звернення до компетентного органу РАЦС із заявою про анулювання актового запису про шлюб та доказів наступної відмови в анулюванні актового запису про шлюб.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд зазначив наступне. Орган державної реєстрації актів цивільного стану може на прохання зацікавлених осіб або зі своєї ініціативи провести необхідну перевірку наявності перешкод для державної реєстрації шлюбу в тому разі, коли є відомості про наявність таких перешкод. З матеріалів справи не вбачається факту повідомлення будь-якою особою про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу між чоловіком позивачки та іншою жінкою. Крім того, із змісту статей 29 Сімейного кодексу України, ч. 3 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» вбачається, що відповідальність за приховання відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу несуть наречені.

Судом не встановлено факту дійсного спричинення позивачу моральної шкоди внаслідок дій відповідача, а також не встановлено протиправності дій відповідача чи його посадових осіб. У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги стосовно стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню. (З текстом рішення можна ознайомитись за цим посиланням: http://surl.li/iottk).

Матеріал підготували член Центру сімейного права, адвокат АО «АФ «АКТІО» Тетяна Кондратенко та член Центру сімейного права, адвокат Лілія Єрмоленко

Зареєструватися на вебінари членів Центру сімейного права:

• Вебінар Тетяни Кондратенко «Відшкодування витрат на правову допомогу під час розгляду сімейних справ». http://surl.li/igach

• Вебінар Ольги Михальчук «Особливості поділу спільного майна подружжя, якщо один з подружжя є фізичною особою – підприємцем». http://surl.li/igacq