Питання: Якщо сторона у справі не забезпечила участь дитини у судово-психологічній експертизі: як реагувати, та чи вплине це на рішення суду?

Відповідь: Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами (ст. 110 ЦПК України).

У випадку призначення судово-психологічної експертизи найчастіше з’ясовується ставлення дитини до одного із батьків, що може бути встановлене не лише висновком експерта, а й під час опитування дитини в судовому засіданні та отриманні її думки (відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої в постанові від 25.03.2019 по справі № 165/2240/16-ц, думка дитини враховується, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди http://tinyurl.com/377dh5w8).

У випадку ухилення від проведення експертизи, доцільно заявити клопотання про опитування дитини, як наслідок з’ясувати відношення та прихильність дитини до батьків.

Що ж стосується поведінки сторони щодо ухилення від проведення експертизи, то її оцінка судом залежить від того, чи є така поведінка свідомим нехтуванням процесуальними обов’язками чи можливо викликана об’єктивною неможливістю участі у проведенні експертизи (перебування за кордоном з огляду на повномасштабне вторгнення рф на територію України, перебування на лікарняному тощо), що звісно ж буде враховано судом під час ухвалення рішення.

Положення чинного законодавства встановлюють необхідність виконання судових рішень, в тому числі й ухвали про призначення експертизи.

Так, відповідно до статті 109 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Однак, на мій погляд положення цієї статті застосовуються саме у випадку, коли експертиза призначається, для встановлення певного факту, як то у випадку встановлення батьківства, для прикладу постанова Верховного Суду від 25.08.2020 по справі № 478/690/18. http://tinyurl.com/5dxsrnm6

Разом з тим, статтею 44 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

А відтак дії, які свідчитимуть про свідоме ухилення від участі дитини у проведенні судово-психологічної експертизи можуть оцінюватися і як зловживання процесуальними правами, що матиме відповідні процесуальні наслідки.