Заява до Європейського суду з прав людини: процедура, зміст та типові помилки - Ігор Караман
Ігор Караман, доктор права, юрист Секретаріату ЄСПЛ (2008-2012, 2017-2021), співробітник РЄ
Караман Ігор
03.03.2023

Під час заходу з підвищення кваліфікації на тему: «Звернення до Європейського суду з прав людини та провадження в ньому», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Ігор Караман, доктор права, юрист Секретаріату ЄСПЛ (2008-2012, 2017-2021), співробітник РЄ, детально розкрив процедуру подачі заяви до ЄСПЛ та її реєстрації, зміст заяви та типові помилки при подачі заяви.

1. Подача заяви та її реєстрація

Заява до суду надсилається поштою на офіційному формулярі, який на офіційному веб-сайті ЄСПЛ доступний для завантаження також українською мовою. Слід зауважити, що запит про надання формуляру не перериває строк звернення.

Надіслати таку заяву можна просто поштою. Датою подачі заяви вважається та, що зазначена на поштовому штемпелі в день, коли відправлено поштою належним чином заповнений формуляр.

Заява заповнюється однією із офіційних мов держав-членів РЄ. Представництво на цьому етапі є необов’язковим. До заяви подаються також копії документів. При цьому завіряти копії не потрібно.

Усі документи сторін, як правило, є публічними (крім щодо дружнього врегулювання, в інтересах моралі, тощо).

Після отримання заяви Секретаріат відкриває справу та присвоює їй номер, на який заявник повинен посилатися в подальшому. Після відкриття справи суд також надсилає заявнику лист з наклейками, що містять номер справи – їх слід використовувати для подальшого листування.

Заявник має обов’язково інформувати Суд про зміну адреси або обставин справи.

2. Зміст заяви

Зміст заяви регулюється правилом 47. У заяві необхідно зазначити:

• прізвище та ім’я, стать, дату та місце народження, громадянство, адресу, телефон та електронну пошту (якщо є) фізособи-заявника; назву, дату реєстрації, реєстраційний номер (якщо є), вид діяльності, адресу реєстрації, телефон та електронну пошта юрособи-заявника (сторінка 1);

• державу-відповідача (сторінка 2);

• дані про представника (якщо є), підпис довіреності заявником та представником (сторінки 3-4);

• стисле викладення фактів (сторінки 5-7);

• стисле викладення стверджуваних порушень з аргументацією (сторінки 8-9).

До заяви можливо додати до 20 аркушів для опису фактів або порушень;

• інформацію про дотримання заявником критеріїв прийнятності (сторінки 10-11);

• інформацію про те, чи подавалася подібна скарга до іншої міжнародної установи чи до Суду (стор. 11);

• список додатків (сторінка 12), інші коментарі, декларацію і підпис, підтвердження адресата (сторінка 13).

Невиконання вимог до заяви може призвести до того, що справу буде відхилено в адміністративному порядку, крім випадків, якщо:

(1) надано відповідне пояснення, або

(2) наявне правило 39, або

(3) Суд вирішить інакше.

Заявники, які не бажають, щоб їхню особу було розкрито, повинні зазначити про це в заяві та належним чином аргументувати. Суд може призначити заяві статус анонімної або ж самостійно прийняти рішення про надання такого статусу. Як правило, заяві призначається статус анонімної у чутливих справах за статтями 3, 8 Конвенції тощо.

Наразі спілкування суду із заявниками з України відбувається через eComms.

3. Типові помилки при подачі заяви

До типових помилок при подачі заяви віднесено наступні:

• невикористання останньої версії офіційного формуляру заяви;

• відсутність стислого викладення фактів справи;

• ненадання копій підтверджуючих документів та рішень;

• ненадання документів, що демонструють вичерпання національних засобів правового захисту та дотримання строку звернення до Суду;

• відсутність підпису заявника чи представника на формулярі заяви;

• відсутність даних про представника юридичної особи;

• незаповнення секції щодо стверджуваних порушень;

• незаповнення секції щодо вичерпання національних засобів правового захисту;

• незазначення держави-відповідача;

• незазначення списку документів, що згадуються в формулярі;

• надання окремої довіреності на представництво (вже є в формулярі);

• подання заяви в останній момент 4-місячного строку;

• повторне подання неповного формуляру чи лише окремих документів.

Однак слід зважати на те, що належно оформлена заява не стає автоматичною прийнятною.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/h8rycIe

Про особливості клопотання за Правилом 39 – детально у тематичному матеріалі від Advocat Post: https://cutt.ly/O8miYR2

Публікації лектора:

Звернення до Європейського суду з прав людини та провадження в ньому: Ігор Караман. https://cutt.ly/m8ryO6c

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ