У практиці адміністративного судочинства нерідко виникають обставини, коли після отримання позитивного судового рішення його фактичне виконання відкладається на невизначений строк. Особливо це характерно для спорів щодо грошового забезпечення військовослужбовців, соціальних виплат, пенсійного забезпечення та інших виплат, де боржником виступає суб’єкт владних повноважень.
Протягом тривалого часу механізм впливу на боржника фактично обмежувався процедурою виконавчого провадження. Водночас законодавець істотно посилив процесуальні можливості стягувача шляхом запровадження окремого інституту судового контролю за виконанням судових рішень, врегульованого статтями 381-1 – 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Практика свідчить, що належне використання цього механізму дозволяє адвокату не лише отримувати інформацію про стан виконання рішення, а й ініціювати застосування процесуальних санкцій до посадових осіб органів влади.
Виконання рішення як складова права на справедливий суд.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов’язковим до виконання, а контроль за його виконанням здійснює суд. Аналогічний підхід закріплено у статтях 14, 370 КАС України.
Європейський суд з прав людини послідовно наголошує, що право на судовий захист не завершується ухваленням рішення. Судове рішення повинно бути виконане у розумний строк. У справі Hornsby v. Greece ЄСПЛ зазначив, що виконання судового рішення є невід’ємною складовою права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції. У численних справах проти України (Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП «Фея» та інші проти України) Суд констатував, що тривале невиконання рішень національних судів становить порушення статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу. Таким чином, виконання рішення суду є не технічним етапом, а продовженням судового захисту.
Судовий контроль як процесуальний інструмент адвоката
Стаття 381-1 КАС України визначає, що судовий контроль здійснює суд першої інстанції, який ухвалив рішення. Особливого значення набуває частина перша статті 382 КАС України, яка дозволяє суду за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, зобов’язати суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду. У соціальних та пенсійних спорах подання такого звіту є обов’язковим за наявності відповідної заяви стягувача. Для адвоката це означає можливість перевести проблему невиконання рішення з площини виконавчого провадження до площини безпосереднього судового контролю.
Що повинен містити звіт боржника? Відповідно до статті 382-2 КАС України, звіт повинен містити:
- інформацію про виконання рішення;
- строк, спосіб і порядок виконання;
- відомості про здійснені дії;
- пояснення причин невиконання;
- орієнтовний строк повного виконання рішення.
На практиці саме недотримання цих вимог часто стає підставою для відмови у прийнятті звіту. Наприклад: суд розглянув звіт військової частини про виконання рішення щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю. Боржник повідомив суд про проведення розрахунку заборгованості, направлення заявок на фінансування, звернення до вищого органу військового управління, відсутність бюджетних асигнувань для здійснення виплати. Попри це суд може відмовити у прийнятті звіту. Підставою може стати те, що звіт не містить обов’язкових відомостей про порядок виконання рішення та орієнтовні строки його виконання. У такому випадку, суд фактично демонструє важливий практичний підхід: навіть за наявності об’єктивних труднощів боржник зобов’язаний дотримуватися процесуальних вимог щодо змісту звіту.
Коли можливе накладення штрафу?
Частина третя статті 382-3 КАС України передбачає досить суворий механізм відповідальності. У разі відмови у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб’єкта владних повноважень штраф у розмірі від двадцяти до сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Половина штрафу стягується на користь заявника. Крім того, на суму штрафу автоматично нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Для адвоката це є додатковим інструментом процесуального тиску на боржника.
Чому суди іноді звільняють від штрафу? Новели КАС України передбачають виняток для справ, пов’язаних із бюджетними виплатами.
Якщо суб’єкт владних повноважень доведе:
✔️відсутність бюджетних асигнувань;
✔️вжиття всіх можливих заходів для їх отримання, суд може звільнити керівника від сплати штрафу або зменшити його розмір.
Практичні рекомендації для адвокатів. Після набрання рішенням законної сили не варто обмежуватися лише поданням виконавчого листа.
Доцільно:
✔️Контролювати хід виконавчого провадження.
✔️Подавати заяву про встановлення судового контролю.
✔️Аналізувати зміст звітів боржника на предмет відповідності статті 382-2 КАС України.
✔️Наполягати на накладенні штрафу у разі формального або неповного звіту.
✔️Використовувати практику ЄСПЛ для доведення того, що відсутність бюджетних коштів не може виправдовувати невиконання рішення протягом невизначеного часу.
✔️Ініціювати питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення, якщо його виконання фактично заблоковане.
ВИСНОВКИ
Запровадження судового контролю за виконанням судових рішень стало одним із найбільш дієвих механізмів захисту прав особи після завершення судового розгляду. Адвокат повинен розглядати статті 381-1 – 382-3 КАС України не як допоміжний інструмент, а як окрему стадію адміністративного процесу. Практика показує, що активне використання механізмів судового контролю значно підвищує шанси на реальне виконання судового рішення та забезпечує додаткові гарантії права особи на справедливий суд відповідно до стандартів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.