31 серпня 2023 року у рамках співпраці Вищої школи адвокатури з Радою адвокатів Запорізької області відбувся вебінар для адвокатів регіону на тему: «Судова практика у справах про захист честі, гідності та ділової репутації публічних осіб», яки провела Наталія Кайда, адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, доктор юридичних наук, науковий співробітник Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Під час заходу лектор сфокусувала увагу на розкритті наступних питань:
1. Застосування судами законодавства, ще регулює захист гідності, честі та ділової репутації публічних осіб;
2. Критерії для збалансування права на повагу до приватного життя та права на свободу вираження поглядів за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод;
3. Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі та права на недоторканість ділової репутації;
4. Визначення сукупності обставин при встановленні юридичного складу правопорушення у цій категорії справ;
5. Огляд судової практики ВС та ЄСПЛ.
При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості.
Суди повинні враховувати:
- положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також
- рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
У зв’язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.
Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Однак, відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
За приписами статті 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Особа, право якої порушено, може обрати як:
- загальний, так і
- спеціальний способи захисту свого права,
- визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
У зв’язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу (Захист цивільних прав та інтересів), а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад:
- спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК),
- заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.
Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред’явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім’ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
Справи зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такі спори не мають публічно-правового характеру, навіть якщо стороною в ньому виступає суб’єкт владних повноважень.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 серпня 2019 р. у справі № 757/43785/18-ц провадження № 14-310 цс 19 дійшла висновку, що справи про захист ділової репутації слід розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком справ між юридичними особами й іншими суб`єктами підприємницької діяльності у зв`язку зі здійсненням ними господарської діяльності, які належать до юрисдикції господарського суду (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 750/2052/16-ц). Участь у таких справах позивачем або відповідачем фізичної особи, яка не є підприємцем, виключає юрисдикцію господарського суду.
При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, поданого на захист ділової репутації, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Водночас, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу, стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Отже, якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.
В огляді судової практики Наталія Кайда зосередила увагу на наступних судових рішеннях:
• Постанова ВС від 20 червня 2023 року у справі № 619/1787/19 провадження № 61-12649св22 за позовом Полтавської обласної прокуратури про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації;
• Постанова ВС від 29 березня 2023 року у справі № 760/2206/20 провадження № 61-17932св21 за позовом кандидатки на посаду судді ВС до Громадська рада доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації;
• Постанова ВС від 08 березня 2023 року у справі № 608/2178/20 провадження № 61-413св22 за позовом Народного депутата України до громадського діяча про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації;
• Постанова ВС від 09 червня 2023 року у справі № 761/14615/21 провадження № 61-4435св23 за позовом кандидата на посаду мера міста Києва до інтернет-видання «Цензор.нет» в особі головного редактора про захист честі, гідності та ділової репутації;
• Постанова ВС від 15 червня 2023 року у справі № 127/9786/20 провадження № 61-8661св22 за позовом директора КНП до редакції газети «33 канал» про захист честі, гідності та ділової репутації.