У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Трудові права та соціальні гарантії військовослужбовців та ветеранів».
Наталія Кайда, адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, доктор юридичних наук, науковий співробітник Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, детально розповіла про соціальний захист членів сімей військовослужбовців в Україні.
До соціальних гарантій прав членів сімей військовослужбовців відносяться наступні:
1. Члени сімей військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу мають переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників, а також на першочергове направлення для професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки з відривом від виробництва та на виплату на період навчання середньої заробітної плати.
2. Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, виплачується за місцем роботи грошова допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати при розірванні ними трудового договору у зв’язку з переведенням чоловіка (дружини) на службу в іншу місцевість.
3. При тимчасовій втраті працездатності листки непрацездатності оплачуються дружинам (чоловікам) військовослужбовців у розмірі 100 відсотків середньомісячної заробітної плати незалежно від страхового стажу.
4. Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
5. Місцеві ради:
• працевлаштовують у першочерговому порядку дружин військовослужбовців строкової служби у разі їх звільнення при скороченні чисельності або штату працівників, при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації;
• надають позачергово місця дітям військовослужбовців та дітям військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, у дитячих закладах за місцем проживання;
• забезпечують відселення із закритих та віддалених від населених пунктів військових гарнізонів військовослужбовців, звільнених в запас або у відставку.
Вдова (вдівець), батьки загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік), у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти – особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, мають право на пільги, передбачені Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Сім’ям загиблих зазначених військовослужбовців, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (члени сім’ї, батьки та утриманці).
В огляді судової практики Наталія Кайда сфокусувала увагу на наступних правових позиціях:
1. Особа, яка скористалася правом на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позбавлена можливості у майбутньому повторно претендувати на отримання такого ж виду соціальної допомоги, як одноразова грошова допомога відповідно до інших законів, зокрема, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Постанова КАС ВС від 27 березня 2018 року у справі справа №760/8809/17, адміністративне провадження №К/9901/2092/18).
2. Право на соціальний захист є комплексним гарантованим Конституцією України невідчужуваним основоположним правом, яке за загальним правилом має абсолютний характер (не залежить від внесення змін до законів або фінансових можливостей держави) та за жодних умов не може бути скасоване, а його обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України. Конституція України (зокрема, статті 1, 3, 13, 16, 17, 24, 25, 36, 44, 46, 47, 48, 49, 51, 52 та 64) безпосередньо закріплює низку концептуальних видів гарантій, спрямованих на реалізацію статусу України як соціальної держави та, відповідно, права кожного на соціальний захист, яке досить тісно пов’язане з правом на життя та стосується підтримки найбільш вразливих категорій громадян. До таких видів гарантій, зокрема, відноситься унормування прямих зобов’язань держави щодо гарантування права на соціальний захист; виділення окремих груп громадян, які мають безумовне право на соціальний захист; встановлення мінімальних стандартів соціального захисту; закріплення конкретних механізмів реалізації зобов’язань держави у сфері соціального захисту. Встановлення КМУ розміру разової грошової допомоги до 5 травня в іншому розмірі, ніж це визначено законом, є порушенням конституційної гарантії права на соціальний захист (Постанова КАС ВС від 16 березня 2021 року справа № 640/9677/20 адміністративне провадження № К/9901/35603/20).
Відеофрагмент доступний для перегляду за посиланням: https://tinyurl.com/muh9u26r
Зареєструватися на вебінар Наталії Кайди «Судова практика у справах про захист честі, гідності та ділової репутації публічних осіб». https://tinyurl.com/ycxpfchw
Зареєструватися на захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Звільнення державних службовців». https://tinyurl.com/bdb6dzc5