Добробут населення та форми соціального забезпечення
З усіх антидискримінаційних директив лише Директива про расову рівність гарантує широкий захист від дискримінації в доступі до системи добробуту та інших форм соціального забезпечення. Під ним розуміють доступ до натуральних благ, що «загалом» перебувають у віданні держави, наприклад державної системи охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення. Водночас Директива про гендерну рівність у доступі до соціального забезпечення передбачає право осіб незалежно від їхньої статі на рівний доступ до більш вузької сфери – сфери «соціального забезпечення».
Соціальний захист, включаючи соціальне забезпечення та охорону здоров’я
Точні межі цієї сфери на сьогодні не визначені: Директива про расову рівність не торкається цього питання, а ЄСС ще не мав нагоди розтлумачити його у своїх рішеннях. Як зазначалося вище, Директива про гендерну рівність у доступі до соціального забезпечення передбачає право на рівне ставлення за ознакою статі щодо «законодавчих схем соціального забезпечення» (На відміну від «професійних схем», які вважаються «оплатою» у розумінні Директиви про гендерну рівність (у новій редакції). Стаття 1(3) Директиви визначає їх як схеми, що забезпечують захист на випадок хвороби, інвалідності, старості, нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, безробіття, а також «соціальна допомога у частині, в якій вона має доповнити або замінити» вищеназвані схеми. Остаточно не зрозуміло, що мається на увазі під поняттям «соціальний захист», але на підставі Пояснювальної записки до пропозиції Комісії щодо Директиви про расову рівність і тексту самої Директиви можна зробити висновок, що це поняття є більш широким, ніж поняття «соціального забезпечення» (Пропозиція Директиви Ради про реалізацію принципу рівного ставлення до осіб незалежно від расового чи етнічного походження, COM(1999) 566 final, 25.11.1999 р). Зважаючи на глибокий зміст, закладений законодавцем у це положення, слід розуміти його так, що будь-яке запропоноване державою благо матеріального чи натурального характеру входить до категорії соціального захисту в тій частині, у якій воно не охоплюється поняттям соціального забезпечення. У цьому контексті дуже ймовірно, що окремі сфери регулювання Директиви про расову рівність перетинатимуться між собою. Незрозумілим залишається також і обсяг захисту від дискримінації у сфері охорони здоров’я. Схоже, тут йдеться про доступ до публічних послуг у галузі охорони здоров’я на момент їх надання, наприклад, про ставлення до особи з боку адміністративного чи медичного персоналу. Можна передбачити, що захист також поширюватиметься і на страхову сферу, коли вартість приватних медичних послуг відшкодовується за рахунок обов’язкового медичного страхування. Наприклад, це положення може поширюватися на випадки відмови в оформленні страхування або підвищення розміру страхового внеску на підставі расової чи етнічної належності особи. Подібні випадки також можуть охоплюватися положеннями про доступ до товарів і послуг.
Соціальні переваги
ЄСС добре розтлумачив сферу дії поняття «соціальні переваги» у контексті права вільного пересування осіб, вклавши в нього надзвичайно широкий зміст.
Наприклад: у справі Крістіні (Cristini) скаржниця, громадянка Італії, проживала зі своїми дітьми на території Франції. Її покійний чоловік був «працівником» у розумінні права ЄС.( ЄСС, Фьоріні (дівоче прізвище Крістіні) проти Національного товариства французьких залізниць (Fiorini (née Cristini) v. SNCF), справа № 32/75 [1975] ECR 1085, 30 вересня 1975 року). Французька залізниця забезпечувала пільговий проїзд багатодітним сім’ям, однак пані Крістіні відмовили в наданні цієї пільги на підставі того, що вона не є громадянкою Франції. Уряд стверджував, що «соціальні переваги» у розумінні права ЄС – це тільки ті переваги, що випливають з трудових відносин. ЄСС не погодився з таким аргументом і вирішив, що це поняття охоплює всі переваги незалежно від наявності трудових відносин, у тому числі право пільгового проїзду залізничним транспортом.
ЄСС навів визначення «соціальних переваг» у справі Івен (Even), позначивши їх як переваги, «які, незалежно від того, чи пов’язані вони з наявністю трудового договору, звичайно надаються працівникам-громадянам насамперед у силу їхнього об’єктивного статусу працівника або в силу самого лише факту їхнього проживання на території держави, і поширення яких на працівників, що є громадянами інших держав-членів, таким чином вважається доцільним для спрощення їхньої мобільності всередині Спільноти» (ЄСС, Кримінальне провадження у справі Івена (Criminal Proceedings against Even), справа № 207/78 [1979] ECR 2019, 31 травня 1979 року, пункт 22) Цей термін охоплює практично будь-які права, що потрапляють під визначення, наведене у справі Івен: не важливо, є право абсолютним чи було надано в рамках здійснення дискреційних повноважень. Навіть більше, це визначення не перешкоджає вважати «соціальною перевагою» права, надані після припинення відносин зайнятості, наприклад право на пенсійне забезпечення (ЄСС, Комісія проти Франції (Commission v. France), справа № C-35/97 [1998] ECR I-5325, 24 вересня 1998 року). В контексті вільного пересування, соціальна перевага – це, по суті, будь-яка перевага, що сприятиме інтеграції мігранта до середовища країни, до якої він прибув.
Суди застосовують досить ліберальний підхід до визнання конкретних відносин «соціальною перевагою».
Як приклади можна назвати:
• надання безвідсоткового кредиту для покриття витрат, пов’язаних із народженням дитини. Хоча метою такого кредиту є стимулювання народжуваності, ЄСС дійшов висновку, що він може вважатися соціальною перевагою, оскільки допомагає зменшити фінансове навантаження на родини з низьким доходом (ЄСС, Рейна проти Державного комерційного банку землі Баден-Вюрттемберг (Reina v. Landeskreditbank Baden-Württemberg), справа № 65/81 [1982] ECR 33, 14 січня 1982 року);
• надання гранту за угодою про культурне співробітництво для матеріальної підтримки працівників-громадян, що їдуть навчатися за кордон (ЄСС, Маттеуччі проти французької спільноти Бельгії (Matteucci v. Communauté française of Belgium), справа № 235/87 [1988] ECR 5589, 27 вересня 1988 року); право особи, щодо якої триває кримінальне провадження, на проведення судового засідання мовою своєї країни (ЄСС, Кримінальне провадження у справі Муч (Criminal Proceedings against Mutsch), справа № 137/84 [1985] ECR 2681, 11 травня 1985 року).
Освіта
Захист від дискримінації в доступі до освіти спочатку задумувався у контексті вільного пересування осіб на підставі статті 12 Регламенту 1612/68 і призначався спеціально для дітей працівників. Можна очікувати, що сфера освіти у цьому випадку перетинатиметься зі сферою професійної підготовки. Невідомо, чи включатиме вона ті навчальні програми циклу вищої освіти, що не входять до сфери професійної підготовки і мають на меті виключно вдосконалення загальних знань.
Наприклад: у справі Касагранде проти міста Мюнхен (Casagrande v. Landeshauptstadt München) скаржником виступала донька італійського громадянина, що працював у Німеччині (ЄСС, Касагранде проти міста Мюнхена (Casagrande v. Landeshauptstadt München), справа № 9/74 [1974] ECR 773). Відповідно до німецького законодавства діти шкільного віку отримували щомісячну державну допомогу з метою сприяння «відвідуваності навчальних закладів». ЄСС визнав, що будь-які загальні заходи, що мають на меті сприяння відвідуваності навчальних закладів, відносяться до сфери освіти.
Європейська конвенція та добробут і освіта
Хоч ЄКПЛ і не передбачає права на соціальне забезпечення, практика Європейського суду свідчить, що такі форми соціального забезпечення, як пільги та пенсійні виплати, входять до сфери дії статті 1 Протоколу № 1 або статті 8 Конвенції.
Наприклад: ЄСПЛ, Андрєєва проти Латвії (Andrejeva v. Latvia) Велика палата] (№ 55707/00), 18 лютого 2009 року; ЄСПЛ, Гайгусуз проти Австрії (Gaygusuz v. Austria) (№ 17371/90), 16 вересня 1996 року; ЄСПЛ, Куа Пуаррез проти Франції (Koua Poirrez v. France) (№ 40892/98), 30 вересня 2003 року. Всі ці справи обговорюються у розділі 4.7).
Не гарантує ЄКПЛ і права на охорону здоров’я, однак Суд зазначив, що питання, пов’язані зі сферою медичного забезпечення, можуть потрапляти до сфери дії статті 8 (якщо йдеться про доступ до медичної інформації (ЄСПЛ, К.Г. та інші проти Словаччини (K.H. and Others v. Slovakia) (№ 32881/04), 28 квітня 2009 року) або статті 3 (якщо відсутність доступу до медичних послуг таке серйозне, що становить нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження (ЄСПЛ, Славомір Мусял проти Польщі (Sławomir Musiał v. Poland) (№ 28300/06), 20 січня 2009 року).
Тому можна очікувати, що скарги на дискримінацію в доступі до медичних послуг розглядатимуться у контексті статті 14. Не зрозуміло, чи охоплюватиме ЄКПЛ соціальні переваги в натуральній формі, наприклад, пільговий проїзд. Та судячи з комплексного підходу ЄСПЛ до розуміння статті 8, можна припустити, що охоплюватиме, зокрема, якщо ці пільги встановлюються для родин. Стаття 2 Протоколу № 1 до ЄКПЛ гарантує самостійне право на освіту, і тому ЄСПЛ може розглядати скарги на дискримінацію в галузі освіти за статтею 14. ЄСПЛ аналізував питання дискримінації у сфері освіти у справі Д.Г. та інші проти Чеської Республіки (D.H. and Others v. the Czech Republic) (ЄСПЛ, Д.Г. та інші проти Чеської Республіки (D.H. and Others v. the Czech Republic) [Велика палата] (№ 57325/00), 13 листопада 2007 року) та справі Оршуш та інші проти Хорватії (Oršuš and Others v. Croatia) (ЄСПЛ, Оршуш та інші проти Хорватії (Oršuš and Others v. Croatia) [Велика палата] (№ 15766/03), 16 березня 2010 року).
З огляду на викладене, слід розуміти, що Європейське антидискримінаційне право – антидискримінаційні директиви ЄС і стаття 14 та Протокол № 12 до Європейської конвенції з прав людини – забороняє дискримінацію в різноманітних контекстах і на різноманітних підставах.
Підготувала Наталія Кайда, адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, доктор юридичних наук, науковий співробітник Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, тренер, розробник програм Української школи урядування
Пов'язаний матеріал:
Заборона дискримінації: сфера дії конвенційних прав ЄСПЛ при застосуванні статті 14 та Протоколу № 12 (судова практика ЄСПЛ та Суду справедливості Європейського Союзу). http://surl.li/kdfcw
Зареєструватися на вебінар автора "Судова практика у справах про захист честі, гідності та ділової репутації публічних осіб — Захід для адвокатів Запорізької області". http://surl.li/kkjoi