Проблеми визначення юрисдикції справ з публічної служби
Наталія Кайда, адвокат, член Комітету з трудового права НААУ
Кайда Наталія
13.02.2023

Під час круглого столу на тему: «Юрисдикційність спорів у судовій практиці», що відбувся в Національній асоціації адвокатів України, членкиня Ради Комітету з трудового права, адвокатка Наталія Кайда звернула увагу на проблемні аспекти визначення юрисдикції справ з публічної служби.

Станом на сьогодні питання юрисдикції є не тільки проблемою учасників судового процесу, але й квестією судової системи. Означене питання залишається відкритим та актуальним, оскільки спостерігається тенденція різночитаності норм права судами різних інстанцій. Тому виникає необхідність створення правового механізму, який би забезпечував правову визначеність та єдність підходів щодо юрисдикційності спорів.

Визначення юрисдикції спору здійснюється за встановленими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими критеріями виступають: суб’єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Дефініція публічної служби міститься у п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, з якого випливає, що державна служба є видом публічної. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України «Про державну службу».

Таким чином, з аналізу норм спеціального закону випливає, що державна служба характеризується тим, що:

• здійснюється на державних посадах у державних органах або їх апаратах;

• має своєю метою реалізацію завдань і функцій держави;

• регламентується Законом України «Про державну службу» та іншими спеціальними законами;

• характеризується особливістю вступу на державну службу, її проходженням, припиненням службових відносин;

• пов’язана з присвоєнням рангів, чинів, спеціальних і військових звань;

• характеризується безпартійністю або політичною нейтральністю державних службовців;

• оплачується за рахунок державного бюджету.

Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби.

Натомість до категорії публічно – правових спорів не належать трудові спори:

• керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій;

• працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування;

• працівників бюджетних установ та ін.

В огляді судової практики Наталія Кайда детально сфокусувала свою увагу на тематичних правових позиціях Великої Палати Верховного Суду.

Серед спорів, що підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства виділені наступні:

1. Спори у сфері призначення, проходження та припинення публічної служби:

• Спір у справі за позовом державного службовця до Управління Пенсійного фонду України (центральний орган виконавчої влади), який є суб’єктом владних повноважень щодо проведення розрахунку і виплати індексації заробітної плати підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 426/160/14-ц (провадження № 14-2 цс 18).

• Спори, пов’язані з визначенням розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання і їх виплатою, є такими, що пов’язані з проходженням та звільненням з публічної служби і підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 757/70264/17-ц (провадження № 14-360цс18).

2. Спори щодо призначення, проходження та припинення служби в органах місцевого самоврядування:

• Спір особи, звільненої з посади заступника голови (до обов’язків якого входять, зокрема, організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції) селищної ради до селищної ради (органу місцевого самоврядування) про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 146/579/16-ц (провадження № 14-227цс18).

• Спір про внесення змін до запису в трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, що спричинені звільненням з посади у зв’язку із закінченням повноважень голови сільради на підставі Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник щодо звільнення з публічної служби, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 724/1656/16-ц (провадження № 14-294цс18).

3. Спори, що виникають до, під час і після проведення виборів:

• Спір за позовом секретаря виборчої комісії (окружної виборчої комісії територіального виборчого округу) до ЦВК про стягнення середньомісячного заробітку, компенсації за дні невикористаних відпусток, компенсації втрати коштів внаслідок інфляції підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 802/3879/14-а (провадження № 11-1035апп18).

Серед спорів, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства виділено такі:

1. Спори за участю органів державної влади

• Спір між вчителем та виховною колонією управління Державної пенітенціарної служби України, загальноосвітньої школи (що входить до структури виховної колонії) про визнання неправомірною зміни істотних умов праці та стягнення втраченого заробітку є приватноправовим і має розглядатися у порядку цивільного судочинства (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 559/321/16-ц (провадження № 14-367цс18).

• Трудова діяльність, звільнення та призначення працівників науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України не є публічною службою, тому на цей трудовий спір не поширюється юрисдикція адміністративних судів (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 814/2514/17).

2. Спори за участі державних підприємств, установ, організацій

• Спір про поновлення на посаді особи, яка прийнята на умовах строкового договору уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для забезпечення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку чи його ліквідації, має трудоправову природу і повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 521/11503/15-ц (провадження № 14-238цс18).

3. Спори за участю професійних спілок

• Спір за позовом первинної профспілкової організації (Управління Національного банку України у Тернопільській області) до Національного банку України про стягнення заборгованості з відрахування коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.05. 2018 у справі № 910/11188/17 (провадження № 12-92гс18); від 26.06.2019 у справі № 174/580/16-ц (провадження № 14-127цс19); від 17.09.2019 у справі № 904/4107/18 (провадження № 12-68гс19); від 14.02.2018 у справі № 456/20/26-ц (14-7цс18).

Окреме місце в переліку рішень ВП ВС займає правовий висновок, що сформульований у справі № 815/2546/17 від 13.03.2019, у якій йдеться про те, що працівники патронатної служби не є державними службовцями, а посада помічника судді не відноситься до посад державної служби та є патронатною службою, а тому спір за участю такого працівника, що виникає з трудових правовідносин, не є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 815/2546/17 (провадження № 11-1389апп18).

Тотожний висновок, про те, що спори за участю помічників суддів (патронатна служба), має розглядатися за правилами цивільної юрисдикції був сформульований у постанові ВП ВС 13.03.2019 у справі № 308/4431/17 (провадження № 14-555цс18).

Трансляція круглого столу доступна за покликанням: https://cutt.ly/r9KXDoX

Про підсумки круглого столу детально за посиланням: https://cutt.ly/F9ZDwm9

Найближчі заходи на тематику трудового права:

• Вебінар «Роль адвоката під час ведення військового обліку: поточні задачі та виклики роботодавця у 2023 році». https://cutt.ly/U9ZTetz

Публікації Наталії Кайди:

• Поновлення працівника на попередній посаді у разі припинення його повноважень на виборній посаді: правова позиція ВС. https://cutt.ly/b9KCwz0

• Спір про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. https://cutt.ly/99KCi8M

• Незбалансованість строків прав на захист, залежно від виду юрисдикції спору про незаконне звільнення з посади. https://cutt.ly/b9KCmCW