Про особливості вирішення справ про мобінг на публічній службі розповіла Наталія Кайда, доктор юридичних наук, науковий співробітник Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Говорячи про правову основу мобінгу (цькування) на публічній службі, лектор виділила наступні нормативно-правові акти, які є основоположними регуляторами у зазначених правовідносинах:
1. Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу»;
2. Закон України від 16 листопада 2022 року № 2759-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» (внесено зміни до КЗпП України, доповнено ст. 22 КЗпП України, закріплено нормативне визначення поняття «мобінгу» та шляхи запобігання та припинення мобінгу (цькування);
3. Закон України від 1 грудня 2022 року № 2806-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» (спрямований на захист учасників трудових відносин від різних форм мобінгу на робочому місці і встановлення адміністративної відповідальності за такі дії (доповнено статтю 173-5 КУпАП Мобінг (цькування) працівника);
4. Наказ Національного агентства України з питань державної служби від 13 березня 2023 року № 37-23 «Про внесення змін до Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 534/39590, яким визначено, що державні службовці:
• повинні протидіяти мобінгу (цькуванню);
• вживати заходів, спрямованих на запобігання та припинення мобінгу (цькування);
• вживати заходів щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу (цькування) прав.
Наталія Кайда зауважила, що спори про мобінг на публічній службі мають свої особливості, адже під час визначення предметної юрисдикції справ суди виходять із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Проте, визначальною ознакою для правильного вирішення спору є все ж таки характер правовідносин, з яких виник спір.
Говорячи про юрисдикцію вказаної категорії спорів, лектор звернула увагу на висновок, якого дійшла Колегія суддів П’ятого апеляційного адміністративного суду у Постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 400/5261/23, яка переглядала ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року у адміністративній справі № 400/5261/23, якою суд першої інстанції вирішив закрити провадження у справі та роз’яснив позивачці право звернення до цивільного суду, в порядку цивільного судочинства.
Так, якщо державний службовець, який оскаржує дії державного органу щодо мобінгу, вчинені щодо нього під час виконання повноважень державного службовця, тобто під час проходження ним публічної служби, внаслідок яких державний службовець був змушений звільнитися з посади саме в результаті психологічного і економічного тиску (тобто мобінгу) з боку посадових осіб державного органу та при цьому просить суд про відшкодування йому моральної шкоди, такий спір підлягатиме розгляду в одному провадженні з вимогою про вирішення публічно-правового спору стосовно протиправності дій відповідача, які призвели до його звільнення з державної служби та підлягатиме розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Окремо спікер сфокусувала увагу на питанні звільнення із займаної посади у зв’язку з мобінгом (цькуванням) з боку посадових осіб під час проходження публічної служби.
До ознайомлення було запропоновано Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 р. у справі № 400/8036/23 за позовом ПОМС до Миколаївського міського голови та інших посадових осіб ОМС про визнання дій та бездіяльності протиправними; зобов’язання вчинити певні дії (який під час виконання наданих йому владних повноважень діяв всупереч порядку, встановленому законодавством, а саме здійснив позивачці мобінг з метою подальшого примусового її звільнення).
У цій справі суд дійшов висновку, що:
·відповідачі не вчиняли щодо позивачки психологічний та економічний тиск з метою приниження її честі та гідності, ділової репутації. Конфлікт між сторонами був обумовлений, насамперед, різним ставленням сторін до того, чи належним (неналежним) чином позивачка виконувала свої службові обов’язки;
·відповідно до частини третьої статті 22 КЗпП України вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням);
·з огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На прикладі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі № 300/1808/23 за позовною заявою заступниці міського голови до Долинського міського голови Диріва І. Я. про визнання протиправними дій, які містять ознаки мобінгу, стягнення невиплаченої заробітної плати й моральної шкоди, лектор розглянула питання про те, що встановлення судом ознак протиправності дій з боку посадової особи не є підставою констатувати ознаки мобінгу (цькування).
У цій справі суд зазначив, що протиправні дії, які допустив міський голова щодо свого заступника, зокрема, усунення від виконання посадових повноважень, незапрошення на локальні зустрічі та наради, позбавлення частини виплат, стали наслідком прийняття відповідачем протиправних розпоряджень, які скасовані у судовому порядку. Без сумніву, позбавлення працівника можливості виконувати свої посадові повноваження мали негативні наслідки для неї, в тому числі і у вигляді отримання заробітної плати у меншому розмірі.
Однак доказів того, що такі дії вчинені відповідачем умисно, зокрема, з метою припинення нею трудових правовідносин, а також наявності у таких діях систематичного та триваючого характеру, матеріали справи не містять. Навіть при встановленні у певних оскаржуваних діях відповідача ознак протиправності, у суду відсутні підстави констатувати, що такі дії містять ознаки мобінгу (цькування) заступника міського голови, у зв’язку з чим позовні вимоги в зазначеній частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Окрему увагу Наталія Кайда звернула на питання, чи вважатиметься втрата рівня кваліфікації через одноманітний характер завдань однією з форм мобінгу.
Так, у Рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 160/20126/23 про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, Суд зазначив, що що піше патрулювання позивача, яке на його думку, є втратою рівня кваліфікації, через одноманітний характер завдань, не може вважатися психологічним тиском, оскільки, функціональні обов’язки поліцейського, який перебуває у складі пішого патруля, не обмежуються в порівнянні з поліцейським, якого залучено до автопатруля.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо незалучення позивача до автопатруля в спірний період не віднесено до форм психологічного тиску, зокрема, до необґрунтованого нерівномірного розподілу роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу, та до дій, спрямованих на обмеження функціональних обов’язків, що призводять до втрати кваліфікації, а отже в розумінні КЗпП України такі дії не є мобінгом.
Ознайомитися із записом фахової дискусії можна за посиланням: https://tinyurl.com/3cumzz5u