Нестандартні звільнення працівників: приховані підстави
Про нестандартні звільнення працівників: приховані підстави розповіли Наталія Кайда — адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, доктор юридичних наук, науковий співробітник Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, тренер, розробник програм Української школи урядування та Ганна Лисенко — адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, партнер АО «Адвокатська сім’я Лисенко», експерт з трудового, податкового та господарського права під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Кайда Наталія
29.05.2026

Лектори докладно проаналізували разом з учасниками нестандартні звільнення працівників, а саме:

1. Нестандартні звільнення працівників: приховані підстави.

1.1. Звільнення працівників із підвищеними гарантіями: які ризики.

1.2. Якщо працівник передумав звільнятись: які ризики.

1.3. Припинення трудових відносин із “відсутніми” працівниками.

1.4. Прогул в умовах воєнного стану: баланс між дисципліною та поважними причинами.

1.5. Звільнення за дисциплінарні проступки: маніпуляції та зловживання.

1.6. Втрата довірʼя, як підстава для звільнення певної категорії працівників.

1.7. Звільнення за порушення режиму конфіденційності та комерційної таємниці.

1.8. Повторне звільнення після поновлення на роботі.

2. Спеціальні підстави припинення державної служби.

2.1. Правова основа проходження державної служби.

2.2. Припинення державної служби у зв`язку із набуттям громадянства іншої держави.

2.3. Звільнення працівника на підставі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.

2.4. Звільнення державного службовця з посади у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді.

 

У рамках характеристики нестандартних звільнень працівників акцентовано на наступному:

1. Нестандартні звільнення працівників: приховані підстави

До «нестандартних» належать звільнення, які формально оформлюються за типовими підставами КЗпП, але фактично використовуються як обхідні механізми або інструменти впливу (зокрема: дисциплінарні проступки, втрата довіри, порушення конфіденційності, звільнення «відсутніх» працівників).

1.1. Звільнення працівників із підвищеними гарантіями: які ризики

Закон встановлює спеціальні гарантії для окремих категорій працівників (ст. 184, 186-1 КЗпП, інші норми), що обмежують право роботодавця на звільнення.

Основні ризики:

             заборона звільнення вагітних та осіб з дітьми (крім ліквідації);

             необхідність обов’язкового працевлаштування;

             поширення гарантій на батьків, опікунів, прийомних батьків;

             особливі гарантії для військових, осіб з інвалідністю, чорнобильців.

Судова практика:

             Постанова ВС від 18.01.2023 (№752/23602/20) та ін. – факт вагітності на момент звільнення є підставою для поновлення незалежно від повідомлення роботодавця.

             Постанова Київського апеляційного суду від 26.02.2025 (№761/9935/21) – звільнення вагітної без ліквідації є безумовною підставою для поновлення.

             Постанова Дніпровського апеляційного суду 29.01.2025 (№197/1268/23) – гарантії ст.186-1 застосовуються лише до осіб, які фактично виховують дитину без матері.

             Постанова ВС від 25.06.2025 (№197/1268/23) – необхідно з’ясувати підтвердження статусу та використання гарантій.

1.2. Якщо працівник передумав звільнятись: які ризики

Основні положення:

             після видання наказу про звільнення працівник не може відкликати заяву;

             за угодою сторін анулювання можливе лише за взаємною згодою;

             за власним бажанням — відкликання можливе до дати звільнення (з винятками).

Судова практика:

             Постанова ВС від 31.08.2020 (№359/5905/18) – суди з’ясовують реальність домовленості, волевиявлення та факт анулювання.

             Постанови ВС від 19.02.2025 (№587/1641/21), 26.04.2022 (№148/74/21) – волевиявлення має існувати на момент наказу.

             Постанова ВС від 07.08.2024 (№757/18580/22-ц) – відкликання після наказу не має значення.

             Постанова ВС від 05.04.2023 (№295/14567/20) – продовження трудових відносин можливе лише за наявності двох умов (не залишив роботу + не запрошено іншого працівника).

1.3. Припинення трудових відносин із «відсутніми» працівниками

Підстави:

             відсутність понад 4 місяці без інформації — підстава припинення за ст. 36 КЗпП;

             прогул — відсутність понад 3 години без поважних причин.

Судова практика:

             Постанова ВС від 18.05.2023 (№452/536/21) – прогул є винною поведінкою, що виключає виконання обов’язків.

1.4. Прогул в умовах воєнного стану: баланс

Особливості:

             на територіях бойових дій працівник не підлягає звільненню за прогул;

             відсутність не оплачується і не зараховується до стажу.

Судова практика:

             Постанови ВС (2023–2024 рр.) – поважність причин оцінюється індивідуально.

             Постанова ВС від 12.01.2026 (№712/10356/24):

-              необхідно довести факт відсутності понад 3 години;

-              враховуються поважні причини (здоров’я, повітряна тривога);

-              акт має містити точний час і бути оформлений належно.

             Постанова ВС від 05.10.2024 (№537/1348/22) – війна сама по собі не є поважною причиною.

1.5. Звільнення за дисциплінарні проступки: маніпуляції та зловживання

Підстави:

             систематичне невиконання обов’язків (п.3 ст.40);

             прогул (п.4);

             стан сп’яніння (п.7);

             порушення правил поведінки (п.14);

             грубе порушення (ст.41).

Вимоги:

             лише одне стягнення (догана або звільнення);

             строки: до 1 місяця з моменту виявлення;

             обов’язкова конкретизація порушення у наказі.

Судова практика:

             Постанова ВС від 04.03.2026 (№691/1136/24):

-              накази без конкретизації порушення — незаконні;

-              відсутність чітких фактів = підстава для скасування.

             Постанова Закарпатського апеляційного суду від 18.09.2025 (№309/5300/24):

-              відсутність конкретного порушення в наказі свідчить про недотримання процедури.

1.6. Втрата довірʼя як підстава звільнення

Умови застосування (п.2 ч.1 ст.41 КЗпП):

1.            Обслуговування матеріальних/грошових цінностей;

2.            Винна дія;

3.            Втрата довіри роботодавця.

Матеріальна шкода не є обов’язковою умовою.

Судова практика:

             Постанова ВС від 10.09.2025 (№308/11887/23) – визначено критерії втрати довіри.

             Постанова ВС від 19.02.2025 (№588/1668/23) – підставою є встановлені службовим розслідуванням порушення.

             Суд підтвердив правомірність звільнення майстра лісу через неналежне збереження майна.

1.7. Звільнення за порушення конфіденційності та комерційної таємниці

Підстава: п.14 ст.40 КЗпП — порушення правил поведінки.

Умови:

             правила поведінки мають бути частиною внутрішнього розпорядку;

             необхідно визначити перелік інформації з обмеженим доступом;

             дотримання процедури дисциплінарного стягнення (ст.147–149 КЗпП).

Судова практика:

             Постанова Закарпатського апеляційного суду від 18.09.2025 (№309/5300/24):

-              відсутність конкретизації порушення — незаконність звільнення;

-              загальні формулювання не допускаються.

1.8. Повторне звільнення після поновлення на роботі

Основні положення:

Роботодавець зобов’язаний:

             видати наказ про поновлення;

             внести зміни до штатного розпису;

             виплатити середній заробіток;

             сплатити ЄСВ.

Судова практика:

             Постанова ВС від 16.10.2024 (№947/6035/21) – поновлення здійснюється:

-              або на рівнозначній посаді;

-              або шляхом введення посади в штат.

             Постанова ВС від 21.05.2025 (№357/2597/22):

-              при повторному звільненні після поновлення не можна використовувати попередні документи (попередження, погодження).

2. Спеціальні підстави припинення державної служби

Спеціальні підстави припинення державної служби регулюються Законом України «Про державну службу» №889-VIII та охоплюють, зокрема:

             втрату права на державну службу;

             набуття іноземного громадянства;

             конфлікт інтересів;

             невідповідність займаній посаді.

2.1. Правова основа проходження державної служби

Основні положення:

             право на державну службу гарантується державою;

             Закон України «Про державну службу» визначає:

-              принципи (публічність, професійність, політична неупередженість);

-              організаційні засади функціонування служби;

-              порядок реалізації права рівного доступу.

             підстави припинення державної служби визначені ст. 83 Закону;

             державна служба припиняється, зокрема, у разі втрати права на державну службу або його обмеження.

             відповідно до ч.2 ст.19 Закону — особа не може вступити на державну службу, якщо має громадянство іншої держави.

2.2. Припинення державної служби у зв’язку із набуттям громадянства іншої держави

Нормативна основа:

             п.2 ч.1 ст.84 Закону №889-VIII: підстава — встановлення факту: наявності іноземного громадянства; або його набуття під час служби.

             суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити держслужбовця у 3-денний строк.

             додаткові процедури для звільнення не передбачені;

             факт громадянства має бути підтверджений належними доказами;

             встановлення факту покладається на суб’єкта призначення.

Судова практика:

             Постанова Верховного Суду від 21.07.2022 (№826/2538/18) – встановлення факту іноземного громадянства покладається на суб’єкта призначення.

             Рішення Сумського ОАС від 17.03.2026 (№640/713/20):

-              приховування громадянства при вступі є порушенням;

-              наявність паспорта РФ підтверджена доказами (паспорт, пояснення, документи);

-              звільнення є правомірним.

             Рішення Полтавського ОАС від 12.02.2026 (№440/8393/25):

-              лист СБУ є належним доказом громадянства;

-              інформація СБУ отримана в межах повноважень;

-              є достатньою підставою для звільнення.

             Постанова Великої Палати ВС від 15.09.2022 (№9901/166/21) – підтверджено допустимість інформації СБУ як доказу.

             Постанови ВС від 06.04.2021 (№640/4337/19), 03.02.2021 (№0940/1503/18), 12.08.2020 (№260/1146/18) – інформація правоохоронних органів є достатньою для встановлення факту громадянства.

2.3. Звільнення на підставі реального чи потенційного конфлікту інтересів

Нормативна основа:

             обов’язкове застосування Закону України «Про запобігання корупції»;

             встановлює:

-              антикорупційні обмеження;

-              правила етичної поведінки;

-              обов’язок декларування;

-              регулювання конфлікту інтересів.

Обов’язки держслужбовця:

             повідомляти про реальний і потенційний конфлікт інтересів;

             не використовувати службове становище у приватних інтересах;

             дотримуватись обмежень щодо подарунків, сумісництва, близьких осіб.

Види конфлікту:

             потенційний конфлікт — наявність приватного інтересу, що може вплинути на рішення;

             реальний конфлікт — вже впливає на об’єктивність.

Судова практика:

Постанова КАС ВС від 20.01.2022 (№815/3667/17): дисциплінарна комісія повинна встановити:

             факт проступку;

             обставини його вчинення;

             наявність підстав для відповідальності;

             вид стягнення.

2.4. Звільнення у зв’язку із невідповідністю займаній посаді

Нормативна основа:

             ч.6 ст.35, п.4 ч.1 ст.83, п.2 ч.1 ст.87 Закону №889-VIII;

             можливе, зокрема, під час випробувального строку.

Підстави:

             незадовільні результати виконання завдань;

             невиконання умов контракту;

             негативна оцінка професійних якостей.

Процедура:

             встановлення випробувального строку;

             визначення завдань;

             попередження про звільнення;

             видання наказу про припинення служби.

Судова практика:

             Верховний Суд встановив:

-              факти невиконання завдань і невідповідності мають бути доведені;

-              звільнення правомірне при підтвердженні цих обставин.

             Верховний Суд зазначив:

-              у період випробування оцінюються професійні та ділові якості;

-              суб’єкт призначення має право самостійно оцінювати відповідність посаді.

             Висновок ВС:

-              необхідні об’єктивні та достатні підстави для висновку про невідповідність;

-              суд перевіряє законність, обґрунтованість і дотримання процедури звільнення.

             Постанова ВС від 26.01.2023 (№140/318/21):

-              суб’єкт призначення має дискрецію щодо оцінювання результатів службової діяльності.

Першоджерело  https://tinyurl.com/42xxr4vw