З аналізу норм Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі – Закон № 889-VIII) та Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 591 (далі – Порядок № 640) вбачається, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар’єри, виявлення потреби у професійному навчанні.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов’язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
Однак, частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення, а частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, з урахуванням пункту 39 Порядку № 640 після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні.
Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
Отже, негативна, позитивна або відмінна оцінка за результатами оцінювання має бути обґрунтована.
Такі висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 18.05.2023 у справі № 360/5292/19.
Окрім наведеного, у постанові від 30.09.2020 у справі № 560/1764/19 Верховний Суд, аналізуючи положення статті 44 Закону № 889-VIII, у взаємозв’язку з пунктом 39 Порядку № 640, дійшов висновку, що негативні оцінки із виставленням балу "0", "2" мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об’єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.
Розвиваючи цю правову позицію в частині змісту та обсягу відповідного обґрунтування, Верховний Суд у постанові від 26.01.2023 у справі № 140/318/21 зазначив, що обґрунтування балів за виконані завдання не може зводитися до цитування повністю чи частково критерії їхнього визначення, установлених додатком 5 до Порядку.
Критерії оцінювання не можуть підміняти обов’язок суб’єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями. Отже, критерії – це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів – це фактичні обставини, які суб’єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.
Необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їхня кількість.
Слід також зазначити, що відповідність спірного висновку в частині оцінки результатів службової діяльності державного службовця, наведеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям, може бути надано лише на підставі аналізу дотримання учасниками процедури оцінювання цієї процедури, зокрема на предмет обґрунтованості виставленої державному службовцю (позивачу) оцінки на основі розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання. Вказана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 600/102/22-а.
Водночас у постанові від 21.04.2021 у справі № 480/4987/19 Верховний Суд сформував правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставленні балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.
Аналізуючи вище зазначені висновки Верховного Суду та висновки, які викладені у постановах від 30.09.2020 у справі № 560/1764/19, від 21.04.2021 у справі № 480/4987/19, від 26.01.2023 у справі № 140/318/21 та від 18.05.2023 у справі № 360/5292/19, зрозумілим є те, що висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця не може вважатися обґрунтованим у разі застосування формального підходу щодо наведення обґрунтування виставлених особі балів по кожному із завдань, обмежуючись лише цитуванням критеріїв, визначених додатком 4 до Порядку № 640.
Отже, суди надають оцінку правильності застосування державним органом критеріїв оцінювання, визначених додатком 4 до Порядку № 640 та звертають увагу на неналежне обґрунтування цих критеріїв та виставлених балів.
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 11 січня 2024 року у справі № 300/141/20 провадження № К/9901/3703/21 звернув увагу на те, що результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» та «В», містить лише розширене обґрунтування щодо завдання № 4, за яке виставлено 1 бал.
Натомість, щодо завдань № 2 і № 3 виставлено 2 бали із обґрунтуванням того, що з поставленими завданнями учасники навчання, тренувань, справились (завдання № 2) та подано вчасно та у повному обсязі (завдання №3), однак у двох випадках власноруч дописано, що завдання виконано з порушенням правил етичної поведінки. Проте, додаткових обґрунтувань щодо порушень правил етичної поведінки не наведено.
У контексті наведеного колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 17.11.2021 у справі № 320/425/21 та від 14.07.2022 у справі №440/99/21, висловлював позицію щодо меж свободи розсуду керівника у процедурі оцінювання результатів службової діяльності, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів і перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку.
Отже, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам.
Водночас адміністративний суд, відповідно до положень частини другої статті 2 КАС України, повинен перевірити та надати юридичну оцінку відповідності принципам проведеної адміністративної процедури щодо оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.
Таким чином, не заперечуючи наявності у суб’єкта оцінювання дискреційних повноважень щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, Суд зазначає, що така дискреція не може бути свавільною, а повинна ґрунтуватися на приписах закону.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Отже, результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік, згідно з Додатком 8 повинні містити належні та достатні обґрунтування, які б дозволяли встановити фактичні підстави виставлення того чи іншого балу державному службовцю, а не формальне цитування критеріїв виставлення балів.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 у справі № 140/318/21 та підтримана у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 360/5292/19.
Таким чином, допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку. Ця правова позиція була сформована Верховним Судом у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19, а у подальшому підтримана Верховним Судом у постановах від 03 серпня 2021 року у справі № 120/78/20-а, від 27 жовтня 2021 року у справі №640/31884/20, від 9 листопада 2022 року у справі № 380/25524/21.