У продовження висвітлення заходу з підвищення кваліфікації «Звільнення державних службовців», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ 01 листопада 2023 року пропонуємо ознайомитися з підсумками виступу Наталії Кайди, адвоката, члена Комітету з трудового права НААУ, доктора юридичних наук, наукового співробітника Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Окремий фокус виступу лектора був присвячений висвітленню специфіки дисциплінарного провадження стосовно державних службовців.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» (далі – Закон № 889-VІІІ) підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
За ст. 66 Закону № 889-VІІІ до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
• зауваження;
• догана;
• попередження про неповну службову відповідність;
• звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини першої статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати:
• характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та
• ступеню вини державного службовця.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати:
• характер дисциплінарного проступку,
• обставини, за яких він був вчинений,
• настання тяжких наслідків,
• добровільне відшкодування заподіяної шкоди,
• попередню поведінку державного службовця та
• його ставлення до виконання посадових обов`язків.
За змістом статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.
Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039 (далі – Порядок 1039).
Згідно із пунктом 2 Порядку № 1039 від 04 грудня 2019 року «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає:
• прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження;
• формування дисциплінарної комісії та її склад;
• визначення повноважень дисциплінарної комісії;
• визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії;
• формування дисциплінарної справи;
• прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Вказана процедура є обов`язковою, та вказаний у ній перелік є обов`язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:
• чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;
• чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;
• чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;
• чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;
• який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Наталія Кайда зосередила увагу на питанні звільнення за порушення присяги державного службовця. КАС ВС у постанові від 20 січня 2022 року у справі № 815/3667/17 адміністративне провадження № К/9901/12497/19, № К/9901/12596/19, розглядаючи спірні правовідносини, які виникли у зв`язку із звільненням позивача за порушення Присяги державного службовця (скасування наказу ДФС від 23 червня 2017 року № 133-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивача на підставу пункту 1 частини другої статті 65, статей 66, 77 Закону України «Про державну службу»), звертає увагу на те, що з тексту Присяги наведеної у частині першій статті 36 Закону України №889-VIII, випливає, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їхнє виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця. Аналогічний висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.
Лектор акцентувала, що звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов`язків.
Стала судова практика дотримується позиції, що поняття порушення Присяги не повинне бути надміру декларативним, розпливчатим, загальним, нечітким, що дозволяло б тлумачити його розлого й неоднозначно, не керуючись принципами, які встановлюють обмежувальне тлумачення цього поняття.
У цьому контексті ВС наголошує, що ознаками, які відрізняють дисциплінарний проступок у вигляді порушення Присяги, від суміжних юридичних складів дисциплінарних проступків, зокрема у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків (за яке не передбачено стягнення у вигляді звільнення), є:
• вид обов`язків, невиконання яких становить об`єктивну сторону дисциплінарного проступку - основні (загальні), які визначають базові принципи проходження служби, чи характерні для відповідної посади;
• наявність або реальна можливість настання шкоди у вигляді підриву авторитету державного органу чи публічної служби, приниження гідності певної особи тощо.
Отже, звільнення за порушення Присяги державного службовця має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їхнього вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
Особа, яка вчинила дисциплінарний проступок, не може бути звільнена за порушення Присяги, якщо цей проступок неможливо кваліфікувати як порушення Присяги.
Відеофрагмент із заходу доступний за посиланням: https://tinyurl.com/342ac7sj
Цікаві публікації лектора:
• Соціальний захист членів сімей військовослужбовців в Україні. https://tinyurl.com/4c2br84d
• Судова практика у справах про захист честі, гідності та ділової репутації публічних осіб. https://tinyurl.com/rm4a96ez
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ
Наталія Кайда