19 вересня у продовження серії заходів в рамках навчальної програми «Рішення Ради адвокатів України як "нормативно-правові акти" Національної асоціації адвокатів України» у Вищій школі адвокатури НААУ відбувся вебінар на тему: «Фінансовий моніторинг під час здійснення адвокатської діяльності через призму рішень Ради адвокатів України», який провів для колег Валентин Гвоздій, заступник Голови Національної асоціації адвокатів України — Ради адвокатів України.
Програма заходу включала обговорення наступних питань:
1. Адвокат як спеціальний суб'єкт первинного фінансового моніторингу.
2. Правове регулювання та нагляд у сфері фінансового моніторингу.
3. Критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
4. Адвокатська таємниця та відомості з питань фінмоніторингу.
Боротьба з тероризмом, розповсюдженням зброї масового знищення та легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, має велике значення для світової спільноти. Саме тому прийняття у 2019 році нового Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-ІХ (надалі - Закон) було дуже важливим у рамках виконання Україною міжнародних зобов’язань, визначених Угодою про асоціацію з ЄС.
На сьогоднішній день Рада адвокатів України прийняла одне рішення – Рішення № 51 від 03.07.2021 року, яке стосується питань фінансового моніторингу і ґрунтується на новому Законі.
Валентин Гвоздій зосередив увагу на зверненні адвоката Чишинського Р.В. № 404 від 21 травня 2021 року, яке надійшло до Ради адвокатів України, в якому було викладено прохання надати роз’яснення на наступні питання:
- чи є адвокат суб’єктом фінансового моніторингу лише стосовно осіб, які являються його клієнтами, ув розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»?
- чи має право адвокат як суб’єкт фінансового моніторингу на виконання положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», подавати до уповноважених органів державної влади, передбачену вказаним законом інформацію щодо особи, яка не є його клієнтом?
Рада адвокатів України, розглянувши вищезазначене звернення, врахувавши пропозиції, зауваження та доповнення членів Ради адвокатів України, керуючись Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів України, ув межах компетенції надала наступні роз’яснення на питання, задані адвокатом Чишинським Р.В.
Чи є адвокат суб’єктом фінансового моніторингу лише стосовно осіб, які являються його клієнтами, ув розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»?
Питання віднесення адвокатів до суб’єктів фінансового моніторингу регулюється Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Зокрема, згідно зі статтею 6 Закону адвокат є спеціально визначеним суб’єктом первинного фінансового моніторингу і відповідно має зобов’язання забезпечувати організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти підозрілі фінансові операції (діяльність) та повідомляти про них Державну службу фінансового моніторингу України, а також запобігати використанню його послуг для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою (пп. 2, 4, 5, 8 ч. 2 ст. 8 Закону).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону визначається, що вимоги Закону поширюються на адвокатів у виключних випадках, а саме тоді, коли адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:
- купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
- купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
- управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
- відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
- залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
- створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.
Якщо адвокат не бере участі у підготовці і здійсненні вищезазначених правочинів, то і обов’язку стати на облік у Держфінмоніторингу України і виконувати всі інші вимоги Закону у нього не виникає.
Частиною 3 ст. 10 Закону встановлено, що адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі:
- надання послуг щодо захисту клієнта;
- якщо особа має статут адвоката, однак працює за трудовим договором на підприємстві, установі, організації на посаді юрисконсульта (окрім ситуації, коли особа укладає договір про надання правової допомоги зі своїм роботодавцем як адвокат);
- представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів;
- надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.
Водночас потрібно зазначити, що для належного виконання своїх обов’язків спеціально визначеного суб’єкта фінансового моніторингу адвокат повинен використовувати у своїй діяльності ризико-орієнтований підхід – визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.
Чи має право адвокат як суб’єкт фінансового моніторингу, на виконання положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», подавати до уповноважених органів державної влади, передбачену вказаним законом інформацію щодо особи, яка не є його клієнтом?
Законом не передбачена можливість подання адвокатом до уповноважених органів державної влади інформації, передбаченої Законом, стосовно особи, яка не є його клієнтом.
Пунктом 31 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що клієнтом суб’єкта первинного фінансового моніторингу (спеціально визначеного суб’єкта фінансового моніторингу) є будь-яка особа, яка:
• звертається за наданням послуг до суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
• користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
• є стороною договору (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до статті 18 Закону виконує функції державного регулювання і нагляду);
• є гравцем в азартну гру чи учасником лотереї (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, визначених у підпункті «з» пункту 7 частини другої статті 6 Закону).
Отже, адвокат як спеціально визначений суб’єкт фінансового моніторингу, згідно з положеннями Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», не має права подавати до уповноважених органів державної влади, передбачену вказаним Законом інформацію щодо особи, яка не є його клієнтом.
Трансляція заходу доступна для ознайомлення за посиланням: https://tinyurl.com/4vxu997e