Публікації лектора
Розірвання шлюбу з особою, яка проживає на території, що тимчасово не контролюється урядом України
Людмила Гриценко, адвокат, медіатор, член Комітету з сімейного права НААУ, національний експерт Ради Європи, співзасновник ЮГ «Право»
Гриценко Людмила
25.07.2023

Розірвання шлюбу з особою, яка проживає на території, що тимчасово не контролюється урядом України: адвокат Людмила Гриценко

Людмила Гриценко, адвокат, медіатор, член Комітету з сімейного права НААУ, національний експерт Ради Європи, співзасновник ЮГ «Право», провела у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Розірвання шлюбу з особою, яка проживає на території, що тимчасово не контролюється урядом України». В основу розробки вебінару покладено реальний кейс – справу про розірвання шлюбу з особою, яка перебуває на тимчасово окупованій території.

План вебінару включав чотири основні фокуси:

Перший – визначення порядку та способу розірвання шлюбу в ситуації, що склалася. Тут мова йшла про позасудовий та судовий способи розірвання шлюбу.

Другий фокус – розірвання шлюбу саме в судовому порядку. Тут йшла мова про те, як визначити підсудність, як швидко оплатити судовий збір та якіорієнтовні строки розгляду справ такої категорії.

Третій фокус – про те, як написати позов. Тут мова йшла про наступне:

  • на що впливають причини розірвання шлюбу?
  • чи писати в позові про місце проживання дітей після розірвання шлюбу?
  • що ще з зазначеного в позові має значення?
  • посилання на практику ЄСПЛ, чи доцільно в справах про розірвання шлюбу?
  • хто ж підпише позов?

Четвертий фокус стосувався процедури розгляду справи в суді та деталей отримання судового рішення.

Учасники та учасниці отримали знеособлений зразок позову про розірвання шлюбу та клопотання про розгляд справи без участі сторони, та детально розібрали кожен розділ позовної заяви.

Пропонуємо більш детально зануритися в тему вебінару через концепцію питання-відповідь.

Розглядаючи питання про визначення порядку та способу розірвання шлюбу в ситуації, що склалася, лекторка розповіла про існування позасудового та судового способів розірвання шлюбу.

За яких умов шлюб можна розірвати у позасудовий спосіб?

Відповідно до ст.106 Сімейного кодексу України «Подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.»

Отже, позасудовий спосіб розірвання шлюбу за заявою двох сторін може мати місце у випадках, коли подружжя або не має дітей, або діти подружжя досягли повноліття.

Крім вказаного, законодавець, у ст. 107 Сімейного кодексу України, передбачив ще один спосіб розірвання шлюбу у позасудовому порядку, проте вже за заявою одного з подружжя. Такий спосіб може бути реалізовано, якщо другий з подружжя або визнаний безвісно відсутнім, або визнаний недієздатним.

Розглядаючи питання про розірвання шлюбу саме в судовому порядку, мало місце ряд питань про визначення підсудності та строки розгляду такої категорії справ.

Як визначити підсудність у справі про розірвання шлюбу?

Підсудність у справі про розірвання шлюбу може бути альтернативна або загальна. Під словом «альтернативна» мається на увазі підсудність, передбачена ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, а саме підсудність за вибором позивача. Така підсудність може бути застосована не завжди, а за наявності певних обставин в кейсі.

У силу ч. 2 ст. 28 ЦПК – «Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі:

  • якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти,
  • або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача,
  • за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них».

Отже, щоб скористатися альтернативною підсудністю, необхідно мати певні умови, у вигляді:

- перебування дітей на утриманні (це можна підтвердити довідкою про склад сім’я чи актом, складеним з сусідами і завіреним в комітеті самоорганізації населення);

- мати проблеми зі здоров’ям (це можна підтвердити випискою з історії хвороби, довідкою лікаря, довідкою до Акту огляду МСЕК тощо);

- мати домовленості щодо підсудності (договір між подружжям, шлюбний договір, договір про утримання дитини тощо).

Якщо описані вище умови у справі відсутні, тоді позов про розірвання шлюбу слід подавати, керуючись загальною підсудністю. Під словами «загальна підсудність» мається на увазі підсудність передбачена ст. 27 ЦПК України – за місцем проживання або місцем знаходження відповідача.

Як визначити в яким саме суд подавати, враховуючи, що відповідач проживає на окупованій території?

1) за посиланням https://supreme.court.gov.ua/.../grom.../terutor_pidsudnist/ знаходиться Розпорядження про визначення територіальної підсудності справ, у якому міститься інформація про:

  • ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану (зведена таблиця)
  • ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких відновлено
  • Розпорядження Верховного суду про «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану».

2) Визначаємо з урахуванням наявної інформації суд, до якого будемо звертатися.

До прикладу, під час вебінару аналізувався кейс, в якому дружина позивача проживала на території Ворошиловського району міста Донецька. Дивимось Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №2710/38-14 від 02.09.2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ» змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам (посилання на Розпорядження), і бачимо, що справи підсудні Ворошиловському районному суді міста Донецька тепер підсудні Селидівському міському суду Донецької області.

Відповідно до інформації на сторінці суду на веб-порталі Судової влади України Селидівський міський суд Донецької області продовжує здійснювати правосуддя, на сьогодні в ньому працює троє суддів.

Як заплатити судовий збір (враховуючи, що Позивач територіально знаходиться в центральному регіоні України, а Селидівський міський суд Донецької області доволі близько до лінії розмежування?

На сайті відповідного суду можна сформувати квитанцію.

Наприклад, на сайті Селидівського міського суду Донецької області це можна зробити за посиланням: http://surl.li/jhshn. Оплатити можна онлайн або на сайті там же. Важливо – для того, щоб оплатити судовий збір, необхідно знати РНОКПП (простими словами - ідентифікаційний код/ІПН) позивача.

Які орієнтовні строки розгляду справ такої категорії?

Однозначно сказати складно, тому звернемось до мови фактів.

До прикладу:

- справа №242/1031/22 слухалася менше двох місяців: 13.05.2022 позов зареєстровано в суді, 18.05.2022 суд направив ухвалу в Мінсоцполітити, 20.06.2022 суд ухвалив заочне рішення яким розірвав шлюб. http://surl.li/jhshw;

- справа № 242/705/22 слухалася менше двох місяців: 09.02.2022 позов зареєстровано в суді; 10.02.2022 суд відкрив провадження, вирішив розглянути справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін; 31.03.2022 року - Заочне Рішення Селидівського міського суду. http://surl.li/jhshz;

- справа №242/1068/22 слухалася більше трьох місяців: 26.05.2022 позов зареєстровано в суді, 26.05.2022 року суд окремою ухвалою витребував інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача http://surl.li/jhsid, 18.08.2022 року суд відкрив провадження у справі незважаючи на відсутність витребовуваної інформації про місце проживання відповідача. Суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін http://surl.li/jhsik. 01.09.2022 року Заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області про розірвання шлюбу. http://surl.li/jhsio

Отже, розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін розглядаються від одного до двох місяців. До прикладу: суддя Черков В.Г. справи про розірвання шлюбу розглядає в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами і досить оперативно. Справа: №242/1031/22 про розірвання шлюбу http://surl.li/jhshw. Справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін розглядаються від двох до шести місяців.

Важливо: в позові можна просити розглянути справу в спрощеному провадженні без виклику сторін, проте не всі судді підтримують такі підходи.

  • На що впливають причини розірвання шлюбу і чи вказувати їх детально в позовній заяві?
  • Чи писати в позові про місце проживання дітей після розірвання шлюбу?
  • Що варто зазначити в позові про розірвання шлюбу?
  • Чи доцільно в справах про розірвання шлюбу посилання на практику ЄСПЛ?

Хто може підписати позов? – детально дізнавайтеся на сторінці Advocat Post. http://surl.li/jkunp

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://surl.li/jkuny

Цікаві публікації лектора:

• Зупинення провадження в цивільній справі та принцип найкращих інтересів дитини. http://surl.li/javlo

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ