Яким чином розірвати шлюб з особою, яка проживає на тимчасово непідконтрольній території України? – адвокат Людмила Гриценко
Під час вебінару «Розірвання шлюбу з особою, яка проживає на території, що тимчасово не контролюється урядом України», що відбувся у Вищій школі адвокатури, Людмила Гриценко, адвокат, медіатор, член Комітету з сімейного права НААУ, розповіла на прикладі реального кейсу, порядок та спосіб розірвання шлюбу, який буде релевантним, як визначити підсудність за умов звернення до суду, а також що потрібно написати у позові.
На початку вебінару лектор ознайомила учасників з фабулою реальної справи з професійного досвіду, обставини якої зводяться до наступного:
«Максим до початку повномасштабного вторгнення проживав та був зареєстрований в Донецьку (у Ворошиловському районі). Станом на червень 2022 року проживає у орендованій квартирі в м.Черкаси. Чоловік бажає розлучитися, оскільки протягом останніх п’яти років сім’я існує лише формально, сторони проживають окремо, спілкуються не часто, виключно з питань, які стосуються утримання та виховання дитини. Сторони мають сина, якому 12 років. Син і дружина чоловіка залишились проживати на непідконтрольній території в м. Донецьк (Ворошиловський район)».
Відповідаючи на питання, який порядок та спосіб розірвання шлюбу буде релевантним в ситуації, що склалася, лектор відзначила, що оскільки сторони по справі мають неповнолітнього сина, відповідно розірвання шлюбу може здійснюватися тільки у судовому порядку.
Розірвання шлюбу через суд можливе шляхом:
а) розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя (тоді сторони мають подати суду письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей (ст.109 СК України);
б) розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя (ст. 110 СК України).
У ситуації, яка має місце, розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя складно реалізувати, тому лектор зупинилася на варіанті розірвання шлюбу шляхом подачі позову одним з подружжя.
Проте, в цілому, в справах про розірвання шлюбу там, де подружжя мають дітей – розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя однозначно більше відповідатиме принципу найкращих інтересів дитини, тому що до моменту розірвання шлюбу сторонами у договорі будуть передбачені та вирішені питання виховання, утримання та проживання дітей.
Після обрання судового способу розірвання шлюбу слід визначитися з підсудністю. У справах про розірвання шлюбу підсудність може бути альтернативною (за вибором позивача) та загальною. Щоб скористатися альтернативною підсудністю, необхідно мати певні умови у вигляді:
• перебування дітей на утриманні (це можна підтвердити довідкою про склад сім’я чи актом, складеним з сусідами і завіреним в комітеті самоорганізації населення);
• мати проблеми зі здоров’ям (це можна підтвердити випискою з історії хвороби, довідкою лікаря, довідкою до Акту огляду МСЕК тощо);
• мати домовленості щодо підсудності (договір між подружжям, шлюбний договір, договір про утримання дитини тощо).
Якщо умови для застосування альтернативної підсудності відсутні, тоді застосовується загальна підсудність, передбачена ст. 27 ЦПК України, – за місцем проживання або місцем знаходження відповідача.
У кейсі, що аналізується, дитина проживає разом з матір’ю на непідконтрольній території в Донецьку, чоловік не має проблем зі здоров’ям, домовленості про підсудність між подружжям відсутні, тому справу про розірвання шлюбу потрібно подавати в суд за місце проживання дружини, тобто застосовується загальна підсудність.
Наступний крок полягає у визначенні конкретного суду, до якого потрібно звертатися, адже територія Донецька зараз не підконтрольна і відповідно суди на непідконтрольній території не працюють. У цьому питанні слід керуватися Розпорядженням про визначення територіальної підсудності справ, що розміщене на офіційному веб-сайті Верховного Суду.
Повертаючись до розгляду кейсу, відзначено, що справи підсудні Ворошиловському районному суді міста Донецька тепер підсудні Селидівському міському суду Донецької області. Відповідно до інформації на сторінці суду на вебпорталі Судової влади України Селидівський міський суд Донецької області продовжує здійснювати правосуддя.
Що стосується строків розгляду справи про розірвання шлюбу, то можливі два варіанти:
1. Розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін – від одного до двох місяців;
2. Розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін від двох до шести місяців.
Людмила Гриценко зауважила, що в позові можна просити розглянути справу в спрощеному провадженні без виклику сторін, однак поруч з цим не всі судді підтримують такі підходи.
У позові про розірвання шлюбу потрібно вказувати:
1. Причини розірвання шлюбу, оскільки такі впливають на строк розгляду, а також на право звернутися до суду з позовом протягом вагітності та протягом одного року після народження дитини. За загальним правилом позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
2. Момент, з якого сторони припинили спільно проживати, – наслідки можуть мати місце при вирішенні подальших майнових спорів.
Важливо розуміти, що окреме свідоцтво про розірвання шлюбу наразі відсутнє, і те, що написано в рішенні суду, буде доступно до ознайомлення органам, куди буде/може подаватися рішення суду.
Відповідаючи на питання, чи зазначати в позові про місце проживання дітей після розірвання шлюбу, Людмила Гриценко сфокусувала увагу на наступних правових позиціях Верховного Суду:
1. Постанова ВС від 15.01.2020 року у справі № 200/952/18
«За загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір’ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз’яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини».
2. Постанова ВС від 22.12.2021 року Справі № 339/143/20
«Враховуючи, що сторони не зверталися до суду із вимогами про визначення місця проживання дитини з одним із батьків, суд, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обґрунтовано в межах доводів та вимог позову про розірвання шлюбу та залишення дитини проживати з матір`ю, встановивши, що дитина до розірвання шлюбу після припинення фактичних шлюбних відносин батьків проживала разом з матір`ю, залишив проживати дитину з нею, чим лише констатував місце проживання дитини, не визначаючи його».
Таким чином, якщо спір про визначення місця проживання дитини відсутній, про це можна не зазначати в позові про розірвання шлюбу.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/18qeegN
Тематичний огляд матеріалу – на сторінці Advocat Post: https://cutt.ly/18k90Qx
Цікаві публікації лектора:
Визнання права власності та набувальна давність в огляді позицій ВС. https://cutt.ly/98qw6za
Підходи суду до оцінки доказів у справі, де потерпілою є малолітня дитина, та оцінки процедурної справедливості https://link.hsa.org.ua/3lkZSi3
Наступні заходи лектора:
Вебінар: «Формування адвокатського досьє в справах про ДТП в контексті роботи з доказами». https://link.hsa.org.ua/3YfVIq2
Вебінар: «Роль та значення Висновку психолога в цивільних (в т.ч. сімейних) та кримінальних провадженнях». https://link.hsa.org.ua/3I78ku0
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ