Лектор докладно проаналізував разом з учасниками форензік інструменти виявлення ознак неплатоспроможності підприємства, а саме:
1. Правова база та ключові терміни.
2. Три форми злочинних дій.
3. ЗУ «Про ТОВ»: норми щодо неплатоспроможності.
4. Форензік коефіцієнти.
5. КУпБ: процедури та відповідальність.
6. Алгоритми виявлення ознак.
7. Недійсні правочини та черговість вимог.
8. Практика та висновки.
9. Сучасні методики та MLмоделі.
У рамках характеристики форензік інструментів виявлення ознак неплатоспроможності підприємства акцентовано на наступному:
1. Правова база та ключові терміни
Правова основа форензік-інструментів виявлення ознак неплатоспроможності підприємства базується на трьох ключових документах:
● Наказ МЕУ № 14 від 19.01.2006 (у редакції від 01.01.2026 на підставі Закону № 4695-IX) — містить Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності, 27 аналітичних таблиць, порогові значення коефіцієнтів та визначає три групи ознак (фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, приховування банкрутства).
● Закон України «Про ТОВ» № 2275-VIII від 06.02.2018 (у редакції від 01.01.2026) — регулює питання зниження чистих активів на 50% (ч. 3-4 ст. 31), обмеження виплати дивідендів (ст. 27), відповідальність виконавчого органу (ст. 40) та значні правочини й правочини із заінтересованістю (ст. 44–45).
● Кодекс України з процедур банкрутства (КУпБ) № 2597-VIII від 18.10.2018 (у редакції від 11.03.2026 на підставі Закону № 4777-IX) — дає базові визначення банкрутства й неплатоспроможності (ст. 1), визначає обов'язки із запобігання неплатоспроможності (ст. 4), регулює відповідальність за порушення (ст. 9¹), визнання правочинів недійсними (ст. 42) та черговість вимог (ст. 64).
Ключові терміни (згідно зі ст. 1 КУпБ):
● Банкрутство — визнана господарським судом нездатність боржника відновити платоспроможність через санацію та погасити вимоги кредиторів інакше ніж через ліквідаційну процедуру.
● Неплатоспроможність — неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання не інакше, як через застосування процедур КУпБ.
● Загроза неплатоспроможності — стан, що підтверджує: боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати зобов'язання у строк або здійснювати звичайні господарські платежі.
● Грошове зобов'язання — зобов'язання сплатити кредитору певну суму (не включає неустойку, штраф, пеню та зобов'язання перед учасниками чи засновниками).
● Значний правочин (в межах КУпБ) — правочин щодо майна, ринкова вартість якого $\ge 10\%$ вартості активів за останньою річною звітністю. При дробленні кожен із них вважається значним.
● Заінтересовані особи — юридичні або фізичні особи, що контролювали або були під контролем боржника протягом 3 років, а також засновники, керівник, головний бухгалтер та сторони фраудаторних правочинів.
2. Три форми злочинних дій
Лектор порівнює три форми протиправних дій у сфері неплатоспроможності, що тягнуть за собою кримінальну відповідальність (ст. 218–220 Кримінального кодексу України) та цивільно-правові наслідки:
1. Фіктивне банкрутство (ст. 219 КК / ст. 9² КУпБ):
● Суть: Подання завідомо неправдивої офіційної заяви до господарського суду про фінансову неспроможність.
● Об'єктивний стан: Підприємство реально може розрахуватися за зобов'язаннями; показник забезпечення зобов'язань усіма активами більше одиниці ($Б/ПЗ > 1$) за наявності нульової або позитивної рентабельності.
● Наслідки: Господарський суд закриває провадження (ст. 9 КУпБ), а боржник відшкодовує кредиторам збитки за затримку виконання.
2. Доведення до банкрутства (ст. 220 КК / ст. 9³ КУпБ):
● Суть: Умисні дії або бездіяльність з корисливих мотивів чи в особистих інтересах власника/керівника, що призвели до стійкої фінансової неспроможності.
● Об'єктивний стан: Наявність стійкої неплатоспроможності, викликаної умисними діями (підписання фіктивних чи невигідних договорів, передача майна третім особам, продаж товарів нижче собівартості).
● Наслідки: Завдання великої матеріальної шкоди державі чи кредиторам; застосовується цивільна (субсидіарна), адміністративна або кримінальна відповідальність після визнання боржника банкрутом. Аналізуються останні 3 роки діяльності.
3. Приховування банкрутства (ст. 218 КК / ст. 9⁴ КУпБ):
● Суть: Умисне невиконання обов'язку звернутися до суду із заявою про відкриття справи про банкрутство у разі виникнення стійкої фінансової неспроможності, а також подача недостовірних (викривлених) відомостей.
● Об'єктивний стан: Стійка фінансова неспроможність вже фактично існує; підприємство демонструє збитковість понад 2 роки, а зупинення платежів триває понад 3 місяці.
● Наслідки: Справа про банкрутство відкривається за заявою кредитора, а керівник чи органи управління несуть відповідальність (зокрема солідарну) за задоволення вимог.
Загальна умова притягнення до кримінальної відповідальності за всіма статтями — заподіяння ВЕЛИКОЇ МАТЕРІАЛЬНОЇ ШКОДИ кредиторам або державі.
3. ЗУ «Про ТОВ»: норми щодо неплатоспроможності
Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлює жорсткі корпоративні та фінансові рамки для запобігання кризі:
Зниження чистих активів на 50% (ст. 31): Якщо за даними звітності вартість чистих активів товариства (Рядок 1495 ф. 1) знизилася більш як на 50% порівняно з показником попереднього року, виконавчий орган (директор) зобов'язаний скликати загальні збори протягом 60 днів.
● Порядок денний зборів має містити: заходи для покращення фінансового стану, зменшення статутного капіталу або ліквідацію товариства.
● Наслідки бездіяльності (ч. 4): Якщо збори не були скликані й товариство визнано банкрутом протягом 3 років із дня зниження активів, члени виконавчого органу несуть солідарну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями компанії (звільняються лише ті, хто доведе, що не знав про зниження або голосував за скликання зборів).
Відповідальність виконавчого органу (ст. 40): Посадові особи зобов'язані діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства та несуть відповідальність за збитки, завдані їхніми винними діями чи бездіяльністю (відповідальність членів колегіального органу є солідарною). Чітко діє заборона конкуренції (не можна бути ФОП у сфері діяльності ТОВ чи керівником у конкурентів без згоди зборів) та обов'язок розкривати конфлікт інтересів та афілійованих осіб (ст. 42).
Виплата дивідендів: правила та заборона (ст. 26–27): Дивіденди виплачуються з чистого прибутку. Проте ст. 27 забороняє виплату, якщо товариство не здійснило розрахунків із учасниками, які вибули , або якщо майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів (це є прямою ознакою неплатоспроможності). Порушення цієї норми є підставою для стягнення виплаченого назад та тягне солідарну відповідальність посадових осіб. Примітка: у 2026 році дія ч. 1 ст. 27 зупинена для 100% державних ТОВ згідно із Законом № 4695-ІХ.
Значні правочини та заінтересованість (ст. 44–45):
● Значний правочин: якщо вартість майна чи послуг за договором перевищує 50% вартості чистих активів станом на кінець попереднього кварталу, рішення приймається виключно загальними зборами. За дроблення угод посадові особи відповідають солідарно.
● Правочин із заінтересованістю: контракт із посадовою особою, її афілійованими особами або учасником, що володіє $\ge 20\%$ частки. Порядок погодження діє лише якщо він прямо встановлений статутом товариства.
4. Форензік коефіцієнти
Показники ліквідності та платоспроможності:
● Коефіцієнт абсолютної ліквідності ($К_{ал}$): Формула: $\frac{Грошові\,Кошти\,(ГК)}{Поточні\,Зобов'язання\,(ПЗ)}$. Показує частку боргу, яка може бути погашена негайно. Норма: $0,2–0,35$; рівень $< 0,2$ є критичним сигналом.
● Коефіцієнт швидкої ліквідності: Формула: $\frac{Оборотні\,Активи\,(ОА) - Запаси\,(З) - Витрати\,Майбутніх\,Періодів\,(ВМП)}{ПЗ}$. Норма: $0,6–0,8$; рівень $< 0,6$ вимагає особливої уваги.
● Коефіцієнт покриття ($К_п$): Формула: $\frac{ОА}{ПЗ}$. Характеризує загальне забезпечення короткострокових боргів оборотними активами. Норма: $> 1,0$. Показник $К_п < 1,0$ у поєднанні зі збитками свідчить про надкритичну неплатоспроможність.
● Поточна платоспроможність (Наказ МЕУ № 14): Розраховується як: $Довгострокові\,Фінансові\,Інвестиції\,(ДФІ) + ГК - ПЗ$. Значення $< 0$ є ознакою поточної неплатоспроможності.
● Коефіцієнт Бівера: Формула: $\frac{Чистий\,Прибуток\,(ЧП) + Амортизація\,(А)}{ПЗ}$. Дозволяє прогнозувати банкрутство на горизонті 5 років. Норма: $> 0,2$; якщо $\le 0,2$ — можливості підприємства скорочуються.
● Маневреність власних оборотних засобів: $\frac{Власні\,Оборотні\,Активи\,(ВОА)}{ОА}$. Норма від $0$ до $1$, від'ємне значення вважається тривожним.
Показники фінансової стійкості:
● Коефіцієнт фінансової автономії: $\frac{Власний\,Капітал\,(ВК)}{Баланс\,(Б)}$. Нормативного значення: $> 0,5$.
● Коефіцієнт фінансової залежності: $\frac{Б}{ВК}$. Зростання свідчить про збільшення запозичень.
Показники рентабельності (Аналіз за Наказом МЕУ № 14):
● Рентабельність продукції: $\frac{Валовий\,Прибуток\,(ВПЗ) \times 100}{Собівартість\,(СР)}$. Падіння показника вказує на «вимивання» прибутку або навмисне заниження відпускних цін.
● Рентабельність діяльності: $\frac{ЧП}{Чистий\,Дохід\,(ЧД)}$. Хронічно від'ємне значення є ознакою доведення до банкрутства.
● Рентабельність активів (ROA): $\frac{ЧП \times 100}{Середньорічні\,Активи}$.
● Рентабельність власного капіталу: $\frac{ЧП \times 100}{Середній\,Власний\,Капітал}$. Якщо вона є від'ємною при позитивних виплатах дивідендів — це ознака маніпуляцій та фіктивного банкрутства.
● Коефіцієнт стійкості економічного росту: $\frac{ЧП - Дивіденди}{ВК}$. Виплата дивідендів за наявності збитків свідчить про зловживання.
5. КУпБ: процедури та відповідальність
Кодекс України з процедур банкрутства чітко розмежовує стадії судового процесу та встановлює юридичні обов'язки сторін:
Обов'язки із запобігання неплатоспроможності (ст. 4):
1. Виявлення ознак: Виконавчий орган зобов'язаний своєчасно виявляти ознаки кризи. Якщо ознаки неплатоспроможності виявлені у звітності аудитором або бухгалтером, вони зобов'язані письмово повідомити про це боржника протягом 10 днів.
2. Повідомлення учасників: Керівник зобов'язаний протягом 30 днів із дня отримання інформації надіслати відомості засновникам (учасникам) та органам управління.
3. Вжиття заходів: Запровадження позасудового врегулювання боргів або ініціювання превентивної реструктуризації.
Судові процедури КУпБ щодо юридичних осіб:
● Розпорядження майном боржника: Початкова обов'язкова стадія, під час якої призначається розпорядник майна. Здійснюється нагляд та контроль за управлінням активами, проводиться інвентаризація та аналіз фінансового стану боржника, а також формується реєстр вимог кредиторів. Строк процедури становить до 170 днів.
● Санація боржника: Процедура відновлення платоспроможності, що триває до 12 місяців (з можливістю продовження на +6 місяців). План санації затверджується судом, керуючий санацією отримує повноваження з управління підприємством, запроваджується відстрочення вимог кредиторів та вживаються заходи реструктуризації чи продажу частини активів.
● Ліквідація банкрута: Кінцева стадія процесу у разі неможливості відновлення платоспроможності. Суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом, ліквідатором призначається арбітражний керуючий, який здійснює реалізацію майна компанії на аукціонах та задовольняє вимоги згідно з черговою ліквідаційної маси. Строк: 12 місяців (+6 місяців).
6. Алгоритми виявлення ознак
Алгоритм виявлення фіктивного банкрутства:
1. Встановити факт наявності офіційної заяви боржника до господарського суду про порушення справи про банкрутство.
2. Розрахувати показник забезпечення зобов'язань усіма активами боржника: $Б / ПЗ$.
3. Визначити рентабельність продукції на момент звернення до суду за формулою: $\frac{Валовий\,Прибуток}{Собівартість} \times 100$.
4. Перевірити коефіцієнт покриття ($ОА / ПЗ$), оцінюючи фактичну здатність боржника розрахуватися.
5. Ознака злочину: Якщо $Б / ПЗ > 1$ та Рентабельність $\ge 0$, підприємство об'єктивно мало змогу виконати свої зобов'язання, отже банкрутство є фіктивним.
Алгоритм виявлення доведення до банкрутства:
6. Аналізується часовий проміжок в останні 3 роки до дати відкриття судового провадження (згідно зі ст. 42 КУпБ та Наказом МЕУ № 14).
7. Розраховується динаміка трьох базових показників: забезпечення активами ($Б/ПЗ$), забезпечення оборотними коштами ($ОА/ПЗ$) та розмір чистих активів ($Б - ПЗ$).
8. Одночасне стійке погіршення всіх трьох показників свідчить про наявність ознаки доведення до банкрутства.
9. Після цього здійснюється поглиблена форензік-перевірка фінансово-господарських договорів на предмет умисних дій (продаж нижче собівартості, штучне збільшення кредиторської заборгованості, заплутування чи знищення звітності).
Алгоритм виявлення приховування банкрутства:
10. Встановити наявність ознак стійкої фінансової неспроможності (наприклад, збитковість $> 2$ років, зупинення обов'язкових платежів $> 3$ місяців).
11. Перевірити, чи було подано недостовірні або приховані відомості до органів статистичного обліку, податкових чи судових органів.
12. Зафіксувати, що справа про банкрутство була відкрита за ініціативою кредитора, а не самого боржника, попри наявність об'єктивного обов'язку керівництва звернутися до суду.
7. Недійсні правочини та черговість вимог
Визнання правочинів недійсними (ст. 42 КУпБ):
Правочини (договори), вчинені боржником протягом 3 років до відкриття провадження або після його відкриття, можуть бути визнані господарським судом недійсними за заявою арбітражного керуючого або кредитора. Підстави поділяються на дві частини:
● Частина 1 (Підозрілі правочини): Дострокове виконання майнових зобов'язань перед окремими кредиторами; взяття на себе зобов'язань, які призвели до неплатоспроможності; відчуження або придбання майна за цінами, які є значно нижчими чи вищими за ринкові; укладення договорів за відсутності передбачених майнових вигід.
● Частина 2 (Фраудаторні правочини — умисне заподіяння шкоди кредиторам): Правочини, вчинені безоплатно або з пов'язаними особами; договори, спрямовані на приховування активів від кредиторів.
Черговість задоволення вимог кредиторів (ст. 64 КУпБ):
Кошти, отримані від продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, спрямовуються на погашення боргів у суворій послідовності:
● 1 черга: Витрати, пов'язані з провадженням у справі (плата арбітражному керуючому, витрати на аукціон); вимоги кредиторів за договорами, укладеними під час санації; зобов'язання щодо виплати вихідної допомоги та заборгованості із заробітної плати працівникам.
● 2 черга: Вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої життю та здоров'ю громадян; зобов'язання перед довірителями чи вкладниками; капіталізовані платежі до Пенсійного фонду.
● 3 черга: Вимоги щодо сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету.
● 4 черга: Вимоги конкурсних кредиторів, які не є забезпеченими чи пов'язаними.
● 5 черга: Вимоги кредиторів, які є пов'язаними особами боржника; вимоги щодо повернення вкладів учасників (засновників).
● 6 черга: Вимоги щодо сплати неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій (задовольняються виключно в ліквідаційній процедурі окремо від основного боргу).
8. Практика та висновки
Лектор демонструє тісний практичний взаємозв'язок корпоративного законодавства (ЗУ «Про ТОВ») та судових процедур (КУпБ) через конкретні норми:
● Субсидіарна відповідальність директора за нескликання зборів при втраті 50% активів (ч. 4 ст. 31 ЗУ «Про ТОВ») безпосередньо корелює з обов'язком вживати заходів із запобігання неплатоспроможності за ст. 4 КУпБ.
● Обмеження на виплату дивідендів за ст. 27 ЗУ «Про ТОВ» взаємопов'язане зі ст. 64 КУпБ: виплати власникам можливі лише після повного задоволення вимог усіх попередніх черг кредиторів, а порушення є ознакою вимивання активів.
Основні висновки форензік-аналізу:
1. Три рівні захисту інтересів: Наказ МЕУ № 14 надає кількісні, математичні критерії оцінки; ЗУ «Про ТОВ» визначає внутрішні корпоративні та захисні механізми; КУпБ забезпечує судові процедури стягнення та встановлює відповідальність.
2. Комплексність оцінки: Форензік поєднує аналіз об'єктивних фінансових індикаторів (коефіцієнтів ліквідності та рентабельності) з виявленням суб'єктивної сторони — умисних дій посадових осіб (укладення фраудаторних чи значних правочин без погодження, приховування конфліктів інтересів).
3. Часові рамки аналізу: Ключовим горизонтом глибини перевірки та ретроспективного аналізу документів є період в 3 роки до моменту відкриття судової справи про банкрутство.
9. Сучасні методики та ML-моделі
Сучасний аналіз у сфері форензік зазнав суттєвої технологічної еволюції:
[Еволюція підходів до прогнозування]
1930–1960: Однофакторний аналіз (t-тести Бівера)
↓
1968–1984: Мультифакторні класичні моделі (Altman, Ohlson, Zmijewski)
↓
1990–2010: Перші нейронні мережі та метод опорних векторів (SVM)
↓
2010–2020: Алгоритми Machine Learning (Random Forest, XGBoost)
↓
2020–2026: Інтегрований штучний інтелект (AI + фінансові дані + ESG + NLP текстовий аналіз)
Класичні мультифакторні моделі (використовуються для перехресної перевірки):
● Модель Альтмана ($Z$-Score): Існує в трьох версіях. Оригінальна версія 1968 року розроблена для публічних виробничих компаній. Для сучасних українських реалій (зокрема для ТОВ) лектор рекомендує застосовувати модифіковану чотирьохфакторну модель $Altman\,Z''\!-Score$, яка адаптована під некризові умови та специфіку компаній непублічного сектору.
● Модель Олсона ($O$-Score, 1980): Базується на логістичній регресії (9 змінних). Розраховує ймовірність дефолту в діапазоні від $0$ до $1$ (якщо $P > 0,5$ — компанія в зоні високого ризику). Забезпечує точність близько $90\%$.
● Модель Змієвського ($X$-Score, 1984): Пробіт-аналіз, що використовує лише 3 ключові змінні ($ROA$, борговий важіль та поточну ліквідність), що робить її найпростішою у розрахунку. Має точність ~86% і є найбільш ефективною для активоємних галузей (транспорт, будівництво, гірництво).
Методи машинного навчання (Machine Learning, тренд 2017–2026 рр.):
Застосування ML-методів забезпечує в середньому +10% точності порівняно з класичними статистичними моделями Альтмана чи Олсона. Основні алгоритми:
● Random Forest (Випадковий ліс): Ансамбль сотень дерев рішень. Вкрай стійкий до аномальних викидів та пропущених даних у звітності. Точність становить $90–95\%$. Завдяки функції оцінки важливості змінних допомагає форензік-фахівцям відбирати ключові фінансові KPI. Ідеальний для малого та середнього бізнесу (МСБ).
● Gradient Boosting / XGBoost: Алгоритм послідовного навчання на помилках попередніх моделей. Демонструє найвищу точність на структурованих табличних фінансових даних та перемагає у більшості профільних конкурсів. Вимагає великих вибірок та ретельного налаштування.
● Support Vector Machines (SVM): Алгоритм, що максимізує маржу між класами банкрут/не-банкрут. Показав точність до $99,22\%$ на вибірці банків США, ефективний при роботі з малими та незбалансованими базами даних, проте є складним для інтерпретації причин кризи.
● Нейронні мережі (Deep Learning, LSTM): Ефективно виявляють складні нелінійні залежності та аналізують динамічні часові ряди фінансових показників. Мають обмежену інтерпретованість через ефект «чорної скриньки».
Нефінансові та ринкові індикатори (Сучасний підхід 2023–2026):
Продвинуті моделі інтегрують не лише балансові показники, а й зовнішні дані:
● Ринкові індикатори: Модель Мертона ($KMV$) для оцінки відстані до дефолту публічних компаній, аналіз CDS-спредів (вартості кредитно-дефолтних свопів) та динаміки ринкової капіталізації до боргу.
● Текстовий аналіз (NLP): Штучний інтелект аналізує текстову звітність, примітки до балансу та протоколи засідань рад директорів для виявлення прихованих ризиків маніпуляцій.
● ESG-показники: Оцінка якості корпоративного управління, наявності конфліктів інтересів та прозорості структури власності як ранніх провісників банкрутства.
Першоджерело https://tinyurl.com/mthfdscp