Надання правової допомоги батькам і представництво у категорії спорів про стягнення додаткових витрат на дитину має відбуватись виключно в інтересах дитини, а не перетворюватися на «битву правових позицій».
На цьому акцентували увагу учасники круглого столу «Спори про стягнення додаткових витрат на дитину: на що звертати увагу для досягнення позитивного результату?». Захід ініційовано членами Комітету НААУ з питань сімейного права та Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ спільно з суддями Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Під час круглого столу доповідачі намагались розробити дієвий алгоритм захисту прав дітей у спорах щодо стягнення додаткових витрат, визначити на основі аналізу актуальної судової практики, які витрати можуть належати до додаткових, які обставини зумовлюють обов’язок батьків брати участь у додаткових витратах на утримання дітей, а також процесуальні особливості такого роду справ.
Законодавством України встановлено, що додатковими витратами на дитину є витрати, викликані особливими обставинами.
Відповідно до статті 185 Сімейного кодексу України додатковими витратами на дитину, викликаними особливими обставинами, зокрема, є витрати, пов’язані з розвитком здібностей дитини, а також витрати через наявне захворювання, каліцтво тощо.
Голова Комітету НААУ з питань сімейного права, керівник Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ Лариса Гретченко наголосила, що гарантуючи право дитини на достатній життєвий рівень, чинне законодавство визначає обов'язок батьків забезпечити дітям гідні умови життя. Правове регулювання обов’язку батьків утримувати дитину не обмежується лише сплатою аліментів, а й включає участь у додаткових витратах на дитину.
Ольга Семенюк виступила з презентацією на тему «Додаткові витрати на утримання дитини: поняття, нормативно-правове регулювання, відмінність від аліментів». Під час виступу адвокатка звернула увагу на міжнародні норми, які передбачають обов’язок батьків не просто забезпечувати дитині мінімальний рівень, необхідний для виживання, але й рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Темою доповіді Тетяни Кондратенко стали особливі обставини, що зумовлюють додаткові витрати на утримання дитини: які фактори можуть спричиняти їх виникнення; приклади таких обставин; де шукати їх перелік.
Під час своєї доповіді Людмила Гриценко зробила два фокуси: процесуальні аспекти справ про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та формування стратегії ведення справ про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак зауважила про необхідність на законодавчому рівні запровадити обов'язкову процедуру досудового врегулювання спорів у справах про стягнення додаткових витрат на дитину. Сьогодні така процедура застосовується, однак лише за згодою сторін спору, вона не є обов'язковою. Зокрема, на думку судді, використання альтернативних способів врегулювання спору, наприклад медіації, дозволить скоротити час на вирішення справи, уникнути емоцій та значно зменшить затрати сторін для вирішення спору. Також суддя поділилася зі слухачами судовою практикою Верховного Суду та зазначила, які саме витрати на дитину можна вважати додатковими, а які стягненню як додаткові не підлягають.
Крім того, пані суддя додала, що значною мірою успіх задоволення позовних вимог залежить саме від адвокатів. Адже кваліфікація і талант адвоката викласти мотиви нешаблонно - найбільше сприяє прийняттю рішення судами.
У своїй доповіді Ірина Попіка звернула увагу на те, що визначення того, чи є обставини, які зумовлюють витрати на утримання дитини, особливими та відповідно додатковими, належить до компетенції суду. Звичайно, кожна справа про стягнення додаткових витрат на утримання дитини є індивідуальною і чіткого переліку витрат, які можна віднести до додаткових, не існує.
Анна Осадча розповіла про доказову базу у справах про стягнення додаткових витрат на дитину та наголосила на тому, що варто враховувати не лише докази понесення таких витрат, а й докази, які у конкретних випадках доводять необхідність таких додаткових витрат. Так, якщо мова йде про оздоровлення, доказів лише про понесення витрат на оздоровлення може бути недостатньо, доцільно подати докази про необхідність такого оздоровлення. Також щодо стягнення витрат на медичні послуги, ліки тощо мають бути докази про необхідність придбання та оплати. Окремо вона зазначила про докази на стягнення додаткових витрат наперед.
Під час доповіді Олена Дришлюк звернула увагу, що найкращим способом вирішення спору як щодо стягнення додаткових витрат на дитину так і будь-якого іншого, що стосується прав та інтересів дитини, є досудове/внесудове врегулювання шляхом медіації. Оскільки саме батьки, а не суд, знають особисті потреби своїх дітей і тільки їх рішення може врахувати найкращі інтереси їхньої дитини.
Адвокат Ольга Філатова звернула увагу на питання щодо періоду, за який можуть бути стягнуті додаткові витрати на дитину, та розповіла про відповідальність у разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину.
Олена Кухаренко розповіла про досвід іноземних країн (а саме Німеччини) щодо стягнення додаткових витрат на дитину і чим відрізняються додаткові витрати в Німеччині від додаткових витрат в Україні. Також окремо зазначила щодо стягнення аліментів із чоловіків, які зараз перебувають в Україні і не мешкають разом з дитиною, німецькими органами опіки.
Ольга Сєришева розповіла про аліментні зобов’язання в Словаччині та повідомила, що в цій країні немає такого поняття, як «додаткові витрати на дитину». Є поняття «аліменти» та поняття «збільшення/зменшення розміру аліментів». Окремого додаткового стягнення коштів на утримання дитини не передбачено, розмір аліментів визначається з урахуванням всіх витрат.