Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками протиправну зміну місця проживання дитини, а саме:
1. Декларування/реєстрація місця проживання (перебування) дитини: мета, загальні вимоги та особливості.
2. Самочинна зміна місця проживання дитини: практичні аспекти.
3. Пріоритет інтересів дитини та встановлена ст. 162 СК України презумпція правомірності поведінки того з батьків, з ким проживає дитина.
4. Протиправна поведінка щодо зміни місця проживання дитини: наслідки та реагування.
5. Стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди, завданої відібранням дитини: судова практика.
У рамках характеристики зміни місця проживання дитини акцентовано на наступному:
1. Декларування/реєстрація місця проживання дитини: мета, загальні вимоги та особливості
Метою декларування та реєстрації місця проживання є:
● створення умов для реалізації прав дитини (освіта, медицина, соцзахист тощо);
● забезпечення офіційної комунікації з особою;
● використання даних для державної політики та статистики.
Загальні вимоги:
● Новонароджена дитина має бути зареєстрована протягом 3 місяців.
● До 10 років – місце проживання дитини = місце проживання одного з батьків (за згодою іншого).
● 10–14 років – також за згодою батьків, але з урахуванням домовленостей із дитиною.
● До 14 років реєстрацію здійснює один із батьків за згодою іншого.
● 14–18 років – дитина декларує місце проживання самостійно.
Особливості:
● Згода іншого з батьків підтверджується електронним підписом.
● Якщо батьки зареєстровані за однією адресою — згода не потрібна.
● Заборонено вимагати додаткові документи, не передбачені законом.
● Реєстрація не тотожна визначенню місця проживання дитини.
Судова практика:
● Постанова ВС від 09.10.2024 №453/1515/22: згода на реєстрацію не означає визначення місця проживання дитини;
● Постанова ВС від 13.02.2025 №686/23516/23: ці правові конструкції є різними і не підміняють одна одну;
● Рішення Хмельницького суду від 04.05.2023 №686/23409/22: відсутність реєстрації за фактичним місцем проживання порушує інтереси дитини.
2. Самочинна зміна місця проживання дитини: практичні аспекти
Самочинна зміна – це зміна місця проживання дитини:
● без згоди другого з батьків;
● всупереч рішенню суду або органу опіки;
● інколи із ознаками викрадення (ст. 162 СК).
Ключові практичні моменти:
● Обов’язкова умова – наявність визначеного місця проживання (судом або органом опіки).
● Без цього застосування ст. 162 СК є неможливим або передчасним.
Судова практика
● ВП ВС 29.05.2019 №357/17852/15-ц: ст. 162 застосовується для захисту вже визначеного місця проживання;
● ВС 20.11.2019 №201/17854/16-ц: якщо місце проживання не визначено — позов про відібрання є передчасним;
● ВС 15.01.2025 №760/2096/22: не можна вважати зміну «самочинною», якщо не було рішення про місце проживання;
● ОП КЦС ВС 25.03.2024 №183/1464/22: можливе застосування ст. 162 за аналогією, якщо зміна відбулася до рішення суду.
3. Пріоритет інтересів дитини та презумпція правомірності (ст. 162 СК)
Суть принципу
● Основний критерій – найкращі інтереси дитини.
● Встановлена презумпція правомірності поведінки того з батьків, з ким проживає дитина.
Наслідки презумпції
● Інший з батьків не може самовільно змінювати місце проживання.
● Якщо він не згоден – має звертатися до суду (про зміну місця проживання).
Судова практика:
● ВС 17.03.2021 №753/21632/18: прямо підтверджено презумпцію правомірності поведінки такого з батьків;
● ВС 26.02.2020 №650/1631/19: при вирішенні спору ключовим є інтерес дитини, а не права батьків;
● ВС 29.01.2020 №753/21632/18: відмова у поверненні можлива лише при реальній загрозі життю/здоров’ю дитини.
4. Протиправна поведінка щодо зміни місця проживання: наслідки та реагування
Протиправна поведінка:
● самочинна зміна місця проживання;
● невиконання судового рішення;
● перешкоджання у спілкуванні з дитиною.
Наслідки:
1. Відібрання дитини і повернення (ст. 162 СК).
2. Майнова відповідальність (відшкодування шкоди).
3. Інші сімейно-правові наслідки (зміна місця проживання, обмеження прав тощо).
Судова практика:
● ВС 02.05.2024 №607/1662/21: невиконання рішення про проживання з матір’ю → підстава для відібрання;
● ВС 27.12.2024 №346/5465/20: не можна змінювати життя дитини лише для забезпечення прав одного з батьків;
● ВС 19.01.2022 №711/679/21: невиконання сімейного обов’язку тягне особисті та майнові наслідки;
● Сумський апеляційний суд 01.05.2025 №583/4315/24: перешкоди у спілкуванні ≠ підстава для відібрання дитини.
5. Стягнення моральної шкоди за відібрання дитини: судова практика
Відповідно до ч. 2 ст. 162 СК: особа, яка самочинно змінила місце проживання дитини, зобов’язана відшкодувати моральну шкоду.
Характер шкоди:
● душевні страждання;
● переживання через розлучення з дитиною;
● тривога за її стан і розвиток.
Судова практика:
● ВС 22.02.2023 №279/799/21: підтверджено право на відшкодування моральної шкоди; визначено, що шкода полягає у стражданнях через розлучення з дитиною;
● ВС (з посиланням на справу №482/1460/18): присуджено 5 000 грн моральної шкоди.
Підхід судів (з урахуванням практики ЄСПЛ):
● оцінка шкоди є складною і індивідуальною;
● застосовуються критерії:
- розумності;
- справедливості;
- добросовісності.
● важлива послідовність у визначенні сум компенсації.
Першоджерело https://tinyurl.com/2a35468y