Аналіз стану освітнього середовища свідчить про сталу тенденцію поширеності випадків кібербулінгу та осучаснення його проявів. На інформаційних ресурсах органів влади та громадських організацій нерідко оприлюднюються статистичні дані, однак чи відображають цифри реальний стан проблеми?
За даними медіаресурсу Опендатабот, щонайменше 614 справ про булінг було зафіксовано в країні протягом останніх 5 років і кількість таких справ в українських школах становить близько 100 на рік [1]. З інформації, оприлюдненої Освітнім омбудсменом Сергієм Горбачовим, до початку повномасштабної війни (за період із січня 2019 року по 2021 рік) суди першої інстанції розглянули 978 справ про цькування [2]. За повідомленням заступника начальника управління ювенальної превенції Нацполіції України Ярослава Шанька, за чотири місяці 2023 року в Україні було зафіксовано 99 фактів булінгу [3]. Як правило, наведена статистика включає кількість оформлених органами поліції протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 173-4 КУпАП «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу», та відомості про рішення, ухвалені судами у справах за результатом розгляду відповідних матеріалів. Ураховуючи множинність суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування), ймовірно, що кожен з органів та посадових осіб провадять окремий облік повідомлень (заяв, скарг, звернень) про випадки булінгу чи підозру на його вчинення, що ситуативно враховується в статистичних даних, без їх уніфікованого узагальнення. На повноту й достовірність статистики, що відображає ситуацію з булінгу у закладах освіти, впливає також можливість застосування до особи, що вчинила цькування, не лише адміністративної, а й дисциплінарної та/або цивільно-правової відповідальності. Таким чином, нині залишається відкритим питання щодо фактичної кількості випадків булінгу, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, та вжитих заходів реагування і впливу.
У системному аналізі положень статті 173-4 КУпАП [4], пункту 3-1 статті 1 Закону України «Про освіту» [5] та Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) [6] можливо констатувати, що учасники освітнього процесу в ситуації кібербулінгу виступають у наступних правових статусах: керівник закладу освіти, суб’єкт реагування, член комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), мама чи батько здобувача освіти, кривдник (булер), жертва (потерпілий), спостерігач (свідок).
У ситуації онлайн-цькування, залежно від обраного заявником суб’єкта реагування та способу захисту порушених прав, адміністрацією закладу освіти до кривдника може бути застосовано заходи дисциплінарного стягнення (наприклад, відрахування учня зі школи, оголошення догани педагогу чи його звільнення за вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи). У порядку притягнення до адміністративної відповідальності суд накладає на особу, що вчинила правопорушення, штраф чи громадські роботи, інколи – в разі висновку про малозначність вчиненого діяння – оголошує усне зауваження.
Ініціюючи притягнення кривдника до цивільної відповідальності, потерпіла особа може заявити в суді вимоги про відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди. Непоодиноким є розгляд судом справ про захист честі, гідності, ділової репутації (спростування недостовірної інформації), пов’язаної з ситуацією цькування.
На практиці при розгляді справ про кібербулінг суди виходять з того, що булінг (цькування) тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого і молодіжного середовища вирішальна роль у протидії насильству і булінгу належить педагогам. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки завдяки системному підходу та підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій, а також із залученням та участі дітей та молоді. Оскільки поняття «кібербулінгу» в законодавстві не визначено, то виходячи із загальних понять, кібербулінг є різновидом булінгу (цькування) із застосуванням цифрових технологій.
Кібербулінг – це відносно нова форма агресії, що трапляється в інтернеті та може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. При цьому нападник використовує соціальні мережі, електронну пошту, месенджери та інші засоби спілкування, щоб дошкулити, нашкодити та принизити людину. Разом з тим, кібербулінг залишає цифровий слід – записи, які можуть слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування [7].
Окреслюючи межі відповідальності дітей, батьків, вчителів в ситуації булінгу, варто підкреслити персональну відповідальність керівника закладу освіти за приховування випадку цькування. Постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 13.03.2023 р. у справі № 156/51/23 директора школи визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, і накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. За обставинами справи, керівник закладу освіти, перебуваючи на своєму робочому місці, не повідомила уповноважені підрозділи органів національної поліції України про факт кібербулінгу відносно неповнолітнього учня даного навчального закладу, що проявилося у створенні фейкових акаунтів у мережі інтернет з висвітленням фото неповнолітнього з непристойними написами. В оцінці судом фактичних обставин справи відзначено, що суд під час розгляду протоколу не встановлює чи дійсно мав місце факт булінгу, це не є предметом розгляду діяння, що передбачене ч. 5 ст. 173-4 КУпАП. Для кваліфікації за цією статтею достатньо встановити обґрунтованість підозри наявності булінгу і відповідно неповідомлення про це керівником закладу освіти. Суб’єкт зазначеного правопорушення зобов’язаний в разі надходження заяви про вчинення дій, які підпадають під ознаки булінгу, протягом доби повідомити органи Національної поліції, а не самостійно, на свій розсуд, чи колегіальним органом, встановлювати наявність факту булінгу і в залежності від результатів здійснювати таке повідомлення [7].
Прикладом притягнення до адміністративної відповідальності батьків за кібербулінг, вчинений дитиною, слугує справа № 522/9953/23, що розглянута Приморським районним судом м. Одеси. Зі змісту постанови суду від 27.06.2023 р. вбачається, що неповнолітня учениця вчинила булінг (кібербулінг) до хлопця, а саме дії психологічного насильства із застосуванням засобів електронних комунікацій, що проявилось у висловленні нецензурною лайкою у мережі «Телеграм». З пояснень законного представника потерпілого, неповнолітня разом з іншими однокласниками вчинила булінг стосовно її неповнолітнього сина, а саме: неодноразово писала в публічній групі однокласників образливі та такі, що принижують гідність висловлювання на її адресу та адресу її сина, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному здоров’ю останнього. Враховуючи пояснення учасників та дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність у діях неповнолітньої учениці булінгу (ч. 3 ст.173-4 КУпАП) та наклав на її матір штраф у розмірі 1700 грн, а також присудив до стягнення в державний бюджет судовий збір 536,80 грн [8].
Випадок кібербулінгу, вчинений групою учнів, був розглянутий Славутицьким міським судом Київської області як правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 173-4 КУпАП, з притягненням до відповідальності батьків дітей у виді накладення штрафу у розмірі 1700 грн та відповідного стягнення судового збору.
Як вбачається з постанови суду від 02.03.2023 р. у справі № 377/129/23, учениця 8 класу спільно з групою однокласників вчинила булінг стосовно учениці 7 класу, який полягав у психологічному насильстві, а саме: словесних образах та висміюванні стосовно її зовнішнього вигляду, із застосуванням засобів електронних комунікацій, які були розміщені в телеграм-каналі «...», внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному здоров’ю потерпілої. З пояснень учениці 8 класу, наданих в присутності практичного психолога, даний телеграм-канал був створений саме для образ, цькування, висміювання учениці 7 класу.
Читаючи дописи в цьому телеграм-каналі, їй було цікаво дивитися як ображають, цькують та принижують дівчину. Свідок-учень, у суді пояснив, що він не підтримував цих дій, але з цікавості спостерігав. Визнає, що під час існування телеграм-каналу, спілкувався з іншими учнями та заохочував їх участь у цьому телеграм-каналі [9]. За тих самих обставин аналогічним чином до адміністративної відповідальності притягнено також батьків групи учнів - адміністраторів телеграм каналу, про що свідчать постанова Славутицького міського суду Київської області від 22.02.2023 р. у справі № 377/104/23 [10], від 21.02.2023 р. у справі № 377/106/23 [11].
Роменський міськрайонний суд Сумської області розглянув ситуацію ігнорування як елемент булінгу зі сторони вчителя відносно учениці під час дистанційного навчання у справі № 585/1343/23. За змістом протоколу про адміністративне правопорушення вчитель математики, фізики, систематично вчиняла діяння, які полягають у ігноруванні дитини з використанням засобів електронних комунікацій, що виразилось у непідключенні до онлайн-уроків, ненадання додаткових консультацій і роз’яснень по пройденому матеріалу або за результатами виконаних контрольних робіт дитини, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному здоров’ю потерпілої. Постановою суду 1-ої інстанції від 15.05.2023 року вчителя визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень. На думку суду, пояснення вчителя про те, що вона не змогла підключити дитину 03.03.2023 року до онлайн-навчання через оголошену повітряну тривогу спростовуються скріншотами із сайту, де розміщено історію оголошення тривог за вказану дату, зокрема, яка тривала на території Сумської області з 09:10 год. до 10:55 год., тоді як урок фізики у 10 класі школи згідно з розкладом мав розпочатись об 11:10 год.
Також суд визнав такими, що не знайшли підтвердження у ході судового розгляду доводи вчителя щодо виходу зі строю (поламки) хромбуку, що призначений для проведення онлайн-уроків, неможливості забезпечити на ньому інтернет-з’єднання саме 02.03.2023 р., так як про таку обставину керівництво навчального закладу вчитель у будь-якій формі не повідомляла [12]. Однак, 11 грудня 2023 року Сумський апеляційний суд розглянув справу за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і постановив скасувати постанову суду 1-ої інстанції від 15.05.2023 р. та закрити провадження у справі щодо педагога на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-4 КУпАП. З урахуванням доводів апеляційної скарги, фактичних обставин та зібраних у справі доказів, апеляційний суд вважає, що в діях вчителя відсутні як об’єктивна, так і суб’єктивна сторона правопорушення, зокрема відсутня систематичність як ознака булінгу, а також наслідки у вигляді заподіяння чи можливості заподіяння шкоди психічному або фізичному здоров’ю потерпілого та відповідно не встановлений причинний зв’язок між конкретними діяннями та наслідками. Також, апеляційним судом не встановлено доказів того, що педагог діяла умисно, з метою заподіяння психологічної чи психічної шкоди неповнолітній учениці, її приниження, підпорядкування своїм інтересам чи спричинення соціальної ізоляції останньої з мотивів особистої неприязні до неповнолітньої чи бажання самоутвердитися тощо [13].
Прикладом притягнення педагога до дисциплінарної відповідальності за порушення антибулінгової політики закладу освіти слугує справа « 347/558/22 за позовом вчителя про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення. Постановою Косівського районного суду Івано- Франківської області від 24.08.2023 р. у задоволенні позову відмовлено, оскільки суд дійшов переконання про правомірність оголошення догани за вчинення булінгу. В оскаржуваному наказі зазначено вид дисциплінарного стягнення та підстави його застосування, а саме: скарга учнів 9 класу та протокол засідання комісії з розгляду питань булінгу. Крім того, позивач визнана судом винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП – булінг (цькування) учасника освітнього процесу [14].
Розглядаючи питання відповідальності учасників освітнього процесу за кібербулінг, не можна оминути увагою чинники, що перешкоджають належному розгляду справи судом та притягненню до відповідальності осіб, що вчинили правопорушення. Зокрема, проблема бездоказовості онлайн-цькування прослідковується за змістом постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.12.2023 р. у справі № 369/17814/23. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, учениця 9-В класу вчинила кібербулінг по відношенню до своєї однокласниці, в результаті чого виклала її фотозображення з образливим написом в Телеграм-каналі. У ході розгляду матеріалів справи суд дійшов до висновку, що вина учениці не доведена достатніми та беззаперечними доказами, оскільки з наявних в матеріалах справи фотокопій не можливо ідентифікувати той факт, що саме вона вчинила кібербулінг по відношенню до своєї однокласниці [15].
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення в іншій справі, 24.01.2023 р. неповнолітня вчинила кібербулінг по відношенню до дівчини, яка разом навчається з нею в класі, що виразилося в образливих смс-повідомленнях у соціальній мережі «Інстаграм» та психологічний булінг, що виразилося в систематичних особистих словесних образах непристойного характеру.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 14.03.2023 р. у справі № 939/582/23 матеріали повернуто судом до відділення поліції для належного оформлення. У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено час і місце його вчинення, що є обов’язковим. Крім того, до матеріалів справи також не додані докази, які підтверджують батьківство особи, відносно якої складено протокол щодо неповнолітньої [16].
Проблему строків притягнення до адміністративної відповідальності можливо прослідкувати на прикладі справи № 210/655/22, що розглянута Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. За обставинами справи, вчитель гімназії вчинила кібербулінг у відношенні неповнолітнього учня, що виразилося у нападках (домаганні) багатьма СМС-повідомленнями, телефонних дзвінків, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-4 КУпАП. До матеріалів справи долучено скрін-шоти переписки у месенджерах «Telegram», «Viber» між вчителем та абонентом певного номеру. Зміст конкретних фраз, лексики та характеру використання мовних засобів, які вчитель застосовує у переписці з неповнолітнім, дає підстави для висновку, що її дії слід кваліфікувати як кібербулінг у формі психологічного насильства, що небезпідставно викликає у неповнолітнього побоювання за свою безпеку і завдає шкоду психічному здоров’ю. Постановою суду від 10.02.2022 р. вчителя визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення [17].
Тривожним видається збільшення випадків групового кібербулінгу в освітньому середовищі. У зв'язку з цим чимало дискусій породжує практика звільнення судом від відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, з огляду на висновок про малозначність діяння. В одній із справ, що розглянута судом, учениця 6-А класу ліцею спільно зі своїми однокласниками із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме в чат-групі «Viber» та «Telegram» каналі, створили групу з метою систематичного приниження честі та гідності, вчинила булінг (цькування) відносно однокласниці, де під час спілкування і СМС- повідомлень усіляко висміювала зовнішні риси та поведінку потерпілої, а також застосовувала ненормативну лексику в її адресу. Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.03.2023 р. у справі № 484/1054/23 особу визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 173-4 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушень, обмежившись усним зауваженням. Судом враховано, що правопорушення вчинено вперше, не є суспільно небезпечним, не спричинило і не здатне було спричинити будь-яку значну шкоду суспільним або державним інтересам, а також правам та свободам громадян. При цьому суддя враховує ту обставину, що мама учениці щиро розкаялася, усвідомила протиправність своєї поведінки, провела бесіду із донькою і є підстави вважати, що у подальшому не буде скоювати правопорушень [18].
Вільнянський районний суд Запорізької області розглянув справу № 314/5492/23, за обставинами якої мама учня не у повному обсязі виконувала свої батьківські обов’язки відносно малолітнього сина, внаслідок чого останній вчинив кібербулінг. У судовому засіданні мама учня підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, вину визнала, розкаялася, повідомила суд, що з сином проведено виховну та превентивну бесіди, йому видалено усі акаунти, син переживає підлітковий період, тому не завжди може знайти до нього підхід, однак прикладає до цього максимум зусиль. Конфлікт між дітьми вичерпано. Надала суду характеристику з закладу освіти і довідку про отримання допомоги підрозділу соціального захисту населення. Проаналізувавши характер та обставини вчиненого правопорушення, враховуючи особу правопорушника, ступінь вини, приймаючи до уваги, що мама учня вину у вчиненому визнає, розкаялася, суд вважає, що її слід звільнити від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю вчиненого нею правопорушення та оголосити усне зауваження. Постановою суду від 05.12.2023 р. матір учня звільнено від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, оголошено усне зауваження та закрито провадження у справі [19].
За змістом Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі неодноразово вказується на безвідповідальне використання Інтернету учасниками освітнього процесу, уразливість дітей шкільного віку під час використання Інтернету, нестача навичок безпечної поведінки в інформаційному середовищі, неконтрольований доступ до Інтернету під час освітнього процесу, потреба просвітницької роботи з питань медіагігієни та цифрової грамотності, що сприятимуть безпечній комунікації [20].
Проаналізовані приклади з судової практики переконливо вказують на необхідність застосування заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, у складі яких – заходи щодо організації безпечного користування мережею Інтернет та контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Близько 100 справ щодо булінгу в українських школах на рік. Опендатабот: вебсайт. URL: https://tinyurl.com/bdfj84m5 (дата звернення: 23.01.2024 р.)
2.Антибулінгове законодавство потребує змін. Освітній омбудсмен Сергій Горбачов: facebook. URL: https://tinyurl.com/yjdbhawh (дата звернення: 28.01.2024 р.)
3.Булінг в Україні: експерти пояснюють, куди звертатись тим, хто зазнав цькування. Суспільне. Новини: вебсайт. URL: https://tinyurl.com/5bksweex (дата звернення: 27.01.2024 р.)
4.Кодекс України про адміністративні правопорушення. URL: https://tinyurl.com/4r3x7y4u (дата звернення: 23.01.2024 р.)
5.Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII URL: https://tinyurl.com/4hjcxfwz (дата звернення: 23.01.2024 р.)
6.Порядок реагування на випадки булінгу (цькування): наказ Міністерства освіти і науки України 28.12.2019 р. № 1646 URL: https://tinyurl.com/4bvb7y8k (дата звернення: 20.01.2024 р.)
7.Постанова Іваничівського районного суду Волинської області від 13.03.2023 р. у справі № 156/51/23 URL: https://tinyurl.com/bdfvd7cx (дата звернення: 27.01.2024 р.)
8.Постанова Приморського районного суду м. Одеси від 27.06.2023 р. у справі № 522/9953/23 URL: https://tinyurl.com/2h2fyrzk (дата звернення: 19.01.2024 р.)
9.Постанова Славутицького міського суду Київської області від 02.03.2023 р. у справі № 377/129/23 URL: https://tinyurl.com/yc2yzm2s (дата звернення: 20.01.2024 р.)
10.Постанова Славутицького міського суду Київської області від 22.02.2023 р. у справі № 377/104/23 URL: https://tinyurl.com/4ptz7jrk (дата звернення: 20.01.2024 р.)
11.Постанова Славутицького міського суду Київської області від 21.02.2023 р. у справі № 377/106/23 URL: https://tinyurl.com/5n8ny23w (дата звернення: 13.01.2024 р.)
12.Постанова Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15.05.2023 р. у справі № 585/1343/23 URL: https://tinyurl.com/3374k94m (дата звернення: 02.02.2024 р.)
13.Постанова Сумського апеляційного суду від 11.12.2023 р. у справі у справі № 585/1343/23 URL: https://tinyurl.com/3uryxedx (дата звернення: 03.02.2024 р.)
14.Постанова Косівського районного суду Івано-Франківської області від 24.08.2023 р. у справі № 347/558/22 URL: https://tinyurl.com/2s39esmb (дата звернення: 23.01.2024 р.)
15.Постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.12.2023 р. у справі № 369/17814/23 URL: https://tinyurl.com/2r6567mj (дата звернення: 23.01.2024 р.)
16.Постанова Бородянського районного суду Київської області від 14.03.2023 р. у справі № 939/582/23 URL: https://tinyurl.com/4dkhf4s6 (дата звернення: 20.01.2024 р.)
17.Постанова Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.02.2022 р. у справі № 210/655/22 URL: https://tinyurl.com/4jr5m5cr (дата звернення: 24.01.2024 р.)
18.Постанова Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.03.2023 р. у справі № 484/1054/23 URL: https://tinyurl.com/j8mxfe92 (дата звернення: 24.01.2024 р.)
19.Постанова Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.12.2023 р. справа № 314/5492/23 URL: https://tinyurl.com/35j798uz (дата звернення: 20.01.2024 р.)
20.Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі : Указ Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020 URL: https://tinyurl.com/y8fwn4p7 (дата звернення: 02.02.2024 р.)
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія»
Переглянути та завантажити збірник конференції можна за посиланням: https://tinyurl.com/5n89s7ca