Особливості судового провадження у справах про встановлення факту смерті (загибелі) військовослужбовця: адвокат Лариса Гретченко
У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Встановлення факту смерті (загибелі) військовослужбовця: актуальне законодавство та судова практика», який провела для колег Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, Голова Комітету з сімейного права НААУ, керівник Центру «Адвокат дитини».
Міжнародний підхід до питань встановлення фактів народження і смерті в умовах збройного конфлікту нині імплементується в українське законодавче поле та правозастосовну практику.
Спрощення порядку встановлення фактів народження відбулося шляхом законодавчих змін, внесених у 2022 році, а саме шляхом прийняття:
• Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» від 21.04.2022 року № 2217-IX (набрав чинності 07.05.2022 року) та
• Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» від 01.07.2022 року № 2345-IX (набрав чинності 07.08.2022 року).
Лариса Гретченко детально розглянула процедури, передбачені ЦПК України, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами ДРАЦСу може бути проведено державну реєстрацію смерті особи та видано свідоцтво про смерть:
1. Встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України);
2. Встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п.9 ч.1 ст. 315 ЦПК України);
3. Встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (ст. 317 ЦПК України);
4. Оголошення фізичної особи померлою (ст. 46 ЦК, статті 305-309 ЦПК України).
Як зазначає лектор, на сьогодні судову практику щодо розгляду заяв про оголошення особи померлою чи встановлення факту смерті військовослужбовця не можна вважати усталеною, як з підходу застосування судами норм законодавства, так і залежно від індивідуальних обставин конкретного випадку та представлених суду доказів.
Особливу увагу сфокусовано на справі № 686/11198/22 за заявою про оголошення військовослужбовця загиблим під час виконання військового обов`язку по захисту держави України в Російсько-Українській війні. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.12.2022 р. заяву задоволено. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28.06.2023 р. рішення суду 1-ї інстанції залишено без змін.
В апеляційній скарзі Міністерство оборони України, яке не приймало участі в справі в суді першої інстанції, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що до закінчення шестимісячного строку з часу завершення воєнних дій визнання судом особи померлою в силу вимог закону не допускається.
Перевіривши матеріали справи, відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходив з наступного. Тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою:
• по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;
• по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців;
• по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
• по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 року у справі № 490/342/17).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.09.2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У контексті розгляду поширених недоліків заяв про встановлення факту та їх наслідки, лектор ознайомила учасників із Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28.09.2023 у справі №363/5328/23 про повернення заяви. У заяві ВЧ №Х порушено питання про оголошення ОСОБА_3 таким, що загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час захисту Батьківщини. Заяву обґрунтовано доведенням факту загибелі солдата ОСОБА_3 за вказаних обставин, що підтверджено результатами службового розслідування, коли тіло загиблого з ТОТ евакуювати неможливо, як і неможливо оформити лікарське свідоцтво про смерть, а відтак встановлення цього факту можливе лише в судовому порядку, оскільки законодавцем іншого позасудового способу для цього не визначено. Зазначене заявникові необхідно для виключення військовослужбовця зі списків особового складу ЗСУ.
Аналізуючи зазначене вище в системному зв`язку, суд доходить висновку про те, що із вказаною заявою про встановлення викладених у ній фактів мають право звернутися тільки фізичні особи близькі родичі загиблого, оскільки встановлення фактів, про які йдеться в цій заяві, насамперед спрямовано на виникнення та реалізацію особистих та майнових прав фізичних осіб як членів сім`ї загиблого військовослужбовця, коли ВЧ НОМЕР_1 процесуальною дієздатністю діяти в інтересах таких фізичних осіб не наділена (ст. 56 ЦПК України). Відтак вказану заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, та яка згідно ч. 3 ст. 293 та п. 1 ч. 3 ст. 185 ЦПК України підлягає поверненню.
Говорячи про суміжні спори про встановлення факту, що має юридичне значення, Лариса Гретченко зупинилася на питанні підсудності справ цієї категорії в огляді Постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 р. у справі № 290/289/22-ц, у якій ВС врахував, що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Лектор зауважила, що натепер в Україні назріває проблема в судових справах щодо встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем, а саме адміністративні суди вважають, що постанова КЦС Верховного Суду не може підмінити собою норми процесуального закону.
У зв’язку з цим КАС/ВС ухвалою від 22.09.2023 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 346 КАС України справу № 560/17953/21, в якій Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду звернула увагу, що питання встановлення факту проживання однією сім`єю без зареєстрованого шлюбу позивачки із загиблим військовослужбовцем входило до предмета доказування і в цивільній справі № 290/289/22-ц.
Таким чином, до отримання висновків Великої Палати питання, до судів якої юрисдикції звертатися цивільним дружинам загиблих військових про встановлення факту проживання однією сім’єю, на сьогодні залишається невизначеним.
Про можливість використання в процесі доказування смерті особи документів, виданих (посвідчених) на ТОТ, а також підсудність у справах про встановлення факту отримання травми в період проходження служби – детально у матеріалі на сторінці Advokat Post:https://is.gd/l1jIwn
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/ynvh9up9
Зареєструватись на наступні заходи з підвищення кваліфікації можна за посиланнями:
• Сімейні спори за участі дітей в умовах воєнного стану: актуальна судова практика. https://tinyurl.com/hsaorgua313
• Право дитини на спадок: законодавчі привілеї та договірний аспект. Виклики воєнного часу. https://tinyurl.com/hsaorgua314
• Права дитини та гарантії доступу до правосуддя, в т.ч. через систему БПД, в умовах воєнного стану (Захід для адвокатів, які надають БВПД). https://tinyurl.com/hsaorgua315
• Встановлення факту смерті (загибелі) військовослужбовця: актуальне законодавство та судова практика. https://tinyurl.com/3cejnhb7
Цікаві публікації лектора:
• Встановлення факту смерті чи оголошення військовослужбовця загиблим: виклики для адвоката та проблеми судової практики. https://tinyurl.com/hsaorgua316
• Відмова батьків від лікування дитини: підстави, порядок та наслідки в огляді законодавства і практики. https://tinyurl.com/hsaorgua317
• Сімейні та спадкові відносини під час війни: актуальна практика. https://tinyurl.com/hsaorgua318
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ