На яких умовах реалізується право на допуск відвідувачів до пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров’я?

Нормативні джерела:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦК України).

2. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III (далі — СК України).

3. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-XII (далі – Основи).

4. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 15.06.2016 № 592 “Про затвердження Порядку допуску відвідувачів до пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії” (далі — Порядок № 592).

5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2020 № 1308 “Про удосконалення організації надання паліативної допомоги в Україні” (далі — Наказ № 1308).

6. Вільний доступ до реанімації: Роз’яснення НСЗУ 13.02.2021. https://cutt.ly/q6gXFjJ

Права фізичної особи, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я закріплені ст. 287 ЦК України та пунктом (к) частини 1 статті 6 Основ, що включає право на допуск до пацієнта інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду.

При стаціонарному лікуванні дітей віком до шести років, а також тяжкохворих дітей старшого віку, які потребують за висновком лікарів материнського догляду, матері або іншим членам сім’ї надається можливість перебувати з дитиною в закладі охорони здоров’я із забезпеченням безплатного харчування і умов для проживання та виплатою допомоги по соціальному страхуванню у встановленому порядку (ст. 64 Основ).

Законодавче закріплення спеціальних прав пацієнта свідчить про підтримку сімейноорієнтованого підходу в медицині, увагу до психоемоційних та фізичних потреб хворого, а також забезпечення гарантій реалізації його права на професійну правничу допомогу, нотаріальне посвідчення прав і фактів, що мають юридичне значення, права на свободу совісті та здійснення цього права під час стаціонарного лікування.

Як приклад, забезпечення умов вільного доступу та прийому відвідувачів у зручний для пацієнта час, облаштування кімнати для надання соціальної та психологічної допомоги пацієнтам та членам їх сімей або законним представникам, іншим особам, що здійснюють догляд за пацієнтом, кімнати для прощання з померлим (холодна кімната), кімнати для приватного спілкування, кімнати для здійснення релігійних заходів для представників визнаних в Україні церков та релігійних організацій, відповідно до потреб пацієнта, передбачено п. 13 розділу ІV Порядку надання паліативної допомоги, затвердженого Наказом No 1308.

Правила допуску відвідувачів до пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії (далі - ВІТ) усіх закладів охорони здоров’я будь-якої форми власності та організаційно-правової форми встановлені Порядком No 592. Національною службою здоров'я України неодноразово наголошується про потребу неухильного виконання закладами охорони здоров'я вимог даного Порядку як обов’язкового пункту договору між НСЗУ та лікарнею у всіх пакетах Програми медичних гарантій, де мають бути реанімації.

Разом з тим, вільний доступ до пацієнта передбачає дотримання відвідувачами певних правил, серед яких основні:

- ставитися з повагою до приватності та спокою пацієнта, у тому числі інших пацієнтів, які знаходяться в палаті ВІТ. Відвідувачам не дозволяється заходити в інші палати або втручатися в питання, пов’язані зі станом здоров’я пацієнтів. Вони також не повинні перешкоджати виконанню медичними працівниками своїх професійних обов’язків та зобов’язані виконувати вимоги внутрішнього розпорядку ВІТ.

- утримуватись від відвідування пацієнта, якщо у них спостерігаються прояви інфекційних захворювань або вони нещодавно мали контакт з носієм інфекційного захворювання, який може створити загрозу для здоров’я пацієнтів.

Відвідувачі не допускаються до ВІТ у випадку гострих проявів інфекційних захворювань, у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, про що медичними працівниками робиться відповідний запис в медичній документації в установленому законодавством порядку.

- тимчасово залишити палату ВІТ при необхідності проведення невідкладних дій медичного характеру. Така вимога медичного працівника є обов’язковою до виконання. Після завершення відповідних дій відвідувачів повідомляють про можливість повернення в палату.

- не втручатися в роботу обладнання ВІТ чи будь-яким іншим чином перешкоджати процесу лікування. Це категорична заборона, порушення якої може наражати на небезпеку пацієнта та мати наслідком обмеження допуску такої особи до пацієнта за рішенням лікуючого або чергового лікаря.

Важливо відзначити, що одному з відвідувачів дозволяється перебувати біля ліжка пацієнта у ВІТ без часових обмежень. В палаті ВІТ біля одного пацієнта одночасно можуть знаходитися не більше двох відвідувачів. У виключних випадках за рішенням лікуючого або чергового лікаря до ВІТ може бути допущена більша кількість відвідувачів. Особи, що не є батьками пацієнта-дитини, мають право на допуск до пацієнта-дитини за умови наявності усної згоди одного з батьків пацієнта- дитини або законних представників.

Заклад охорони здоров’я організує максимально сприятливі умови для відвідувачів з метою надання ними підтримки пацієнтам. З поміж обов'язків медичних закладів варто відзначити такі як:

- забезпечити пацієнтам, які перебувають на лікуванні у ВІТ, право на допуск до них відвідувачів 24 години на добу в будь-який день тижня згідно з правилами, визначеними Порядком No 592;

- інформувати пацієнтів і відвідувачів про правила відвідування пацієнтів, встановлені Порядком No 592, а також про інші вимоги, дотримання яких є необхідним для забезпечення безпеки та інтересів пацієнтів.

У випадку порушення відвідувачем вимог, встановлених цим Порядком, допуск такої особи до пацієнта може бути обмежений за рішенням лікуючого або чергового лікаря до моменту усунення відвідувачем порушень, що призвели до такого обмеження. Медичні працівники не повинні зловживати зазначеним правом та мають забезпечити, щоб рішення про обмеження були адекватними та пропорційними наявним ризикам.

При отриманні відмови у доступі відвідувачів до пацієнта доцільно утриматися від безпосереднього конфлікту чи сварки з медичним персоналом у відділенні аби не порушувати установлений розпорядок роботи та лікувальний режим.

Водночас, доречним способом оперативного реагування у цій ситуації буде звернення до лікуючого лікаря з проханням обґрунтування причини відмови у доступі до пацієнта та недотримання приписів галузевого законодавства, подати заяву до керівника закладу охорони щодо усунення допущеного порушення, проінформувати компетентні органи про випадок, зателефонувавши на “гарячу лінію” МОЗ чи до контакт-центру НСЗУ.

У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров'я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов'язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування

Відповідь на питання підготувала Лариса Гретченко, член Центру медичного права ВША НААУ, адвокат, медіатор, керівник Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ

Джерело: Юридичний путівник. Права пацієнта. Центр медичного права https://cutt.ly/46gZBRh

Дізнатися про окремі питання щодо здійснення прав, обмежень і гарантій, передбачених «Про систему громадського здоров’я», щодо карантину та повноважень органів системи громадського здоров’я, які слугуватимуть кращому розумінню положень Закону можна у Юридичному путівнику. Громадське здоров’я, який доступний для ознайомлення та завантаження за посиланням: https://cutt.ly/D4F2MKk