Як зробити школу безпечною?
Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, керівник Центру «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури НААУ, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ
Гретченко Лариса
06.02.2023

Як зробити школу безпечною? – керівник Центру «Адвокат дитини» Лариса Гретченко провела онлайн-консультацію для освітян

25 січня у рамках співпраці Вищої школи адвокатури та Української Гельсінської спілки з прав людини відбувся вебінар «Пам’ятка дій педагога в ситуації булінгу. Відповідальність за цькування та правові поради щодо захисту прав». Досвідом з протидії булінгу з освітянською спільнотою поділилася Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, керівник Центру «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури НААУ, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ.

Онлайн-консультація відбулася у прямому етері у формі відкритого вебінару з наданням відповідей на запитання. До участі долучилися вчителі, практичні психологи, соціальні педагоги, юристи закладів середньої освіти, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти, а також фахівці і спеціалісти органів освіти, інші заінтересовані темою особи.

Предметом обговорення стали питання:

• правові засади організації антибулінгової роботи в закладі освіти в умовах воєнного стану;

• відмінність характерних ознак педагогічного гніву, шкільного конфлікту, булінгу та їх наслідків;

• педагог як сторона булінгу (кривдник, жертва, свідок) та як суб’єкт реагування, його права та обов’язки відповідно до правового статусу;

• пам’ятка дій педагогічних працівників за заявою про підозру на булінг: в закладі освіти, правоохоронних органах і в суді.

• види відповідальності та практичні поради по захисту прав учасників освітнього процесу у випадку цькування в закладі освіти.

Роз’яснюючи правову конструкцію булінгу, за вчинення якого настає юридична відповідальність, Лариса Гретченко наголосила на таких елементах та ознаках:

• систематичні дії чи бездіяльність;

• полягає у різних формах насильства: фізичне, психологічне, економічне, сексуальне;

• вчиняється як очно, так і дистанційно, у т. ч. з використанням засобів телекомунікацій;

• відбувається виключно між учасниками освітнього процесу, за обов’язкової участі дитини (між учнями, між учнями та вчителем)

• дійсним або ймовірним наслідком є шкода психічному або фізичному здоров’ю.

До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються:

• безпосередньо в приміщенні закладу освіти;

• на прилеглих територіях (включно з приміщеннями для занять спортом, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами тощо);

• за межами закладу освіти, під час заходів, передбачених освітньою програмою, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

До булінгу (цькування) в закладах освіти НЕ належать випадки, які відбуваються:

◦ поза територією закладу освіти та поза освітнім процесом;

◦ в осередках позашкільного дозвілля дитини;

◦ між вчителями, між вчителями та адміністрацією;

◦ між вчителями та батьками (у т.ч. в класних групах, телеграм чатах);

◦ між повнолітніми студентами.

Лариса Гретченко приділила увагу дискусійним аспектам взаємовідносин між учнем та репетитором у ситуації вчиненого насильства під час додаткових занять. Адвокат підкреслила потребу застосування індивідуального підходу до правового аналізу таких ситуацій, залежно від наявності укладеного договору про надання освітніх послуг, статусу репетитора як педагога чи як особи-підприємця, місця події в закладі освіти чи поза його територією, та іншим.

Важливо пам’ятати, що дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на:

• взаємоповазі;

• справедливості;

• виключають приниження честі та гідності дитини.

В умовах воєнного стану необхідно зосередити зусилля на впровадженні в освітню політику чутливих до конфлікту інструментів та перегляд антибулінгових політик, що особливо актуально для закладів, у яких навчаються діти з числа внутрішньо переміщених осіб.

Зокрема, дотримуючись рекомендацій Державної служби якості освіти «Безпечне освітнє середовище: нові виміри безпеки – 2022» в закладах освіти доцільно:

• частіше практикувати опитування серед учнів щодо відчуття психологічного комфорту у закладі (стосується в тому числі онлайнового середовища закладу, якщо освітній процес відбувається виключно дистанційно);

• спонукати педагогів застосовувати позитивне управління класом – уникати покарань, гучних зауважень, водночас впроваджуючи дуже чіткі правила для спілкування/поведінки під час навчання дистанційно та під час онлайн уроків;

• сконцентрувати увагу у роботі з учнями щодо попередження булінгу безпосередньо на навчальній діяльності.

Висвітлюючи правовий статус і роль педагога в ситуації булінгу, керівник Центру «Адвокат дитини» виділила такі як:

1. Кривдник (булер) – у випадку вчинення булінгу (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу (малолітньої чи неповнолітньої особи).

У подальшому – особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до відповідальності.

2. Потерпілий (жертва булінгу) – особа щодо якої було вчинено булінг (цькування).

У подальшому – особа, яка має право на захист та відновлення порушених прав, заявник до органів реагування, потерпілий у справі про адміністративне правопорушення, позивач з вимогами про відшкодування шкоди, завданої булінгом.

3. Спостерігач (свідок) – безпосередій очевидець випадку булінгу (цькування).

Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов’язаний з’явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.

Лариса Гретченко підкреслила, що процесуальний статус свідка залежить від виду провадження. Педагог – свідок не здійснює представництво закладу освіти, не надає довідок, характеристик, інших документів чи відомостей замість адміністрації.

4. Суб’єкт реагування – педагогічний працівник відповідно до посадових обов’язків та чинного законодавства. Зокрема, у випадку виявлення підозри на булінг чи у складі комісій з розгляду повідомлення про цькування.

Лариса Гретченко проінформувала учасників про види відповідальності за вчинення булінгу, з поміж яких:

• Накладення адміністративних стягнень в порядку застосування ст. 173-4 КУпАП;

• Персональна відповідальність керівника закладу освіти за приховування випадку булінгу згідно ч. 5 ст. 173-4 КУпАП;

• Цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої потерпілому, а також захист честі, гідності, ділової репутації (спростування недостовірної інформації);

• Дисциплінарна відповідальність учасників освітнього процесу згідно поведінкових статутів, правил поведінки здобувачів освіти в закладі освіти, правил внутрішнього трудового розпорядку.

Під час онлайн-консультації наголошено, що вчинення булінгу вчителем може мати наслідком накладення стягнення за порушення трудової дисципліни у виді догани або звільнення. Як свідчить практика, звільнення педагогічного працівника у разі вчинення булінгу чи невиконання покладених законом обов’язків з організації антибулінгової роботи може відбуватися з підстав:

• виявленої невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП);

• вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи (п.3 ст.41 КЗпП);

• систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором (п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП);

• звільнення за порушення умов контракту (п. 8 ст. 36 КЗпП).

Алгоритми поведінки та пам’ятка дій педагога була роз’яснена адвокатом учасникам зустрічі в системному аналізі:

• Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 р. № 2657-VIII;

• Закону України «Про освіту»;

• статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

• Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затв. наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 за № 1646;

• Положення про психологічну службу у системі освіти України, затв. наказом Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018 за № 509;

• Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом МВС України від 27.04.2020 № 357;

• Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 за № 1376;

• низки інших законодавчих та нормативно-правових актів.

Під час зустрічі учасники набули практичних знань щодо ефективних способів захисту та відновлення порушених прав учасників освітнього процесу в ситуації булінгу, а також опанували покрокові алгоритми реалізації та захисту прав здобувачів освіти та педагогічних працівників в адміністративному та судовому порядку.

По завершенню заходу учасники отримали презентаційні матеріали доповіді лектора, а також добірку тематичних публікацій керівника Центру «Адвокат дитини» Лариси Гретченко з питань протидії булінгу. Доступно для завантаження: https://cutt.ly/E3qMMSu

Трансляція заходу на сторінці УГСПЛ у ФБ: https://cutt.ly/r3q0dnz