Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками висновок органу опіки та піклування при вирішенні сімейних спорів, а саме:
1. Міжвідомча взаємодія органів та служб, що провадять діяльність, повʼязану із захистом прав дитини.
2. Процесуальний статус органу опіки і піклування у сімейних спорах за участі дитини.
3. Роль органу опіки та піклування у забезпеченні доступу дитини до правосуддя та представництва її інтересів.
4. Висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання сімейного спору і практика його врахування судом.
5. Робота адвоката з висновком органу опіки та піклування та іншими доказами у сімейному спорі за участі дитини.
У рамках характеристики висновку органу опіки та піклування акцентовано на наступному:
1. Міжвідомча взаємодія органів та служб, що здійснюють захист прав дитини
Система захисту прав дитини в Україні є комплексною та міжвідомчою, і включає:
· Уповноважених (Президента з прав дитини, ВРУ з прав людини);
· центральні органи виконавчої влади (Мінсоцполітики, МОН, МОЗ, Мін’юст);
· Національну соціальну сервісну службу;
· Державну службу у справах дітей;
· органи опіки та піклування (виконавчі органи рад);
· суди, адвокатів, ювенальних прокурорів, поліцію;
· громадські організації .
Координація здійснюється через:
· міжвідомчі ради (зокрема з питань правосуддя щодо неповнолітніх);
· спеціальні порядки взаємодії (наприклад, щодо пробації, повернення дітей, соціального захисту) .
Ключовий принцип: пріоритет найкращих інтересів дитини та узгодженість дій усіх суб’єктів.
2. Процесуальний статус органу опіки і піклування у сімейних спорах
Орган опіки та піклування може виступати у різних процесуальних ролях:
· як сторона (позивач/відповідач);
· як третя особа (з або без самостійних вимог);
· як орган, що звертається до суду в інтересах інших осіб;
· як орган, що подає висновок;
· як орган, що забезпечує заміщення законного представника дитини .
Також:
· органи можуть бути залучені судом або брати участь з власної ініціативи;
· їх участь є обов’язковою у випадках, визначених законом або судом .
Органи опіки та піклування - районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сімʼї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.
3. Роль органу опіки та піклування у забезпеченні доступу дитини до правосуддя
Орган опіки відіграє ключову роль у:
· забезпеченні доступу дитини до суду;
· представництві інтересів дитини, особливо при конфлікті з батьками;
· ініціюванні призначення незалежного представника або опікуна.
Згідно з підходами, викладеними у презентації:
· при конфлікті інтересів між дитиною і батьками має бути призначений незалежний представник;
· не можна допускати ситуації, коли згода батьків блокує доступ дитини до суду;
· система має гарантувати реальний доступ дитини до правосуддя .
Судова практика:
· Постанова КЦС ВС від 31.10.2024 у справі № 753/14640/23 — підтверджує необхідність забезпечення ефективного доступу дитини до суду .
4. Висновок органу опіки та піклування і практика його врахування судом
Суть висновку:
· це письмовий документ, який формується на підставі:
1) обстеження умов проживання;
2) аналізу участі батьків у вихованні;
3) інших матеріалів справи.
Юридична природа:
· висновок є доказом, а не рішенням;
· має допоміжний і рекомендаційний характер .
Суд:
· оцінює його у сукупності з іншими доказами;
· може не погодитися, якщо:
· він необґрунтований;
· суперечить інтересам дитини.
Важливе:
· навіть якщо висновок обов’язковий за законом, його відсутність не блокує розгляд справи, інакше це порушення доступу до правосуддя.
Судова практика:
· Постанова КЦС ВС від 12.10.2022 № 559/1215/19 — висновок є доказом;
· Постанова ОП КЦС ВС від 11.12.2023 № 523/19706/19 — його відсутність не перешкоджає розгляду справи.
Також:
· суди критикують формальні або неповні висновки (відсутність аналізу, позиції батька тощо);
· бездіяльність органу може затягувати процес.
5. Робота адвоката з висновком органу опіки та піклування
Висновок — лише один із доказів, і адвокат має:
· перевіряти його повноту, обґрунтованість і об’єктивність;
· співставляти з іншими доказами;
· за потреби — оспорювати.
Важливі дії адвоката:
· збір доказів з кількох джерел;
· робота з думкою дитини (як самостійним доказом);
· залучення психолога;
· доведення самостійності позиції дитини.
Типові помилки адвоката:
· пасивна процесуальна позиція;
· неправильна стратегія захисту;
· ігнорування принципу найкращих інтересів дитини;
· формальний підхід до доказування.
Завдання адвоката — перевірити обґрунтованість висновку, підтвердити його або аргументовано поставити під сумнів.
Якщо висновок на користь клієнта, слід акцентувати на:
· відповідності висновку інтересам дитини;
· узгодженості з іншими доказами;
· повноті та об’єктивності перевірки.
Якщо висновок всупереч інтересам клієнта:
· Подати письмові заперечення (пояснення);
· Клопотати про:
- повторне або додаткове обстеження умов проживання;
- витребування матеріалів, на підставі яких складено висновок;
- відібрання пояснень у представника ООП.
Першоджерело https://tinyurl.com/36u9bxvj