Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками віндикацію як спосіб захисту, а саме:
1. Критерії ефективного способу захисту.
2. Розмежування віндикаційного та негаторного способів захисту.
3. Віндикаційний позов: загальні засади та нормативно-правове регулювання.
4. Алгоритм застосування віндикації.
5. Щодо добросовісності / недобросовісності набувача.
6. Щодо наявності / відсутності волі власника на передачу майна.
7. Щодо правомірності втручання через призму «трискладового тесту».
8. Новели, запроваджені Законом № 4292-ІХ «Про внесення змін до ЦК України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
9. Щодо зворотньої дії в часі Закону № 4292-ІХ в частині умов та порядку компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
10. Щодо внесення на депозитний рахунок суду коштів у розмірі вартості витребовуваного майна: практика ВС.
11. Щодо позовної давності при застосуванні віндикації.
12. Особливості витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення.
13. Особливості витребування земельних ділянок у разі часткового накладення.
14. Особливості витребування земельних ділянок у разі її поділу та/або об’єднання.
15. Особливості витребування об’єкта інвестування.
16. Особливості витребування заставного майна.
У рамках характеристики віндикації як способу захисту акцентовано на наступному:
1. Критерії ефективного способу захисту
Застосування конкретного способу захисту цивільного права:
● має бути об’єктивно виправданим і обґрунтованим;
● залежить від:
- змісту права чи інтересу;
- характеру порушення, невизнання або оспорення.
Спосіб захисту є ефективним, якщо він:
● відповідає змісту права чи інтересу;
● відповідає характеру порушення;
● спричиненим наслідкам;
● дозволяє реально відновити право, а у разі неможливості — забезпечує компенсацію;
● забезпечує досягнення мети судочинства;
● не змушує особу повторно звертатися до суду;
● судове рішення може бути виконане.
ВП ВС визначає:
1. Чи передбачений обраний спосіб захисту законом або договором;
2. Чи передбачений інший ефективний спосіб захисту;
3. Чи є обраний спосіб ефективним для конкретних правовідносин.
Неефективність:
● право не відновлюється;
● виникає необхідність нового звернення до суду;
● рішення не виконується.
2. Розмежування віндикаційного та негаторного способів
Віндикаційний позов:
● захищає право власності в цілому (володіння, користування, розпорядження).
Ключовий критерій:
● наявність або відсутність володіння у позивача.
Особливості:
● для рухомих речей — фізичне утримання;
● для нерухомих — державна реєстрація права.
Принцип:
● реєстраційне підтвердження володіння.
Особа, за якою зареєстровано право:
● має всі повноваження власника, у т.ч. володіння.
Практика:
● ВП ВС від 14.11.2018 №183/1617/16.
Розмежування:
● порушено володіння — віндикація;
● перешкоди у користуванні — негаторний позов.
3. Віндикаційний позов: загальні засади
Ознаки:
● позивач — неволодіючий власник (титульний володілець);
● відповідач — незаконний фактичний володілець (добросовісний або недобросовісний);
● об’єкт — індивідуально визначена річ, що існує на момент подання позову;
● відсутні договірні відносини;
● застосовується позовна давність;
● мета — повернення майна фактично і юридично (відновлення записів у реєстрах).
Нормативне регулювання:
● ст. 387 ЦК України;
● ст. 388 ЦК України;
● ст. 330 ЦК України.
4. Алгоритм застосування віндикації
1. Чи було набуття оплатним?
● ні — витребування допускається.
2. Якщо оплатне:
● чи є набувач добросовісним?
3. Якщо недобросовісний — витребування.
4. Якщо добросовісний:
● вибуття за волею власника — не витребовується;
● поза волею — витребовується.
5. Добросовісність / недобросовісність
Добросовісність:
● презюмується;
● оцінюється за критеріями:
- «знав / не знав»;
- «міг знати / не міг знати».
Добросовісний:
● не знав і не міг знати.
Недобросовісний:
● знав або міг знати.
Суд має встановити:
● чи перевіряв реєстри;
● чи були судові спори;
● чи діяв розумно та обачно.
Судова практика:
● ВП ВС 21.09.2022 №908/976/19;
● ВП ВС 02.11.2021 №925/1351/19.
6. Воля власника
● наявність волі — виключає витребування у добросовісного;
● відсутність волі — допускає витребування.
Воля:
● має бути законною і спрямованою на результат.
Приклади відсутності волі:
● перевищення повноважень органом;
● підроблене судове рішення.
Судова практика:
● КГС ВС 13.02.2018 №910/3496/17;
● КЦС ВС 16.08.2018 №711/802/17;
● ВП ВС 05.12.2018 №522/2110/15-ц.
7. Трискладовий тест
Втручання правомірне, якщо:
1. Законне;
2. Має легітимну мету;
3. Пропорційне (справедливий баланс).
Порушення будь-якого — незаконність.
Судова практика:
● ВП ВС 27.11.2024 №204/8017/17.
Також:
● ЄСПЛ: «Rysovskyy v. Ukraine», «Kryvenkyy v. Ukraine» — відсутність компенсації = надмірний тягар.
8. Закон № 4292-ІХ
Введено ч. 5 ст. 390 ЦК:
● обов’язкова компенсація добросовісному набувачу;
● попереднє внесення коштів на депозит суду;
● компенсація без окремого позову;
● право регресу держави.
9. Зворотна дія
Закон має зворотну дію:
● щодо компенсації;
● якщо рішення ще не ухвалено;
● оцінка — на дату позову.
Практика:
● залишення позову без руху;
● залишення без розгляду;
● різна апеляційна практика.
10. Депозит суду
Обов’язковий:
● передумова розгляду.
Не застосовується:
● якщо набувач недобросовісний.
Практика:
● КЦС ВС 14.01.2026 №354/160/25;
● 11.02.2026 №127/8322/25;
● 21.01.2026 №127/34295/24;
● КГС ВС 28.01.2026 №922/2555/21.
11. Позовна давність
Застосовується.
Початок: коли особа дізналася про порушення і порушника.
Практика:
● ВП ВС 20.11.2018 №907/50/16;
● ВП ВС 26.11.2019 №914/3224/16;
● КЦС ВС 15.11.2023 №750/254/22.
12.Особливості витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення
Вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку ст. 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності.
ВП ВС наголошує, що особи, яким були відчужені заліснені земельні ділянки, проявивши розумну обачність, не могли не знати про незаконність набуття ними цих земельних ділянок, та не можуть вважатися такими, які покладалися на легітимність добросовісних дій органу місцевого самоврядування.
У цьому разі ВС виходить із того, що володіння приватними особами лісовими ділянками цілком можливе, оскільки вони можуть мати такі ділянки на праві власності. Так, відповідно до ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 9 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності; у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.
Згідно зі ст. 10 ЛК України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності; субʼєктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України. Відповідно до ст. 12 ЛК України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів; ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом; громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі; ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.
Судова практика:
● Постанова ВП ВС від 23 листопада 2021 року у справі Nº 359/3373/16-ц.
● Ухвала ВП ВС від 19 лютого 2025 року у справі Nº 369/11062/17.
13. Особливості витребування земельних ділянок у разі часткового накладення
Раніше — негаторний позов.
Зайняття земельних ділянок шляхом часткового накладення земельних ділянок треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тому у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном – негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Тому задоволення вимоги про витребування земельної ділянки в порядку віндикації з посиланням як на правову підставу такої вимоги на ст. 388 ЦК України не підлягає задоволенню. Постанови КЦС ВС від 16 лютого 2022 року у справі № 363/669/17; від 18 липня 2022 року у справі № 535/475/20; від 18 січня 2023 року у справі № 369/10847/19.
На сьогодні — щодо земель, наданих у користування для потреб залізничного транспорту.
У разі, якщо на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні АТ «Укрзалізниця», частково накладається земельна ділянка, надана у власність фізичної особи, належним способом захисту права АТ «Укрзалізниця» є витребування земельної ділянки та тільки тієї частини, що накладається на смугу відведення залізниці. У такій категорії справ, досліджуючи, чи добросовісно діє особа - набувач майна, суду слід з`ясувати, чи могла така особа знати або обґрунтовано припускати, зокрема, що земельна ділянка, яку вона набуває, накладається на смугу відведення залізниці, чи дотримані інші критерії добросовісного набуття майна. ВП ВС залишила у силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими у задоволенні позову відмовлено, у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Постанова ВП ВС від 12 березня 2024 року у справі № 446/478/19.
14. Особливості витребування земельних ділянок у разі її поділу та/або об’єднання
Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Право власника витребувати незаконно, безпідставно відчужені земельні ділянки, які належали до земель рекреаційного призначення (парку культури та відпочинку «Лісовий»), визначене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно охорони вказаної категорії земель, наслідків порушення заборони на зміну їх цільового призначення і регламентування підстав для витребування з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними. Постанова ВП ВС від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц.
Об`єктом віндикаційного позову можуть бути лише індивідуально-визначені речі, тобто індивідуально визначене майно або ж майно, яке хоча і наділене родовими ознаками, проте якимось чином індивідуалізоване. Фізичні характеристики об`єкта нерухомості включають зокрема місце розташування, форму, розміри, тобто визначають конкретні показники залежно від об`єкта нерухомості. Сукупність цих характеристик визначає індивідуальні ознаки об`єкту нерухомості, тобто ці ознаки характеризують та відрізняють різні об`єкти нерухомості, що дає змогу їх ідентифікувати. Постанова КЦС ВС від 13 листопада 2019 року у справі № 759/13986/17-ц.
Ефективними способами захисту прав законного власника земельної ділянки, що перебуває в чужому незаконному володінні іншої особи, за заявою якої проведено державну реєстрацію нової земельної ділянки, що включає в себе спірну земельну ділянку, є: припинення речових прав на новоутворену (об`єднану) земельну ділянку, скасування державної реєстрації цієї ділянки та витребування спірної земельної ділянки в координатах, межах та конфігурації, що була передана попередньому власнику. Постанова ВП ВС від 03.09.2025 у справі № 911/906/23.
15. Особливості витребування об’єкта інвестування
Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.
Забудовник позбавлений права відчужувати об`єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи. Інвестор наділений правом вимагати повернення належного йому об`єкта інвестування від будь-якої іншої особи. У цій справі позивачка, як інвестор житлового будівництва, звернулася з позовом про визнання за собою майнових прав на проінвестовану квартиру та витребування її у іншої особи, за якою зареєстроване право власності на цю квартиру. Перед судом постали питання: (1) які саме права на об`єкт інвестування виникають у інвестора та (2) в який спосіб інвестор житлової нерухомості повинен захищати свої права на проінвестовану нерухомість: шляхом зобов`язання забудовника виконати обов`язок в натурі - після завершення будівництва передати об`єкт інвестування інвестору (зобов`язально-правовий), чи шляхом витребування об`єкта інвестування у власність інвестора (речево-правовий).
ВП ВС відступила від висновку, викладеного у постанові ВСУ від 24 червня 2015 року в справі № 367/5136/13-ц про необхідність позивача захищати свої майнові права, а не права власності, яке ще не виникло, оскільки на переконання ВП ВС у разі виконання інвестором власних інвестиційних зобов`язань після завершення будівництва об`єкта інвестування відповідно до вимог закону майнові права інвестора трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником.
Постанова ВП ВС від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17.
16. Особливості витребування заставного майна
Банк-кредитор як іпотеко- та заставодержатель, який не отримав належного задоволення своїх вимог за забезпечувальними договорами, може витребувати в інтересах боржника заставне майно у переможця аукціону на підставі статті 1212 ЦК України, а у разі, якщо це майно буде відчужене третій особі, - витребувати його від неї на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України. Для цього немає потреби окремо оскаржувати результати аукціону та договір купівлі-продажу, яким оформлений продаж заставного майна на аукціоні. Заявлення банком у власних інтересах і в інтересах боржника вимоги про скасування запису не є необхідним для ефективного захисту цих інтересів. Постанова ВП ВС від 06 липня 2022 року у справі Nº 914/2618/16.
Позов про витребування нерухомого майна є належним способом захисту прав іпотекодавця, який вважає, що його право порушене державною реєстрацією права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя). Вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на таке майно не є необхідним для відновлення його права. Водночас у цій справі майно не було відчужене третій особі, однак ВП ВС виснувала про витребування у порядку віндикації. Постанова ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі Nº 199/8324/19
У подальшому, КЦ ВС передано на розгляд ВП ВС справу Nº 759/5454/19 з підстав необхідності відступу від висновку, наведеного у постанові ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі Nº 199/8324/19, та вказати, що належним та ефективним способом захисту позивача, який вважає, що його право порушене тим, що право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, зареєстроване за відповідачем (іпотекодержателем) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі), є позов про скасування рішення про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на це майно.
Не відступаючи від висновків, викладених у постанові ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі Nº 199/8324/19, ВП ВС залишено без змін рішення суду апеляційної інстанції, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про проведену державну реєстрацію права власності на квартиру за Банком. Постанова ВП ВС від 26 липня 2023 року у справі Nº 759/5454/19.
Першоджерело https://tinyurl.com/2v2zt6sv