Розподіл майна подружжя: актуальна практика Верховного Суду

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками практику ВС щодо розподілу майна подружжя, а саме:

1. Щодо презумпції спільності права власності подружжя на майно.

2. Щодо особистої приватної власності подружжя.

3. Щодо розподілу майна подружжя в рівних частках.

4. Щодо збільшення частки майна одного з подружжя.

5. Щодо порядку поділу неподільної речі, яка є спільною сумісною власністю колишнього подружжя.

6. Щодо витребування майна, яке не є індивідуально визначеним або виділеним в натурі.

7. Щодо стягнення боргу з подружжя.

8. Щодо поширення ч.ч. 2, 3 ст. 65 СК України на передачу в борг одним із подружжя без згоди іншого.

9. Щодо відповідальності подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї.

10. Щодо поділу між подружжям права, що виникло на підставі попереднього договору купівлі-продажу.

11. Щодо визнання права спільної сумісної власності подружжя на об'єкт самочинного будівництва.

12. Частка учасника господарського товариства як об'єкт спільної сумісної власності подружжя.

13. Щодо поділу частки корпоративних прав.

14. Договір між подружжям щодо поділу нерухомого майна.

У рамках характеристики розподілу майна подружжя акцентовано на наступному:

1. Щодо презумпції спільності права власності подружжя на майно

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один із них не мав самостійного доходу з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми тощо).

Діє презумпція спільності майна: кожна річ, набута під час шлюбу (крім речей індивідуального користування), вважається спільною сумісною власністю. Особа, яка заперечує цю презумпцію, повинна довести, що майно є особистою приватною власністю.

Судова практика:

● Постанова ВП ВС від 21.11.2018 у справі № 372/504/17 – закріплено презумпцію спільності майна, набутого під час шлюбу.

● Постанови ВС: від 12.02.2020 у справі № 725/1776/18; від 06.02.2018 у справі № 235/9895/15-ц; від 05.04.2018 у справі № 404/1515/16-ц.

● Постанова КЦС ВС від 01.04.2020 у справі № 462/518/18 – реєстрація нерухомості на ім'я одного з подружжя не означає, що майно належить лише йому.

● Постанови КЦС ВС: від 12.06.2023 у справі № 712/8602/19; від 02.06.2021 у справі № 711/1550/18 – сама реєстрація майна під час шлюбу не є достатньою підставою для визнання його спільним, якщо воно набуте до шлюбу.

2. Щодо особистої приватної власності подружжя

Особисте майно одного з подружжя може бути визнане спільною сумісною власністю лише за наявності умов, передбачених ст. 62 СК України.

Позивач повинен довести:

● істотне збільшення вартості майна;

● що таке збільшення стало наслідком спільних або особистих трудових чи грошових затрат другого з подружжя.

Істотність визначається шляхом порівняння вартості майна до та після поліпшення.

Саме по собі:

● перебування у шлюбі;

● зростання ринкових цін;

● зміна валютного курсу

не є підставою для визнання особистого майна спільним.

Якщо збільшення вартості не було істотним, другий із подружжя має право лише на 1/2 приросту вартості, якщо він виник за рахунок спільних коштів або праці.

Судова практика:

● Постанова ВП ВС від 22.09.2020 у справі № 214/6174/15-ц – визначено критерії істотного збільшення вартості особистого майна та умови виникнення права спільної сумісної власності.

3. Щодо розподілу майна подружжя в рівних частках

За загальним правилом (статті 69–71 СК України) спільне майно подружжя ділиться у рівних частках, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи домовленістю сторін.

Під час поділу:

1. Визначаються частки кожного із подружжя;

2. Майно ділиться в натурі відповідно до визначених часток;

3. Якщо річ неподільна — вирішується питання про компенсацію.

До складу майна включається:

● майно, яке існує на час розгляду справи;

● майно, що знаходиться у третіх осіб;

● враховуються також борги подружжя та сімейні зобов'язання.

Розірвання шлюбу не припиняє права на поділ спільного майна.

Судова практика:

● Постанова ВП ВС від 21.11.2018 у справі № 372/504/17.

● Постанови КЦС ВС від 05.01.2024 у справі № 755/12204/18; від 30.10.2024 у справі № 607/10858/22 – визначено порядок поділу майна та врахування сімейних боргів.

● Постанова КЦС ВС від 06.06.2024 у справі № 755/4429/22 – після поділу спільна сумісна власність трансформується у право особистої (часткової) власності кожного із подружжя.

4. Щодо збільшення частки майна одного з подружжя

Частини 2, 3 ст. 70 СК України дозволяють суду відступити від принципу рівності часток.

Підстави поділяються на дві групи.

1. Негативні обставини (ч. 2 ст. 70 СК):

● один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї;

● ухилявся від утримання дітей;

● приховав, пошкодив або знищив майно;

● витрачав майно всупереч інтересам сім'ї.

2. Позитивні обставини (ч. 3 ст. 70 СК):

Суд може збільшити частку того з подружжя, з ким проживають діти, якщо:

● аліменти фактично стягуються;

● їх розмір недостатній для фізичного, духовного розвитку та лікування дітей.

Для дитини з особливими потребами необхідно встановити її конкретні потреби та достатність отримуваних аліментів.

Сам факт проживання дітей із одним із подружжя не є достатньою підставою для збільшення частки.

Судова практика:

● Постанова ОП КЦС від 24.02.2025 у справі № 206/4992/21 – сформульовано алгоритм застосування ч. 3 ст. 70 СК України.

● Постанови КЦС ВС від 27.12.2019 у справі № 297/2837/17; від 02.03.2020 у справі № 448/1722/16-ц – проживання дітей з одним із подружжя саме по собі не є підставою для збільшення частки.

5. Щодо порядку поділу неподільної речі, яка є спільною сумісною власністю колишнього подружжя

Під час поділу неподільної речі суд, як правило:

● не здійснює її фізичного поділу;

● присуджує одному із співвласників річ;

● іншому присуджується грошова компенсація вартості його частки.

Найбільш ефективним є вирішення питання щодо всього спільного майна в одному процесі, що відповідає принципу процесуальної економії.

При відчуженні спільного майна одним із подружжя компенсація визначається виходячи з ринкової вартості майна на момент розгляду справи, а якщо визначити її неможливо — за вартістю аналогічного майна.

Судова практика:

● Постанова КЦС ВС від 17.08.2022 у справі № 545/2396/20.

● Постанова ОП КЦС від 03.10.2018 у справі № 127/7029/15-ц.

● Постанова КЦС ВС від 06.06.2024 у справі № 755/4429/22.

● Постанова ВП ВС від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19.

6. Щодо витребування майна, яке не є індивідуально визначеним або виділеним в натурі

Якщо спільне майно вже відчужене і його неможливо повернути в натурі, ефективним способом захисту є стягнення грошової компенсації, а не витребування майна.

Компенсація визначається за дійсною (ринковою) вартістю майна або подібного за технічними характеристиками майна на момент розгляду справи.

Одночасне задоволення вимог про:

● визнання правочину недійсним;

● стягнення компенсації

є недопустимим.

Судова практика:

● Постанова ВП ВС від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19.

● Постанова ОП КЦС від 03.10.2018 у справі № 127/7029/15-ц.

7. Щодо стягнення боргу з подружжя

При поділі майна враховуються не лише активи, а й борги подружжя та зобов'язання, які виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Якщо майно придбане за кредитні кошти для сім'ї, у подружжя виникає не лише право спільної сумісної власності, а й солідарний обов'язок щодо повернення кредиту.

Водночас сплата одним із подружжя більшої частини кредиту сама по собі не є підставою для відступу від рівності часток. Питання компенсації таких витрат вирішується в окремому спорі.

Також поділ майна не може порушувати права кредитора.

Судова практика:

● Постанова КЦС ВС від 05.01.2024 у справі № 755/12204/18.

● Постанова КЦС ВС від 30.10.2024 у справі № 607/10858/22.

● Постанови КЦС ВС від 11.11.2019 у справі № 337/474/14-ц; від 22.10.2018 у справі № 654/1528/17; від 09.01.2019 у справі № 317/3272/16-ц; від 03.04.2019 у справі № 726/831/15-ц; від 04.03.2020 у справі № 753/15957/18.

● Постанови КЦС ВС від 27.12.2019 у справі № 297/2837/17; від 02.03.2020 у справі № 448/1722/16-ц.

8. Щодо поширення ч.ч. 2, 3 ст. 65 СК України на передачу в борг одним із подружжя без згоди іншого

Частини 2, 3 статті 65 СК України, які регулюють порядок розпорядження спільним майном подружжя, не поширюються на договір позики, за яким один із подружжя передає власні кошти у борг без згоди другого.

Передача одним із подружжя грошей у борг не є розпорядженням спільним майном у розумінні ч.ч. 2, 3 ст. 65 СК України. Вирішальне значення має те, чи були кошти спільним майном та чи виникли правовідносини в інтересах сім'ї.

9. Щодо відповідальності подружжя за зобов'язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім'ї

Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України, якщо договір укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, права та обов'язки за ним виникають і для другого з подружжя.

При поділі майна суд враховує:

● спільне майно;

● борги подружжя;

● правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Якщо майно придбане за кредитні кошти для потреб сім'ї, подружжя є солідарними боржниками.

Сплата одним із подружжя більшої частини кредиту не є підставою для відступу від принципу рівності часток. Такі вимоги можуть бути предметом окремого спору.

Судова практика:

● Постанови КЦС ВС від 05.01.2024 у справі № 755/12204/18; від 30.10.2024 у справі № 607/10858/22.

● Постанови КЦС ВС від 27.12.2019 у справі № 297/2837/17; від 02.03.2020 у справі № 448/1722/16-ц.

10. Щодо поділу між подружжям права, що виникло на підставі попереднього договору купівлі-продажу

Право вимоги, яке виникло на підставі попереднього договору купівлі-продажу та було набуте під час шлюбу в інтересах сім'ї, може бути об'єктом поділу між подружжям як майнове право.

Під час вирішення спору суд повинен встановити:

● коли виникло відповідне право;

● за рахунок яких коштів воно набуте;

● чи виникло воно в інтересах сім'ї.

11. Щодо визнання права спільної сумісної власності подружжя на об'єкт самочинного будівництва

Самочинне будівництво саме по собі не є об'єктом права власності, а тому не може бути поділене як звичайне майно.

Однак після визнання права власності на такий об'єкт у встановленому законом порядку він може бути визнаний спільною сумісною власністю подружжя, якщо споруджений під час шлюбу за рахунок спільних коштів або спільної праці.

Також при вирішенні спору враховується питання прав на земельну ділянку.

Судова практика:

● Постанова Верховного Суду України від 16.12.2015 у справі № 6-2710цс15.

12. Частка учасника господарського товариства як об'єкт спільної сумісної власності подружжя

Якщо частка у статутному капіталі товариства набута під час шлюбу за спільні кошти, вона є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Водночас другий із подружжя не набуває автоматично статусу учасника товариства, а має право вимагати компенсацію вартості належної йому частки.

При вирішенні спору необхідно враховувати корпоративне законодавство та положення сімейного права.

Судова практика:

● Постанова ВП ВС від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 (щодо розпорядження корпоративними правами).

13. Щодо поділу частки корпоративних прав

Поділ корпоративних прав не означає автоматичного поділу корпоративного статусу.

Суд може:

● визначити право одного із подружжя на компенсацію вартості частки;

● врахувати вартість корпоративних прав при поділі іншого майна.

При вирішенні спору суд також оцінює добросовісність відчуження частки одним із подружжя.

Судова практика:

● Постанова ВП ВС від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 – щодо презумпції згоди другого з подружжя при розпорядженні спільним майном та необхідності встановлення добросовісності набувача.

14. Договір між подружжям щодо поділу нерухомого майна

Подружжя має право укласти договір про поділ нерухомого майна.

Такий договір:

● укладається у письмовій формі;

● підлягає нотаріальному посвідченню;

● після його укладення право спільної сумісної власності припиняється, а за кожним із подружжя виникає право особистої приватної власності на визначене договором майно.

Якщо договір не укладено, спір вирішується судом відповідно до статей 69–71 СК України.

Судова практика:

● Постанова КЦС ВС від 06.06.2024 у справі № 755/4429/22 – після поділу спільного майна право спільної сумісної власності припиняється, а майно переходить у особисту (часткову) власність кожного із подружжя.

● Постанова ВП ВС від 21.11.2018 у справі № 372/504/17 – щодо загальних правил поділу спільного майна подружжя.

Першоджерело https://tinyurl.com/5c55e94t