Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками малозначні справи та спрощене позовне провадження, а саме:

• 1. Поняття, загальна характеристика малозначних справ.
• 2. Критерії віднесення справ до малозначних, у тому числі справ незначної складності. Окремі категорії «малозначних справ».
• 3. «Малозначна справа» та «спрощене провадження»: чи можна ототожнювати.
• 4. Загальне vs спрощене позовне провадження для розгляду малозначних справ.
• 5. Спрощене провадження: особливості розгляду
• 6. Розгляд справи у спрощеного позовному провадженні з та без повідомлення (виклику) сторін.
• 7. Ініціювання переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
• 8. Визнання справи малозначною: на якій стадії судового розгляду. Дія рішення КСУ «Щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» у часі.
• 9. Малозначність справи як касаційний фільтр.
• 10. Дослідження винятків із загального правила про неможливість касаційного перегляду малозначних справ на прикладах кейсів ВС.
• 11. Лайфхаки, які дозволять досягнути касаційного оскарження, якщо справ малозначна.

У рамках характеристики малозначних справ акцентовано на наступному:

1. Поняття, загальна характеристика малозначних справ

Відповідно до ЦПК України малозначність яких прямо встановлена законом та не залежить від розсуду суду:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів ПМ* (30 х 3028 = 90 840 грн);

2) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

3) справи про розірвання шлюбу;

4) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів ПМ (60 х 3028 = 181 680 грн).

Якщо в позові заявлено одночасно майнові та немайнові вимоги, наприклад про визнання недійсним кредитного договору та захист прав споживачів, і немає ціни позову, то справа не є малозначною в силу закону.

Можуть визнаватися малозначними справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ:

• які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження; та
• ціна позову в яких перевищує 80 розмірів ПМ (80 х 3028 = 242 240 грн).

2. Критерії віднесення справ до малозначних, у тому числі справ незначної складності. Окремі категорії «малозначних справ»

Критерії, що мають враховуватися:

1. Наявність сталої судової практики зі спірного питання;
2. «Ускладнення» суб`єктного складу, можливість вступу у процес інших учасників;
3. Кількість вимог, що розглядаються в межах однієї справи, можливість об’єднання та роз’єднання позовних вимог, пов`язаність з іншими справами, що перебувають на розгляді в судах;

Характер та кількість фактів, які підлягають встановленню (складність предмета доказування);

4. Кількість та специфіка доказового матеріалу, зокрема свідків, яких слід допитати, потреба у забезпеченні доказів;
5. Виключення, передбачені процесуальним законом (ст. 274 ЦПК);
6. Інші обставини («оновлення» законодавства, міжнародні фактори тощо).

3. «Малозначна справа» та «спрощене провадження»: чи можна ототожнювати

Чинні процесуальні кодекси безпосередньо не встановлюють час, коли суд має визнавати справу малозначною, якщо остання є справою незначної складності. Лише зі змісту підпункту «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК, підпункту «г» ч. 3 ст. 287 ГПК – «суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково» – слідує, що це має робити суд першої інстанції.

Така ситуація викликає у сторін відчуття невизначеності щодо наявності у них права на оскарження судового рішення і, як наслідок, може призвести до порушення права на доступ до суду як складового елементу права на справедливий судових розгляд, передбаченого п. 1 ст. 6 ЄКПЛ (JOVANOVIĆ v. SERBIA (no. 32299/08, 2 October 2002), Egić v. Croatia (no. 32806/09, 5 June 2014)).

З метою уникнення «передбачуваності обмеження права на доступ до суду» справа повинна визнаватися малозначною судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі PÖNKÄ v. ESTONIA (no. 64160/11, 8 November 2016).

Приклади, коли справу визнавав малозначною сам ВС: ухвали КЦС ВС від 26.02.2025 у справі № 295/11759/24; від 20.06.2025 у справі № 207/343/24; від 26.03.2025 у справі № 336/4823/24 тощо. «З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. …Важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі».

4. Загальне vs спрощене позовне провадження для розгляду малозначних справ

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1. Ціну позову (> 250 ПМ<) (250 х 3028 = 757 000 грн);
2. Значення справи для сторін;
3. Обраний позивачем спосіб захисту;
4. Категорію та складність справи;
5. Обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6. Кількість сторін та інших учасників справи;
7. Чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8. Думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 274 ЦПК).

5. Спрощене провадження: особливості розгляду

Суд розглядає справу протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Суд розглядає справу як з повідомлення (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами так і без.

1. Без повідомлення – за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
2. З повідомленням: за власною ініціативою або за клопотанням однієї із сторін, яке необхідно подати:

• Позивачу – разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву;
• Відповідачу – в строк для подання відзиву (протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі).

Судові дебати не проводяться.

Якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов або позов третьої особи із самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог або зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

6. Розгляд справи у спрощеного позовному провадженні з та без повідомлення (виклику) сторін

У разі, якщо одна із сторін заявила клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, суд може відмовити в задоволенні такого клопотання и за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів ПМ (30 х 3028 = 90 840 грн);

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас приписи частини шостої статті 279 ЦПК України щодо можливості відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін можуть бути застосовані судом першої інстанції у випадку, якщо, по-перше, позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру… . Якщо ж у справі, крім вимог майнового характеру, заявлені вимоги немайнового характеру, то за наявності такої заяви розгляд справи в суді першої інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Постанова КЦС ВС від 14.07.2021 у справі № 761/28934/18.

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Грифон капітал», ТОВ «Профіт кредит», третя особа – приватний нотаріус, про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, застосування наслідків недійсного правочину – двосторонню реституцію, скасувавши реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно. У цій справі позивач заявила вимоги немайнового характеру, у зв`язку з чим у ній неможливо визначити ціну позову, а тому справа не належить до категорії малозначних на підставі пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, та не визнана судом малозначною відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Таким чином, суд першої інстанції помилково розглянув цю справу у порядку спрощеного позовного провадження, не врахувавши категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у ній. Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції здійснив розгляд справи з викликом сторін, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень з цих підстав. Постанова КЦС ВС від 03.02.2021 у справі № 278/3367/19-ц.

7. Ініціювання переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження

ЦПК України ч. 4 ст. 277 ЦПК – якщо відповідач у встановлений строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, суд залежно від обґрунтованості таких заперечень постановляє ухвалу про:

• Залишення заяви без задоволення;
• перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням

Ч. 3 ст. 274 ЦПК – критерії, які враховуються судом при визначенні, за якими правилами розглядати справу:

• ціна позову (>250 ПМ – 757 000 грн),
• значення справи для сторін,
• категорія та складність справи,
• обсяг та характер доказів,
• необхідність виклику свідків, експертиз тощо.

Відмова у переході до загального провадження:

• Постанова КЦС ВС від 20.02.2020 у справі № 760/10386/18. Суд першої інстанції правомірно призначив справу до розгляду у спрощеному порядку, оскільки не було подано клопотання про розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін.
  Суд діяв у межах повноважень, визначених ЦПК України.

Обов’язковість переходу до загального провадження при наявності немайнових вимог:

• Постанова КЦС ВС від 14.07.2021 у справі № 761/28934/18. Якщо у справі, крім майнових, заявлені немайнові вимоги (наприклад, поновлення на роботі), суд не має права відмовити у проведенні розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін та зобов’язаний перейти до загального провадження.

Обов’язковість переходу через високу ціну позову:

• Постанова КЦС ВС від 10.03.2021 у справі № 569/3757/20. Якщо ціна позову перевищує 250 ПМ, справа не може розглядатися за правилами спрощеного провадження. Рішення місцевого суду про розгляд справи у спрощеному порядку було скасовано.

Порушення через ігнорування заяви про перехід:

• Постанова КЦС ВС від 14.07.2021 у справі № 761/28934/18. Місцевий суд не розглянув клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та не ухвалив окремої мотивованої ухвали, чим порушив вимоги ст. 279 ЦПК України. Це є підставою для скасування рішення.

Підстави для переходу до загального провадження:

1. Подання відповідачем заяви із запереченнями проти спрощеного розгляду (ч. 4 ст. 277 ЦПК).
2. Наявність у справі немайнових вимог (наприклад, поновлення на роботі) – постанова КЦС ВС від 14.07.2021, справа № 761/28934/18.
3. Ціна позову понад 250 ПМ – постанова КЦС ВС від 10.03.2021, справа № 569/3757/20.
4. Наявність у справі складного предмета доказування, необхідність проведення експертиз чи допиту свідків (ч. 3 ст. 274 ЦПК).
5. Зміна предмета позову, збільшення розміру позовних вимог, подання зустрічного позову, що унеможливлює спрощене провадження.

8. Визнання справи малозначною: на якій стадії судового розгляду. Дія рішення КСУ «Щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» у часі

ВС може визнавати справу малозначною на будь-якій стадії: «З огляду на положення ст. 19 у системному зв’язку з нормами ст. 274, 389 та 394 ЦПК України, суд має право віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.»

Приклади, коли ВС визнав справу малозначною самостійно:

• ухвала КЦС ВС від 26.02.2025 у справі № 295/11759/24;
• ухвала КЦС ВС від 20.06.2025 у справі № 207/343/24;
• ухвала КЦС ВС від 26.03.2025 у справі № 336/4823/24.

Дія рішення КСУ «Щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» у часі. Суть рішення КСУ:

• Рішення Конституційного Суду України від 22.11.2023 № 10-р(II)/2023, справа № 3-88/2021 (209/21, 47/22, 77/23, 188/23).
• КСУ визнав неконституційними пункти 1 та 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, що визначали граничні розміри ціни позову для автоматичного віднесення справи до малозначних.

Позиція КСУ: «Малозначність справи не може визначатися лише вартісним критерієм. Законодавець повинен гарантувати особі право на судовий захист, у тому числі на доступ до касаційного оскарження, у малозначних спорах.»

Дія у часі:

Відповідно до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення КСУ діє з дня його ухвалення. Отже:

• з 22.11.2023 норми, що встановлювали автоматичну малозначність справ за ціною позову, втратили чинність;
• після цієї дати визначення малозначності справи можливе лише за оцінкою суду, а не автоматично за розміром позову.

Всі справи, які розглядалися як малозначні виключно через ціну позову, підлягають перегляду за новими правилами. Це безпосередньо впливає на:

• можливість касаційного оскарження – тепер обмеження не можуть ґрунтуватися лише на вартості позову;
• визначення процесуальної форми – спрощене провадження застосовується не автоматично, а лише якщо суд встановить, що справа незначної складності (ч. 6 ст. 19 ЦПК).

9. Малозначність справи як касаційний фільтр

Відповідно до ч. 3 ст. 389 ЦПК, ч. 3 ст. 287 ГПК, ч. 2 ст. 328 КАС:

Касаційну скаргу можна подати лише на ті рішення, які:

• Ухвалені не у малозначних справах;
• Або у справах, ціна позову в яких перевищує 250 ПМ (цивільні справи) чи 500 ПМ (господарські справи).

ПМ (прожитковий мінімум) на 2025 рік – 3028 грн:

1. 250 × 3028 = 757 000 грн (цивільні справи).
2. 500 × 3028 = 1 514 000 грн (господарські справи).

Рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, прямо визначених у законі (винятки у пп. а–г ч. 3 ст. 389 ЦПК та ч. 3 ст. 287 ГПК).

Це є касаційним фільтром, який запроваджено для:

• зменшення навантаження на Верховний Суд;
• концентрації уваги ВС на справах, важливих для розвитку права та єдності судової практики.

10. Дослідження винятків із загального правила про неможливість касаційного перегляду малозначних справ на прикладах кейсів ВС

За загальним правилом рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Проте, ч. 3 ст. 389 ЦПК України та ч. 3 ст. 287 ГПК Українипередбачають4 винятки.

Верховний Суд у своїй практиці пояснив, як ці винятки застосовуються на прикладах конкретних справ:

1) Питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики:

• Ухвала КГС ВС від 14.02.2024 у справі № 914/1550/22 – визначено критерії фундаментальності: кількісний (велика кількість спорів) та якісний (відсутність сталої практики, необхідність тлумачення норм).
• Ухвала КАС ВС від 27.05.2024 у справі № 160/14725/23 – справа відкривається, якщо Верховний Суд має створити уніфікований підхід.
• Ухвала КГС ВС від 29.04.2020 у справі № 908/1779/19 – спори щодо нарахування збору за зберігання вантажів, де у судах попередніх інстанцій були протилежні рішення.

• Неможливість спростувати обставини, встановлені оскарженим рішенням, у іншій справі:

• Ухвала КЦС ВС від 28.07.2020 у справі № 369/6998/17 – рішення у першій справі унеможливлювало захист у другій.
• Ухвала КГС ВС від 20.07.2020 у справі № 927/1064/19 – навіть за відсутності іншого процесу, але наявності претензій, які можуть бути підставою для майбутнього спору.

• Справа має значний суспільний інтерес або виняткове значення для учасника справи:

• Значний суспільний інтерес – справа впливає на широку групу осіб, державний устрій, важливі соціальні цінності.

Ухвала КАС ВС від 05.04.2021 у справі № 420/8512/20 – роз’яснено поняття суспільного інтересу.

• Виняткове значення для учасника – учасник має довести серйозні наслідки для себе (фінансові, соціальні, життєві).

Ухвала КЦС ВС від 06.05.2020 у справі № 177/1090/18 – доведено, що стягнення аліментів створює надмірний тягар для особи з інвалідністю.

Ухвала КГС ВС від 07.07.2020 у справі № 922/2081/19 – виконання рішення вплине на виплату зарплати великій кількості працівників.

• Суд першої інстанції помилково визнав справу малозначною:

• Постанова КЦС ВС від 21.04.2021 у справі № 461/9136/19 – спір стосувався визначення місця проживання дітей, але був помилково розглянутий як малозначний.
• Постанова КЦС ВС від 10.03.2021 у справі № 569/3757/20 – ціна позову перевищувала 250 ПМ, але справа розглянута у спрощеному провадженні, що є порушенням закону.

11. Лайфхаки, які дозволять досягнути касаційного оскарження, якщо справ малозначна

1. Довести наявність фундаментального питання права:

• Проаналізувати ЄДРСР та знайти різні підходи судів першої й апеляційної інстанцій.
• Вказати номери конкретних справ.
• Пояснити, чому вирішення цього питання Верховним Судом вплине на велику кількість майбутніх спорів.

Ухвала КГС ВС від 29.04.2020 у справі № 908/1779/19 – доведено наявність протилежної практики у спорах щодо зборів за зберігання вантажів.

2. Посилання на преюдиціальність:

• Пояснити, які саме обставини неможливо буде спростувати у іншому процесі.
• Навести приклад справи, в якій це має значення.

Ухвала КЦС ВС від 28.07.2020 у справі № 369/6998/17 – позивач довів, що у другій справі не зможе спростувати обставини, встановлені у першій.

3. Довести суспільний інтерес:

Ухвала КАС ВС від 05.04.2021 у справі № 420/8512/20 – Верховний Суд визнав наявність значного суспільного інтересу.

4. Обґрунтувати виняткове значення для учасника:

• Детально описати наслідки рішення для скаржника.
• Додати документи: медичні довідки, підтвердження фінансових збитків тощо.
• Пояснити, що рішення порушує базові права (житло, зарплата, виживання).

Ухвала КЦС ВС від 06.05.2020 у справі № 177/1090/18 – особа з інвалідністю довела надмірний фінансовий тягар.

Ухвала КГС ВС від 07.07.2020 у справі № 922/2081/19 – вплив на виплату зарплати працівникам.

5. Довести помилкове визначення малозначності:

Показати, що справа за своєю суттю не підлягає розгляду у спрощеному провадженні (сімейні спори, спадкування, ціна позову >250 ПМ).

Постанова КЦС ВС від 21.04.2021 у справі № 461/9136/19 – сімейний спір не може бути малозначним.

Першоджерело - https://tinyurl.com/m6sj2bny