У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Дисциплінарна відповідальність судді за проступки у кримінальному провадженні», лектором якого виступив Олексій Горох, адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія», заступник голови Комітету з питань кримінального права та процесу НААУ.

Лектор зазначив, що порушення суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки:

може відбуватися у процесі розгляду певної судової справи 

• вияв неповаги чи образа когось з учасників судового провадження, зверхнє ставлення до присяжних;

• розголошення конфіденційної інформації, що стала відома судді у зв’язку з розглядом судової справи;

• позапроцесуальні взаємини з одним з учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників провадження;

• ухилення від здійснення правосуддя.

може відбуватися у позасудовій поведінці судді:

• дрібне викрадення чужого майна;

• дрібне хуліганство (ненормативна лексика);

• самовільне зайняття земельної ділянки;

• невиконання вимог про зупинку;

• залишення місця дорожньо-транспортної пригоди;

•керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

може полягати у демонстративному порушенні норм суспільного співжиття чи загальноприйнятих правил поведінки:

• зневажливе висловлювання про державні чи громадські інституції;

• про певні суспільно значущі події чи факти;

• висловлювання, що принижують національні чи релігійні почуття;

• способі життя, що не відповідає загальноприйнятим нормам моралі.

Олексій Горох окремо розглянув склад дисциплінарного проступку судді:

1. Об’єктивна сторона дисциплінарного проступку:

• майже усі дисциплінарні проступки належать до правопорушень з формальним складом (дисциплінарний проступок вважається вчиненим саме в момент протиправної поведінки судді);

• дисциплінарні проступки з матеріальним складом:

1) незаконна відмова в доступі до правосуддя (зокрема, незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо);

2) інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

3) незабезпечення обвинуваченому права на захист;

4) допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

2. Суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку:

• обов’язковою ознакою складу дисциплінарного проступку є наявність у діянні судді вини у формі умислу чи недбалості;

• дисциплінарний проступок вважається вчиненим умисно, якщо суддя усвідомлював протиправний характер свого діяння. Інтелектуальним моментом умислу є усвідомлення суддею порушення (невиконання чи неналежного виконання) обов’язків судді. Вольовим моментом умислу є бажання судді діяти таким чином;

• недбалість має місце тоді, коли суддя не усвідомлював протиправний характер свого діяння, хоча повинен був і міг це усвідомлювати.

До суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді:

1) попередження;

2) догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;

3) суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;

4) подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;

5) подання про переведення судді до суду нижчого рівня;

6) подання про звільнення судді з посади.

Дисциплінарні стягнення у виді попередження, догани та суворої догани, не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10-12, 14, 15 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:

• допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
• зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
• використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
• допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
• непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
• визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.

Дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі:

1) вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;

2) порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна.

Істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів:

1) суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;

2) суддя вчинив дисциплінарний проступок, маючи непогашене дисциплінарне стягнення (крім попередження чи догани), або має два непогашених дисциплінарних стягнення;

3) установлено факт недоброчесної поведінки судді, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї, законність джерел яких підтверджена; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим ним та членами його сім’ї майну і доходам; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди;

4) суддю визнано судом винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією;

5) суддя не виконав вимоги рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, ухваленого на підставі пункту 4 частини 1 цієї статті, або за результатами кваліфікаційного оцінювання, призначеного відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, суддя не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді;

6) суддя умисно не подав декларацію доброчесності чи декларацію родинних зв’язків у встановлені строки або умисно задекларував недостовірні (в тому числі неповні) твердження у декларації доброчесності;

7) суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

Формою реагування адвоката на дисциплінарний проступок судді є звернення із письмовою скаргою до Вищої ради правосуддя. Рішенням ВРП від 14 грудня 2023 року № 1313/0/15-23 затверджено зразок скарги щодо дисциплінарного проступку судді (суддів) (дисциплінарна скарга). http://tinyurl.com/x8357dfe

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://tinyurl.com/2s3uxr66

Матеріал на сторінці Advokat Post: http://tinyurl.com/yxxhpeup

Цікаві публікації лектора:

• Порушення стандартів поведінки прокурора та норм прокурорської етики як підстава дисциплінарної відповідальності. http://tinyurl.com/45xjr9d8
• Порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки як підстава дисциплінарної відповідальності судді. http://tinyurl.com/ketttzyy

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ