Захист адвокатської таємниці у цифрову епоху
Про захист адвокатської таємниці у цифрову епоху розповів адвокат АО «EvrikaLaw», член Комітету з питань інвестиційної діяльності та приватизації Ігор Гордусь під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Рівненської області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ
Гордусь Ігор
12.06.2026

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками захист адвокатської таємниці у цифрову епоху, а саме:

1.Чому базової цифрової безпеки недостатньо.

2.Як реально відбуваються атаки на адвокатів.

3.Threat modeling: як мислить атакуючий.

4.Смартфон як головна точка компрометації.

5.OPSEC (операційна безпека) адвоката.

6.Безпечна комунікація - реальний рівень.

7.Робота з файлами, доказами і носіями .

8.Обшук, вилучення техніки і цифровий контроль.

9.Інциденти: що робити, якщо вже “зламали”.

10.Контроль доступів і мінімізація довіри до сервісів.

11.Мінімальна модель цифрової безпеки адвоката.

12.Практичні кейси та розбір ситуацій.

 

У рамках характеристики захисту адвокатської таємниці у цифрову епоху акцентовано на наступному:

1. Чому базової цифрової безпеки недостатньо

Базова цифрова безпека (цифрова гігієна) включає: надійні паролі, 2FA, оновлення ПЗ, контроль доступу та обізнаність щодо фішингу. Це лише фундамент, без якого неможливо говорити про захист.

Однак сучасні загрози працюють інакше:

             атаки не «ламають» систему напряму, а обходять її;

             використовують слабкі місця: людей, процеси, довіру;

             шукають “незачинені двері”, а не пробивають «стіни».

Тому потрібен другий рівень — контроль і виживання, який включає threat modeling, підготовку до обшуків і реагування на інциденти.

2. Як реально відбуваються атаки на адвокатів

Атака має чіткий ланцюг:

1.           Вхід — фішинг, заражений файл, скомпрометований контакт.

2.           Доступ — отримання паролів, токенів або доступу до пристрою.

3.           Закріплення — прихований контроль і довготривала присутність.

4.           Витік — копіювання документів і передача.

Найнебезпечніше — стадія закріплення, коли атакуючий може роками бути непоміченим.

Основні точки входу:

             файли (PDF, Word, архіви);

             месенджери;

             email (майстер-ключ до всіх акаунтів);

             люди (соціальна інженерія).

3. Threat modeling: як мислить атакуючий

Threat modeling — це підхід: «якби я хотів отримати доступ — як би я це зробив?».

Атакуючий:

             визначає найцінніші активи (переписка, документи, доступи);

             оцінює противників (правоохоронці, опоненти, кіберзлочинці);

             знаходить вразливості (телефон, пошта, люди);

             будує сценарії атак.

Захист будується не від «всього одразу», а від найімовірніших сценаріїв.

4. Смартфон як головна точка компрометації

Смартфон — це центр доступу до:

             пошти;

             месенджерів;

             банків;

             2FA.

Тому: хто контролює телефон — контролює все.

Що зберігається: документи, паролі, контакти, переписка.

Основні ризики:

             фізичний доступ;

             шкідливі додатки;

             SIM-swapping (контроль номера = контроль акаунтів).

Компрометація телефону = компрометація всієї системи.

5. OPSEC (операційна безпека) адвоката

Головна проблема — одна екосистема для всього.

Наслідок: при зламі видно все одразу.

Рішення — розділення:

             особистий профіль;

             робочий профіль;

             ризикові кейси.

Принципи:

             жодних спільних паролів;

             окремі пристрої;

             відсутність перетину.

Це дозволяє локалізувати збитки при компрометації.

6. Безпечна комунікація — реальний рівень

Безпека не залежить від месенджера, а від використання.

Міфи:

             Telegram — не повністю захищений;

             WhatsApp має слабкі backup;

             навіть Signal не захищає від компрометації пристрою.

Реальні ризики:

             активні сесії;

             backup у хмарі;

             пристрої співрозмовників.

Висновок: безпека = сценарій використання, а не інструмент.

7. Робота з файлами, доказами і носіями

Кожен файл — потенційна загроза.

Типи ризиків:

             PDF зі скриптами;

             Word з макросами;

             архіви з шкідливими файлами.

Типовий сценарій: файл → відкриття → запуск коду → контроль → витік.

Підхід:

             перевірка файлу;

             ізольоване відкриття;

             контроль походження (chain of custody).

Навіть «знайомий файл» може бути атакою.

8. Обшук, вилучення техніки і цифровий контроль

При обшуку:

             вилучається техніка;

             створюється повна копія диска;

             відновлюються навіть видалені дані.

Міфи:

             пароль не захищає;

             видалення не знищує.

Реальний захист:

             повне шифрування;

             вимкнений пристрій.

Найкращий захист — мінімізація даних.

9. Інциденти: що робити, якщо вже «зламали»

Ознаки:

             нові сесії;

             незрозумілі дії;

             технічні аномалії.

Перший крок — ізоляція:

             відключити інтернет;

             завершити сесії;

             змінити паролі.

Далі:

             перевірка доступів;

             скидання пристрою;

             аналіз шкоди.

Швидкість реагування критична.

10. Контроль доступів і мінімізація довіри до сервісів

Немає повністю безпечних сервісів.

Потрібно контролювати:

             доступи;

             пристрої;

             дані.

Принцип: мінімально необхідний доступ.

Кожен зайвий доступ = нова вразливість.

11. Мінімальна модель цифрової безпеки адвоката

5 принципів:

1.            Постійна перевірка.

2.            Швидке реагування.

3.            Контроль.

4.            Мінімізація.

5.            Розділення.

Безпека — це процес і щоденна практика.

12. Практичні кейси та розбір ситуацій

Кейс 1 (архів від клієнта):

             не відкривати одразу;

             перевірити каналом поза месенджером;

             перевірити файл;

             відкривати лише безпечно.

Кейс 2 (вилучення телефону):

             негайно вимкнути;

             не надавати доступ;

             завершити сесії з іншого пристрою.

Ці кейси показують, що поведінка важливіша за інструменти.

Першоджерело  https://tinyurl.com/mp7kx2su