Лектор докладно проаналізував разом з учасниками практичний інструментарій OSINT для адвокатів, а саме:

1. Reverse Image Search. Аналіз фото та відео, пошук за зображеннями, виявлення підробок.
2. Метадані та EXIF-аналіз. Витяг технічних даних із файлів, інтерпретація координат, часу й пристроїв.
3. Аналіз відео та скрінів. Верифікація контенту, часові та географічні ознаки, ознаки монтажу.
4. OSINT-фреймворки. Використання SpiderFoot, Maltego, Recon-NG, IntelligenceX та аналогів.
5. Аналіз компаній і організацій. Реєстри, структури власності, санкційні перевірки, зв’язки між контрагентами.
6. Фінансовий і блокчейн-OSINT. Відстеження транзакцій, аналіз адрес, використання відкритих блокчейн-пошуковиків.
7. Комунікаційний OSINT. Пошук у Telegram, Discord, форумах, витоки баз даних, поведінкові патерни.
8. Побудова аналітичних графів і зв’язків. Візуалізація відносин між особами, акаунтами, компаніями, доменами.
9. Алгоритм OSINT-розслідування. Від формування гіпотези до підтвердження фактів: кроки, контрольні точки, звітність.
10. Формування OSINT-доказів. Документування процесу, фіксація джерел, генерація хешів і контроль цілісності.
11. Звіт і презентація результатів. Структура OSINT-звіту, рівні впевненості, додатки, юридична придатність.
12. Кейс-приклад OSINT-розслідування. Практичний розбір реальної ситуації: від запиту до звіту.

У рамках характеристики OSINT для адвокатів акцентовано на наступному:

1. Reverse Image Search. Аналіз фото та відео, пошук за зображеннями, виявлення підробок

Reverse Image Search — це використання зображення як пошукового запиту для знаходження ідентичних або схожих зображень, їх першоджерела, контексту та метаданих. Такий підхід дозволяє встановити походження фото, перевірити його автентичність та виявити можливі маніпуляції.

Основні сервіси:

● Google Lens / Пошук за зображенням — найбільша база зображень, інтеграція з Google Photos.

● Bing Visual Search — розпізнавання об'єктів і товарів.

● Yandex Images — висока точність для пошуку облич і східноєвропейського контенту.

● TinEye — спеціалізований сервіс для визначення першої появи зображення, першоджерела та модифікованих версій.

Reverse Image Search використовується для:

→перевірки достовірності фото-доказів;
→виявлення фальсифікованих або змінених фотографій;
→встановлення місця і часу події;
→підтвердження або спростування алібі;
→ідентифікації осіб та їх профілів у соціальних мережах.

Під час аналізу необхідно звертати увагу на:

→найранішу дату публікації (ймовірне першоджерело);
→відсоток схожості (дозволяє виявити обрізку, зміну кольору тощо);
→домен, на якому опубліковано матеріал;
→використання офіційних і надійних джерел.

Пошук осіб за фото:

Використовуються:

● Yandex Images;

● PimEyes;

● Betaface;

● Search4Faces.

При цьому адвокат повинен враховувати, що біометричні дані належать до особливої категорії персональних даних, а використання автоматизованого розпізнавання облич повинно мати легітимну мету та відповідати принципу пропорційності.

Аналіз відео:

Для відео застосовується:

● Amnesty YouTube DataViewer;

● InVID Verification Plugin;

● FFmpeg;

● YouTube / Google Video.

Процес включає:

→розбиття відео на кадри;
→аналіз кожного кадру;
→встановлення першої появи;
→визначення геолокації;
→пошук ознак монтажу.

Виявлення підробок

Основні ознаки:

→невідповідність EXIF-даних;
→обрізка чи кадрування;
→різна якість окремих ділянок;
→неприродні краї об'єктів;
→невідповідність освітлення та тіней.

Інструменти:

● FotoForensics;

● Forensically;

● JPEGsnoop;

● EXIF Viewer.

Документування результатів

Необхідно фіксувати:

● URL першоджерела;

● дату першої появи;

● SHA-256 хеш;

● дату і час перевірки;

● повний скріншот із URL;

● параметри пошуку;

● ланцюг збереження доказів.

2. Метадані та EXIF-аналіз. Витяг технічних даних із файлів, інтерпретація координат, часу й пристроїв

Метадані — це «дані про дані», що описують походження файлу, спосіб його створення, час, місце та умови фіксації. Вони не є видимою частиною файлу, але містять важливу доказову інформацію.

Основні відомості, що містяться у метаданих

● модель пристрою;

● серійний номер;

● автор;

● дата і час створення;

● дата зміни;

● GPS-координати;

● технічні характеристики файлу.

Доказове значення

Метадані дозволяють:

● перевірити автентичність;

● встановити хронологію подій;

● визначити місце створення;

● підтвердити або спростувати правову позицію.

Інструменти отримання EXIF

● ExifTool;

● Metadata2Go;

● Jeffrey's Viewer.

Підтримуються формати: JPEG, PNG, TIFF, HEIC, WEBP, RAW, PDF, DOCX, XLSX, PPTX, MP4, MOV, MP3 тощо.

Геокоординати: у EXIF можуть міститися GPS-координати.

Формати:

● десяткові градуси (DD);

● градуси, хвилини, секунди (DMS).

Для перевірки використовуються:

● Google Maps;

● OpenStreetMap.

Час та часові пояси:

При аналізі необхідно:

● звіряти час із відомими подіями;

● враховувати часовий пояс;

● встановлювати модель пристрою;

● перевіряти відповідність часу фактичним обставинам.

Ризики втрати метаданих:

Соціальні мережі (Facebook, Instagram, Twitter, Telegram):

● видаляють EXIF;

● прибирають геолокацію;

● видаляють інформацію про пристрій.

Тому рекомендується працювати лише з оригінальними файлами.

Практичний звіт EXIF:

До звіту включають:

● дату створення;

● модель пристрою;

● координати;

● роздільну здатність;

● розмір файлу;

● SHA-256;

● опис використаного інструмента;

● збереження ланцюга доказів.

3. Аналіз відео та скрінів. Верифікація контенту, часові та географічні ознаки, ознаки монтажу

Відео є важливим видом електронних доказів. Аналіз дозволяє встановити автентичність матеріалу, хронологію подій та підтвердити місце їх виникнення.

Основні завдання:

● виявлення монтажу;

● встановлення послідовності подій;

● визначення місця;

● ідентифікація учасників.

Етапи аналізу:

Перевірка цілісності файлу.
Аналіз метаданих.
Аналіз ключових кадрів.
Виявлення часових і просторових маркерів.
Документування результатів.

Інструменти:

● InVID;

● FFmpeg;

● VLC Player.

Ознаки монтажу:

● непослідовність кадрів;

● різкі переходи;

● невідповідність освітлення;

● різний фоновий шум;

● часові розбіжності;

● невідповідність погодних умов.

Географічні маркери:

Під час перевірки аналізують:

● архітектуру;

● дорожні знаки;

● вивіски;

● транспорт;

● рослинність;

● номери автомобілів.

Часові маркери:

Використовуються:

● тіні;

● положення сонця;

● погодні умови;

● сезонність;

● табло та екрани;

● газети і плакати з датами.

Для перевірки рекомендується:

● Google Street View;

● погодні архіви;

● SunCalc.

Документування

Потрібно зафіксувати:

● часові мітки;

● URL;

● дату доступу;

● контекст;

● offline-копію;

● MD5-хеш;

● метод збереження;

● технічні характеристики відео.

4. OSINT-фреймворки. Використання SpiderFoot, Maltego, Recon-NG, IntelligenceX та аналогів

OSINT-фреймворк — це спеціалізована платформа для автоматизованого збору, аналізу та систематизації інформації з відкритих джерел.

Основні можливості:

● автоматизація пошуку;

● централізоване зберігання інформації;

● аналіз взаємозв'язків;

● автоматичне формування звітів;

● візуалізація графів зв'язків.

SpiderFoot:

Можливості:

● DNS;

● WHOIS;

● IP;

● SSL;

● email;

● соцмережі;

● корпоративні дані;

● документи;

● API;

● інтерактивні графи;

● експорт JSON, CSV, XLSX.

Maltego:

Використовується для:

● графового аналізу;

● автоматичних трансформацій;

● візуалізації зв'язків;

● кластеризації даних;

● API-інтеграції.

Recon-NG:

CLI-фреймворк, який забезпечує:

● автоматизований збір OSINT;

● модулі recon;

● імпорт та експорт;

● інтеграцію з Shodan, Censys, Hunter, VirusTotal, GitHub;

● підтримку робочих просторів.

IntelligenceX, Shodan, Censys:

● IntelligenceX — пошук витоків даних, архівів, історичних матеріалів.

● Shodan — пошук серверів, IoT, відкритих портів, версій ПЗ.

● Censys — аналіз інтернет-інфраструктури, сертифікатів, протоколів та доменів.

Використовувати дозволено лише публічно доступну інформацію без обходу авторизації.

API у OSINT:

API дозволяють автоматизувати отримання структурованих даних. Наведено приклади використання IntelligenceX API, Shodan API, Hunter.io та OpenCorporates API.

Етичні межі автоматизації:

Дозволено:

● використовувати лише відкриті джерела;

● документувати джерела;

● працювати відповідно до умов API;

● дотримуватись законодавства про захист персональних даних.

Заборонено:

● несанкціонований доступ;

● злам;

● використання вразливостей;

● обхід автентифікації;

● порушення правил використання сервісів.

5. Аналіз компаній і організацій. Реєстри, структури власності, санкційні перевірки, зв'язки між контрагентами

Бізнес-OSINT — це використання відкритих джерел для отримання інформації про юридичних осіб, їх структуру, власників, діяльність, корпоративні зв'язки та санкційні ризики з метою формування правової позиції у справі.

Основні напрями аналізу:

Під час Business-OSINT досліджуються:

● корпоративна структура — юридична структура підприємства, філії, дочірні компанії, зміни статутного капіталу, реорганізації;

● кінцеві бенефіціарні власники — встановлення реальних власників, виявлення номінальних директорів та прихованих зв'язків;

● контрагенти та партнери — аналіз ділових зв'язків, постачальників, клієнтів та умов співпраці;

● судові спори — судова історія компанії, претензії регуляторів, штрафи та типові правові позиції.

Практичне значення для адвоката:

Business-OSINT використовується для:

● підготовки до судового процесу;

● проведення due diligence;

● перевірки контрагентів;

● виявлення конфліктів інтересів;

● аналізу фінансової стабільності та історії розвитку компанії.

Основні державні реєстри України:

YouControl:

● аналіз структури власності;

● бенефіціари;

● судові справи;

● виконавчі провадження;

● моніторинг змін;

● візуалізація зв'язків.

Clarity Project:

● відкриті дані;

● аналіз контрагентів;

● моніторинг закупівель.

Opendatabot:

● державні реєстри;

● Telegram та API;

● перевірка автомобілів і нерухомості;

● моніторинг реєстраційних дій.

Prozorro:

● аналіз закупівель;

● відстеження тендерів;

● виявлення недобросовісних учасників.

Практичні рекомендації:

Під час роботи з реєстрами необхідно:

● використовувати декілька сервісів для перехресної перевірки;

● зберігати витяги та скріншоти із датою й URL;

● регулярно відстежувати зміни;

● здійснювати пошук за ПІБ, кодом ЄДРПОУ, адресою та телефоном.

Міжнародні джерела:

Для перевірки іноземних компаній використовуються:

● OpenCorporates;

● D&B (Dun & Bradstreet);

● EU Sanctions Map;

● SEC EDGAR.

Вони дозволяють перевіряти:

● компанії;

● власників;

● санкційний статус;

● фінансову звітність у різних юрисдикціях.

Лектор рекомендує здійснювати перехресну перевірку інформації через декілька міжнародних реєстрів.

Обов'язковими є перевірки через:

● EU Sanctions Map;

● EU Financial Sanctions Database;

● OFAC (SDN, SSI, CAPTA);

● реєстр НБУ;

● World-Check;

● LexisNexis;

● Dow Jones Risk & Compliance.

Перевіряти потрібно не лише компанію, а й усіх афілійованих осіб: бенефіціарів, дочірні підприємства та керівництво, оскільки санкції можуть поширюватися на пов'язані структури (правило 50%).

Для побудови діаграм використовується Maltego, який забезпечує:

● візуалізацію зв'язків;

● автоматичний збір інформації;

● аналіз корпоративних структур;

● виявлення прихованих зв'язків.

У юридичній практиці такі діаграми використовуються для встановлення кінцевих бенефіціарів, афілійованих осіб, конфлікту інтересів та санкційних ризиків.

6. Фінансовий і блокчейн-OSINT. Відстеження транзакцій, аналіз адрес, використання відкритих блокчейн-пошуковиків

Фінансовий OSINT — це аналіз відкритих фінансових даних, транзакцій, фінансової звітності та публічної фінансової активності для юридичних розслідувань.

Основні напрями фінансового OSINT:

Він охоплює:

● аналіз відкритих транзакцій;

● дослідження фінансової звітності;

● відстеження криптовалютних гаманців;

● перевірку фінансової репутації.

Алгоритм фінансового аналізу:

Ідентифікація рахунків або криптогаманців.
Відстеження ланцюгів транзакцій.
Зіставлення фінансових даних із юридичними фактами.
Документування доказів у процесуальних документах.

Інструменти блокчейн-OSINT:

Blockchain.com

● аналіз транзакцій Bitcoin та Ethereum;

● пошук за адресою або хешем.

Blockchair

● мультиблокчейн-пошук;

● підтримка понад 17 блокчейнів;

● API.

BSCScan

● аналіз Binance Smart Chain;

● дослідження смарт-контрактів.

TONScan

● аналіз мережі Telegram Open Network;

● токени;

● смарт-контракти;

● DeFi-проєкти.

За допомогою цих сервісів можна:

● відстежувати рух коштів;

● встановлювати зв'язки між гаманцями;

● аналізувати часову кореляцію транзакцій;

● визначати взаємодію з криптовалютними біржами;

● документувати весь ланцюг транзакцій.

OSINT та блокчейн-аналітика дозволяють:

● виявляти схеми виведення коштів;

● досліджувати корпоративні шахрайства;

● здійснювати атрибуцію криптогаманців.

Етапи такого розслідування:

Виявлення підозрілої адреси.
Аналіз транзакцій.
Встановлення взаємодії з біржами.
Пошук зв'язку з реальними особами.
Документування доказів.

Блокчейн-записи можуть використовуватися як електронні докази за умови належної фіксації.

Необхідно:

● зафіксувати хеш-значення;

● скласти протокол із датою, часом та способом отримання;

● за можливості нотаріально посвідчити;

● забезпечити цілісність ланцюга доказів;

● залучити експерта для підтвердження автентичності.

Блокчейн-транзакції можуть бути електронними доказами відповідно до статті 99 КПК України за умови підтвердження їх достовірності.

Звіт щодо криптогаманця:

До звіту рекомендується включати:

● адресу гаманця;

● дату і час транзакцій;

● суми;

● повні txid;

● посилання на блокчейн-експлорер;

● граф транзакцій;

● часові пояси;

● нотаріально засвідчені скріншоти;

● експертний висновок;

● пояснення зв'язку транзакцій із предметом спору.

7. Комунікаційний OSINT. Пошук у Telegram, Discord, форумах, витоки баз даних, поведінкові патерни

Комунікаційний OSINT передбачає аналіз інформації з месенджерів, форумів, архівів, витоків баз даних та поведінкових характеристик користувачів для юридичних розслідувань.

Аналіз Telegram, Discord та форумів

Пошук здійснюється:

● за username;

● каналами;

● ботами;

● архівами.

Інструменти:

● Telegram Search;

● TGStat;

● Telegraph.

Discord

Використовуються:

● Disboard;

● Discord.me;

● DiscordLeaks.

Форуми

Для аналізу історичних матеріалів застосовуються:

● Wayback Machine;

● web.archive.org;

● Archive.today.

Типові пошукові запити:

● @username;

● site:t.me "текст запиту";

● from:username#0000 has:link;

● site:forum.domain.com intitle:"ключові слова".

Витоки використовуються для:

● перевірки свідків;

● перевірки опонентів;

● підтвердження окремих фактів.

Основні сервіси:

● Dehashed;

● HaveIBeenPwned;

● LeakCheck.

Лектор рекомендує:

Перевіряти контактні дані;
Встановлювати пов'язані акаунти;
Аналізувати часові рамки використання;
Документувати результати нотаріально або шляхом експертного дослідження.

Під час аналізу досліджуються:

● години активності;

● дні найбільшої активності;

● тривалість онлайн-сесій;

● мовні особливості;

● стиль спілкування;

● пунктуація;

● технічні характеристики пристроїв;

● використання VPN;

● браузер та User-Agent.

Такі дані можуть використовуватися для:

● підтвердження або спростування алібі;

● встановлення контрольованих акаунтів;

● визначення реального місцезнаходження користувача.

8. Побудова аналітичних графів і зв’язків. Візуалізація відносин між особами, акаунтами, компаніями, доменами

Аналітичні графи є одним із ключових інструментів OSINT, оскільки дозволяють візуалізувати взаємозв'язки між різними об'єктами та виявити приховані зв'язки, які складно встановити під час звичайного аналізу даних. Побудова графів розглядається як одна з основних функцій сучасних OSINT-фреймворків.

Графи використовуються для:

● централізованого відображення зібраної інформації;

● аналізу взаємозв'язків між різними джерелами;

● виявлення прихованих фактів;

● формування структурованих звітів;

● візуалізації результатів розслідування.

Maltego як основний інструмент

Його можливості:

● автоматичне перетворення одного типу сутності в інший (домен → IP → email → компанія);

● інтерактивне відображення зв'язків;

● кластеризація інформації;

● фільтрація даних;

● модульна архітектура;

● API-інтеграції з різними джерелами інформації.

За допомогою графового аналізу встановлюються зв'язки між:

● доменами;

● IP-адресами;

● електронними адресами;

● фізичними особами;

● юридичними особами;

● акаунтами користувачів.

Практичне використання в юридичній діяльності

● встановлення кінцевих бенефіціарних власників;

● пошук афілійованих осіб;

● доведення конфлікту інтересів;

● аналіз корпоративних структур;

● перевірка контрагентів на санкційні та корупційні ризики.

9. Алгоритм OSINT-розслідування. Від формування гіпотези до підтвердження фактів: кроки, контрольні точки, звітність

Лектор описує OSINT-розслідування як послідовний процес збору, перевірки, аналізу та документування інформації з відкритих джерел.

Етап 1. Формування об'єкта дослідження

Спочатку визначається об'єкт аналізу:

● особа;

● компанія;

● домен;

● електронна адреса;

● телефон;

● криптогаманець;

● фото або відео.

Етап 2. Автоматизований збір інформації

Для збору використовуються OSINT-фреймворки:

● SpiderFoot;

● Recon-NG;

● Maltego;

● IntelligenceX;

● Shodan;

● Censys.

Вони забезпечують автоматизацію пошуку, централізоване накопичення інформації та її подальшу систематизацію.

Етап 3. Перевірка фактів

Після збору здійснюється верифікація:

● Reverse Image Search;

● EXIF-аналіз;

● аналіз відео;

● перевірка часових маркерів;

● перевірка геолокації;

● аналіз відкритих реєстрів;

● перевірка санкційних списків.

Етап 4. Аналіз взаємозв'язків

На цьому етапі:

● встановлюються зв'язки між особами;

● аналізуються компанії;

● визначаються афілійовані особи;

● будуються графи зв'язків;

● досліджуються фінансові потоки;

● аналізуються цифрові сліди.

Етап 5. Контрольні точки

Протягом розслідування необхідно:

● використовувати лише відкриті джерела;

● документувати джерела;

● дотримуватися вимог щодо захисту персональних даних;

● працювати відповідно до правил використання API;

● уникати несанкціонованого доступу та обходу автентифікації.

Етап 6. Звітність

Результати оформлюються у вигляді структурованого звіту із документуванням джерел, методів аналізу та отриманих фактів.

10. Формування OSINT-доказів. Документування процесу, фіксація джерел, генерація хешів і контроль цілісності

Правильне документування є необхідною умовою використання результатів OSINT у юридичній практиці та забезпечує доказовість і відтворюваність результатів.

Документування Reverse Image Search

Необхідно зафіксувати:

● URL оригіналу;

● URL сторінки;

● дату першої появи;

● SHA-256 хеш;

● дату та час перевірки;

● скріншот результатів;

● параметри пошуку;

● повний ланцюг збереження доказів.

Документування EXIF

У звіті зазначаються:

● дата створення;

● модель пристрою;

● GPS-координати;

● роздільна здатність;

● розмір файлу;

● SHA-256;

● використаний інструмент (ExifTool);

● інформація про збереження оригіналу файлу.

Документування відео

Потрібно зазначати:

● назву файлу;

● URL;

● дату фіксації;

● MD5-хеш;

● важливі тайм-коди;

● спосіб збереження;

● додаткові технічні характеристики відео.

Документування блокчейн-доказів

отримати хеш транзакції;
скласти протокол із зазначенням:

● дати;

● часу;

● способу отримання;

● учасників процесу;

нотаріально посвідчити протокол;
включити матеріали до доказової бази із зазначенням джерела транзакції.

Для підтвердження незмінності використовуються:

● SHA-256;

● MD5;

● порівняння хешів;

● нотаріальне засвідчення;

● експертне підтвердження;

● збереження ланцюга доказів.

11. Звіт і презентація результатів. Структура OSINT-звіту, рівні впевненості, додатки, юридична придатність

OSINT-звіт є підсумковим документом розслідування, який систематизує отримані результати, підтверджує використані джерела та забезпечує можливість перевірки викладених висновків. Звіт має бути структурованим, відтворюваним і придатним для використання як доказовий матеріал.

Структура OSINT-звіту:

Мета розслідування — визначення об'єкта дослідження (особа, компанія, домен, акаунт, криптогаманець тощо).
Методологія — опис використаних інструментів та відкритих джерел.
Отримані результати — виклад встановлених фактів.
Аналітична частина — аналіз взаємозв'язків і підтвердження гіпотези.
Висновки — узагальнення результатів дослідження.
Додатки — матеріали, що підтверджують висновки.

Обов'язкові елементи документування:

● URL джерел;

● дату та час отримання інформації;

● скріншоти;

● результати Reverse Image Search;

● EXIF-звіти;

● відеоматеріали;

● графи зв'язків;

● хеш-значення (SHA-256, MD5);

● опис використаних інструментів;

● підтвердження збереження ланцюга доказів.

Під час формування висновків рекомендується використовувати лише інформацію, яка:

● отримана з відкритих джерел;

● пройшла перевірку;

● підтверджується декількома незалежними джерелами;

● належним чином задокументована.

Для цього застосовується перехресна перевірка даних із використанням декількох OSINT-інструментів та реєстрів.

Для використання результатів у суді необхідно забезпечити:

● використання лише законних методів збору інформації;

● документування кожного етапу дослідження;

● збереження цілісності електронних доказів;

● підтвердження автентичності за допомогою хешів;

● можливість повторної перевірки результатів іншою особою або експертом.

12. Кейс-приклад OSINT-розслідування. Практичний розбір реальної ситуації: від запиту до звіту

Етап 1. Формування запиту

На початку визначається:

● об'єкт дослідження;

● мета розслідування;

● перелік відкритих джерел, що підлягають перевірці.

Етап 2. Збір інформації

Для збору інформації використовуються:

● Reverse Image Search;

● EXIF-аналіз;

● аналіз відео;

● державні реєстри;

● Business-OSINT;

● Telegram та інші відкриті джерела;

● блокчейн-експлорери;

● автоматизовані OSINT-фреймворки (SpiderFoot, Maltego, Recon-NG, IntelligenceX).

Етап 3. Верифікація

На цьому етапі:

● перевіряються фото;

● аналізуються відео;

● встановлюється геолокація;

● аналізуються часові ознаки;

● перевіряються корпоративні зв'язки;

● здійснюється санкційна перевірка;

● досліджуються фінансові транзакції;

● аналізуються поведінкові патерни користувачів.

Етап 4. Побудова зв'язків

Отримані відомості узагальнюються шляхом:

● побудови графів;

● встановлення взаємозв'язків між особами, компаніями, доменами та акаунтами;

● аналізу фінансових потоків;

● визначення прихованих зв'язків між об'єктами дослідження.

Етап 5. Документування

Усі результати фіксуються із зазначенням:

● джерел;

● URL;

● дати та часу отримання;

● скріншотів;

● EXIF-звітів;

● хешів;

● опису застосованих інструментів;

● підтвердження збереження ланцюга доказів.

Етап 6. Підготовка фінального звіту

Заключним етапом є оформлення структурованого OSINT-звіту, який містить:

● опис поставленого завдання;

● використані методи;

● отримані фактичні дані;

● результати аналізу;

● графічні матеріали;

● висновки;

● додатки з підтверджувальними матеріалами.

Такий підхід забезпечує відтворюваність дослідження, можливість перевірки результатів і використання їх у юридичній практиці відповідно до вимог щодо електронних доказів.

Першоджерело https://lnk.ua/yVfPpHmw8