Микола Гнатовський, суддя Європейського суду з прав людини від України, на своїй сторінці у Facebook, поділився оглядом нещодавно оприлюднених рішень ЄСПЛ, який пропонуємо вашій увазі.

17 січня було оголошено рішення Великої палати ЄСПЛ у справі Fedotova and Others v. Russia, no. 40792/10 (https://cutt.ly/o9iVWKI. Це рішення звертає на себе увагу вже хоча б через те, що вперше у рішенні Суд навів обґрунтування наявності в нього юрисдикції щодо РФ після того, як вона припинила бути стороною ЄКПЛ. Але суть цього рішення є не менш важливою: на рівні Великої палати було наведено аргументацію існування у держав позитивного зобов’язання за статтею 8 Конвенції забезпечити правову базу, що дозволяє одностатевим парам користуватися належним визнанням і захистом своїх стосунків, а також роз’яснено обсяг свободи розсуду, що надається державам у цьому питанні.

19 січня було опубліковано кілька дуже цікавих рішень Суду, зокрема його П’ятої секції. Тут і справа Korotyuk v. Ukraine, no. 74663/17 (https://cutt.ly/M9iX51o), у якій ЄСПЛ встановив порушення позитивних зобов’язань за статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції через кричущі недоліки кримінального розслідування порушення авторських прав, що відбулося через надання книги заявниці для платного завантаження в Інтернеті без її згоди, і справа Pagerie c. France, no 24203/16 (https://cutt.ly/M9iCkqq), у якій Суд вирішив, що тринадцятимісячний превентивний домашній арешт (це приблизний переклад французького поняття assignation à résidence préventive) заявника через інформацію про його зв’язки з терористами не порушив статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції – саме у цій справі палата проводила публічні слухання у жовтні минулого року.

Як відзначає Микола Гнатовський, для нього суб’єктивно найцікавішим є рішення у справі Machalikashvili and Others v. Georgia, no. 32245/19 (https://cutt.ly/t9iCmhq), у якій Суд встановив порушення права на життя родича заявників під час операції з його арешту з точки зору процедурних зобов’язань держави провести ефективне розслідування. Водночас через брак достовірної інформації, спричинений, зокрема, відсутністю ефективного розслідування інциденту з боку органів влади, Суд не знайшов порушення матеріального аспекту статті 2 Конвенції.

«З останнім висновком Палати я не зміг погодитися та виклав причини своєї незгоди у моїй першій окремій думці» - відзначив у пості Микола Гнатовський

За словами судді ЄСПЛ, наступний тиждень обіцяє бути ще важливішим. адже 25 січня – оголошення рішення Великої палати з питання прийнятності у міждержавній справі Ukraine and the Netherlands v. Russia (nos. 8019/16, 43800/14 and 28525/20), що стосується подій у Східній Україні, що розпочались 2014 року, зокрема збиття літака рейсу MH17.