Лекторка докладно проаналізувала разом з учасниками застосування ст. 290 КПК у практиці Верховного Суду, а саме:
- 1. Стаття 290 КПК України та конвенційне право обвинуваченого мати достатні можливості для захисту.
- 2. Суб’єкти відкриття: сторона обвинувачення, сторона захисту. Особливості відкриття матеріалів стороною захисту.
- 3. Особливості відкриття матеріалів НСРД та ОРД.
- 4. Особливості відкриття медичної документації.
- 5. Що не має відкриватися у порядку ст. 290 КПК?
- 6. Підтвердження ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Перелік матеріалів, до яких надано доступ.
- 7. Активність сторони захисту та судова практика.
У рамках характеристики застосування ст. 290 КПК у практиці Верховного Суду акцентовано на наступному:
1. Стаття 290 КПК України та конвенційне право обвинуваченого мати достатні можливості для захисту
Стаття 290 КПК України реалізує гарантію ст. 6 Конвенції, яка передбачає право на справедливий суд, включно із правом обвинуваченого мати достатні можливості для підготовки захисту.
ЄСПЛ розглядає обсяг доступу до матеріалів як складову «equality of arms» — рівності сторін у кримінальному процесі.
Загальний принцип:
Судовий процес не може бути справедливим, якщо обвинувачення контролює інформацію та не надає захисту реальної можливості ознайомитися з доказами, якими воно доводить вину (ЄСПЛ: Rowe and Davis v. UK, Moiseyev v. Russia).
Тому ч. 12 ст. 290 КПК передбачає санкцію: Докази, не відкриті стороні захисту, є недопустимими.
2. Суб’єкти відкриття матеріалів. Відкриття матеріалів стороною захисту
1) Сторона обвинувачення:
Зобов’язана надати захисту доступ, а не просто «перерахувати» докази.
Судова практика:
Обов’язок прокурора — створити реальні умови доступу до матеріалів, а не лише формально повідомити про їх наявність. (Постанова ККС ВС від 23.01.2020 у справі № 607/5005/17, № 51-4726км19).
2) Сторона захисту:
Захист відкриває лише ті докази, які має намір використовувати в суді.
Важлива позиція ВС:
Обов’язок захисту відкривати докази виникає лише після звернення прокурора. (Постанова ККС ВС від 17.03.2020 у справі № 691/1358/15-к).
3. Особливості відкриття матеріалів НСРД та ОРД
Матеріали НСРД мають статус таємних і можуть бути використані як доказ лише після розсекречення.
Велика Палата ВС (постанова від 16.10.2019, справа № 640/6847/15-к) роз’яснила:
- Якщо прокурор вжив всіх заходів для розсекречення, але розсекречення не відбулося з незалежних причин — протоколи НСРД можуть бути допустимими.
- Якщо прокурор не вжив заходів для розсекречення — це порушення ст. 290 КПК, і такі докази є недопустимими.
- Якщо документи розсекречені вже під час судового розгляду, прокурор зобов’язаний відкрити їх стороні захисту, а суд — надати захисту час для аналізу.
Судова практика:
- Постанова ККС ВС від 17.05.2023 у справі № 607/20877/19 — суди мають реагувати на аргументи захисту про провокацію злочину та забезпечувати доступ до матеріалів НСРД.
4. Особливості відкриття медичної документації
Відкриття медичної документації це втручання у приватне життя (ст. 8 Конвенції). Тому відкриття допускається лише:
- якщо медична документція безпосередньо використана прокуратурою як доказ;
- або за клопотанням захисту.
Судова практика:
- Об’єднана палата ККС ВС (27.01.2020, справа № 754/14281/17, № 51-218кмо19):
Якщо прокурор посилається на висновок експерта, що базується на медичній документації, висновок і ця документація мають бути відкриті захисту.
- ВС (03.06.2020, справа № 127/16168/17):
Якщо захист не клопотав про доступ, вважається, що він свідомо відмовився від його реалізації.
5. Що не підлягає відкриттю за ст. 290 КПК
Не відкриваються:
- внутрішні аналітичні довідки, плани, методичні документи слідчого/прокурора;
- матеріали ОРД, якщо вони не стали доказами;
- інформація, що містить державну таємницю, якщо її не розсекречено.
Судова практика:
Постанова ККС ВС від 17 березня 2020 року, справа № 691/1358/15-к:
«Що ж стосується доводів прокурора про не відкриття стороною захисту під час досудового розслідування показань свідка ОСОБА_1 та визнання їх недопустимими доказами, то вони також не заслуговують на увагу. Згідно з положеннями ч. 6 ст. 290 КПК матеріалами, до яких сторона захисту за запитом прокурора зобов`язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином, є лише будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них. А КПК з огляду на вимоги ст. 23 показання учасників кримінального провадження суд отримує усно і може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. До того ж КПК не зобов`язує сторону захисту фіксувати будь-яким чином показання свідків захисту під час досудового розслідування.
6. Підтвердження ознайомлення з матеріалами
Підтвердженням завершення ознайомлення сторонами з матеріалами досудового розслідування і виконання вимог ст. 290 КПК України є письмовий документ про таке ознайомлення або сплив строку для ознайомлення, визначеного ухвалою слідчого судді (Постанова ККС ВС від 23.02.2023 у справі № 752/24146/21).
Форма підтвердження:
- протокол;
- підпис;
- акт прийому передачі;
- електронне підтвердження (у т.ч. email).
У протоколі має бути повний перелік матеріалів, а не загальна фраза «ознайомився з томами».
7. Активність сторони захисту та судова практика
Суди ВС системно наголошують:
Якщо сторона захисту не заявляє клопотань, вона втрачає можливість посилатися на порушення ст. 290 КПК.
Судова практика:
- 13.03.2018, № 336/6314/16-к — якщо захист відмовився від ознайомлення, порушення немає.
- 30.03.2023, № 136/1616/20 — відсутність скарг під час відкриття є відсутністю порушення.
- 04.11.2021, № 631/1057/15 — якщо захист не просив про носії, то немає підстав визнавати докази недопустимими.
- 11.02.2020, № 596/927/17 — ключовим є своєчасне клопотання, а не сам факт неотримання копій.
Першоджерело - https://tinyurl.com/msahhcu4