Застосування ст. 290 КПК у практиці Верховного Суду
Як застосування ст. 290 КПК у практиці Верховного Суду розповіла заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при ВС, член Ради комітету з питань кримінального права та процесу НААУ Ірина Гловюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Гловюк Ірина
15.04.2026

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками застосування ст. 290 КПК у практиці Верховного Суду, а саме:

1. Стаття 290 КПК України та конвенційне право обвинуваченого мати достатні можливості для захисту.

2. Суб’єкти відкриття: сторона обвинувачення, сторона захисту. Особливості відкриття матеріалів стороною захисту.

3. Особливості відкриття матеріалів НСРД та ОРД.

4. Особливості відкриття медичної документації.

5. Що не має відкриватися у порядку ст. 290 КПК?

6. Підтвердження ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Перелік матеріалів, до яких надано доступ.

7. Активність сторони захисту та судова практика.

 

У рамках характеристики ст. 290 КПК у практиці Верховного Суду акцентовано на наступному:

1. Ст. 290 КПК України та конвенційне право обвинуваченого мати достатні можливості для захисту

·              Ст. 6 Конвенції гарантує право мати час і можливості для підготовки захисту, що включає доступ до матеріалів слідства.

·              Право на змагальність означає можливість знати та коментувати всі докази.

·              Обов’язок обвинувачення – розкрити як обтяжуючі, так і виправдовувальні докази.

·              Право на доступ не є абсолютним: можливі обмеження з міркувань безпеки, захисту свідків, методів роботи поліції, але лише за умови компенсацій для захисту в суді.

Судова практика:

·              Практика ЄСПЛ: Європейський суд з прав людини: доступ до матеріалів слідства як елемент «достатніх можливостей для захисту» (Huseyn and Others v. Azerbaijan; OAO Yukos v. Russia; Brandstetter v. Austria; Rowe and Davis v. the United Kingdom; Leas v. Estonia; Matanović v. Croatia; Van Mechelen and Others v. the Netherlands; Doorson v. the Netherlands).

·              Невідкриття виділених матеріалів – порушення ст. 290 КПК: постанова ККС ВС від 10.10.2023 у справі № 161/12522/18.

·              Невідкриття матеріалів щодо можливої провокації – порушення ст. 290 КПК: постанова ККС ВС від 17.05.2023 у справі № 607/20877/19.

2. Суб’єкти відкриття: сторона обвинувачення, сторона захисту. Особливості відкриття матеріалів стороною захисту

·              Сторона обвинувачення: обов’язок імперативний – надати доступ до всіх матеріалів досудового розслідування, у т.ч. виправдовувальних.

·              Сторона захисту: відкриває матеріали лише за запитом прокурора і тільки ті, які має намір використати як докази в суді.

·              Захист має право не відкривати матеріали, які можуть бути використані прокурором для доведення винуватості; рішення про відкриття може бути відкладене до завершення ознайомлення з матеріалами сторони обвинувачення.

·              Матеріали сторони захисту не є матеріалами досудового розслідування.

·              Строк ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами захисту не впливає на строк досудового розслідування.

Судова практика:

·              Постанова ОП ККС ВС від 11.09.2023 у справі № 711/8244/18; підтверджено постановою ОП ККС ВС від 17.02.2025 у справі № 761/35056/19 – строк ознайомлення обвинувачення з матеріалами захисту не зупиняє строк досудового розслідування.

·              Постанова ОП ККС ВС від 24.10.2022 у справі № 216/4805/20 – порядок обчислення строків при відкритті матеріалів.

·              Постанова ККС ВС від 06.12.2022 у справі № 991/3921/20 – проміжок між повідомленням про завершення і фактичним доступом не включається у строк досудового розслідування.

·              Постанова ККС ВС від 15.02.2023 у справі № 354/1129/20 – останнім днем строку є день фактичного завершення ознайомлення стороною захисту.

3. Особливості відкриття матеріалів НСРД та ОРД

·              Матеріали НСРД/ОРД підлягають відкриттю стороні захисту, якщо вони перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення та мають значення для допустимості, достовірності доказів або версії захисту (зокрема щодо провокації).

·              Невідкриття таких матеріалів може порушувати ст. 290 КПК і конвенційні гарантії змагальності.

Судова практика:

·              Постанова ККС ВС від 17.05.2023 у справі № 607/20877/19 – матеріали за результатами зняття інформації з ТТМ мали бути відкриті, оскільки захист обґрунтовано посилався на можливу провокацію злочину.

4. Особливості відкриття медичної документації

·              Практика прямо вказує на обов’язок відкриття матеріалів, які можуть бути використані як докази та перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення.

·              Спеціальних винятків щодо медичної документації не встановлено; застосовуються загальні правила ст. 290 КПК з урахуванням балансу прав (конвенційний підхід до можливих обмежень доступу за умови компенсацій у суді).

Судова практика:

·              Узагальнена позиція ЄСПЛ про можливі обмеження доступу лише за умови необхідності та компенсацій (Rowe and Davis v. the United Kingdom; Doorson v. the Netherlands).

5. Що не має відкриватися у порядку ст. 290 КПК?

·              Матеріали, які перебувають у володінні сторони захисту, не є матеріалами досудового розслідування.

·              Сторона захисту має право не відкривати матеріали, які можуть бути використані прокурором для підтвердження винуватості.

Судова практика:

·              Позиція ОП ККС ВС у постанові від 11.09.2023 у справі № 711/8244/18 (підтверджена 17.02.2025 у справі № 761/35056/19): матеріали захисту не формують матеріали досудового розслідування; строки ознайомлення обвинувачення з ними не впливають на строки слідства.

6. Підтвердження ознайомлення з матеріалами. Перелік матеріалів, до яких надано доступ

·              Обов’язок сторони обвинувачення – створити можливість доступу; сторона захисту вільна вирішувати, в якому обсязі ознайомлюватися.

·              Недопустимість доказів за ч. 12 ст. 290 КПК застосовується лише якщо обвинувачення не надало доступу; якщо захист добровільно не ознайомився – правило не працює.

·              Належне повідомлення про завершення досудового розслідування має здійснюватися у формах, передбачених КПК; телефонограми, месенджери без підтвердження – неналежні.

·              Перелік матеріалів, до яких надано доступ, має бути підтверджений належними доказами повідомлення та надання доступу.

Судова практика:

·              Постанова ККС ВС від 13.03.2018 у справі № 336/6314/16-к – недопустимість доказів лише за умови, що доступ не надано обвинуваченням.

·              Постанова ККС ВС від 21.02.2023 у справі № 760/2257/22 – неналежне повідомлення (телефонограми, скріншоти дзвінків) не підтверджує виконання ст. 290 КПК.

·              Постанова ВС від 30.11.2022 у справі № 335/4171/21 – неприйнятність повідомлення обвинуваченого через захисника телефонограмою.

·              Постанова ККС ВС від 25.03.2025 у справі № 591/7346/21 – суд мав перевірити можливість встановлення дати та змісту електронного повідомлення, а не відхиляти формально.

7. Активність сторони захисту та судова практика

·              Сторона захисту вільна у використанні своїх прав: може відмовитися від ознайомлення повністю або частково – це не є підставою для недопустимості доказів, якщо доступ був наданий.

·              Якщо захист обґрунтовано ставить під сумнів допустимість доказу, сторона обвинувачення зобов’язана довести допустимість і відкрити відповідні матеріали.

·              Захист має наводити конкретні підстави для доступу до певних доказів (конвенційний стандарт).

Судова практика:

·              Постанова ККС ВС від 13.03.2018 у справі № 336/6314/16-к – відмова захисту від ознайомлення не тягне недопустимості доказів.

·              Постанова ККС ВС від 11.05.2021 у справі № 737/838/16-к – при оспорюванні допустимості доказів обвинувачення має доводити допустимість і відкривати відповідні матеріали.

·              Практика Європейський суд з прав людини: захист має обґрунтовувати потребу в доступі; національні суди перевіряють обґрунтованість (Leas v. Estonia; Matanović v. Croatia; Natunen v. Finland).

Першоджерело  https://tinyurl.com/56m4jwj7