Воєнні злочини: алгоритм аналізу вироків при наданні правничої допомоги
Про воєнні злочини: алгоритм аналізу вироків при наданні правничої допомоги розповіла заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при ВС, член Ради комітету з питань кримінального права та процесу НААУ Ірина Гловюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Донецької області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ
Гловюк Ірина
29.04.2026

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками алгоритм аналізу вироків при наданні правничої допомоги у воєнних злочинах, а саме:

1. Роль захисника

2. Аргументи захисту

3. Алгоритм аналізу вироку за ст. 438 КК України

4. Стаття 438 КК - вироки. Контекстуальний елемент, порушені норми МГП, захищені особи / об'єкти, actus reus, mens rea

 

У рамках характеристики вироків щодо воєнних злочинів акцентовано на наступному:

 1. Роль захисника

Роль захисника у провадженнях за ст. 438 КК України полягає у:

·              забезпеченні дотримання стандартів справедливого суду;

·              перевірці наявності контекстуального елементу збройного конфлікту;

·              критиці доведеності actus reus (об’єктивної сторони) та mens rea (суб’єктивної сторони);

·              перевірці, чи правильно ідентифіковано захищених осіб / об’єкти за нормами МГП;

·              аналізі належності та допустимості доказів (зокрема, щодо воєнного контексту та статусу потерпілих/об’єктів);

·              контролі за правильною кваліфікацією дій за ст. 438 КК, а не за суміжними складами злочинів.

Судова практика:

·              у вироках національних судів за ст. 438 КК України суди перевіряють, чи доведено зв’язок діяння зі збройним конфліктом та порушення норм МГП;

·              суди виходять із необхідності встановлення всіх елементів складу воєнного злочину відповідно до підходів, сформульованих у практиці Міжнародний кримінальний суд.

2. Аргументи захисту

Згідно з аналізом вироків, типові напрями аргументації захисту:

·              Відсутність контекстуального елементу

-              заперечення наявності зв’язку між конкретним діянням і міжнародним/неміжнародним збройним конфліктом.

·              Недоведеність порушення конкретних норм МГП

-              відсутність посилання на чітко визначені заборонені правила ведення війни (Женевські конвенції, додаткові протоколи).

·              Неправильне визначення захищених осіб / об’єктів

-              спір щодо статусу потерпілих як цивільних осіб або об’єкта як цивільного.

·              Відсутність mens rea

-              відсутність умислу на вчинення воєнного злочину або усвідомлення воєнного контексту.

·              Помилки кваліфікації

-              аргументація про те, що діяння охоплюється загальнокримінальними складами, а не ст. 438 КК України.

Судова практика:

·              у проаналізованих вироках суди відхиляють ці аргументи, якщо встановлюють:

1)           факт збройного конфлікту;

2)           належність потерпілих до цивільного населення;

3)           порушення заборонених методів і засобів ведення війни;

4)           усвідомлення обвинуваченим воєнного контексту.

3. Алгоритм аналізу вироку за ст. 438 КК України

Алгоритм аналізу вироку включає послідовну перевірку таких блоків:

1.            Контекстуальний елемент

·              встановлення наявності міжнародного або неміжнародного збройного конфлікту;

·              наявність зв’язку між діянням і конфліктом.

2.            Порушені норми МГП

·              ідентифікація конкретних норм міжнародного гуманітарного права, які забороняють відповідні дії.

3.            Захищені особи / об’єкти

·              встановлення статусу цивільних осіб, поранених, військовополонених або цивільних об’єктів.

4.            Actus reus (об’єктивна сторона)

·              встановлення конкретних дій: вбивство, жорстоке поводження, обстріл цивільних об’єктів тощо.

5.            Mens rea (суб’єктивна сторона)

·              наявність умислу та усвідомлення обвинуваченим воєнного контексту і забороненого характеру дій.

Судова практика (з презентації):

·              національні суди при мотивуванні вироків використовують структуру, співвідносну з елементами воєнних злочинів у практиці Міжнародний кримінальний суд та підходами, виробленими трибуналами щодо колишньої Югославії.

4. Стаття 438 КК – вироки: елементи складу злочину

Контекстуальний елемент:

·              наявність міжнародного або неміжнародного збройного конфлікту;

·              зв’язок конкретного діяння з таким конфліктом.

Порушені норми МГП:

·              норми, що забороняють:

1)           насильство щодо цивільних;

2)           жорстоке поводження;

3)           напади на цивільні об’єкти;

4)           інші заборонені методи та засоби ведення війни.

Захищені особи / об’єкти:

·              цивільні особи;

·              цивільні об’єкти;

·              інші особи та об’єкти, що перебувають під захистом МГП.

Actus reus:

·              фактичні дії, які становлять порушення законів та звичаїв війни (обстріли, вбивства, катування, знищення цивільних об’єктів тощо).

Mens rea:

·              умисел на вчинення відповідних дій;

·              усвідомлення обвинуваченим факту збройного конфлікту та забороненого характеру поведінки.

Судова практика:

·              у вироках за ст. 438 КК України суди обґрунтовують наявність усіх елементів складу воєнного злочину, орієнтуючись на елементи злочинів та підходи до їх доведення, вироблені у практиці Міжнародний кримінальний суд.

Першоджерело  https://tinyurl.com/yeyvuzvt