Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками практику ЄСПЛ та ВС щодо неефективності досудового розслідування, а саме:
1. Стандарти практики ЄСПЛ щодо ефективності розслідування.
2. Стандарти Верховного Суду щодо ефективності розслідування.
3. Ефективне розслідування сексуального насильства стосовно дитини.
4. Використання як аргументів захисту.
У рамках характеристики реагування адвокатами на неефективність досудового розслідування акцентовано на наступному:
1. Стандарти практики ЄСПЛ щодо ефективності розслідування
Стандарти ефективності розслідування виводяться з процесуальних зобов’язань держави за статтями 2, 3, 5 та 8 Конвенції.
Основні критерії ефективності:
· незалежність органу розслідування;
· адекватність і належність слідчих дій;
· ретельність і всебічність;
· оперативність і розумна швидкість;
· ex officio характер (обов’язок діяти за власною ініціативою);
· залучення потерпілого та достатній елемент громадського контролю .
Розслідування є зобов’язанням щодо засобів, а не щодо результату, однак будь-які істотні недоліки, які унеможливлюють встановлення обставин або винних осіб, становлять порушення Конвенції.
Судові рішення ЄСПЛ:
· Labita v. Italy [ВП], 2000, § 131 – здатність розслідування встановити факти та винних;
· El-Masri v. the former Yugoslav Republic of Macedonia [ВП], 2012, § 183 – обов’язок використання всіх розумних заходів для збирання доказів;
· Bouyid v. Belgium [ВП], 2015, §§ 117, 121–122 – оперативність, участь потерпілого, довіра суспільства;
· R.R. and R.D. v. Slovakia, 2020, § 178 – критерії оцінки ефективності в сукупності;
· Members of the Gldani Congregation of Jehovah’s Witnesses v. Georgia, 2007, § 97 – ex officio обов’язок держави;
· Mocanu and Others v. Romania [ВП], 2014, § 319 – обов’язок ефективного розслідування навіть в умовах збройного конфлікту.
2. Стандарти Верховного Суду щодо ефективності розслідування
Верховний Суд застосовує стандарти ЄСПЛ як обов’язкові при оцінці допустимості доказів та законності процесуальних рішень.
Ключові підходи ВС:
· неефективність розслідування може бути підставою для:
1) визнання доказів недопустимими;
2) скасування судових рішень;
3) реагування прокурора або керівника органу розслідування;
· суди зобов’язані перевіряти реальність, а не формальність слідчих дій;
· процесуальні порушення оцінюються через їх вплив на можливість встановлення істини.
Судові рішення Верховного Суду:
· ОП ККС ВС, справа № 640/5023/19 – відступ від формального підходу та аналіз наслідків неефективності розслідування;
· постанова ККС ВС від 14.04.2020, справа № 761/34909/17 – порушення процедури реалізації повноважень прокурора та наслідки для допустимості доказів (згадується як позиція, від якої відступала ОП);
· ухвала ККС ВС від 09.02.2021 – передача справи до ОП з огляду на проблему ефективності досудового розслідування.
3. Ефективне розслідування сексуального насильства стосовно дитини
Практика ґрунтується на підвищених стандартах ефективності у справах щодо сексуального насильства над дітьми з огляду на їх особливу вразливість.
Основні вимоги:
· пріоритет найкращих інтересів дитини;
· захист від вторинної віктимізації;
· забезпечення спеціальних процедур допиту;
· реальна, а не формальна криміналізація сексуального насильства;
· урахування положень Ланцаротської конвенції .
Судові рішення ЄСПЛ:
· M.C. v. Bulgaria (No. 39272/98) – обов’язок ефективного кримінального переслідування сексуального насильства;
· R.B. v. Estonia (No. 22597/16) – зв’язок стандартів ЄСПЛ із Ланцаротською конвенцією;
· X and Others v. Bulgaria [ВП], 2021, §§ 184, 192 – урахування вразливості дітей та процесуальних гарантій;
· I.C. v. Romania (No. 36934/08);
· M.G.C. v. Romania (No. 61495/11).
4. Використання неефективності розслідування як аргументів захисту
Основні процесуальні аргументи захисту:
· посилання на порушення процесуальних зобов’язань держави за статтями 2, 3, 5, 8 Конвенції;
· доведення відсутності:
1) належної ретельності;
2) оперативності;
3) незалежності;
4) реальної участі потерпілого;
· аргументація щодо недопустимості доказів, отриманих унаслідок формального або вибіркового розслідування;
· обґрунтування того, що недоліки розслідування не можуть бути усунуті на стадії судового розгляду .
Судові рішення, що використовуються як аргументи:
· El-Masri v. the former Yugoslav Republic of Macedonia [ВП], 2012 – істотні недоліки розслідування як самостійне порушення Конвенції;
· Bouyid v. Belgium [ВП], 2015 – значення оперативності та довіри до правосуддя;
· Mikhalkova and Others v. Ukraine (№ 10919/05) – відмова в доступі до матеріалів як прояв неефективності розслідування;
· позиція ОП ККС ВС у справі № 640/5023/19 – неефективність як фактор оцінки допустимості доказів.
Першоджерело https://tinyurl.com/2m4kya5t