Практика оскарження судових рішень на підставі угод: адвокат Ірина Гловюк
Ірина Гловюк, адвокат, медіаторка, докторка юридичних наук, професорка, членкиня Комітету НААУ з питань кримінального права та процесу, членкиня Комітету із конституційного правосуддя та прав людини Ради адвокатів Одеської області, професорка кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права Львівського державного університету внутрішніх справ
Гловюк Ірина
25.10.2023

Практика оскарження судових рішень на підставі угод: адвокат Ірина Гловюк

Ірина Гловюк, адвокат, медіаторка, докторка юридичних наук, професорка, членкиня Комітету НААУ з питань кримінального права та процесу, членкиня Комітету із конституційного правосуддя та прав людини Ради адвокатів Одеської області, професорка кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права Львівського державного університету внутрішніх справ провела у Вищій школі адвокатури вебінар на тему: «Оскарження судових рішень за кримінальними провадженнями на підставі угод: судова практика Оскарження судових рішень за кримінальними провадженнями на підставі угод: судова практика».

На початку заходу лекторка звернула увагу на поширеність інституту угод у кримінальному провадженні, зокрема:

• у 2021 році – 80267 вироків, за угодами – 12312, 156 відмов у затвердженні угод;

• у 2022 році – 60647 вироків, за угодами – 10889, 86 відмов у затвердженні угод.

Захід змістовно складався з таких блоків:

1. Загальні правила оскарження судових рішень на підставі угод;

2. Правові позиції ВС щодо тлумачення правил оскарження судових рішень на підставі угод;

3. Оскарження вироків на підставі угод про визнання винуватості «іншими особами».

У блоці «Загальні правила оскарження судових рішень на підставі угод» було розглянуто нормативні обмеження стосовно оскарження вироків на підставі угод за ст. 394 та 424 КПК України. За постановою ККС ВС від 18 грудня 2018 року, справа № 227/1325/18, виходячи із основоположних принципів, гарантованих Конституцією України, а також загальних засад кримінального провадження, такого права не можуть бути позбавленні особи, прав, свобод та інтересів яких стосується судове рішення.

Так, згідно п. 17 ч. 1 ст. 7, ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2, як особа, прав, свобод та інтересів якої стосується вирок щодо ОСОБА_3, ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості, наділений правом на касаційне оскарження такого вироку після його перегляду в апеляційному порядку (URL: https://tinyurl.com/4ur2tycj).

У блоці 2 «Правові позиції ВС щодо тлумачення правил оскарження судових рішень на підставі угод» було детально розглянуто підходи ККС ВС до повноважень прокурора щодо оскарження вироків на підставі угод. Відмічено буквальне тлумачення таких повноважень: наприклад, у постанові ККС ВС від 13 листопада 2018 року, справа № 367/3872/17, зазначено: враховуючи вимоги засади диспозитивності (ст. 26 КПК) і те, що п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК та ч. 4 ст. 399 КПК чітко регламентують питання спеціальних підстав для оскарження прокурором вироку за угодою про примирення, а також підстав та порядку відмови у відкритті провадження апеляційним судом (у тому числі й у випадках оскарження вироків за угодами), застосування положень ч. 6 ст. 9 КПК для розширення можливостей оскарження прокурором вироку на підставі угоди про примирення виключається (URL: https://tinyurl.com/42j84ku6).

У блоці 3 «Оскарження вироків на підставі угод про визнання винуватості «іншими особами» було звернено увагу на те, що до таких осіб, прав, свобод та законних інтересів яких стосується вирок, можуть відноситися: 1) особи, стосовно яких обвинувальний акт у цьому судовому провадженні не розглядався, але у вироку на підставі угоди про визнання винуватості у тій чи іншій формі констатується факт вчинення ними кримінально-караного діяння; 2) особи, стосовно майна яких прийнято рішення у вироку (застосовано спеціальну конфіскацію, вирішено питання щодо речових доказів); 3) інші особи.

Указано на послідовність практики ВС у аспекті можливості оскарження вироків іншими особами. Зокрема, наголошено на такій позиції ОП ККС ВС від6 грудня 2021, справа № 654/1820/18: «Якщо у вироку (ухвалі про застосування примусового заходу виховного характеру чи про застосування примусових заходів медичного характеру) постановленому щодо однієї особи, зроблено висновок, який стосується прав, свобод та інтересів іншої особи, то остання на підставі п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК та керуючись загальними засадами кримінального судочинства, в тому числі пунктами 1, 2, 10, 17 статті 7, частини шостої статті 9, частин першої та другої статті 24 КПК, вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням цього судового рішення в частині її прав, свобод та інтересів (URL: https://tinyurl.com/yjw295rd).

Питання визначення кола осіб, інтересів яких стосується вирок на підставі угоди, не завжди є простим. Лекторкою запропоновано та наведено алгоритм оцінки, чи стосується інтересів особи вирок на підставі угоди:

1) чи згадується у вироку інша особа, яка за змістом вироку є причетною до вчинення кримінального правопорушення, крім обвинуваченого;

2) якщо згадується, то чи вказується її ім’я?

3) якщо ім’я не вказується, то чи є дані безпосередньо у вироку, які дозволяють безсумнівно ідентифікувати таку особу (посада, діяльність тощо)?

4) якщо такі дані є, то яким чином зміст вироку торкається її прав, свобод чи законних інтересів?

Лекторкою зазначено, що у постановах ККС ВС згадки у вироках осіб, які не були обвинуваченими, оцінюються з позиції засади презумпції невинуватості у тлумаченні її ЄСПЛ, вказується на недопустимість формування преюдиції винуватості, а право на оскарження виводиться із ст. 7, 24 КПК України та положень Конституції України. Наприклад, у постанові ККС ВС від 6 березня 2018 року, справа № 173/123/17 було зазначено, що висновок у вироку щодо ОСОБА_2 про його співучасть у вчиненні крадіжки з ОСОБА_1 є констатацією його винуватості у цьому кримінальному правопорушенні. Зазначена преюдиція щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, не лише входить у колізію з нормами КПК щодо вільної оцінки доказів, а й суперечить передбаченим ст. 7 КПК загальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (URL: https://tinyurl.com/m2hwh69w).

Для ілюстрації ситуацій оцінки впливу вироку на права «іншої особи» було наведено такий висновок ОП ККС ВС від 18 травня 2020 року, справа № 639/2837/19: суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи. Дані, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальний акт, повідомлення про підозру, тощо), не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб (URL: https://tinyurl.com/myewk66h).

У ході заходу лекторкою з урахуванням судової практики було надано практичні поради щодо захисту інтересів «інших осіб» у кримінальному провадженні при оскарженні вироку на підставі угоди про визнання винуватості.

Чи визнає практика ЄСПЛ угоди як такі, що суперечать праву на справедливий суд? – детально у матеріалі від Advokat Post за посиланням: https://tinyurl.com/3y665v7e

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/mryujsww

Цікаві публікації лектора:

• Пілотний проєкт щодо імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини. https://tinyurl.com/5n7fk9wz

• Кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством: кваліфікація та доказування. https://tinyurl.com/yfst5fv2

Зареєструватися на захід Ірини Гловюк з підвищення кваліфікації за 2022 рік. Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану: https://tinyurl.com/4pspp4c5

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://www.hsa.org.ua/events