Справи про стягнення аліментів на утримання дітей є одними з найпоширеніших серед сімейних спорів. За загальним правилом, аліменти призначаються в частці від доходу їх платника чи у певній твердій грошовій сумі і підлягають сплаті до досягнення дитиною повноліття. Але визначений розмір аліментів не є незмінним – у залежності від певних обставин їх розмір може бути збільшено або зменшено.

Так, відповідно до положень ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, закон передбачає, що питання зміни розміру аліментів за певних умов може ініціювати як їх платник, так і стягувач. Що ж це означає на практиці?

До прикладу, платник аліментів мав високі та стабільні доходи, у зв’язку із чим сплачував аліменти у значному розмірі, однак, після початку повномасштабного вторгнення бізнес закрився/втратив роботу і рівень доходу різко та значно впав і розмір аліментів, що сплачувався раніше, тепер перевищує загалом увесь існуючий дохід платника.

Або ж навпаки – платник аліментів стверджує, що має мінімальну заробітну плату і тому сплачує мінімальний можливий розмір аліментів на утримання дитини, але раптом купує нерухомість, нове дороге авто, починає часто подорожувати за кордон та загалом починає вести спосіб життя, що явно перевищує його офіційні доходи.

В обох випадках можна говорити про можливість зміни розміру аліментів, який сплачується на утримання дитини, у зв’язку зі зміною матеріального стану їх платника.

На що варто звернути увагу при запиті на зміну розміру аліментів?

Перш за все, потрібно визначити, як саме та в якому розмірі було встановлено існуючий розмір аліментів.

Так, це може бути договір між батьками дитини, у якому вони між собою в добровільному порядку визначили розмір та порядок сплати аліментів на утримання дитини, або ж стягнення аліментів може відбуватись за рішенням суду чи судовим наказом.

Якщо аліменти сплачуються за договором, потрібно переглянути умови відповідного договору, адже у ньому може бути зазначено порядок зміни його умов та порядок вирішення спорів щодо відповідного договору і його виконання (наприклад, що спори вирішуються шляхом переговорів чи шляхом звернення до суду, або ж розписано порядок погодження внесення змін до договору шляхом надсилання іншій стороні письмової пропозиції).

У будь-якому разі перед зверненням до суду варто спочатку звернутись до іншої сторони договору з пропозицією змінити визначений договором розмір аліментів в позасудовому порядку, шляхом укладання додаткового договору.

Водночас, при зміні розміру аліментів, що визначені домовленістю між батьками (тобто договором), захищаючи інтереси наших клієнтів ми звертаємо увагу суду, що відповідний договір сторони укладали між собою на добровільних засадах та чітко розуміючи правові наслідки своїх дій та його умови, а також довгостроковість дії досягнутих домовленостей, кожна зі сторін мала право та можливість внести до договору усі потрібні умови ще при його укладенні. Тобто, позивач у справах про зміну розміру аліментів, розмір яких визначено договором, як доросла і дієздатна людина, розумів, які саме зобов’язання бере на себе, а укладення нового шлюбу і народження нової дитини жодним чином не є «обставинами, які позивач не міг передбачити чи усунути», адже ці події прямо залежали від його волі та є наслідком його свідомих активних дій.  Відтак, дитина не повинна зазнавати утисків і обмежень через те, що у її батька чи матері з’явилась інша родина і нова дитина, адже потреби першої дитини нікуди не зникли, а навпаки зростають разом із нею, і батьки, перш за все, повинні керуватись у своїх діях інтересами дитини, як найбільш незахищеного учасника сімейних правовідносин.

Якщо ж розмір аліментів було визначено судовим рішенням, потрібно перевірити, чи змінились обставини з моменту ухвалення відповідного рішення (чи дотримано вимог ст. 192 СК України, а саме –  чи відбулась зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я платника аліментів чи їх отримувача тощо). Якщо ці обставини вже існували на момент ухвалення рішення та були враховані судом (наприклад, суд вже врахував наявність у платника аліментів значної кількості нерухомості чи наявність у нього на утриманні інших осіб), шансів на зміну розміру аліментів в судовому порядку буде дуже мало.

Щодо розміру аліментів, що вже стягуються, також варто пам’ятати, що законом встановлено мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину, менше розміру якого суди призначити аліменти не можуть.

Так, стаття 182 СК України визначає, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (з січня 2023 року прожитковий мінімум становить для дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні (відповідно до Закону Україну «Про державний бюджет України на 2023 рік»).

Варто також звернути увагу, що основу успішного захисту інтересів клієнта у справах про зміну розміру аліментів становить збирання доказів. Саме через недостатність доказів на підтвердження заявлених позивачем вимог суди найчастіше відмовляють у задоволенні позовів про зміну розміру аліментів.

Що говорить судова практика?

Усі справи про зміну розміру аліментів можна умовно поділити на дві категорії: справи про зменшення розміру аліментів та справи про збільшення розміру аліментів.

У справах про зменшення розміру аліментів судова практика є достатньо усталеною: платник аліментів має довести суду і надати докази, що існують реальні підстави для такого зменшення.

Найчастіше підставою для звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів є створення платником аліментів нової родини і народження у нього ще однієї дитини. Варто зазначити, що сам по собі факт створення нової родини і народження нової дитини у платника аліментів не є обов’язковою підставою для зменшення аліментів, що сплачуються на дитину від попереднього шлюбу.

Тобто, окрім факту народження нової дитини, платник аліментів повинен також довести суду і надати відповідні докази на підтвердження того, що тепер його матеріальний стан погіршився.

При цьому, суди наголошують, що діти від попереднього шлюбу не повинні бути звужені у правах через народження у платника аліментів іншої дитини, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Так, у постанові від 28.05.2021 року, справа №715/2073/20 Верховний Суд вказав:

 «Судовим наказом Глибоцького районного суду Чернівецької області від 15 червня 2020 року у справі № 715/1188/20 з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи із 01 червня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

…

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відповідно до судового наказу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 15 червня 2020 року у справі № 715/1188/20 розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв’язку з тим, що позивач має на утриманні двох дітей, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з  ОСОБА_2 - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та суперечитиме її інтересам.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено погіршення його майнового стану, а зміна його сімейного стану - народження другої дитини від іншого шлюбу, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20)».

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 565/2071/19:

 «Суди у порушення вищевказаних вимог закону не звернули уваги на те, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження ІНФОРМАЦІЯ_2 дитини - ОСОБА_6 , не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Таким чином, суди у порушення зазначених вище вимог закону не врахували те, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв’язку з народженням дитини від іншого шлюбу, а навпаки судами було встановлено збільшення доходів останнього. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв’язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини –  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та суперечитиме її інтересам».

Такі висновки ВС щодо необхідності доводити сам факт погіршення майнового стану, а не просто факт народження нової дитини у платника аліментів, а також те, що батьки не можуть компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою підтримуються й судовою практикою у 2023 році.

Важливо також наголосити, що судова практика містить висновки і щодо того, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов’язку по утриманню дитини (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №755/14148/18, від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20).

Додатково до вищезазначених усталених висновків, у 2023 році суди у рішеннях у справах про зменшення розміру аліментів також звертають увагу на те, що сам по собі факт набуття платником аліментів статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО) не свідчить про погіршення майнового стану платника.

Відповідні висновки викладені, до прикладу, у постанові Рівненського апеляційного суду від 19.01.2023 у справі № 569/5101/22:

«В матеріалах цієї справи відсутні належні, допустимі і достовірні докази того, що ОСОБА_2, після присудження судовим рішенням аліментів, став непрацездатним, хворіє, перебуває на обліку в центрі зайнятості у пошуку роботи. В матеріалах справи немає доказів відсутності у нього доходів та у його теперішньої дружини.

Зменшення розміру аліментів у зв’язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину та дружину у декретній відпустці без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення прав дитини від першого шлюбу та суперечитиме її інтересам. Батьки не можуть компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

…

Згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, якого змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Тобто, статус внутрішньо переміщеної особи, на що посилається позивач, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки зміна матеріального або сімейного стану, погіршення здоров’я потребують доказування в порядку передбаченому нормами ЦПК».

У справах про збільшення розміру аліментів найчастіше позивачі посилаються на те, що встановлений раніше розмір аліментів (особливо, якщо він був встановлений у твердій сумі) став об’єктивно недостатнім для належного забезпечення дитини.

Свої висновки щодо такої підстави для збільшення розміру аліментів навів Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі № 128/2206/21 (провадження № 61-5920св22):

«Основним правовим питанням, яке постало перед судами у розглядуваній справі є те, чи може погіршення стану здоров’я дитини бути підставою для зміни раніше визначеного судом розміру аліментів на її утримання.

Посилаючись на те, що малолітній ОСОБА_3 вже на момент стягнення аліментів мав певні захворювання, апеляційний суд не звернув уваги на наявні в матеріалах справи та досліджені судом першої інстанції докази, зокрема, медичні документи, які свідчать про те, що після видачі Бориспільським міськрайонним судом Київської області судового наказу про стягнення аліментів від 23 серпня 2019 року в справі № 359/7757/19 стан здоров’я дитини істотно погіршився, в неї були виявлені як нові захворювання, так і розвинулись негативні наслідки існуючих, що загалом призвело до встановлення у 2021 році малолітньому ОСОБА_3 статусу «дитина з інвалідністю підгрупи А».

Таким чином, погіршення стану здоров’я ОСОБА_3 після стягнення аліментів не носить короткострокового характеру, а є стійким розладом функцій організму, який призводить до обмеження життєдіяльності дитини.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустивши порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування рішення, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність збільшення розміру стягуваних з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини.

Верховний Суд, враховуючи призначення та мету аліментів на утримання дитини, виходячи із системного аналізу вищенаведених положень Конвенції про права дитини, Конституції України, СК України, ЦПК України, Закону України «Про охорону дитинства», надаючи відповідь на основне правове питання у розглядуваній справі, дійшов висновку, що погіршення стану здоров’я дитини може бути підставою для зміни раніше визначеного судом розміру аліментів на її утримання, якщо внаслідок такого погіршення здоров’я раніше визначений розмір аліментів не забезпечує гармонійного розвитку дитини».

Отже, у даній справі суду було надано достатню кількість належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у дитини вже після визначення судом розміру аліментів відбулось погіршення здоров’я, у зв’язку із чим розмір аліментів, що стягуються на її утримання, підлягає збільшенню.

Також варто зазначити, що вимоги по наданню суду достатньої кількості доказів на підтвердження вимог про зміну розміру аліментів стосується не лише платників аліментів, які хочуть зменшити розмір аліментів, а і стягувачів, які бажають збільшити розмір аліментів, що сплачуються на утримання дитини.

Як зазначив Львівський апеляційний суд у постанові від 06.09.2022 у справі № 444/2939/21:

«Необхідність збільшення розміру стягуваних аліментів позивач аргументує тим, що визначений до сплати попереднім рішенням суду розмір аліментів є недостатній для задоволення потреб їх з відповідачем сина, а оскільки відповідач працює за кордоном в державі ОСОБА_9 та їздить на сідельному тягачі і має дохід близько 25 000 грн., то позивач вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти на сина в твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Разом з тим вказані обставини без долучення відповідних доказів самі по собі не можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанцій про те, що ОСОБА_1 не надала до суду належних та допустимих доказів на підтвердження зміни матеріального становища або сімейного стану ОСОБА_2, погіршення або поліпшення здоров’я когось із сторін та інших випадків, передбачених статтею 192 СК України, тому її вимоги щодо збільшення розміру аліментів не підлягають задоволенню».

Тож, незалежно від того, хочете ви зменшити чи збільшити розмір аліментів на утримання дитини, що був визначений раніше домовленістю між батьками чи рішенням суду, перед зверненням до суду необхідно проаналізувати, чи відповідають ваші вимоги положенням чинного законодавства (зокрема, визначеним законом підставам, у зв’язку з якими розмір аліментів може бути змінено), а також чи достатньо у вас доказів на підтвердження вашої вимоги або ж ще потрібно їх зібрати.

 При цьому, важливо пам’ятати, що дитина не винна, що її батьки розлучились, і у батька чи матері тепер нова родина чи інші пріоритети, дитина має усталений спосіб і рівень життя, що обумовлений, крім іншого, і необхідним належним рівнем матеріального забезпечення. При цьому, обов’язок по забезпеченню дитини лежить у рівних частинах на обох батьках, а не лише на одному з них. 

Якщо життєві обставини все ж вимагають від вас звернутись до суду задля зміни розміру аліментів, пам’ятайте – перш за все діяти потрібно в інтересах дитини, адже саме ви, як батьки, відповідальні за її життя та благополуччя, і кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Матеріал підготували Ганна Гаро, адвокат, медіатор, лектор ВША, НААУ, Голова Комітету з сімейного права НААУ та Марія Бабішена, помічник адвоката