Особливості правового регулювання шлюбу з іноземним елементом
• Поняття іноземного елемента та нормативно-правове регулювання правовідносин з іноземним елементом
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент – ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:
• хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
• об’єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
• юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
У шлюбі іноземний елемент характеризується двома аспектами (або одним із них): суб’єктом правовідносин і юридичним фактом.
Якщо на території однієї держави укладається шлюб між громадянином цієї держави і іноземцем або між іноземцями, то іноземним елементом виступає суб’єкт правовідносин.
Якщо шлюб укладається між громадянами однієї держави на території іноземної держави, то іноземним елементом є юридичний факт.
Також можливим є поєднання обох іноземних елементів у випадку, коли за кордоном укладається змішаний шлюб або шлюб між особами, що є іноземцями відносно держави, в якій вирішується питання про визнання такого шлюбу.
Сімейні відносини з іноземним елементом регулюються двома способами відсиланням до відповідного законодавства країни, за яким потрібно розв’язувати спір, та ратифікацією країною відповідних міжнародно-правових договорів (конвенцій) із певних питань приватного права, уніфікацією його матеріальних норм (матеріально-правовий спосіб).
• Застосування двосторонніх договорів у правовідносинах з іноземним елементом
Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Згідно ст. 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23.05.1969 кожен чинний договір є обов’язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись.
За змістом ст. 15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов’язання за цими договорами.
Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» встановлено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Беручи до уваги наведені норми, міжнародний договір України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, має пріоритет над національним законом та іншими актами законодавства, крім Конституції України. Тобто якщо таким міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Дана правова позиція викладена, зокрема, у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 19.12.2014 «Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя».
Таким чином, встановлення наявності або відсутності відповідного міжнародного договору між Україною та іншою державою, аналіз його змісту має передувати зверненню до суду із позовом про розірвання шлюбу з іноземним елементом. Помилково застосоване право держави чи неправильно визначена підсудність може унеможливити розгляд справи або ж призвести до подальшого скасування рішення суду.
• Що робити, якщо двосторонньої угоди між Україною та державою резидентства іноземного елемента не існує?
Якщо відповідного міжнародного договору між Україною та іншою державою немає, застосуванню підлягають колізійні норми сімейного права, викладені у розділі ІХ Закону України «Про міжнародне приватне право».
Так, відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності – правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого – правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв’язок іншим чином.
З наведених норм Закону України «Про міжнародне приватне право» вбачається, що припинення шлюбу з іноземним громадянином здійснюється відповідно до:
• спільного особистого закону подружжя – права держави, громадянами якої вони є;
• права держави, в якій подружжя постійно проживали;
• права, з якими обидва з подружжя мають тісний зв’язок.
• Чи мають громадяни іноземних держав рівні з українськими громадянами права та обов’язки у шлюбних і сімейних відносинах?
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України.
Стаття 18 цього ж закону зазначає, що іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права і обов’язки у шлюбних і сімейних відносинах.
Пропонуємо Вам ознайомитись з Методичними рекомендаціями, підготовленими колективом авторів, які практикують і консультують у сфері сімейного права, зокрема з питань правовідносин із іноземним елементом: https://is.gd/p1chjx
Авторський колектив, Г. Гаро, А. Архіпова, Р. Куриленко, О. Віцюк, М. Бабішена. Х, Поєдинок О.