Лектори докладно проаналізували разом з учасниками адвоката у медіації, а саме:
1. Що таке медіація? Розмежування ролей адвоката та медіатора поза медіацією та процедурі.
2. Етика медіатора.
3. Етичні межі кожного під час взаємодії адвоката і медіатора.
4. Етичні виклики та дилеми.
У рамках характеристики адвоката у медіації акцентовано на наступному:
1. Що таке медіація? Розмежування ролей адвоката та медіатора
Медіація — це:
● позасудова, добровільна, конфіденційна, структурована процедура,
● під час якої сторони за допомогою медіатора:
- намагаються запобігти конфлікту або
- врегулювати його шляхом переговорів.
Медіація можлива:
● до звернення до суду;
● під час судового провадження;
● під час виконання рішення суду.
Роль медіатора:
Медіатор:
● нейтральний, незалежний, неупереджений;
● організовує переговори;
● допомагає комунікації та пошуку рішення;
● не представляє сторони;
● не консультує по суті спору;
● не приймає рішення;
● не може: суміщати інші ролі; бути адвокатом у цьому ж спорі.
Роль адвоката:
Адвокат:
● діє в інтересах клієнта;
● надає правову допомогу і захист;
● оцінює ризики і правові наслідки;
● консультує;
● може сприяти врегулюванню спору.
Розмежування ролей
● Адвокат → захищає інтереси клієнта.
● Медіатор → нейтральний до всіх сторін.
Спільне:
● зниження конфліктності;
● добросовісність, професійність;
● конфіденційність;
● заборона маніпуляцій.
Важливо: ролі не можна змішувати.
2. Етика медіатора
Медіатор зобов’язаний дотримуватись:
● Закону України «Про медіацію»;
● договору про медіацію;
● правил процедури;
● норм професійної етики.
Основні принципи етики медіатора
1. Незалежність:
● від будь-якого впливу;
● від сторін, органів влади, інших осіб.
2. Нейтральність:
● однакове ставлення до сторін;
● не оцінює їх поведінку.
3. Неупередженість:
● відсутність упередженого ставлення;
● відмова від участі при упередженості.
4. Конфлікт інтересів:
Медіатор:
● повідомляє про нього;
● припиняє участь при його наявності.
5. Добровільність:
● участь сторін і медіатора добровільна;
● заборонений примус.
6. Конфіденційність:
● інформація є конфіденційною;
● не обмежена в часі.
7. Самовизначення сторін:
● сторони самі приймають рішення;
● медіатор лише сприяє.
8. Компетентність:
● належні знання і навички;
● постійне підвищення кваліфікації.
9. Винагорода:
● не допускається «гонорар успіху»;
● не повинна створювати залежність від результату.
10. Реклама:
● має бути достовірною;
● без гарантій результату.
11. Взаємодія з іншими фахівцями:
● на засадах поваги;
● без втручання у їх діяльність;
● з урахуванням уникнення конфлікту інтересів.
3. Етичні межі під час взаємодії адвоката і медіатора
Загальні межі:
● не змішувати ролі;
● діяти в межах своєї професії;
● дотримуватись конфіденційності;
● уникати маніпуляцій і тиску.
Межі для медіатора:
Медіатор:
● не дає правових порад;
● не стає представником сторони;
● не інформує адвоката про хід медіації без згоди;
● не втручається в роботу адвоката.
Межі для адвоката
Адвокат:
● не впливає на нейтральність медіатора;
● не використовує медіацію для тиску;
● допомагає клієнту:
- підготуватись;
- оцінити рішення;
- оформити домовленості.
Співпраця:
Взаємодія має бути:
● доброчесною;
● узгодженою зі сторонами;
● без створення конфлікту інтересів.
4. Етичні виклики та дилеми
Поняття етичної дилеми — це ситуація, коли медіатор:
● сумнівається у правильності дій;
● не знає, яку норму застосувати;
● має обрати між кількома етичними варіантами.
Приклади дилем:
● медіатор одночасно є адвокатом клієнта;
● неправильна правова інформація від адвоката;
● «гонорар успіху»;
● звернення сторони після медіації як до адвоката;
● дружні відносини з адвокатом у справі;
● прохання адвоката розкривати інформацію про медіацію.
Критерії вирішення (сократівські сита)
1. Сито правди: чи не порушуються принципи медіації і етики;
2. Сито доброти: чи зберігається нейтральність і доброзичливість;
3. Сито користі: чи корисні дії для сторін і безпечні для репутації.
Першоджерело https://tinyurl.com/zj8bjxpv