Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками помилки та спірні рішення ВЛК, а саме:
1. Типові помилки у висновках ВЛК;
2. Спірні ситуації в оцінці стану здоров’я військовослужбовців;
3. Особливості аналізу медичної документації в експертній практиці;
4. Ключові аспекти взаємодії адвоката з судово-медичним експертом.
У рамках характеристики рішень ВЛК акцентовано на наступному:
1. Типові помилки у висновках ВЛК
Серед типових помилок:
● неправильне визначення ступеня придатності;
● неправильне застосування конкретної статті Розкладу хвороб;
● прийняття ЦВЛК непідтвердженого діагнозу;
● невірна оцінка функціональних порушень;
● відсутність повного опису рентгенологічних змін;
● неправильне трактування результатів обстежень та вимірів;
● невірне визначення ступеня деформації;
● відсутність підтвердження нозологічного діагнозу відповідно до МКХ-10.
Окремо зазначено приклади:
● «НЕ вірно визначили придатність»;
● «НЕ вірно визначили / Вірно визначили».
Також наведені приклади неправильного застосування статей:
● 74в чи 38в;
● 61а замість 61б;
● необхідність визначення ІММЛШ перед оскарженням за статтею 39б.
2. Спірні ситуації в оцінці стану здоров’я військовослужбовців
Наведено приклади спірних ситуацій щодо оцінки захворювань, ступеня функціональних порушень та причинного зв’язку.
До таких ситуацій належать:
● оцінка хронічної хвороби нирки при агенезії однієї нирки;
● розмежування форм іхтіозу та визначення тяжкості перебігу;
● оцінка клінічних проявів псоріазу;
● інтерпретація результатів тредміл-тесту;
● визначення функціонального класу стенокардії за MET;
● прийняття ЦВЛК непідтвердженої стенокардії ІІ ФК;
● визначення наслідків лакунарного інфаркту та ішемічного інсульту;
● оцінка наслідків черепно-мозкової травми;
● оцінка площі дефекту черепа після заміщення титановою пластиною та аутокісткою;
● визначення ступеня клиноподібної деформації хребців;
● оцінка ступеня порушення функції кінцівки;
● визначення ступеня звуження суглобової щілини;
● розмежування артрозу І ступеня та більш тяжких змін;
● оцінка ступеня деформації нижніх кінцівок за величиною кута;
● оцінка клінічно ізольованого синдрому як можливого дебюту розсіяного склерозу.
Також наведено формулювання:
● «клінічно позитивна / сумнівна з боку ЕКГ»;
● «Є ознаки можливих ішемічних змін, що потребують подальшої діагностики».
3. Особливості аналізу медичної документації в експертній практиці
Підкреслюється, що експертний аналіз базується на:
● клінічному діагнозі;
● результатах інструментальних обстежень;
● правильному застосуванні Розкладу хвороб;
● оцінці функціональних порушень.
Зазначено, що клінічний діагноз повинен бути:
● медичним висновком про стан здоров’я;
● сформульованим у термінах прийнятих класифікацій;
● відображеним у номенклатурі хвороб;
● нозологічним відповідно до МКХ-10.
У межах аналізу медичної документації оцінюються:
● результати ЕКГ та тредміл-тесту;
● MET та функціональний клас стенокардії;
● ступінь деформації хребців;
● площа дефектів кісток;
● ступінь порушення функції кінцівок;
● ширина суглобових щілин;
● ступінь звуження суглобової щілини;
● кутові показники деформацій;
● результати дослідження ліквору на олігоклональні смуги.
Окремо наведено приклади:
● зразка локального статусу;
● фіксації розмірів суглобової щілини;
● оцінки звуження по медіальних і латеральних відділах.
4. Ключові аспекти взаємодії адвоката з судово-медичним експертом
Взаємодія адвоката з експертом пов’язується насамперед із:
● правильним визначенням статті Розкладу хвороб;
● аналізом медичної документації;
● встановленням функціональних порушень;
● перевіркою правильності визначення придатності;
● підготовкою до оскарження рішень ВЛК;
● оцінкою повноти обстеження;
● оцінкою підтвердження діагнозу;
● перевіркою відповідності діагнозу МКХ-10;
● аналізом рентгенологічних, лабораторних та інструментальних даних.
Підкреслюється значення:
● протоколів та стандартів діагностики і лікування МОЗ України;
● адаптованих клінічних настанов;
● нормативного застосування Наказу № 402 та статей Розкладу хвороб.
Першоджерело https://tinyurl.com/pc6fwh3j