Кожні 60 секунд у ЄРДР з’являється новий запис. Ваше ім’я може опинитися там навіть без жодного злочину – достатньо «допомоги» конкурента, недоброзичливця чи псевдоактивіста, або ж просто Вами зацікавилось слідство. У зоні особливої уваги завжди перебувають політики, бізнесмени та принципові держслужбовці.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками кримінальне провадження, а саме:

• 1. Поява кримінального провадження: що це таке простими словами.
• 2. Повістка або дзвінок слідчого: як реагувати, що сказати й що не казати.
• 3. Допит: права, алгоритм поведінки, «червоні лінії».
• 4. Обшук: алгоритм дій (що робити та кому телефонувати).
• 5. Тимчасове вилучення речей і документів: першочергові дії.

У рамках характеристики дій, коли стукають у двері слідчі акцентовано на наступному:

1. Поява кримінального провадження: що це таке простими словами

Поява кримінального провадження – це коли слідчий або прокурор здійснює внесення відомостей про можливий злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) згідно зі ст. 214 КПК України, що дає підстави для розслідування, навіть незалежно від того, чи є подія злочину.

Для початку розслідування достатньо або заяви будь-якої особи про вчинення злочину, або самостійного виявленої події злочину стороною обвинувачення (фактично, тільки бажання певних осіб).

Після такої реєстрації слідчий і прокурор отримують весь процесуальний арсенал, передбачений у КПК, щоб здійснювати будь-які слідчі (розшукові) дії, у тому числі НСРД, якщо тяжкість злочину дозволяє.

Якщо провадження вже зареєстроване – ось, що може статись найближчим часом:

• Виклик на допит—повістка або дзвінок слідчого та проведення допиту;
• Обшук—вдома, на роботі, в автомобілі;
• Тимчасове вилучення речей та документів;
• Арешт рахунків, майна (авто, нерухомість, корпоративні права).

2. Повістка або дзвінок слідчого: як реагувати, що сказати й що не казати

Ключові моменти повістки:

1. Оформлення повістки:

• Відповідність статтям 135–139 КПК України.
• Письмова форма, підпис слідчого або прокурора.
• Обов’язкові дані визначені статтею 137 КПК.
• Має значення який орган розслідує справу та куди здійснюється виклик.

2. Законність та обов’язки:

• Недотримання вимог може викликати питання законності.
• Проте, це не завжди звільняє від обов’язку з’явитися.
• Існує ризик примусового приводу.

3. Рекомендації:

• Негайно звернутися до адвоката.
• Консультація допоможе підготуватися до допиту та оцінити ризики.

Дії у разі дзвінка слідчого:

1. Видихніть. Не нервуйте. Ваше завдання — зібрати максимум інформації
2. Не пояснюйте нічого по телефону.
3. Попросіть передзвонити за 10–15 хв, щоб взяти ручку та записати.
4. Швидко підготуйте перелік запитань: тут Ви ставите питання, а не Вам.
5. Отримайте і запишіть ключову інформацію від слідчого: номер кримінального провадження та яка подія злочину розслідується хто і у якості кого Вас викликає, куди та на коли потрібно з’явитися.
6. Вимагайте офіційну повістку про виклик.
7. Негайна консультація з адвокатом.

3. Допит: права, алгоритм поведінки, «червоні лінії»

Підготовка до допиту з адвокатом:

1. Аналіз отриманої інформації: отримані дані у виклику та відкриті джерела:

• Встановлення суті провадження та потенційної ролі у ньому.
• Формування переліку ймовірних запитань.

2. Збір доказів і документів:

• Договори, листування, платіжні документи, довідки, аналіз телефонних дзвінків і повідомлень;
• Власна версія подій: чітка, логічна, перевірена;
• Узгодження позиції: де мовчати, де відповідати.

Формування можливих ризиків:

• Чи може допит призвести до підозри?
• Які питання небезпечні?
• Які процесуальні наслідки можливі – обшук, арешт, підозра родичів, друзів?

4. Обшук: алгоритм дій (що робити та кому телефонувати):

1. Перші 5 хвилин – головне не панікувати.
2. Після стуку в двері – не метушитись.
3. Дізнатись номер кримінального провадження.
4. Який орган прийшов (СБУ, ДБР, поліція тощо).
5. Одразу зателефонувати адвокату.

Після цього:

1. Детально вивчити ухвалу суду – не поспішайте, даємо час адвокату
2. Звірити ухвалу з реальністю:

• адреса – чи збігається з вашою?
• щодо кого розслідування – чи Ви маєте до цього відношення?
• строк дії ухвали – чи він не закінчився?
• перелік речей, які підлягають відшуканню – чи вони є у вас?
• ПІБ слідчих – перевірити їхні повноваження.

3. Нічого не підписувати без адвоката і нічого не пояснювати (ведеться відеозапис).
4. Телефон – тримати при собі, не розблоковувати.
5. На речі при Вас – розповсюджуються окремі правила особистого обшуку, тобто тільки в присутності адвоката (ч. 5 ст. 236 КПК).

Проникнення до житла без ухвали судова практика:

• 01.11.2023 «Зберегти доказ ≠ невідкладність» (ВС № 462/3127/22);
• 07.10.2024 «Для збереження доказів – можна» (ОП ВС № 466/525/22).

5. Тимчасове вилучення речей і документів: першочергові дії

1. Звірте чи все вилучене вказано у протоколі, всі його комплектуючі (вказуйте, що майно не має пошкоджень).
2. Обов’язково зробіть фото всього вилученого.
3. Звірте чи містяться підписи всіх учасників у протоколі.
4. Всі ваші заяви підлягають занесенню до протоколу обшуку (ч. 8 ст. 236 КПК).
5. Обов’язково отримайте примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей.
6. Подайте клопотання слідчому про повернення тимчасово вилученого майна.
7. Оскаржуйте до слідчого судді бездіяльність слідчого у разі неповернення протягом 48 годин Вашого майна.

У випадку арешту майна:

1. Отримайте копію ухвали про арешт майна.

2. Апеляційна скарга – 5 днів від отримання ухвали (ст.ст. 309,395 КПК)

3. Клопотання слідчому судді про скасування арешту (ч. 1 ст. 174 КПК), та довести, що:

• арешт необґрунтований або потреба у ньому відпала.

4. Додайте докази: право власності, виписки, декларації експертизи, аудити, ревізії, тощо.

Окремі можливості повернення документів та комп’ютерної техніки:

• Звертайтеся з клопотанням видати копії вилучених документів, а за потреби – й оригінал у відповідності до ч. 3 ст. 100 КПК.

• Звертайтеся з клопотаннями про повернення техніки, адже відповідно до ч. 3 ст. 100 КПК, копії інформації, що міститься у комп’ютерних системах, виготовлені слідчим, прокурором за участю спеціаліста, судом визнаються як оригінал документа. Тому, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК, подальше утримання майна не відповідає завданням кримінального провадження.

Першоджерело - https://tinyurl.com/mpnucn8t