Підстави та алгоритм звільнення директора без згоди засновників: адвокат Дмитро Навроцький

У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Звільнення директора без згоди засновників», лектором якого виступив Дмитро Навроцький, адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, керуючий партнер АО SENSUM.

Розпочинаючи вебінар, лектор зазначив, що сьогодні досить поширеною є думка про те, що директор як представник виконавчого органу товариства не може керуватися положеннями трудового законодавства. Однак у випадку, коли особа здійснює функції з управління товариством як посадова особа – директор, вона все одно користується такими ж трудовими гарантіями і правами, оскільки їй виплачується заробітна плата, така особа має право на відпочинок та відпустку, є таким самим працівником, навіть незважаючи на ті випадки, коли директор та засновник – одна й та сама особа.

Дмитро Навроцький розглянув ключові положення трудового законодавства, якими потрібно керуватися під час виникнення спорів стосовно звільнення директора без згоди засновників:

кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється (стаття 43 Конституції України);

будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається (стаття 22 КЗпП України);

працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні (частина 1 статті 38 КЗпП України);

працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (частина 3 статті 38 КЗпП України).

Для визначення правової підстави розірвання трудового договору значення має сам лише факт порушення законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причин такого порушення та істотність порушення трудових прав працівника.

Окрім трудового законодавства, ця категорія справ також регулюється Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а також статутом товариства.

Лектор звернув увагу, що вказана категорія спорів стосується не лише директорів, а й інших посадових осіб, призначення чи звільнення яких залежить від органу управління – загальних зборів.

Дмитро Навроцький озвучив алгоритм дій директора для правильного звільнення. Так, у разі звільнення директора без згоди засновників, останньому потрібно:

написати заяву про звільнення за власним баханням із урахуванням ст. 36, 38 КЗпП України;

довести до відома засновника (засновників) інформацію про бажання звільнитися;

ініціювати процедуру проведення позачергових загальних зборів учасників товариства;

зафіксувати результат проведення позачергових загальних зборів;

підготовка позову до суду про визнання трудових відносин припиненими.

Розглядаючи питання підвідомчості, адвокат відзначив, що спори, де питання призначення чи звільнення посадової особи вирішуються уповноваженим органом юридичної особи, відносяться до господарської юрисдикції.

Зокрема, у Постанові ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 145/16618 (реєстраційний

номер 87951359), Суд зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Якщо відповідно до статуту відповідача питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади. Про це наголошується у Постанові КГС ВС від 19 січня 2022 року у справі № 911/719/21. Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов’язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та подати / надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення. У разі відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, йому з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція викладена в постанові ВС від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18). Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач не вказав конкретної дати, з якої його трудові відносини з товариством мають бути визнані припиненими, тоді як суд не мав права вийти за межі позовних вимог і задовольнити позов, самостійно визначивши дату такого припинення, адже вказане буде свідчити про невиправдане втручання суду як у права позивача, так і в права товариства, через втручання в діяльність товариства.

Одним із проблемних аспектів вебінару було питання, як виконати рішення суду про визнання трудових відносин припиненими, адже такі рішення не містять зобов’язуючого характеру.

Дмитро Навроцький радить з метою полегшення виконання рішення в тексті позовної заяви вказувати дві вимоги:

 визнати трудові відносини припиненими;

виключити відомості з реєстру про фізичну особу, як керівника юридичної особи.

Алгоритм дій виконання судового рішення про припинення трудових відносин з директором з досвіду лектора включає:

отримати від Міністерства юстиції України роз’яснення щодо виконання рішення;

 подати судове рішення разом з роз’яснення Міністерства юстиції України державному реєстратору для виконання;

у випадку відмови оскаржити відмову державного реєстратора в судовому порядку.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/2naj3pad

Матеріал на сторінці Advokat Post: https://bit.ly/3Ri3kWT

Цікаві публікації лектора:

Реєстрація ВПО та отримання соціальної допомоги: про основні нюанси. https://tinyurl.com/ytbpzf9b

Новели земельного законодавства в умовах воєнного стану. https://tinyurl.com/3vaehtp6

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ.