Аналіз обставин чи не було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї майно з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами здійснюється в процедурі реструктуризації.

На практиці найбільш поширеним способом реєстрації майна боржника на члена сім’ї є договір дарування.Так, з практики господарського суду Київської області, а саме: ухвали від 20.10.2020 у справі №911/1020/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/92427191, суд дійшов висновку, що встановлені керуючим реструктуризацією обставини щодо укладення Боржником договору від 03.03.2020 (за півтора місяці до звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність), за яким Боржник ОСОБА_1 подарувала члену сім`ї — матері ОСОБА_3 1/5 частку квартири АДРЕСА_3 , свідчать про те, що вказані дії вчинені з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, що є самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність (п. 2 ч. 7 ст. 123 КУзПБ)та задоволення відповідного клопотання.

За обставинами іншої справи донька Боржника — ОСОБА_3 отримала спадщину внаслідок відмови від неї боржником. За результатами розгляду справи апеляційний господарський суд відхилив посилання скаржника на те, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на відмову у прийнятті спадщини та зареєстрував майно на іншого члена сім`ї, з метою ухилення від погашення боргу перед кредиторами, як безпідставні та необґрунтовані, не підтверджені належними та допустимими доказами(постанова Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2021, справа №904/1454/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/94589707).

З іншої практики місцевих господарських судів сам факт відчуження майна члену сім`ї незалежно від ступеню спорідненості на переконання суду не може свідчити про його фіктивність чи фраудаторність(Ухвала господарського суду Рівненської області від 13.05.2021, справа №918/786/19, https://reyestr.court.gov.ua/Review/97073241)

З практики Верховного Суду, яка викладена у постанові від30.06.2022 у справі №914/100/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/105414482cудами було встановлено, що на момент відчуження житлових будинків на підставі договорів дарування від 04.05.2011 № 1153 та № 1162 від 04.05.2011 (на користь сина та доньки боржника) тривав розгляд цивільної справи щодо стягнення з боржника на користь банку кредитної заборгованості, тому апеляційний суд дійшов висновку, що відчуження нерухомого майна боржника під час позовного провадження про стягнення заборгованості свідчить про мету ухилення від виконання вимог кредиторів і закрив провадження у справі. Верховний Суд розглядаючи справу скасував судові рішення нижчих судів і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши на такі висновки про застосування норм права:

35.2. …КУзПБ прямо не регулює порядок доведення того, що боржник та/або члени його сім`ї придбали майно для членів сім`ї боржника за кошти боржника та/або здійснили реєстрацію майна на члена сім`ї боржника з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, оскільки Закон не визначає ні орієнтовного, ні вичерпного переліку обставин, що підлягають встановленню та доведенню, а також не визначає докази або способи/засоби доведення відповідних обставин, а тому оцінка таких доказів має бути здійснена судом при розгляді відповідного питання за правилами, передбаченими ГПК України.

35.3. Отже, враховуючи положення ч.3 ст.13, ч.1 ст.74, ст.76 — 77 ГПК України, у випадку подання відповідного клопотання зборами кредиторів або стороною у справі, таке клопотання повинно бути обґрунтованим, містити належні та допустимі докази на підтвердження не лише придбання майна за кошти боржника та/або реєстрації такого майна на іншого члена сім`ї, але і на підтвердження здійснення такого придбання/реєстрації з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

35.4. Тобто положення пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ хоча і не встановлюють передумов для застосування цієї норми (наприклад, визнання в установленому порядку недійсним (встановлення нікчемності) відповідного правочину або заперечення/спростування відповідних майнових дій з придбання майна членами сім`ї боржника за кошти боржника та/або реєстрації цього майна на члена сім`ї тощо), водночас не звільняють від необхідності доведення мети вчинення таких дій (боржника та/або членів його сім`ї) — ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

35.5. Відтак, без встановлення обставин, які підтверджують придбання членом сім`ї боржника майна за кошти боржника та/або проведення реєстрації цього майна на члена сім`ї саме з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, та без дослідження наданих учасниками провадження у справі про неплатоспроможність доказів, у суду відсутні підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ.

Відповідь підготував Василь Дерлюк, адвокат, арбітражний керуючий, керуючий адвокатського бюро «Василя Дерлюка»