11 серпня 2023 року у Вищій школі адвокатури НААУ відбувся вебінар на тему: «Витребування майна банкрута: судова практика та підходи», лектором якого виступив адвокат та арбітражний керуючий Василь Дерлюк.
Головний аспект вебінару – зосередження уваги на судовій практиці та підходах до витребування майна, правових висновках, що впливають на цей процес, а також найкращих практиках та викликах, з якими можуть зіткнутися учасники судових справ.
Доповідач висвітлив важливі аспекти:
• витребування майна банкрута керуючим санацією та ліквідатором;
• питання реституції, віндикації та визнання права власності на майно як самостійних способів захисту порушеного права;
• питання віндикаційного позову, волі власника на вибуття майна та критерію пропорційності;
• практичні ситуації витребування майна банкрута, проданого до відкриття справи про банкрутство, проданого у виконавчому провадженні, проданого ліквідатором у справі про банкрутство, а також витребування майна банкрута третіми особами.
Один із висновків полягає у тому, що успішне витребування майна банкрута потребує знань відповідних правових норм, правових висновків Верховного Суду та практики Європейського Суду з прав людини.
Ключові правові висновки Верховного Суду по темі вебінару:
1. « …реституція застосовується виключно між сторонами недійсного правочину, обмежена можливістю застосування за суб’єктним складом – повернення майна за реституційним позовом допустиме лише від сторони недійсного правочину. Якщо ж остання вже здійснила подальше відчуження спірної речі (майна), то ефективним способом захисту прав її власника залишається віндикація - витребування речі в натурі з чужого незаконного володіння» (висновки про застосування норм права, викладені у пунктах 46.1, 46.3-46.4,47 постанови Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 911/2581/14 (911/2410/20).
2. «Однією з ключових умов звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки у такому випадку здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів. Окрім того, особливістю віндикаційного позову є відсутність спору з приводу належності позивачеві майна (майнових прав) на праві власності чи іншому титулі. За наявності відповідного спору право позивача не може бути захищено шляхом задоволення віндикаційного позову; … особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача; виключно власник наділений правом, передбаченим ст.388 ЦК України, витребування свого майна з чужого незаконного володіння, а тому саме на позивача за таким позовом покладається обов`язок доведення володіння цим титулом до вибуття майна» (правові висновки про застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №10/2180).
3. «…, визначальним … при розгляді заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння … є дослідження правомірності саме первісного відчуження спірного майна, а не відчуження … в ланцюгу перепродажів спірного майна» (висновок про застосування норм права, викладений у пункті 43 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №18/30).
4. «Власник з дотриманням вимог ст. 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (правова позиція викладена в постановах ВС від 11.01.2022 у справі №5023/5847/11, від 29.04.2020 у справі № 906/655/18, від 19.06.2019 у справі № 756/13683/16-ц, від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).
5. «…, у разі, якщо відчуження майна відбулося за правочином, визнаним недійсним …, керуючий санацією боржника має право звернутися з вимогами про витребування майна в останнього набувача у порядку ст. 388 ЦК України, що є ефективним способом захисту порушених прав боржника, відповідає повноваженням керуючого санацією боржника та не суперечить меті Закону про банкрутство. (висновок про застосування норм права, викладений у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі 913/106/18, від 28.09.2021 у справі № 21/89б/2011 (913/45/20).
6. «У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст.387 і 388 ЦК України, є неефективними» (висновок про застосування норм права викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 02.07.2019 у справі №48/340 (провадження № 12-14звг19), від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19)).
7. « … У процедурі банкрутства майно боржника вибуває з володіння власника (органу управління боржником) в момент введення ліквідаційної процедури та з призначенням ліквідатора до нього переходять права органу управління боржником (частина 2 статті 38 Закону про банкрутство). Отже, вибуття майна з володіння власника відбувається не за його волевиявленням, а в силу прямої вказівки спеціального закону. Обмежуючи таким чином права власника на володіння майном, законодавець одночасно зобов'язує ліквідатора діяти добросовісно, розсудливо, обґрунтовано, у межах та у спосіб що передбачені Конституцією та законодавством про банкрутство (частина 3 статті 98 Закону про банкрутство). Отже, встановлення судами недійсності правочину з продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі очевидно підтверджує вихід ліквідатора за межі принципів добросовісності та законності, передбачених частиною 3 статті 98 Закону про банкрутство, та означає порушення ним тих повноважень розумного власника, якими наділив його законодавець в момент введення ліквідаційної процедури» (правовий висновок про застосування норм права, викладений у п.21 постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 904/6495/13).
8. «Здійснення ліквідатором – арбітражним керуючим права власності зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство (проведення аукціону з порушенням вимог Закону …"), не є вираженням волі власника майна (банкрута), на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави повернення майна володільцю, шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів, в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України» (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати по розгляду справі про банкрутство від 23.04.2019 у справі №Б-19/207-09).
9. «… Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача; …, волею є детерміноване i мотивоване бажання особи досягти поставленої мети. Сама по собі воля не тягне юридичних наслідків для відповідної особи. Волевиявлення - прояв волі особою зовні, завдяки чому воля стає доступною для сприйняття іншими особами. Чинне законодавство України не пов`язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності волі у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів» (висновки про застосування норм права, викладені у пунктах 47, 48, 55 постанови Верховного Суду від 11.01.2022 у cправі № 5023/5847/11).
10. «Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею …» (висновок про застосування норм права, викладений у п.38 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №18/30).
11. «…, для розкриття критерію "пропорційності" вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна; саме по собі відібрання в однієї приватної особи майна на користь іншої приватної особи не є виправданим втручання у право власності за відсутності суспільного інтересу» (висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2021 у справах №902/1706/13(902/959/20), №902/1706/13(902/958/20))
Вебінар на тему «Витребування майна банкрута: судова практика та підходи» став важливою подією, під час якої учасники змогли отримати актуальну інформацію про сучасні підходи та практику витребування майна банкрута.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://surl.li/kbmax
Про законодавчі засади витребування майна банкрута та підходи ЄСПЛ щодо втручання в право особи на мирне володіння майном - детально на сторінці Advocat Post: http://surl.li/kbmag
Цікаві публікації лектора:
Чи всі зобов’язання вважаються припиненими після визнання фізичної особи – банкрутом? http://surl.li/kbmbn
Найближчі заходи лектора:
Позовна давність в справах про банкрутство. Огляд судової практики. http://surl.li/kbmby
Право неплатоспроможності фізичної особи: трохи історії та сучасність. http://surl.li/kbmcg
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ