Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками обшук, а саме:
1. Поняття та правова природа обшуку
2. Нормативне регулювання (Конституція, КПК, Конвенція)
3. Підстави проведення обшуку (ст. 234 КПК)
4. Вимоги до клопотання та ухвали слідчого судді
5. Процесуальний порядок проведення обшуку
6. Права особи під час обшуку
7. Типові порушення та їх правові наслідки
8. Практика Верховного Суду
9. Практика ЄСПЛ
У рамках характеристики обшуку акцентовано на наступному:
1. Поняття та правова природа обшуку
Обшук є слідчою/розшуковою дією та заходом втручання держави у права людини, зокрема у право на повагу до житла та приватного життя. За правовою природою це обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, яке за відповідних обставин може визнаватися легітимним втручанням з метою захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства, запобігання кримінальним правопорушенням та забезпечення загального блага. Окрім того, судовий контроль щодо обшуку здійснюється як попередньо (наданням ухвали), так і у випадках невідкладності — ретроспективно (ex post factum).
Судова практика:
➤Рішення Конституційного Суду України № 4-РП/2011 від 31.05.2011 зазначає, що гарантування прав на повагу та недоторканність житла є обов'язком держави та дотриманням міжнародних зобов'язань, проте ця гарантія не поширюється на випадки правомірного обмеження задля суспільних інтересів.
➤У справі Smirnov v. Russia (№ 71362/01) ЄСПЛ оцінював пропорційність втручання при проведенні обшуку в квартирі адвоката, де було вилучено документи та системний блок на 6 років за відсутності статусу підозрюваного.
2. Нормативне регулювання (Конституція, КПК, Конвенція)
Нормативна база проведення обшуку включає:
➤Статтю 30 Конституції України, яка гарантує недоторканність житла й допускає проникнення чи обшук лише за вмотивованим рішенням суду, за винятком невідкладних випадків.
➤Статті 13, 234, 235 та 236 Кримінального процесуального кодексу України.
➤Статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на повагу до приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції).
➤Частину 6 статті 80 Кодексу цивільного захисту України, яка передбачає право безперешкодного доступу працівників пожежно-рятувальних підрозділів при гасінні пожежі без судового контролю.
Судова практика:
У рішенні ЄСПЛ "Денисюк та інші проти України" встановлено порушення статті 8 Конвенції через відсутність у національному законодавстві достатніх процесуальних гарантій для перевірки законності й необхідності втручання.
3. Підстави проведення обшуку (ст. 234 КПК)
Згідно зі статтею 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про особливості вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, здобутого в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Стандартом доказування для проведення обшуку є «достатні підстави», що вимагають довести наявність кримінального правопорушення, значення відшукуваних предметів/документів для справи, можливість їх знаходження в цьому житлі та недоцільність інших менш обтяжувальних способів. При невідкладних випадках (ч. 3 ст. 233 КПК) проникнення допускається до ухвали слідчого судді при реальній загрозі знищення, втрати, приховання чи переміщення доказів, зокрема під час безпосереднього переслідування чи затримання фігуранта.
Судова практика:
➤Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 11-132сап21 чітко розмежувала стандарти: «достатні підстави» не тотожні «обґрунтованій підозрі» (та стандарту «поза розумним сумнівом») і не вимагають наявності підозри саме власника чи володільця житла для ухвалення рішення про обшук.
➤Постанова ВП ВС від 07.10.2024 та постанова ККС ВС від 12.08.2025 у справі № 991/1710/22 підтверджують можливість проведення невідкладного обшуку без ухвали у разі реальної загрози знищення доказів чи переслідування особи після передання неправомірної вигоди.
4. Вимоги до клопотання та ухвали слідчого судді
Відповідно до статті 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук повинна обов'язково містити: строк дії (не більше одного місяця), відомості про прокурора або слідчого, який подав клопотання, положення закону, на підставі якого постановляється ухвала, житло чи інше володіння особи (або їх частину), що підлягають обшуку, особу-власника та особу, у фактичному володінні якої перебуває майно, а також конкретні речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. При розгляді клопотання ex post factum слідчий суддя перевіряє реальність обставин, що свідчили про загрозу втрати доказів.
Судова практика:
➤Постанова ВП ВС № 11-386САП18 від 14.06.2018 зазначає, що вмотивованість ухвали слідчого судді повинна бути в межах, які не розкривають таємницю досудового розслідування; суддя не зобов’язаний перераховувати всі об'єкти провадження та викладати всі встановлені відомості.
➤У рішенні ЄСПЛ від 02.12.2010 «Ратушна проти України» (п. 80) зазначено, що невнесення детальної інформації про оперативно-розшукові заходи в постанову про обшук є виправданим на ранній стадії розслідування.
5. Процесуальний порядок проведення обшуку
Під час здійснення обшуку обов'язково встановлюється особа, якій надано дозвіл на його проведення, перевіряється межа конкретного житла чи володіння, визначаються відшукувані речі й документи, перевіряється наявність понятих та викликається власник або володілець приміщення. Межі обшуку житла охоплюють його зовнішні конструкції та частини подвір'я, які не є окремим майном і не потребують окремого дозволу. У невідкладних випадках без ухвали слідчий або прокурора зобов'язані якнайшвидше після закінчення дії звернутися до слідчого судді з клопотанням про легалізацію дії ех post factum.
Судова практика:
➤Постанова ККС ВС від 18.11.2025 у справі № 296/11783/15-к роз'яснила, що зовнішні конструкції (водостічні труби) та частини подвір'я (насипи піску) є складовою житла і охоплюються загальним дозволом на обшук.
➤Постанова ККС ВС № 607/12186/22 від 04.06.2025 встановила, що обшук частини приміщення, на яку прямо не вказано в ухвалі, є законним, якщо в ухвалі надано дозвіл на все приміщення, частина якого перебуває у володінні обвинуваченого.
➤Постанова ККС ВС у справі № 466/525/22 підкреслює, що відсутність об'єктивних перешкод для якнайшвидшого звернення до судді після невідкладного обшуку є підставою для відмови в його легалізації.
6. Права особи під час обшуку
Особа має право на присутність володільця або власника житла під час проведення дії.
Володілець чи присутні особи мають право перевірити повноваження службової особи, якій надано дозвіл, ознайомитися зі змістом ухвали щодо визначених меж приміщення та вичерпного переліку речей і документів, які підлягають вилученню.
Також фіксування процесу має здійснюватися із забезпеченням залучення понятих.
7. Типові порушення та їх правові наслідки
До типових порушень належать: проведення обшуку за відсутності належного попереднього судового ордера без наявності дійсно невідкладних обставин, відсутність реальної загрози знищення доказів при проникненні без ухвали, проведення обшуку без належної відеофіксації, несвоєчасне звернення прокурора чи слідчого до слідчого судді з клопотанням ех post factum, а також формальне оцінювання слідчим суддею обставин невідкладності (викладення ухвали загальними фразами з повторенням слів клопотання). Правовими наслідками таких порушень є відмова слідчим суддею в легалізації обшуку post factum, визнання здобутих доказів недопустимими та констатація порушення статей 3, 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судова практика:
➤Постанова ВС № 754/10882/17 від 14.12.2022 вказує, що відсутність відеофіксації під час обшуку не завжди тягне недопустимість протоколу, якщо відображені в ньому дані підтверджуються понятими.
➤У справі «Корнієць та інші проти України» ЄСПЛ установив порушення статей 3, 8 та 13 Конвенції через незаконність обшуків без ордеру та відсутність ретельної судової оцінки невідкладності обставин.
8. Практика Верховного Суду
Судова практика Верховного Суду охоплює такі ключові позиції:
➤Постанова ВП ВС № 11-132сап21 від 27.01.2022: стандарт «достатні підстави» для обшуку є значно нижчим за «поза розумним сумнівом» та «обґрунтовану підозру», і він не вимагає наявності підозри безпосередньо щодо власника житла.
➤Постанова ВП ВС № 11-386САП18 від 14.06.2018: ухвала про обшук повинна бути вмотивованою лише в межах, які не розкривають таємницю досудового розслідування.
➤Постанова ВП ВС від 07.10.2024 у справі № 466/525/22: підтверджено правомірність невідкладного проникнення без ухвали за наявності реальної загрози втрати доказів.
➤Постанова ККС ВС від 18.11.2025 у справі № 296/11783/15-к: прибудинкові території та зовнішні елементи є частиною житла.
➤Постанова ККС ВС № 607/12186/22 від 04.06.2025: законність обшуку приміщення, частина якого перебуває у володінні обвинуваченого.
➤Постанова ККС ВС № 466/525/22: обов'язковість доказування загрози знищення доказів та дотримання строку звернення ex post factum.
➤Постанова ВС № 754/10882/17 від 14.12.2022: оцінка відсутності відеофіксації за наявності показань понятих.
➤Постанова ККС ВС № 991/1710/22 від 12.08.2025: правомірність невідкладного обшуку при затриманні фігуранта корупційного правопорушення чи переслідуванні співучасника.
9. Практика ЄСПЛ
➤Рішення у справі Smirnov v. Russia (№ 71362/01): визнано недотримання принципу пропорційності втручання під час обшуку в квартирі адвоката, коли майно вилучили на 6 років, а ухвала не містила відомостей про кримінальне провадження.
➤Рішення у справі «Ратушна проти України» від 02.12.2010 (п. 80): ЄСПЛ визнав правомірним невнесення детальних даних про оперативно-розшукові заходи до процесуального документа на ранніх стадіях розслідування.
➤Рішення у справі «Корнієць та інші проти України»: ЄСПЛ констатував порушення статей 3, 8 та 13 Конвенції, зазначивши, що ухвали слідчих суддів ex post facto викладалися загальними фразами без ретельної оцінки невідкладності обставин. Окрім того, ЄСПЛ зауважив, що національне законодавство України не передбачає можливості оскарження ухвал про надання дозволу на обшук. Також у цій справі відзначено, що КСУ відмовив у відкритті провадження щодо цієї прогалини, визнавши її прерогативою Верховної Ради України.
➤Рішення у справі «Денисюк та інші проти України»: Суд встановив порушення статті 8 Конвенції через відсутність у національному законодавстві процесуальних гарантій для перевірки post factum законності й необхідності проведення негласних слідчих (розшукових) дій та отримання відшкодування шкоди.
Першоджерело https://lnk.ua/I4hkl7Pkq