Оскарження розрахунку заборгованості зі сплати аліментів: правова природа та процесуальний механізм судового захисту
Матеріал підготувала Маргарита Бурлак, адвокатка, членкиня центру сімейного права ВША НААУ.
Бурлак Маргарита
05.09.2025

У разі виникнення спору щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, проведений державним або приватним виконавцем, заінтересована особа має право оскаржити його у порядку встановленому законом. При цьому важливого значення набуває вибір способу захисту та дотримання встановлених процесуальних строків.

Так, згідно з частиною першою статті 447-1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), особа, яка вважає, що її права чи свободи було порушено внаслідок рішень, дій або бездіяльності державного або приватного виконавця під час виконання судового рішення, має право подати скаргу до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (стаття 448 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості зі сплати аліментів обчислюється державним або приватним виконавцем, проте у разі виникнення спору законодавець передбачив можливість його вирішення виключно у судовому порядку за заявою заінтересованої особи. Такий підхід знайшов своє відображення і в частині восьмій статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», яка закріплює, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

У контексті правової природи оскарження розрахунку заборгованості зі сплати аліментів як складової виконання судового рішення - завершальної стадії судового провадження (стаття 1 ЗУ «Про виконавче провадження»), судова практика виходить з того, що такий розрахунок підлягає судовому контролю. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 201/10329/16-ц, зазначила,  що скарга на дії державного виконавця щодо визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів, подана до суду, який видав виконавчий документ, розглядається за правилами цивільного судочинства у порядку контролю за виконанням судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 308/263/20 також висловив усталену правову позицію, згідно з якою спори щодо визнання незаконним розрахунку заборгованості зі сплати аліментів підлягають розгляду в межах процедури судового контролю за виконанням рішень, а заінтересована особа вправі обирати форму захисту - подати скаргу на дії виконавця або пред`являти позов на загальних підставах.

Суттєвого значення у подібних справах набуває питання дотримання строків звернення до суду, зокрема строку, встановленого статтею 449 ЦПК України, відповідно до якої скарга може бути подана протягом десяти днів з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свобод. Водночас, частина друга цієї ж статті передбачає можливість поновлення цього строку судом за наявності поважних причин.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 466/948/19 акцентується, що порушення процесуальних строків на звернення до суду із відповідною скаргою без заяви про поновлення строку та без обґрунтування поважності причин такого пропуску є підставою для залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Щодо методики обчислення розміру заборгованості слід зазначити, що відповідно до пункту 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/2, державний або приватний виконавець зобов’язаний щомісячно здійснювати розрахунок заборгованості за аліментами та у передбачених законом випадках повідомляти про нього сторони виконавчого провадження.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звітах про здійснені відрахування та виплати, квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником, заяв та (або) розписок стягувача, інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості, інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Водночас, відповідно до частини другої статті 195 СК України, у разі коли боржник є фізичною особою – підприємцем, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є безробітним, або ж одержує дохід у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, розрахунок аліментів здійснюється, виходячи із середньої заробітної плати для відповідної місцевості.

Таким чином, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, проведений державним або приватним виконавцем, може бути оскаржений у судовому порядку. Оскарження можливе шляхом подання скарги на дії державного виконавця або пред’явлення позову на загальних підставах. При цьому строк на звернення становить 10 днів та обраховується з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свобод.