Огляд актуальної судової практики Верховного Суду при застосуванні норм кримінального процесуального права (досудове розслідування): суддя Вікторія Бучківська
31 серпня 2023 року у Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Огляд актуальної судової практики Верховного Суду при застосуванні норм кримінального процесуального права (досудове розслідування)», який провела суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, викладач Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Вікторія Бучківська.
Доповідач висвітлила важливі аспекти:
1. Застосування норм права, передбачених ст. 214 КПК, у їх взаємозв’язку з положеннями ст. 307 КК України.
2. Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи.
3. Контролю за вчиненням злочину щодо двох окремих злочинів.
4. Участі захисника, коли підозрюваний/обвинувачений малограмотний чи неграмотний.
5. Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Обчислення строків оскарження.
Окрему увагу спікер сфокусувала на ключових новелах КПК, які були прийняті в умовах воєнного стану:
1. Показання
Законодавець, ураховуючи специфіку воєнного стану, запровадив виняток із загального правила й зазначив у ч. 11 ст. 615 КПК України, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
До того ж показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо в такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Відповідно до загального правила у будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження (ч. 7 ст. 97 КПК України).
Так, у постанові від 11 липня 2022 року у справі № 541/240/20 (провадження № 51-22км22) ККС ВС дійшов висновку, що працівник патрульної поліції, який у день вчинення кримінального правопорушення перебував на чергуванні та до внесення відомостей про це правопорушення до ЄРДР встановлював місцезнаходження транспортного засобу, керуючи яким обвинувачений здійснив наїзд на пішохода, не є працівником оперативного підрозділу в розумінні ст. 41 КПК України, який має повноваження на здійснення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого або прокурора. І застереження, викладені в ч. 7 ст. 97 КПК України, щодо допустимості показань про обставини, отримані з чужих слів, не підлягають застосуванню щодо показань такого свідка.
2. Обшук
У п. 1 ч. 1 ст. 615 КПК України зазначено, що під час проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об'єктивно неможливим або пов'язане з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров'я, відповідні слідчі (розшукові) дії проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов'язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.
Серед важливих правових висновків Верховного Суду по темі вебінару:
1. Початок досудового розслідування
Висновок щодо застосування норм права, передбачених ст. 214 КПК, у їх взаємозв’язку з положеннями ст. 307 КК: Приписи ст. 214 КПК не містять вимог про внесення до ЄРДР за окремим порядковим номером відомостей про вчинення кожного з тих діянь, що охоплюються єдиним умислом особи і передбачені відповідною частиною ст. 307 КК як альтернативні форми виявлення суспільно небезпечного діяння (наприклад, протиправне придбання, зберігання з метою збуту і збут психотропної речовини в ч. 1 ст. 307 КК) і за правилами кваліфікації кваліфікуються як такі, що утворюють один склад злочину (Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 22.03.2023 року у справі № 161/1921/20).
2. Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи
До первісного кримінального провадження, яке було внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань до моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (до 15.03.2018), а також до всіх інших кримінальних проваджень, які виділені з нього в окреме провадження, у тому числі зареєстрованих пізніше, або об’єднаних із цим провадженням, не може бути застосовано п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки цей закон не існував на момент внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань до первісного кримінального провадження (Постанова колегії суддів ККС ВС від 23.03.2023 у справі № 758/7455/21).
3. Контроль за вчиненням злочину
Контроль за вчиненням злочину щодо двох окремих злочинів (за відсутності в органу досудового розслідування відомостей про наявність ознак продовжуваного або триваючого злочину та єдиного умислу щодо вчинюваних діянь), кожен із яких, на переконання слідчого, прокурора, містить ознаки самостійного одиничного злочину, які лише за правилами їх юридичної оцінки кваліфікуються за відповідною частиною ст. 307 КК («розірвана» повторність тотожних злочинів), повинен здійснюватися на підставі окремої постанови прокурора щодо кожного злочину. Здійснення в цьому випадку контролю за вчиненням злочину у формі оперативноїзакупки щодо фіксування двох самостійних тотожних злочинів, кожен із яких кваліфікується за відповідною частиною ст. 307 КК, на підставі однієї постанови прокурора є здійсненням негласної слідчої (розшукової) дії щодо виявлення і фіксації другого злочину без належної процесуальної підстави, що за приписами ч. 2 ст. 86 КПК є безумовною підставою визнання доказів недопустимими Проведення контролю за вчиненням повторного злочину без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо розслідування кожного одиничного злочину за наявності «розірваної» повторності тотожних злочинів у кримінальному провадженні, де до цього реєстру внесено відомості лише про перший із послідовно вчинених злочинів, є здійсненням досудового розслідування другого і наступних злочинів до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що тягне за собою правові наслідки, передбачені ч. 2 ст. 86, ч. 3 ст. 214 КПК Протокол негласної слідчої (розшукової) дії про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, який охоплює всі необхідні відомості, зокрема і про видачу конфідентом одержаних під час оперативної закупки предметів (речей), є належним і допустимим процесуальним джерелом доказів про їх походження. КПК не вимагає складання окремого протоколу добровільної видачі (вилучення) конфідентом (у конфідента) одержаних під час цієї негласної слідчої (розшукової) дії предметів (речей) у такому випадку (Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 22.03.2023 року у справі № 161/1921/20).
4. Відкриття матеріалів іншій стороні
Частина 5 ст. 301 КПК передбачає, що єдиною формою відкриття матеріалів дізнання є вручення особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику їх копій. Під час закінчення дізнання повинна застосовуватися ч. 6 ст. 290 КПК щодо надання стороною захисту за запитом прокурора доступу до матеріалів, які знаходяться в її розпорядженні, ч. 11 ст. 290 КПК щодо відкриття сторонами додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, та ч. 12 ст. 290 КПК, яка встановлює наслідки невідкриття матеріалів кримінального провадження (Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 19.04.2023 року у справі № 606/719/21).
5. Забезпечення права на захист
Проведення під час досудового розслідування нового слідчого експерименту без участі підозрюваного, якщо в матеріалах провадження немає будь-якого підтвердження того, що підозрюваний був повідомлений про день і час проведення попереднього слідчого експерименту, а також відмова слідчого в задоволенні клопотання захисника щодо проведення нового слідчого експерименту за участю підозрюваного порушує право на захист. Відмова слідчого судді задовольнити скаргу захисника, яку він подав на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання захисника про проведення нового слідчого експерименту, не усуває обов'язку суду, який розглядає справу по суті, перевірити законність та обґрунтованість рішення слідчого судді. Суди повинні з'ясувати, чи була надана під час досудового розслідування реальна, неілюзорна можливість стороні захисту отримати докази на спростування висунутого обвинувачення і тим самим реалізувати своє право на захист (Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 17.05.2023 року у справі № 161/19405/19).
6. Чи може прокурор оскаржити ухвалу слідчого судді про скасування постанови про зупинення досудового розслідування?
У другому реченні пункту 3 частини 1 статті 615 КПК законодавець використав вираз «до зупинення досудового розслідування», що свідчить про те, що в його намір не входило виключити постанови, ухвалені слідчим на підставі цього положення, із загального права на оскарження, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 303 КПК. Крім того, хоча на момент ухвалення слідчим постанови від 11 березня 2022 року частина 4 статті 615 КПК передбачала, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною 1 цієї статті, розглядаються «судом», вже 14 квітня 2022 року було внесено зміни до цього положення, де чітко було встановлено, що такі скарги розглядаються «слідчим суддею» відповідного суду. Таким чином, можливість оскарження до слідчого судді рішення слідчого про зупинення строку досудового розслідування, ухвалене на виконання повноважень, визначених ч. 1 ст.615 КПК, було чітко передбачено ч. 4 цієї ж статті. Отже, ухвала слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування, винесеної на підставі п.3 ч.1 ст.615 КПК, не підлягає окремому апеляційному оскарженню (Постанова Касаційного кримінального суду у справі № 489/6721/21 від 06 червня 2023 року).
Тематичний огляд матеріалу на сторінці Advokat Post: http://surl.li/ktxyy
Зареєструватися на найближчі заходи лектора:
• Огляд актуальної судової практики Верховного Суду при застосуванні норм кримінального процесуального права (судовий розгляд). http://surl.li/kglvz
• Огляд актуальної судової практики Верховного Суду при застосуванні норм кримінального права (загальна частина). http://surl.li/kkzaq
• Окремі проблемні питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого/дізнавача під час досудового розслідування кримінального провадження. Частина 1. http://surl.li/kkzba
• Окремі проблемні питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого/дізнавача під час досудового розслідування кримінального провадження. Частина 2. http://surl.li/kkzbj
• Огляд актуальної судової практики Верховного Суду при застосуванні норм кримінального права (особлива частина). http://surl.li/kkzcd
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ