Огляд актуальної судової практики Верховного Суду при застосуванні норм кримінального права (загальна частина) – у Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів, який провела суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, викладач Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Вікторія Бучківська.
Лектор сфокусувала увагу на розкритті наступних питань:
1. Особливості призначення покарання за ч.3 ст.286 КК.
2. Призначення покарання за сукупністю вироків у випадку відбуття покарання за попереднім вироком.
3. Призначення обов’язкового додаткового покарання за ч.1 ст.286 КК.
4. Підстави для застосування ст.38 КК.
5. Вчинення злочину в умовах воєнного стану, як обставина, що обтяжує покарання.
6. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК. Обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння.
Розглядаючи загальні засади призначення покарання за ст. 286 КК, Вікторія Бучківська звернула увагу адвокатів на:
• Постанову колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 15.03.2023 у справі № 404/7774/21, у якій зауважено, що тлумачення санкції ч. 1 ст. 286 КК (у ред. Закону України № 2617-VIII), в якій перераховано основні альтернативні покарання у виді штрафу, виправних робіт, арешту, обмеження волі, а також вказано додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, перед яким стоїть такий знак пунктуації, як кома, вказує на те, що таке додаткове покарання є обов’язковим щодо призначення будь-якого з альтернативних основних покарань, зазначених у санкції ч. 1 ст. 286 КК. Незастосування такого виду покарання є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК (у ред. Закону України № 2617-VIII): Санкція ч. 1 ст. 286 КК встановлює, що покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є обов’язковим додатковим покаранням щодо призначення будь-якого з альтернативних основних покарань, зазначених у ній;
• Постанову ВС від 16.02.2023 у справі № 748/479/20, у якій Суд зазначив, якщо додаткове покарання передбачається в санкції статті Особливої частини КК як обов’язкове, то суд може його не призначити лише за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 69 КК. Оскільки у санкції ч. 3 ст. 286 КК передбачається призначення обов’язкового додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, то суд зобов’язаний призначити засудженому це додаткове покарання, якщо відсутні підстави для призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
Окрему увагу суддя зосередила на обставинах, що:
1. Пом'якшують покарання:
• Повернення потерпілому викраденого майна внаслідок його вилучення в обвинуваченого під час огляду місця події не є добровільним відшкодуванням заподіяної шкоди та не може враховуватися судом під час призначення покарання як обставина, що його пом’якшує – Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 15.06.2023 у справі № 613/527/22.
2. Обтяжують покарання:
• Вчинення крадіжки в умовах воєнного стану в населеному пункті, в якому фактично не велися активні бойові дії, є обставиною, яка обтяжує покарання (ст. 67 КК) – Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 27.04.2023 у справі № 725/2953/22.
Розглядаючи питання вчинення злочину в умовах воєнного стану, як обставину, що обтяжує покарання, суддя зауважила на Ухвалі ВС від 28 березня 2023 року у справі № 722/594/22, у якій Суд зазначив, що «кваліфікуюча обставина «в умовах воєнного або надзвичайного стану» у частинах четвертих статей 175-187, 189 та 191 КК має однакову правову природу з обтяжуючою обставиною, зазначеною у пункті 11 частини 1 статті 67 КК: «вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій». Різниця у формулюванні не може в даному випадку відігравати вирішальну роль у тлумаченні, якщо зважати на однакову характеристику цієї обставини. Таким чином, колегія вважає, що «в умовах воєнного або надзвичайного стану» в частинах четвертих статей 175-187, 189 та 191 КК мають тлумачитися як «з використанням умов воєнного або надзвичайного стану». Такий підхід дозволяє не застосовувати зазначену кваліфікуючу ознаку, що істотно посилює покарання, у випадках коли вказані злочини вчинені хоча і в період воєнного або надзвичайного стану, але за відсутності певних умов, що пов’язані з особливим становищем (бойовими діями, евакуацією, катастрофами, епідеміями чи епізоотіями тощо).
Вікторія Бучківська в огляді судової практики детально проаналізувала особливості звільнення від відбування покарання з випробуванням, звернувши увагу на наступне:
1. Виняток у ч. 1 ст. 75 КК, який унеможливлює звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка порушила правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, керуючи транспортним засобом, та яка перебувала у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, має імперативний характер і не залежить від того, чи вчинено відповідне порушення в умовах воєнного стану. Водій, який порушив правила безпеки дорожнього руху в стані алкогольного сп’яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження (ч. 2 ст. 286-1 КК), не може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням – Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 15.06.2023 у справі № 170/667/21;
2. Якщо особа під час іспитового строку вчинила злочин, передбачений ст. 259 «Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності» КК, то призначення їй реального відбування покарання за вчинення цього злочину та незастосування ст. 75 КК відповідає як вимогам закону України про кримінальну відповідальність, так і судовій практиці – Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 16.02.2023 у справі № 678/527/22;
3. У разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати на підставі ст. 71 КК остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим – Постанови ККС від 12.03.2020 у справі № 752/2269/18 (провадження № 51-6221км19), від 27.08.2020 у справі № 127/10266/19 (провадження № 51-2412км20);
4. Якщо одне з кримінальних правопорушень, за вчинення якого засуджено особу, є корупційним, звільнення від відбування покарання, остаточно призначеного за вироком суду, не застосовується (ст. 75 КК) – Постанова ВС від 05.08.2020 у справі № 734/631/19 (провадження № 51-2243км20).
Тематичний виклад матеріалу на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/ycm88t2d
Зареєструватися на вебінар Вікторії Бучківської:
• Огляд актуальної судової практики Верховного Суду при застосуванні норм кримінального права (особлива частина). http://surl.li/kkzcd
Цікаві публікації лектора:
• Огляд актуальної судової практики Верховного Суду при застосуванні норм кримінального процесуального права (судовий розгляд). https://tinyurl.com/yc5y3e3j
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ