Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками допустимість доказів у світлі КПК та стандартів ЄСПЛ, а саме:

1. Стандарти ЄСПЛ щодо оцінки доказів.

2. Критерії допустимості доказів за КПК України.

3. Стандарт доказування «поза розумним сумнівом».

4. Окремі види доказів у контексті стандартів ЄСПЛ.

У рамках характеристики допустимості доказів акцентовано на наступному:

1. Стандарти ЄСПЛ щодо оцінки доказів

ЄСПЛ не встановлює формальних правил допустимості доказів, а оцінює їх крізь призму справедливості судового розгляду в цілому (ст. 6 Конвенції).

Ключові підходи:

·              оцінюється весь доказовий масив, а не окремий доказ ізольовано;

·              навіть незаконно отриманий доказ не автоматично робить провадження несправедливим;

·              доведеність може ґрунтуватися на співіснуванні достатньо сильних, чітких та взаємоузгоджених висновків або неспростованих презумпцій факту.

Судові рішення ЄСПЛ:

·              Schenk v. Switzerland – допустимість незаконно отриманих доказів оцінюється через справедливість провадження в цілому;

·              Khan v. the United Kingdom – відсутність автоматичного застосування доктрини «плодів отруйного дерева» ;

·              Abu Zubaydah v. Lithuania (31.05.2018) – доведеність може випливати з узгоджених презумпцій та умовиводів.

2. Критерії допустимості доказів за КПК України

Відповідно до ст. 87 КПК України - доказ є недопустимим, якщо він отриманий унаслідок істотного порушення фундаментальних прав і свобод людини.

Суд при вирішенні питання допустимості зобов’язаний:

1.            Встановити, яке саме право порушено;

2.            Визначити істотність порушення;

3.            З’ясувати, чи породжує порушення сумніви в достовірності доказу;

4.            Оцінити, чи можуть ці сумніви бути усунуті іншими допустимими доказами.

Судова практика Верховного Суду:

·              постанова ВС від 14.06.2023, справа № 573/1510/18 – суд має обґрунтовувати істотність порушення та посилатися на конкретний пункт ч. 2 ст. 87 КПК України;

·              постанова ККС ВС від 25.09.2018, справа № 210/4412/15-к – ключове значення має можливість або неможливість усунення сумнівів у достовірності доказів;

·              постанова ККС ВС від 05.08.2020, справа № 334/5670/18 – оцінка наслідків порушення та їх незворотність;

·              постанова ККС ВС від 08.10.2019, справа № 639/8329/14-к – похідні докази визнаються недопустимими лише за наявності прямого причинного зв’язку.

3. Стандарт доказування «поза розумним сумнівом»

Стандарт «поза розумним сумнівом» є прецедентним стандартом ЄСПЛ, який використовується Судом для власної оцінки доказів.

Сутність стандарту:

·              обвинувачення повинно довести, що існує єдина логічна версія події, яка пояснює встановлені факти;

·              розумний сумнів – це непереборний сумнів, що залишається після повного й об’єктивного дослідження обставин.

Судова практика:

·              Greek Case – формування стандарту «поза розумним сумнівом» у практиці ЄСПЛ;

·              Ringvold v. Norway (11.02.2003) – стандарт у кримінальних справах є вищим, ніж у цивільних;

·              постанова ККС ВС від 21.02.2019, справа № 701/613/16-к – обвинувальний вирок можливий лише за доведеності вини поза розумним сумнівом;

·              постанова ВС від 23.06.2020, справа № 159/3738/16-к – визначення поняття «розумного сумніву» в національній практиці.

4.     Окремі види доказів у контексті стандартів ЄСПЛ:

Електронні докази: електронний доказ не може визнаватися недопустимим лише через форму.

Судове рішення:

·              постанова Об’єднаної палати ККС ВС від 29.03.2021, справа № 554/5090/16-к – електронний документ не ототожнюється з матеріальним носієм; допустимість не заперечується через електронну форму.

Провокація злочину:

ЄСПЛ оцінює, чи не створила держава злочин замість фіксації вже наявного умислу.

Судова практика:

·              Akbay and Others v. Germany (15.10.2020) – критерії розмежування допустимої оперативної діяльності та провокації;

·              Lalas v. Lithuania (01.03.2011) – визначення впливу поведінки агентів держави на волю обвинуваченого;

·              ухвала АП ВАКС від 27.04.2021, справа № 758/5744/17 – застосування стандартів ЄСПЛ у національному процесі.

Похідні докази («плоди отруйного дерева»):

Судові рішення:

·              Khan v. the United Kingdom, Schenk v. Switzerland – оцінка справедливості провадження загалом;

·              постанова ККС ВС у справі № 455/844/16-к – застосування ч. 1 ст. 87 КПК України лише за умови прямого причинного зв’язку.

Першоджерело https://tinyurl.com/5n6c8apr