СПОРТИВНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД (САС)
Палата Ad Hoc САС - XXV Олімпійські Зимові Ігри у Мілані - Кортіні
Cправа OG 26/09 Владислав Гераскевич проти Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF) та Міжнародного олімпійського комітету (МОК)
Санний спорт; Право на участь у змаганнях; Характер та обсяг повноважень Палати Ad Hoc САС; Свобода асоціацій та обмеження; Обов'язок міжнародних спортивних федерацій поважати основоположні права людини; Пропорційність обмежень свободи вираження поглядів; Повноваження вживати превентивних заходів для запобігання неминучому порушенню; Пропорційність відсторонення від змагань
Колегія: пані Аннет Ромбах (Німеччина), одноосібний арбітр
1. Як компетентна судова інстанція, уповноважена вирішувати спори, що виникають під час Олімпійських ігор, Палата Ad Hoc САС зобов’язана перевірити, чи ґрунтується рішення, що впливає на права спортсменів, на юридично чинних правилах, яких спортсмени зобов'язані дотримуватися, та чи є застосування таких правил законним за конкретних обставин окремої справи. Окрім питання законності оскаржуваного рішення, Палата Ad Hoc САС не повинна оцінювати політичні, соціальні чи економічні наслідки розглядуваної нею справи, і тим більше у своєму правовому аналізі не повинна піддаватися впливу дотичних публічних обговорень.
2. Міжнародні федерації, в принципі, вільні встановлювати належні законодавчі та інші процедури ухвалення рішень на власний розсуд. Однак свобода асоціацій обмежується основоположними правами людини, якими користуються спортсмени.
3. Основоположні права, закріплені, зокрема, в Європейській конвенції з прав людини (ЄКПЛ). Хоча пряме застосування ЄКПЛ обмежується державами-підписантами (тобто органами державної влади), її основних гарантій також повинні дотримуватися міжнародні спортивні федерації, які займають домінуюче становище на ринку в організації, плануванні та проведенні великих спортивних заходів. Причиною необхідного (непрямого) застосування ЄКПЛ до таких, домінуючих на ринку, федерацій, які знаходяться в державі-підписанті ЄКПЛ (таких як Швейцарія), є їхня здатність диктувати умови спортсменам, які бажають брати участь у відповідних заходах.
4. Право на свободу вираження поглядів, закріплене у статті 10(1) ЄКПЛ, не є абсолютним. Як передбачено у статті 10(2) ЄКПЛ, свобода вираження поглядів може бути підпорядкована умовам та обмеженням, коли це необхідно «в демократичному суспільстві, в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб». Керівництво МОК щодо вираження поглядів спортсменами (Мілан-Кортіна 2026) передбачає для спортсменів, як правило, широкий перелік можливостей висловлювати їх погляди під час Олімпійських ігор та на олімпійських об’єктах, за винятком лише обмежених випадків під час змагань на змагальній арені, церемоній та в Олімпійському селищі. З огляду на це, Керівництво МОК щодо вираження поглядів спортсменами (Мілан-Кортіна 2026) забезпечує справедливий та розумний баланс між основоположним правом спортсменів на свободу вираження поглядів та законною метою МОК забезпечити «безпечний простір» для спортсменів у ключові моменти їхнього виступу на змаганнях, щоб забезпечити повну зосередженість громадської уваги в такі моменти на спорті.
5. Юридичні повноваження МОК вживати превентивних заходів для уникнення порушення Олімпійської Хартії можна вивести, за допомогою argumentum a fortiori, з його повноважень карати порушення правил після того, як порушення вже мало місце. Заходи, доступні для покарання порушення, повинні, a fortiori, також бути доступними для запобігання вчиненню неминучого порушення, тією мірою, якою вони є обґрунтованими та пропорційними у конкретних обставинах. Це включає відсторонення від змагань.
6. Відсторонення від змагань є найсуворішим можливим заходом реагування на порушення, тим більше, коли порушення (ще) не вчинене. Як таке, воно повинне залишатися ultima ratio, що означає, що його можна застосовувати лише в тому випадку, якщо порушення є неминучим і не може бути виправлене або відвернуте менш радикальними засобами. Однак, якщо єдиним іншим варіантом є дозвіл спортсмену змагатися та покарати його ретроактивно, це не можна вважати менш жорстким, оскільки федерації не зобов'язані терпіти порушення своїх правил. За таких обставин відсторонення від змагань можна вважати домірним та пропорційним.
I. СТОРОНИ
1. Заявником є Владислав Гераскевич («Заявник» або «Спортсмен»), спортсмен з України, який мав брати участь у змаганнях зі скелетону серед чоловіків на Зимових Олімпійських Іграх 2026 року в Мілані-Кортіні («ЗОІ 2026»).
2. Першим відповідачем є Міжнародна федерація бобслею та скелетону («Перший відповідач» або «IBSF»), міжнародний керівний орган бобслею та скелетону, зі штаб-квартирою в Лозанні, Швейцарія.
3. Другим відповідачем є Міжнародний олімпійський комітет («Другий відповідач» або «МОК»), організація, відповідальна за олімпійський рух, зі штаб-квартирою в Лозанні, Швейцарія; Перший та Другий відповідачі разом іменуються «Відповідачі»; Заявник та Відповідачі разом іменуються «Сторони».
II. ВСТУП
4. Цю справу було розпочато шляхом подання заяви до Палати Ad Hoc Спортивного арбітражного суду («САС») для ЗОІ 2026 року відповідно до Арбітражних правил САС для Олімпійських ігор («Правила Палати Ad Hoc САС»).
5. Ця справа стосується оскарження рішення, ухваленого 12 лютого 2026 року журі Олімпійських змагань зі скелетону на Зимових Олімпійських Іграх 2026 року в Мілані Кортіна («Журі IBSF»), яким Заявника було вилучено зі стартового списку Олімпійських змагань зі скелетону серед чоловіків («Оскаржуване рішення»).
III. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Наведені нижче факти є коротким викладом основних дотичних фактів, встановлених одноосібним арбітром, у хронологічному порядку на основі заяв Сторін. Додаткові факти можуть бути викладені, де це доречно, у розділах нижче.
7. До початку проведення ЗОІ 2026 року Заявник зробив низку публічних заяв для ЗМІ щодо війни в Україні, зокрема такі:
«Я дуже хочу, щоб люди просто звертали більше уваги на те, що відбувається в Україні, тому що це величезний масштаб війни. [...] Я сподіваюся, що [ЗОІ 2026] буде великим святом спорту і, звичайно, підтримки України» (інтерв'ю з The Athletic (New York Times), стаття від 6 лютого 2026 року).
«Для мене головне - представляти мою країну найкращим чином і привернути увагу до моєї країни ... і поширювати правду про те, що відбувається в Україні» (інтерв'ю з CNN, стаття від 6 лютого 2026 року).
8. Як спортсмен-учасник Зимових Олімпійських ігор 2026 року, Заявник підписав Умови участі в ЗОІ Мілан Кортіна 2026, які, серед іншого, передбачають наступне:
«1. Дотримання Олімпійської Хартії та інших правил. Моя участь в Зимових Олімпійських Іграх Мілан Кортіна 2026 року залежить від дотримання мною певних фундаментальних правил, спрямованих на забезпечення цілісності Зимових Олімпійських ігор Мілан Кортіна 2026 року, захист здоров'я учасників Зимових Олімпійських ігор Мілан Кортіна 2026 року та захист чистих спортсменів. [...]
Я погоджуюся дотримуватися всіх цих правил та обов'язків, зокрема тих, що виникають з наступного:
a. положень Олімпійської Хартії, включаючи мирну місію Олімпійського руху; [...]
f. будь-якого іншого набору правил та інструкцій (включаючи будь-які їх оновлення), пов'язаних з моєю участю в Зимових Олімпійських Іграх Мілан Кортіна 2026 року».
9. 9 лютого 2026 року, під час офіційних тренувальних заїздів зі скелетону серед чоловіків, Заявник носив шолом із зображеннями українських спортсменів, вбитих під час вторгнення Росії в Україну («Шолом»). Шолом виглядає таким чином:
10. Того ж дня IBSF повідомила МОК про використання Заявником Шолома.
11. Того ж дня МОК зустрівся з тренером Заявника та заступником керівника місії Національного олімпійського комітету («НОК») України, щоб пояснити, що Шолом не відповідає Олімпійській Хартії, та детально описав різні можливості, доступні спортсменам для самовираження.
12. 10 лютого 2026 року МОК надіслав листа Керівнику місії НОК України, а Заявнику надіслав його копію:
«Шановна пані Панченко,
Дякуємо за Ваш лист, який ми отримали цього ранку.
На жаль, сучасний світ розділений і сповнений конфліктів і трагедій. МОК глибоко стурбований становищем спортсменів у всьому світі. МОК із самого початку переймався ситуацією в українському спорті після вторгнення Росії в Україну. МОК повністю розуміє бажання спортсменів пам’ятати своїх друзів, які втратили свої життя в результаті багатьох конфліктів по всьому світу.
Під час неформальної розмови наших команд в Олімпійському селищі Кортіни з членами Вашої делегації та тренером пана Гераскевича вчора ми знову підтвердили наше розуміння бажання його спортсмена віддати шану українським спортсменам-товаришам та висловити смуток під час його тренувань та в його соціальних мережах.
З огляду на це, ми хотіли б нагадати вам, що як спортсмен-учасник Зимових Олімпійських ігор 2026 року в Мілані, пан Гераскевич, як і всі інші спортсмени-учасники, повинен поважати Олімпійську Хартію, Умови участі, а також Керівництво МОК щодо вираження поглядів спортсменами.
Як зазначено в цьому Керівництві, основна увага на Олімпійських Іграх має залишатися зосередженою на виступах спортсменів, спорті та міжнародній єдності й гармонії, яким Олімпійські Ігри прагнуть сприяти. Це фундаментальний принцип, що застосовується однаково до всіх делегацій та спортсменів, що спорт на Олімпійських Іграх має бути відокремлений від політичного, релігійного чи будь-якого іншого виду втручання. Зокрема, основна увага на змагальній арені та під час церемоній має бути зосереджена на виступах спортсменів.
Цей лист має на меті повторити та підтвердити, що пан Гераскевич, як і всі інші спортсмени, не зможе змагатися з персоналізованим шоломом (який він використовував на тренуваннях та публікував у соціальних мережах) або з будь-яким іншим предметом, що суперечить вищезгаданому Керівництву та правилам, оскільки персоналізоване спорядження не відповідатиме вимогам, що застосовуються до всіх спортсменів. З огляду на це, і як було роз’яснено на вчорашній зустрічі, МОК готовий зробити виняток із Керівництва у цьому конкретному випадку, якщо спортсмен бажає віддати шану своїм товаришам-спортсменам та висловити свій жаль, одягнувши чорну пов'язку або стрічку без будь-якої персоналізації.
Крім того, щоб підтримати його та всіх інших спортсменів у скрутні часи, МОК та Організаційний комітет Мілан Кортіна надали молитовні кімнати та доступ до духовної підтримки в Олімпійських селищах. МОК також створив місце жалоби в Олімпійському селищі в Мілані, щоб скорботу можна було висловити з гідністю та повагою.
І останнє, у своїх публікаціях у соціальних мережах минулої ночі пан Гераскевич викрив одного з наших колег з МОК, опублікувавши його фотографію та назвавши його ім'я. Наш колега просто пояснював його тренеру, що його шолом не відповідатиме Керівництву МОК або Умовам участі, які підписав пан Гераскевич. Як прямий наслідок, наш колега зараз ризикує стати жертвою онлайн образ. Це неприйнятно і ми просимо вас забезпечити негайне видалення паном Гераскевичем цієї публікації.
Дякуємо за розуміння.
З повагою,
Джеймс Маклеод
Директор зі зв'язків із НОКами».
13. На прес-конференції, що відбулася ввечері того ж дня, Заявник публічно оголосив, що вирішив одягнути Шолом на змаганнях.
14. 11 лютого 2026 року Виконавчий комітет МОК делегувала свої повноваження по ухваленню рішення щодо участі Заявника у змаганнях зі скелетону 12 лютого 2026 року Постійному голові Дисциплінарної комісії.
15. Того ж дня МОК надіслав Заявнику листа, в якому повідомив його, що йому не буде дозволено брати участь у змаганнях зі скелетону, запланованих на 12 лютого 2026 року, у Шоломі («Рішення МОК»):
“Шановний пане Гераскевичу,
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) визнає, що вшанування пам'яті інших спортсменів є природним і глибоко значущим, і він повністю підтримує спортсменів у цьому. Водночас, змагальна арена на Олімпійських Іграх має бути безпечним і шанобливим простором для всіх спортсменів, де основна увага, як під час змагань, так і під час церемоній, має залишатися зосереджена на їхніх виступах і досягненнях.
9 лютого 2026 року, під час офіційних тренувальних заїздів зі скелетону серед чоловіків, нам стало відомо, що ви одягли шолом із зображеннями, які, як ви вказали, є зображеннями спортсменів, вбитих під час вторгнення Росії (Шолом).
Як зазначено в нашому листі від 10 лютого 2026 року, Шолом не відповідає вашому обов'язку дотримуватися Олімпійської Хартії та інших правил, зокрема Керівництва МОК щодо вираження поглядів спортсменами, які були ухвалені за повної підтримки Комісії спортсменів МОК. Це було офіційно підтверджено в нашому листі до вашого керівника місії НОК, копію якого вам було надіслано, з чітким зазначенням того, що ви погодилися дотримуватися цих правил, підписуючи Умови участі в ЗОІ 2026, і що таким чином ви не зможете змагатися в цьому Шоломі.
Ми розуміємо, що на прес-конференції, що відбулася ввечері 10 лютого 2026 року, ви зазначили, що використовуватимете Шолом на змаганнях, незважаючи на те, що ви розуміли це як явну заборону МОК, таким чином фактично публічно давши зрозуміти, що ви відкрито знехтуєте правилами МОК.
Зіткнувшись із такою безпрецедентною поведінкою, МОК не може допустити оголошеного порушення чинних правил. Отже, МОК вирішив, що вам не буде дозволено стартувати у змаганнях зі скелетону серед чоловіків 12 лютого 2026 року в Шоломі.
IBSF, яка, серед інших правил, включила Керівництво МОК щодо вираження поглядів спортсменами до спортивних правил IBSF для зимових Олімпійських ігор 2026 року в Мілані Кортіна, була поінформована та погоджується з цим рішенням. IBSF вживе необхідних заходів для його імплементації.
Ми щиро сподіваємося, що ви зрозумієте, що основна увага Олімпійських ігор має залишатися зосередженою на виступах спортсменів та спорті без будь-якого іншого втручання, і що ви знайдете інші способи висловити свій жаль, зокрема, погодившись з винятковим дозволом МОК віддати шану вашим товаришам-спортсменам, одягнувши чорну пов'язку або стрічку без будь-якої персоналізації.
Щиро ваш,
Деніс Освальд
Делегований Виконавчим комітетом МОК
[виділення додане].
16. У другій половині дня 11 лютого 2026 року IBSF провела технічну перевірку спорядження Заявника. Протокол перевірки спорядження у розділі «Додаткові примітки» містить наступний рукописний допис:
«Спортсмен підтверджує, що наданий шолом буде одягнутий ним на змаганнях зі скелетону серед чоловіків на ЗОІ Мілан Кортіна 2026».
17. Протокол перевірки спорядження був підписаний Заявником о 12:45.
18. Після перевірки спорядження відбулася подальша особиста розмова між МОК, Заявником та Керівником місії НОК України, під час якої МОК та Заявник підтвердили свої відповідні позиції.
19. Уранці 12 лютого 2026 року, після прибуття на місце проведення змагань, Заявник зустрівся з президентом МОК, пані Кірсті Ковентрі, яка пояснила йому позицію МОК. Заявник підтвердив свій намір змагатися у Шоломі.
20. Пізніше того ж дня журі IBSF винесло Оскаржуване рішення, резолютивна частина якого має таке формулювання:
«З огляду на вищезазначене, у своїй якості «вищого органу змагань», який «здійснює контроль з правом виносити остаточні рішення в рамках Міжнародних правил IBSF» (стаття 6.4.1 Міжнародних правил IBSF зі скелетону), журі IBSF постановляє:
1.
• Пан Владислав Гераскевич виключається зі стартового списку змагань зі скелетону серед чоловіків 12 лютого 2026 року.
• Це рішення є остаточним, не підлягає оскарженню та набирає чинності негайно».
21. Після ухвалення Оскаржуваного рішення, і все ще 12 лютого 2026 року, МОК відкликав акредитацію Заявника. Пізніше МОК надіслав Заявнику листа, яким зрештою дозволив йому зберегти його акредитацію на винятковій основі.
22. Перші два заїзди олімпійських змагань зі скелетону відбулися 12 лютого 2026 року о 9:30 та 11:08. Заїзди 3 та 4 мали відбутися 13 лютого 2026 року о 19:30 та 21:05 (за міланським часом).
IV. ПРОВАДЖЕННЯ В СПОРТИВНОМУ АРБІТРАЖНОМУ СУДІ
23. 12 лютого 2026 року о 16:25 (за міланським часом) Заявник подав до Палати Ad Hoc САС Заяву проти Відповідачів щодо Оскаржуваного рішення («Заява»), включаючи термінове клопотання про застосування забезпечувальних заходів («Клопотання про застосування забезпечувальних заходів»).
24. 12 лютого 2026 року о 17:53 (за міланським часом) Палата Ad Hoc САС довела Заяву до відома Відповідачів. Того ж дня, о 18:13 (за міланським часом), Палата Ad Hoc САС повідомила Сторони про склад Колегії:
Одноосібний арбітр: пані Аннет Ромбах, адвокат, Франкфурт, Німеччина
25. 12 лютого 2026 року о 18:41 (за міланським часом), відповідно до статті 15 літ. b) Правил Ad Hoc САС, одноосібний арбітр надала Сторонам процесуальні вказівки, запрошуючи Відповідачів подати свої відповіді на Клопотання про вжиття забезпечувальних заходів («Відповідь») не пізніше 22:00 год. 12 лютого 2026 року. На письмовий запит цей термін пізніше було подовжено до 22:45. Слухання щодо Клопотання було заплановане у змішаному форматі на 13 лютого 2026 року о 09:00. Відповідачам було запропоновано подати їх заперечення по суті Заяви під час слухання.
26. 12 лютого 2026 року о 22:34 та 22:38, відповідно, Другий відповідач та Перший відповідач подали свої відповіді на Клопотання про забезпечувальні заходи.
27. 13 лютого 2026 року о 00:12 Канцелярія САС довела до відома Сторін резолютивну частину рішення про відхилення Клопотання Заявника про вжиття забезпечувальних заходів. Палата Ad Hoc САС повідомила Сторонам, що мотиви цієї відмови будуть повідомлені в цьому Арбітражному рішенні.
28. 13 лютого 2026 року о 04:08 Заявник надіслав письмове подання з додатковими коментарями по суті справи.
29. 13 лютого 2026 року о 06:53 Перший відповідач запросив підтвердження того, що заперечення Відповідачів на Заяву по суті очікуються бути поданими усно під час слухання і що подальші письмові заяви не вимагалися. Канцелярія САС підтвердила це о 06:58.
30. Відповідно до статті 15 літ. c) Правил Ad Hос САС, Сторони взяли участь у слуханні, яке відбулося у змішаному форматі 13 лютого 2026 року з 9:00 до приблизно 11:25. Одноосібному арбітру допомагали пан Антоніо де Кесада, Керівник арбітражу САС та пан Андрес Редондо, радник САС, також наступні особи взяли участь:
- від імені Заявника:
Пан Владислав Гераскевич, сторона (особисто);
Пан Михайло Гераскевич, батько та тренер Заявника (особисто);
Пан Євген Пронін, радник (дистанційно).
- від імені Першого відповідача:
Д-р Стефан Нецле, радник (дистанційно);
Пані Гайке Грьосванг, генеральний секретар.
- від імені Другого відповідача:
Проф. Антоніо Рігоцці, радник (особисто);
Пан Еолос Рігопулос, радник (особисто);
Пан Андре Саббах, штатний юрист МОК.
31. Сторони мали повну можливість представити свої доводи, подати аргументи та відповісти на запитання, поставлені одноосібним арбітром. Заявник мав кілька можливостей зробити заяви та відповісти на запитання одноосібного арбітра.
32. До завершення слухання Сторони підтвердили, що їхнє право бути заслуханими було дотримано та що до них ставилися рівно.
33. 13 лютого 2026 року о 11:34 Другий відповідач подав письмову версію своєї вступної промови, яка обговорювалася під час слухання, без заперечень з боку жодної Сторони.
34. Одноосібний арбітр підтверджує, що вона уважно вислухала та врахувала у своєму рішенні всі подання, докази та аргументи, надані Сторонами, навіть якщо вони не перелічені або на них немає посилання в цьому Рішенні.
V. ПОЗИЦІЯ ТА ВИМОГИ СТОРІН
35. Наведений нижче виклад позицій Сторін є лише ілюстративним і не обов'язково містить усі доводи, висунуті Сторонами. Однак одноосібний арбітр підтверджує, що вона ретельно розглянула всі доводи, надані Сторонами, незалежно від того, чи є конкретне посилання на них у переліку нижче.
A. Заявник
36. Аргументи Заявника можна підсумувати наступним чином:
37. Щодо юрисдикції:
- САС має юрисдикцію, оскільки ця справа не стосується рішення, ухваленого на змагальній арені (“Field of Play decision”). Доктрина field of play застосовується до хронометражу, підрахунку очок та суддівського оцінювання виступу Ця справа стосується допуску до участі, дисциплінарного виключення та тлумачення олімпійських правил. Судова практика САС чітко вказує на те, що допуск до участі та дисциплінарні виключення можуть бути переглянуті САС навіть під час Олімпійських ігор.
38. Щодо клопотання про забезпечувальні заходи:
- Оскаржуване рішення є явно непропорційним. Відповідачі не стверджують про жодне технічне порушення чи порушення правил безпеки, а обґрунтовують дискваліфікацію Заявника виключно символічними меморіальними зображеннями на честь померлих українських спортсменів.
- Виключення Заявника завдає негайної та непоправної спортивної шкоди, оскільки (i) олімпійські змагання є унікальними та неповторними; (ii) пропущена участь не може бути компенсована збитками; (iii) затримка позбавить провадження САС практичного ефекту.
39. Щодо суті справи:
- Заявника було виключено з участі без порушення будь-яких правил. Використання Шолома під час тренувань повністю відповідало Олімпійській Хартії та Керівництву МОК щодо вираження поглядів спортсменами (Мілан-Кортіна 2026) («Керівництво МОК»). Відповідачі навіть не дали йому можливості з'явитися у місці проведення змагань та змагатися у належному шоломі. Метадані оскаржуваного рішення підтверджують, що рішення про виключення вже було сформульовано більш ніж за годину до початку змагань та до того, як Заявника навіть допустили до місця проведення змагань. Він навіть не мав можливості пред'явити своє спорядження, шолом чи сани. Тому покарання було передчасним. Це несумісно з правом бути заслуханим, процесуальною справедливістю та фундаментальними принципами, що послідовно захищаються в судовій практиці САС.
- Існує багато аналогічних прикладів пам'ятного вшанування на Олімпійських Іграх, зокрема на поточних ЗОІ 2026 року, коли спортсмени публічно вшановували померлих родичів, товаришів по команді або жертв, без того, щоб МОК вжив будь-яких дисциплінарних заходів чи застосував санкцію. Це демонструє вибіркове забезпечення дотримання та непослідовне застосування правил, пов'язаних зі свободою слова, в олімпійському середовищі.
- Ця справа не вимагає жодного визначення геополітичних питань. Вона вимагає суворо юридичної оцінки того, чи є повне виключення спортсмена-олімпійця, який дотримується правил, законним та пропорційним спортивним заходом відповідно до чинних правил та принципів, що регулюють олімпійське правосуддя.
- Шолом був вшануванням вбитих українських спортсменів, членів олімпійської родини. Таке вшанування не є пропагандою і не є політичним. Жоден інший спортсмен не скаржився на Шолом, який не спричинив жодних перешкод, незважаючи на його використання під час тренувальних заїздів. Тому не було жодних підстав не дозволяти використання Шолома під час змагань.
- Відповідачі не вказали на жодні конкретні положення правил чи статей, які Заявник нібито порушив. Його спорядження пройшло офіційну технічну перевірку та перевірку безпеки. Отже, Оскаржуване рішення не має жодних правових підстав.
- Заявник не порушив Правило 50 Олімпійської Хартії, яке забороняє політичну, релігійну чи расову пропаганду на Олімпійських Іграх. У цьому випадку немає жодної політичної, релігійної чи расової пропаганди. Зображення представляють собою меморіальні портрети померлих українських спортсменів. Вони виражають жалобу та пам'ять, а не пропаганду. Сама Олімпійська Хартія заснована на людській гідності, мирі та повазі до людського життя. Покарання за пам'ятання загиблих спортсменів є несумісним з цими цінностями та є невиправданим втручанням у самовираження спортсменів. Крім того, нейтральність змагальної арени не може означати відсутність людяності.
- Скелетоністи регулярно змагаються в індивідуально розроблених шоломах.
- Посилання Відповідачів на Керівництво МОК, яке обмежує демонстрації політичного характеру на змагальній арені, є декларативним. Не було виявлено жодного конкретного положення Керівництва МОК, яке нібито порушив Заявник. Не було проведено аналізу характеру повідомлення, його контексту чи пропорційності обмеження.
- Що стосується Кодексу поведінки IBSF, він є похідним від Олімпійської Хартії та правил МОК і сам по собі не встановлює чіткої та конкретної заборони на меморіальну символіку. Він не містить жодного правила, яке нібито порушив Заявник. Отже, Кодекс поведінки IBSF не може бути незалежною правовою підставою для найсуворішого спортивного покарання.
- Застосоване покарання – повне виключення з олімпійських змагань – є найсуворішим з можливих. Воно є надмірним та непотрібним, ігнорує менш обмежувальні альтернативи та порушує принцип пропорційності.
40. Заявник висунув наступні вимоги:
«А. Забезпечувальні заходи
1. Негайне поновлення в олімпійських змаганнях;
або, альтернативно,
2. Дозвіл на проведення офіційного заїзду під наглядом САС, з результатами, які або:
• враховуються в турнірній таблиці, або
• попередньо протоколюються до винесення остаточного рішення.
Б. Основна вимога
3. Скасування рішення журі IBSF від 12 лютого 2026 року.
4. Поновлення повної правомочності на участь в Олімпійських Іграх.
5. Будь-яке інше доцільне рішення».
[виділення з оригіналу]
B. Перший відповідач (IBSF)
41. Аргументи Першого відповідача можна підсумувати наступним чином:
42. Щодо юрисдикції:
- IBSF заперечує наявність юрисдикції Палати Ad Hoc САС приймати та розглядати справу Заявника, оскільки Оскаржуване рішення є остаточним і не підлягає жодному оскарженню.
- Журі IBSF винесло Оскаржуване рішення на місці проведення Олімпійських змагань зі скелетону після того, як Заявник прибув туди, залишив свій скелетон у закритому місці та зустрівся з президентом МОК для останньої спроби врегулювати цю справу. Таким чином, це було field of play рішення, яке не може бути переглянуте САС.
43. Щодо клопотання про забезпечувальні заходи:
- Вимоги щодо запитуваних забезпечувальних заходів не виконано.
- Терміновість була спричинена самим Заявником. МОК неодноразово попереджав його, що його Шолом разом з його публічним поясненням щодо мети дизайну є політичною заявою, і що він ризикує бути не допущеним до змагань.
- МОК зробив кілька спроб, особливо безпосередньо перед початком змагань, допустити його до змагань, від яких він відмовився.
- Шкода від неможливості участі в Олімпійських змаганнях зі скелетону була, таким чином, самозавданою і не може бути згодом переосмислена як непоправна.
- Заявник не має шансів на виграш по суті справи, оскільки Оскаржуване рішення ґрунтується на чіткому формулюванні Олімпійської Хартії та Керівництва. Заявник неодноразово підтверджував, що дизайн Шолома має послати глядачам та світу повідомлення про те, що зображені спортсмени втратили життя через російське вторгнення в Україну. Це політичне повідомлення, яке виходить за рамки спортивних змагань. Олімпійські змагання не повинні використовуватися для таких цілей, якими б зрозумілими не були гнів, горе та співчуття Заявника.
- Запитуваний забезпечувальний захід неможливо вжити, оскільки два з чотирьох заїздів вже проведено.
- Крім того, запитуваний захід жодним чином не пройде перевірку на зважування залучених інтересів.
44. Щодо суті справи:
- Перший відповідач усно повторив свої аргументи, викладені в письмовому поданні щодо Заяви про вжиття забезпечувальних заходів, під час слухання та додав такі пункти:
- Виключення заявника зі змагань ґрунтувалося не лише на його намірі використовувати Шолом під час заїзду, але й на його публічних заявах, у яких він пояснював призначення Шолома.
- IBSF не повинна чекати, поки відбудеться фактичне порушення правил, а може вжити заходів вже тоді, коли їй стане відомо про явний намір порушити правила.
- Шолом чітко передає політичне послання. Вирішальним не є суб'єктивний мотив Заявника, а те, як це послання сприймається або може сприйматися іншими. Заявник мав усвідомлювати потенційний вплив носіння ним Шолома.
45. Перший відповідач висунув наступні вимоги:
«1. Не приймати Клопотання про вжиття забезпечувальних заходів через відсутність юрисдикції.
2. Альтернативно, і у випадку, якщо Колегія визнає юрисдикцію Палати Ad Hoc САС, вона повинна відхилити Клопотання повністю в тій частині, в якій воно є допустимим».
C. Другий відповідач (МОК)
46. Аргументи Другого відповідача можна підсумувати наступним чином:
47. Щодо клопотання про забезпечувальні заходи:
- Клопотання Заявника про застосування забезпечувальних заходів має бути відхилено, оскільки сукупні вимоги, що регулюють надання такого засобу правового захисту, а саме (i) ризик непоправної шкоди, (ii) достатня ймовірність успіху по суті справи та (iii) баланс інтересів на користь Заявника, не виконані з причин, викладених нижче.
- Засіб правового захисту, якого вимагає Заявник, не здатний запобігти завданій непоправній шкоді, враховуючи, що негайне поновлення в олімпійських змаганнях є неможливим, оскільки перші два заїзди вже були завершені. Неможливий засіб правового захисту за визначенням не здатний запобігти завданій непоправній шкоді. Альтернативний тимчасовий засіб правового захисту, про який клопоче Заявник, а саме «дозвіл на проведення офіційного заїзду під наглядом САС», також не може бути реалізований, оскільки умови, які б застосовувались до Заявника, відрізнялися б від умов інших учасників. Це може вплинути на чесність змагань. Отже, Оскаржуване рішення не створює жодного ризику непоправної шкоди для Заявника.
- Справа Заявника по суті не має шансів на успіх. Лише з цієї другої незалежної причини його клопотання про вжиття забезпечувальних заходів слід відхилити.
- Заявник не аргументував третю кумулятивну вимогу для задоволення забезпечувальних заходів, а саме те, що інтереси Заявника переважають інтереси опонента або інших членів Олімпійської спільноти. Це ще одна незалежна причина сама по собі для відхилення клопотання Заявника про вжиття забезпечувальних заходів. Як би там не було, за жодних міркувань баланс інтересів не може схилитися на користь Заявника.
48. Щодо суті справи:
- Рішення МОК, яке згодом було імплементоване журі IBSF у Оскаржуваному рішенні, є законним, а оскарження Заявника щодо заборони йому носити Шолом під час змагань зі скелетону 12 лютого 2026 року є безпідставними.
- Ця справа не є дисциплінарною, коли МОК покарав спортсмена, який порушив правила. Це випадок, коли:
(i) МОК повідомив Заявника, що те, що він мав намір зробити, не відповідає Правилу 40.2 Oлімпійської Хартії, імплементованому у Керівництві МОК щодо вираження поглядів спортсменами, і що йому не буде дозволено змагатися, але (незважаючи на це),
(ii) Заявник чітко та неодноразово вказував, що він змагатиметься у спосіб, який, як йому було сказано, порушує Правило 40.2 Олімпійської Хартії, імплементованому у Керівництві МОК щодо вираження поглядів спортсменами, і, як наслідок,
(iii) МОК вирішив запобігти оголошеному порушенню, не дозволивши Заявнику брати участь у змаганнях у спосіб, що суперечить Правилу 40.2 Oлімпійської Хартії, імплементованому у Керівництві МОК щодо вираження поглядів спортсменами.
- Рішення МОК ґрунтується на Керівництві МОК щодо вираження поглядів спортсменами, що імплементує Правило 40.2 Oлімпійської Хартії. Рішення МОК, яке є основою Оскаржуваного рішення, ґрунтується не на Правилі 50 Oлімпійської Хартії, а на Правилі 40.2 та Керівництві МОК щодо вираження поглядів спортсменами.
- У Керівництві МОК щодо вираження поглядів спортсменами наведено довгий і невичерпний перелік місць і ситуацій, де «[п]ід час Олімпійських ігор учасники [...] мають можливість висловлювати свої погляди», а також три чітко визначені «обмеження», коли такі «висловлювання заборонені»:
o Під час офіційних церемоній (включаючи церемонії нагородження Олімпійських ігор, церемонії відкриття та закриття);
o Під час змагань на змагальній арені;
o В Олімпійському селищі.
- Носіння Шолома під час змагань зі скелетону 12 лютого 2026 року було б вираженням погляду на змагальній арені, забороненим Правилом 40.2 Олімпійської Хартії, як це передбачено Керівництвом МОК щодо вираження поглядів спортсменами.
- Заявник не мав наміру просто носити персоналізований шолом. Він вирішив носити Шолом із зображенням жертв війни в Україні. І він зробив це, у той час як безпосередньо перед ЗОІ 2026 року чітко заявляв у численних випадках, що він мав намір надіслати повідомлення про війну в Україні.
- За таких обставин очевидно, що носіння Шолома було способом для Заявника «поширити правду про те, що відбувається в Україні», що можна розуміти лише як вираження погляду, що заборонено на змагальній арені Керівництвом МОК щодо вираження поглядів спортсменами.
- Політичний характер Шолома також підтверджується реакцією, яку викликало Оскаржуване рішення (наприклад, Президент України Зеленський нагородив Заявника «Орденом Свободи» «за самовіддане служіння українському народові, громадянську мужність і патріотизм у відстоюванні ідеалів свободи і демократичних цінностей»).
- Коментарі Заявника щодо «безпеки» є абсолютно недоречними, оскільки Оскаржуване рішення не ґрунтується на занепокоєнні «безпекою».
- Виконавчий комітет МОК мав право винести рішення МОК відповідно до статті 19.3 Олімпійської Хартії, оскільки він має повноваження приймати всі рішення, необхідні для забезпечення належного виконання Олімпійської Хартії та організації Олімпійських Ігор, а також усі рішення, які законом або Олімпійською Хартією не віднесені до компетенції Сесії чи Президента.
- Компетенція МОК була належним чином делегована Постійному голові Дисциплінарної комісії відповідно до статті 19.4 Олімпійської Хартії.
- Оскаржуване рішення, а саме відсторонення Заявника від змагань зі скелетону, є пропорційним. Не було «менш обмежувальних альтернатив», оскільки будь-яка інша альтернатива призвела б до фактичного порушення та відкриття дисциплінарного провадження.
- Твердження, що «застосоване покарання – повне виключення з олімпійських змагань – є найсуворішою з можливих», є софізмом. Окрім того факту, що покарання не було, «виключення» зі змагань було єдиним способом уникнути порушення правил.
- Те саме стосується твердження про те, що «покарання є передчасним». Причина, чому Заявника не було допущено до офіційних змагань, полягає саме в тому, що він наполягав на участі в змаганнях у Шоломі, незважаючи на неодноразові попередження про те, що йому не дозволять цього зробити.
- Немає «невиправданого втручання у свободу смовираження спортсмена». Спортсмени можуть висловлювати свою думку під час Олімпійських Ігор без перешкод. Заявник міг демонструвати свій Шолом у незліченних публікаціях у соціальних мережах та використовувати його під час тренувальних заїздів, включаючи телевізійні тренувальні заїзди. Послання, яке він хотів донести за допомогою Шолома, справді широко поширювалося. Правила МОК забороняють носити Шолом лише під час змагань.
- Зрештою, Рішення МОК та Оскаржуване рішення не суперечать «фундаментальним олімпійським цінностям, людській гідності та контексту пам'яті», оскільки Правило 40.2 Олімпійської Хартії чітко базується на «Фундаментальних принципах Олімпізму» та відповідає Керівництву, затвердженому Виконавчим комітетом МОК.
- МОК визнає, що вшанування пам'яті інших спортсменів є природним та глибоко значущим, і він повністю підтримує спортсменів у цьому. Як неодноразово було вказано Заявнику, зокрема президентом МОК у її особистій спробі в останню хвилину переконати його утриматися від оголошеного порушення правил МОК, питання не в повідомленні, а в місці та моменті, коли воно було передано (тобто на спортивній арені під час змагань, як це прямо заборонено Керівництвом МОК щодо вираження поглядів спортсменами. Те, що Заявник називає «меморіальним контекстом», справді було повністю визнано Рішенням МОК.
49. Щодо Клопотання про забезпечувальні заходи, Перший відповідач висунув наступні вимоги:
«З причин, викладених вище, МОК просить одноосібного арбітра відхилити клопотання Заявника про забезпечувальні заходи».
50. [Другий] Відповідач висунув наступну вимогу:
«З причин, викладених вище, МОК з просить Колегію винести арбітражне рішення про відхилення Заяви».
VI. ПІДСУДНІСТЬ
51. Цю Колегію було сформовано відповідно до арбітражних правил, що застосовуються до Палати Ad Hoc САС, спеціального арбітражного органу з юрисдикцією, обмеженою конкретними спорами, що виникають у суворо встановлені часові проміжки. Юрисдикція Палати Ad Hoc САС визначена у статті 61 Олімпійської Хартії та статті 1 Правил Палати Ad Hoc САС.
52. Правило 61 [«Вирішення спорів»] Олімпійської Хартії передбачає:
«2. Будь-який спір, що виникає з нагоди або у зв'язку з Олімпійськими Іграми, передається виключно до Спортивного арбітражного суду (САС) відповідно до Кодексу спортивного арбітражу».
53. Стаття 1 Правил Палати Ad Hoc САС передбачає:
«Метою цих Правил є забезпечення, в інтересах спортсменів та спорту, вирішення шляхом арбітражу будь-яких спорів, що охоплюються Правилом 61 Олімпійської Хартії, якщо вони виникають під час Олімпійських Ігор або протягом десяти днів, що передують церемонії відкриття Олімпійських Ігор.
У разі запиту на арбітраж проти рішення, винесеного МОК, НОКом, Міжнародною федерацією або Організаційним комітетом Олімпійських Ігор, заявник повинен, до подання такого запиту, вичерпати всі внутрішні засоби правового захисту, доступні йому/їй відповідно до статутів або правил відповідного спортивного органу, якщо тільки час, необхідний для вичерпання внутрішніх засобів правового захисту, не зробить апеляцію до Палати Ad Hoc САС неефективною».
54. Перший відповідач оскаржив юрисдикцію Палати Ad Hoc САС, стверджуючи, що рішення журі IBSF є остаточним і неоскаржуваним field of play рішенням, прийнятим у контексті триваючих змагань. Він стверджує, що журі IBSF є найвищим органом змагань і приймає остаточні рішення відповідно до Міжнародних правил IBSF зі скелетону та Кодексу Апеляційного суду.
55. Одноосібний арбітр не погоджується. Метою Оскаржуваного рішення було лише виконання рішення МОК. Безперечно, рішення МОК не є field of play рішенням. Одноосібний арбітр зазначає, що саме Оскаржуване рішення не дозволило Заявнику вийти на змагальну арену. Сам факт того, що IBSF видала Оскаржуване рішення незадовго до початку змагань у місці їх проведення для виконання того, що просив МОК, не робить цей захід field of play рішенням.
56. Крім того, під час Олімпійських ігор Олімпійська Хартія переважає над правилами IBSF. Це включає правило 61 Олімпійської Хартії, яке передбачає, що «[б]удь-який спір, що виникає з нагоди або у зв'язку з Олімпійськими Іграми, передається виключно до Спортивного арбітражного суду (САС)».
57. Як наслідок, Палата Ad Hoc САС має юрисдикцію для вирішення цієї справи.
VII. ПРИЙНЯТНІСТЬ
58. Якщо запит на арбітраж спрямований проти рішення МОК або Міжнародної федерації, стаття 1 Правил Палати Ad Hoc САС вимагає вичерпання доступних внутрішніх засобів правового захисту, якщо тільки час, необхідний для вичерпання таких засобів правового захисту, не зробить звернення до Палати Ad Hoc САС неефективним.
59. У цьому випадку внутрішні засоби правового захисту проти Оскаржуваного рішення відсутні. Навпаки, Оскаржуване рішення прямо передбачає, що воно є остаточним і неоскаржуваним.
60. Як наслідок, Заява є прийнятною.
VIII. КЛОПОТАННЯ ПРО ЗАБЕЗПЕЧУВАЛЬНІ ЗАХОДИ
61. Одноосібний арбітр має право розглядати заяву про забезпечувальні заходи відповідно до статті 14 Правил Палати Ad Hoc САС.
62. Відповідно до статті 14 Правил Палати Ad Hoc САС та усталеної практики САС, забезпечувальні заходи можуть бути надані, якщо (1) це необхідно для захисту заявника від непоправної шкоди, (2) існує ймовірність успіху по суті скарги, та (3) коли інтереси заявника переважають інтереси опонента або інших членів Олімпійської спільноти (див., наприклад, САС OG 20/13; САС 2003/O/486; САС 2001/A/329; САС 2001/A/324; САС 2007/A/1317; САС 2010/A/2071).
63. Три вимоги для застосування забезпечувальних заходів (тобто «непоправна шкода», «ймовірність успіху» та «баланс інтересів») є кумулятивними (див. САС 2007/A/1403; САС 2007/A/1397; САС 2010/A/2071).
64. Клопотання про забезпечувальні заходи було відхилено, оскільки Заявник не зміг обґрунтувати, що всі три вимоги виконані в його випадку.
65. Запитуваний забезпечувальний захід не є «необхідним» для захисту Заявника від непоправної шкоди. Заявник не зміг довести, як після того, як перші два заїзди змагань вже були завершені на момент подання ним Клопотання про забезпечувальні заходи, він все ще міг би брати участь у змаганнях.
66. Із причин, викладених нижче в розділі щодо суті справи, також не було ймовірності успіху по суті його справи.
67. Із кожної з цих двох причин окремо Клопотання про забезпечувальні заходи мало бути відхилене.
IX. ЗАСТОСОВНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
68. Норми права, що застосовуються до суті цього провадження, визначаються статтею 17 Правил Палати Ad Hoc, яка встановлює наступне:
«Колегія виносить рішення щодо спору відповідно до Олімпійської Хартії, застосовних правил, загальних принципів права та норм права, застосування яких вона вважає доцільним».
69. Оскаржуване рішення було винесено журі IBSF на основі Правил IBSF, зокрема Статуту IBSF та Спортивних правил IBSF для Зимових Олімпійських ігор 2026 року в Мілані Кортіні, які включають, серед іншого, Олімпійську Хартію та Керівництво МОК щодо вираження поглядів спортсменами.
70. Отже, цей спір регулюється Олімпійською Хартією та Правилами IBSF. Оскільки МОК є швейцарською асоціацією у значенні статті 60 та наступних статей Швейцарського цивільного кодексу («ЦК»), швейцарське законодавство може бути взяте до уваги одноосібним арбітром додатково.
Х. РІШЕННЯ ПО СУТІ СПРАВИ
71. Питання у цій справі полягає в тому, чи мали Відповідачі право зняти Заявника зі змагань з олімпійського скелетону в результаті оголошення Заявником наміру одягнути Шолом під час заїзду.
A. Попереднє питання: Мандат Палати Ad Hoc САС
72. Як попереднє питання, одноосібний арбітр бажає наголосити на характері та обсязі свого мандату при розгляді цього спору.
73. Як компетентна судова інстанція, якій ввірено вирішення спорів, що виникають під час ЗОІ 2026 року, завданням Палати Ad Hoc САС є юридичний перегляд рішень, прийнятих, серед іншого, МОК та міжнародними федераціями. Зокрема, Палата Ad Hoc САС повинна перевірити, чи ґрунтується рішення, що впливає на права спортсменів, на юридично чинних правилах, яких спортсмени зобов'язані дотримуватися, і чи є застосування таких правил законним за конкретних обставин окремої справи.
74. Окрім питання законності оскаржуваного рішення, Палата Ad Hoc САС не повинна оцінювати політичні, соціальні чи економічні наслідки справи, що розглядається, і тим більше не повинна піддаватися впливу відповідних публічних обговорень у своєму правовому аналізі.
75. Зі свого боку, Палата Ad Hoc САС повинна протистояти будь-якій спокусі плутати питання права з питаннями політичної доцільності. Фундаментальним завданням судової влади, до якої належить Палата Ad Hoc САС, є суворо відокремлювати свої завдання від завдань інших органів та повноважень.
76. Саме на цьому тлі одноосібний арбітр тепер по черзі розгляне питання:
(і) застосовну правову базу, що лежить в основі Оскаржуваного рішення (нижче в пункті B);
(іі) чи відповідає Керівництво МОК щодо вираження поглядів спортсменами, на якому ґрунтується Оскаржуване рішення, основоположному праву спортсменів на свободу вираження поглядів (нижче в пункті C); та
(ііі) чи є законним рішення Відповідача виключити Заявника зі змагань зі скелетону у відповідь на його заяву про носіння Шолома під час Олімпійських змагань за таких обставин (нижче в пункті D).
B. Застосовна правова база
77. Оскаржуване рішення має бути переглянуте разом із рішенням МОК, винесеним 11 лютого 2026 року. У рішенні МОК (цитованому вище) Заявника було повідомлено, що йому «не буде дозволено стартувати у змаганнях зі скелетону серед чоловіків 12 лютого 2026 року в Шоломі», і що IBSF було доручено «вжити необхідних заходів для реалізації» заборони. Оскаржуване рішення, відповідно до якого Заявника було знято зі змагань, є заходом, що реалізує рішення МОК. Перегляд Оскаржуваного рішення означає, що одноосібний арбітр повинен – принаймні побіжно – також переглянути основне рішення МОК, незважаючи на те, що рішення МОК не було оскаржено Заявником у цьому провадженні.
78. Відповідно до статті 1.5 Статуту IBSF, IBSF «визнає та дотримується Олімпійської Хартії». Міжнародні правила IBSF зі скелетону включають Олімпійську Хартію, яка, у свою чергу, включає Керівництво МОК.
79. Рішення МОК (і, своєю чергою, Оскаржуване рішення) ґрунтується на Правилі 40.2 Олімпійської Хартії, яке має таке формулювання:
«Усі учасники змагань, офіційні особи команд або інший персонал команди на Олімпійських Іграх повинні користуватися свободою слова відповідно до олімпійських цінностей та Фундаментальних принципів Олімпізму, а також відповідно до Керівних принципів, визначених Виконавчим комітетом МОК».
80. Керівні принципи, зазначені у Правилі 40.2 Олімпійської Хартії, є Керівництвом МОК. Всупереч твердженням Заявника, Керівництво чітко згадується в Рішенні МОК як правова підстава для заборони Заявнику носити Шолом під час змагань, тобто на змагальній арені.
81. Відповідачі уточнили під час слухання, що Оскаржуване рішення не ґрунтується на Правилі 50.2 Олімпійської Хартії, яке передбачає, що «[жодні] демонстрації чи політична, релігійна чи расова пропаганда не допускаються на будь-яких олімпійських об'єктах, місцях проведення чи в інших зонах». Отже, правовим стандартом для розгляду Оскаржуваного рішення одноосібним арбітром не є те, чи є заява Заявника про носіння Шолома на змаганнях «демонстрацією» чи «політичною пропагандою». Відповідним правовим стандартом є те, чи відповідає використання Шолома під час олімпійських заїздів Керівництву МОК щодо вираження поглядів спортсменами, які закріплюють обсяг та обмеження свободи вираження поглядів спортсменів під час Олімпійських Ігор. Основна сфера застосування Керівництва, яка стосується будь-якого «вираження поглядів», є ширшою, ніж поняття «політичної пропаганди», що розглядається у Правилі 50.2 Олімпійської Хартії.
C. Відповідність Керівництва МОК з вираження поглядів спортсменами основоположному праву спортсменів на свободу вираження поглядів
82. Насамперед, одноосібний арбітр зазначає, що міжнародні федерації принципово вільні ухвалювати відповідні законодавчі та інші процедури прийняття рішень, які вони вважають за потрібне (САС OG 22/005, пункт 7.17). За відсутності будь-якого порушення іншого застосовного права або матеріального громадського порядку, одноосібний арбітр не зобов'язаний переписувати правила Олімпійських Ігор (САС 2024/A/10588 див. пункт 126; щодо широкої автономії асоціацій регулювати та визначати свої власні справи відповідно до статті 63 ЦК див. також САС 2024/A/10387, пункт 135 та наступні, де процитоване рішення SFT BGE 97 II 108, пар. 3).
83. Свобода асоціацій, якою користуються Відповідачі, обмежується основоположними правами людини, якими користуються спортсмени. Хоча Заявник прямо на це не посилається, одноосібний арбітр зазначає, що Заявник має основоположне право на свободу вираження поглядів, яке закріплене, зокрема, у статті 10 Європейської конвенції з прав людини («ЄКПЛ»). У відповідній частині стаття 10 ЄКПЛ передбачає таке:
«1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. [...]
2. Здійснення цих свобод,оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб [...]».
84. Важливо, що хоча пряме застосування ЄКПЛ обмежується державами-підписантами (тобто органами державної влади), її фундаментальні гарантії також повинні дотримуватися міжнародними спортивними федераціями, які займають домінуюче становище на ринку в організації, плануванні та проведенні великих спортивних заходів (див. рішення ЄСПЛ від 2 жовтня 2018 року, 40575/10 та 67474/10 [Муту/Пехштайн], стосовно статті 6(1) ЄКПЛ; див. також САС 2008/C/1619 пункти 4.8 та 5.3). Це стосується МОК як організатора Олімпійських Ігор. Причиною необхідного (непрямого) застосування ЄКПЛ до таких федерацій, що домінують на ринку, що знаходяться в державі-підписанті ЄКПЛ (таких як Швейцарія), є їхня здатність диктувати умови спортсменам, які бажають брати участь у відповідних заходах.
85. Для ЗОІ 2026 року всі спортсмени-учасники (включно із Заявником) мали підписати Умови участі в Мілані Кортіні 2026 (цитовані вище), посередництвом яких вони стали зобов'язаними дотримуватися Олімпійської Хартії та Керівництва МОК щодо вираження поглядів. Ці умови не підлягають обговоренню. Спортсмени повинні підписати їх, щоб мати право змагатися. Хоча МОК має законний інтерес у тому, щоб до усіх спортсменів застосовувалися однакові правила – щоб забезпечити рівність змагань та рівне ставлення до всіх учасників – його умови не повинні бути образливими та порушувати основні права спортсменів.
86. Це включає статтю 10(1) ЄКПЛ та право на свободу вираження поглядів. Однак таке право не є абсолютним (САС 2014/A/3516, пункт 116). Як передбачено статтею 10(2) ЄКПЛ, свобода вираження поглядів може бути підпорядкована умовам та обмеженням, коли це необхідно «в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб».
87. Завданням одноосібного арбітра є оцінка того, чи відповідає Правило 40.2 Олімпійської Хартії, в тому вигляді як воно імплементоване в Керівництві МОК щодо вираження поглядів (та його відповідне застосування у справі Заявника), статті 10(1) ЄКПЛ. А конкретніше, питання полягає в тому, чи підпадають обмеження свободи вираження поглядів у Керівництві МОК, на яке посилаються Відповідачі для обґрунтування Оскаржуваного рішення, під винятки зі статті 10(2) ЄКПЛ, і чи є вони розумними та пропорційними. Тільки в такому випадку Відповідачі можуть покладатися на Керівництво МОК, щоб обґрунтувати заборону Заявнику носити Шолом під час змагань.
88. Обмеження, перелічені в Керівництві МОК, мають наступне формулювання:
«[В]ираження [поглядів] не допускається в таких випадках:
o Під час офіційних церемоній (включаючи церемонії нагородження Олімпійськими медалями, церемонії відкриття та закриття)
o Під час змагань на змагальній арені
o В Олімпійському селищі».
89. Відповідним обмеженням, яке розглядається в цьому випадку, є друге: висловлювання поглядів заборонено під час змагань на змагальній арені. Мета цього обмеження, як пояснив МОК, зокрема у своїх листах до Заявника, полягає в тому, щоб забезпечити, щоб увага на змагальній арені залишалася зосереджена на виступах спортсменів, а не відволікалася на висловлення (політичних) поглядів. Цю мету схвалила Комісія спортсменів МОК після звернення до олімпійців та запиту їхніх коментарів щодо встановлення Керівних принципів вираження поглядів (включаючи зазначені обмеження свободи вираження поглядів), що сприяло розробці та ухваленню Керівництва МОК щодо вираження поглядів спортсменами, що демонструє складний процес консультацій між МОК та спортсменами під час ухвалення Керівництва МОК щодо вираження поглядів:
«Як спортсмени, ми захоплені нашим спортом та досягненням наших спортивних цілей. Для кожного з нас ця пристрасть продовжується у повсякденному житті, де ми виступаємо за зміни з питань, що мають велике значення для нас та нашого світу. Це бажання стимулювати зміни, природно, може зробити дуже спокусливим використати платформу появи на Олімпійських Іграх, щоб висловити нашу точку зору.
Однак усі ми на Олімпійських Іграх, тому що одного разу ми мріяли стати олімпійцями, а можливо, навіть олімпійськими чемпіонами. Унікальний характер Олімпійських Ігор дозволяє спортсменам з усього світу об’єднуватися в мирі та злагоді. Ми вважаємо, що приклад, який ми подаємо, змагаючись з найкращими спортсменами світу на Олімпійських Іграх та залишаючись в Олімпійському селищі, поважаючи відмінності один одного, є унікально позитивним посланням для світу, який дедалі більше розділяється.
Комісія спортсменів МОК та МОК повністю підтримують свободу слова. Це підкреслено в Декларації прав та обов'язків спортсменів, яка наголошує на центральній ролі недискримінації, рівності, свободі слова та належності правових процедур в Олімпійському русі. Спираючись на результати наших консультацій з більш ніж 3500 спортсменами перед Олімпійськими Іграми в Токіо-2020, МОК уточнив можливості для самовираження спортсменів під час Олімпійських Ігор. Ці Керівні принципи відображають ті самі принципи [...]».
90. Одноосібний арбітр погоджується з тим, що мета, з якою МОК намагається виправдати обмеження свободи вираження поглядів, закріплені в Керівництві МОК щодо вираження поглядів, є законною. Олімпійські Ігри часто вважаються найяскравішою подією в кар'єрі спортсменів, і вони проводяться лише кожні чотири роки. Спортсмени мають право на те, щоб основні моменти їхньої участі в цій особливій події – змагальний майднчик та церемонія – залишалися непорушними будь-чим, що не стосується спортивного результату як такого. Вони роками наполегливо тренувалися та працювали, щоб мати свої особливі спортивні моменти під час Олімпійських Ігор, і вони заслуговують на те, щоб громадськість приділяла неподільну увагу їхнім виступам та успіхам у змаганнях та під час святкування.
91. Важливо, що це не означає, що спортсмени не можуть висловлювати свої погляди під час Олімпійських Ігор. Навпаки, у Керівництві МОК щодо вираження поглядів підкреслюється, що як спортсмени, так і МОК «повністю підтримують свободу вираження поглядів», і вони надають детальний перелік можливостей для спортсменів висловлювати свої погляди під час Олімпійських Ігор та на олімпійських об'єктах, включаючи наступне:
• У змішаних зонах, зокрема під час виступів перед ЗМІ
• У Міжнародному мовному центрі (IBC) або Головному медіацентрі (MMC), зокрема під час виступів перед ЗМІ
• Під час прес-конференцій у місці проведення змагань або в MMC
• Під час інтерв'ю
• На командних зборах
• У традиційних або цифрових медіа
• Через канали соціальних мереж
• На змагальних майданчиках перед початком змагань (тобто після виходу з «кімнати для викликів» або під час представлення окремого спортсмена чи команди).
92. Цей перелік насправді є обширним. Він демонструє, що право спортсменів висловлювати свою думку під час Олімпійських Ігор є правилом, а обмеження щодо висловлення їх під час змагань, церемоній та в Олімпійському селищі є винятком. Спортсмени мають широкі можливості поширювати свої повідомлення та погляди по всьому світу за повного висвітлення в ЗМІ, включаючи, наприклад, під час трансляцій тренувань, а також безпосередньо до та після змагань.
93. З огляду на ці широкі можливості висловлювати свою думку на олімпійських об'єктах під час Олімпійських Ігор, одноосібний арбітр вважає, що Керівництво МОК щодо вираження поглядів забезпечує справедливий та розумний баланс між фундаментальним правом спортсменів на свободу вираження поглядів та законною метою МОК забезпечити «безпечний простір» для спортсменів у ключові моменти їхнього виступу на змаганнях, щоб забезпечити, щоб увага громадськості в такі моменти була повністю зосереджена на спорті.
94. Як наслідок, єдиний арбітр вважає, що Керівництво МОК щодо вираження поглядів, включаючи виняток щодо змагальної арени, відповідають статті 10 ЄКПЛ і, таким чином, застосовні в цій справі.
D. Законність виключення Заявника зі змагань
95. Наступне питання, на яке має відповісти одноосібний арбітр, полягає в тому, чи було рішення Відповідачів зняти Заявника зі змагань з олімпійського скелетону в результаті його оголошення про носіння Шолома законним за даних обставин. З огляду на аргументи Сторін, це питання можна розділити на три підпитання, а саме:
(i) Чи є носіння Шолома під час олімпійських змагань зі скелетону порушенням Правила 40.2 Oлімпійської Хартії та Керівництва МОК щодо вираження поглядів спортсменами (нижче в пункті 1.)?
(ii) Чи можуть Відповідачі вживати превентивні заходи, щоб запобігти оголошеному порушенню? (нижче в пункті 2.)?
(iii) Чи було виключення Заявника зі змагань обґрунтованим та пропорційним за даних обставин (нижче в пункті 3.)?
1. Чи є носіння Шолома під час олімпійських змагань зі скелетону порушенням Правила 40.2 Oлімпійської Хартії та Керівництва МОК щодо вираження поглядів спортсменами?
96. Заявник стверджує, що носіння шолома не підпадає під дію Керівництва МОК, оскільки воно є особистим актом вшанування пам'яті померлих спортсменів-товаришів, що є особистою жалобою, а не «висловлюванням погляду».
97. Тут можна залишити невизначеним, чи існують акти вшанування пам'яті, які виходять за межі дії Керівництва МОК, такі як, наприклад, особисте вшанування пам'яті близьких родичів у повністю неполітичному контексті. Ця справа не є такою. Ця справа стосується акту вшанування пам'яті спортсменів, яких було вбито на війні. Війни завжди мають політичний підтекст. Сам Заявник неодноразово повторював до та під час Олімпійських Ігор, що, одягаючи Шолом, він хоче підвищити обізнаність про ситуацію в Україні та українцях, які захищаються від вторгнення Росії вже понад чотири роки. Це політично, і публічно це сприймалося як політичне. Таким чином, носіння Шолома є «вираженням погляду» у значенні Керівництва МОК.
98. Щоб уникнути сумнівів, одноосібний арбітр наголошує, що Заявник має повне право підвищувати обізнаність про ситуацію в Україні, навіть під час Олімпійських Ігор, зокрема. Фундаментальні принципи Олімпізму, закріплені в Олімпійській Хартії, підтримують мир і повагу до міжнародно визнаних прав людини та фундаментальних етичних принципів. Шолом повністю відповідає таким цінностям і принципам. Відповідно, Заявнику було дозволено використовувати Шолом під час тренувальних заїздів та під час виступів у ЗМІ. Він мав можливість представити Шолом і надіслати своє послання світові.
99. Однак ця справа стосується використання Шолома в центрі змагальної арени. Як пояснювалося вище, заборона висловлювати погляди під час змагань спрямована на те, щоб уникнути будь-якого відволікання уваги від виступів спортсменів на змагальній арені як такого, незалежно від того, наскільки важливим чи похвальним є повідомлення. Це існуюча позиція, яку займає Керівництво МОК, і ця концепція була чітко схвалена Комісією спортсменів. Залучені зацікавлені сторони, безумовно, можуть вільно обговорювати коригування цієї концепції в майбутньому, але це законодавче питання, що виходить за рамки цього провадження. Чинна система, закріплена в Керівництві МОК, не порушує основоположного права спортсменів на свободу вираження поглядів і повинна застосовуватися, оскільки одноосібний арбітр не має права переписувати правила.
100. Як висновок, одноосібний арбітр вважає, що носіння Шолома під час змагань зі скелетону на Олімпійських Іграх становило б порушення Правила 40.2 Олімпійської Хартії та Керівництва МОК, якими Заявник є зобов’язаним, підписавши Умови участі в ЗОІ Мілан Кортіна 2026.
2. Чи можуть Відповідачі вживати превентивних заходів для запобігання оголошеному порушенню?
101. Наступне питання полягає в тому, чи мали Відповідачі право вжити превентивних заходів проти Заявника, враховуючи той факт, що, безперечно, порушення (ще) не відбулося. Використання ним Шолома під час тренувальних заїздів було дозволено згідно з Правилом 40.2 Олімпійської Хартії (у поєднанні з Керівництвом МОК щодо вираження поглядів), так само як презентація Шолома в інших випадках повністю відповідало чинним нормам.
102. Таким чином, рішення про зняття Заявника зі змагань зі скелетону не було дисциплінарним заходом, оскільки дисциплінарний захід обов'язково вимагає порушення правил.
103. Відповідачі стверджують, що оголошення Заявника про те, що він носитиме Шолом на змаганнях, було достатнім для того, щоб вони мали право вжити заходів. Заявник стверджує, що рішення Відповідачів навіть не дозволити йому увійти на місце проведення змагань у день змагань було незаконним, оскільки воно позбавило його будь-якої можливості виступати з екіпіруванням, що відповідає правилам.
104. Одноосібний арбітр зазначає, що ця справа є незвичайною тим фактом, що Заявник чітко дав зрозуміти, як МОК, так і публічно, що він носитиме Шолом під час змагань, незважаючи на попередження МОК (що підтверджується листом від 10 лютого 2026 року та рішенням МОК). Фактично, замість того, щоб оскаржити рішення МОК про те, що йому «не буде дозволено стартувати у змаганнях зі скелетону серед чоловіків 12 лютого 2026 року в Шоломі», до Палати Ad Hoc САС, Заявник вирішив повторити свій чіткий намір продовжувати носити Шолом після отримання рішення МОК, зокрема під час обговорення з президентом МОК, яке відбулося менш ніж за 2 години до початку змагань. Заявник у цьому провадженні не заперечував, що він підтверджував свій намір продовжувати носити Шолом, коли розмовляв з пані Ковентрі вранці в день змагань, і що він не мав наміру виходити на змагання в екіпіровці, що відповідає правилам. З огляду на ці обставини, загроза порушення Керівництва МОК щодо вираження поглядів була неминучою.
105. Була висловлена пропозиція, що Відповідачам слід було б дозволити Заявнику вчинити порушення та застосувати до нього покарання після змагань. На думку одноосібного арбітра, це небезпечна пропозиція. Правила існують для того, щоб їх дотримуватися. Якщо Заявник вважав, що рішення МОК було неправильним, він мав повне право оскаржити його, зокрема шляхом звернення за забезпечувальними заходами, щоб спробувати забезпечити своє передбачуване право змагатися з Шоломом. Але він не може ігнорувати той факт, що рішення було прийнято, і що таке рішення прямо забороняло йому використовувати Шолом. Навіть якби рішення МОК було неправильним, він не мав права ігнорувати його, але був зобов'язаний вжити правових заходів, як це повинна робити будь-яка особа, коли вважає, що з нею поводилися незаконно.
106. Таким чином, хоча одноосібний арбітр має найглибшу повагу до відданості Заявника відстоювати свою країну та підвищувати обізнаність про руйнівну ситуацію, в якій страждає український народ у війні, він повинен нести правові наслідки, що виникли внаслідок його вибору боротися з правовим рішенням шляхом повстання, а не шляхом використання судової системи. Співчуття одноосібного арбітра до справи Заявника не є підставою для ігнорування однозначних та належним чином прийнятих правил (див. також САС OG 22/005, пункт 7.19).
107. Юридичні повноваження Відповідачів вживати превентивних заходів для уникнення порушення Олімпійської Хартії можна вивести, за допомогою argumentum a fortiori, з їх повноважень карати порушення правил після того, як порушення вже мало місце. Дисциплінарні повноваження МОК закріплені у Правилі 59.2 Олімпійської Хартії. Вони включають наступне:
«У контексті Олімпійських ігор, у разі будь-якого порушення Олімпійської Хартії, Всесвітнього антидопінгового кодексу або будь-якого іншого рішення чи застосовного нормативного акту, виданого МОК або будь-якою Міжнародною федерацією чи НОК, включаючи, але не обмежуючись Кодексом етики МОК, Кодексом Олімпійського руху щодо запобігання маніпуляціям змаганнями або будь-яким застосовним публічним законодавством чи нормативним актом, або у разі будь-якої форми неналежної поведінки:
2.1 стосовно окремих учасників змагань та команд: тимчасове або постійне відсторонення або виключення з Олімпійських Ігор, дискваліфікація або позбавлення акредитації; у разі дискваліфікації або виключення медалі та дипломи, отримані у зв'язку з відповідним порушенням Олімпійської Хартії, повинні бути повернуті до МОК. Крім того, на розсуд Виконавчого комітету МОК, учасник змагань або команда можуть втратити будь-який рейтинг, отриманий у зв'язку з іншими змаганнями на Олімпійських Іграх, з яких він або команда були дискваліфіковані або виключені; у такому випадку медалі та дипломи, виграні ними, повинні бути повернутими до МОК (Виконавчому комітету); [...]».
108. Одноосібний арбітр вважає, що дисциплінарні заходи, доступні для покарання порушення, повинні, a fortiori, також бути доступними для запобігання виникненню неминучого порушення, тією мірою, якою вони є розумними та пропорційними за конкретних обставин (див. нижче пункт 3. щодо цього аспекту). Це включає виключення зі змагань.
109. Крім того, повноваження МОК забезпечувати дотримання власних правил також випливають зі статті 69 Олімпійської Хартії та статті 19.3 Правил змагань. На основі цих положень Виконавчий комітет МОК має право приймати всі рішення, «необхідні для забезпечення належного виконання Олімпійської Хартії та організації Олімпійських Ігор», а також усі рішення, «які не віднесені законом або Олімпійською Хартією до компетенції Сесії чи Президента». Ці повноваження тут були делеговані Постійному голові Дисциплінарної комісії відповідно до правила 19.4 Олімпійської Хартії.
3. Чи було виключення Заявника зі змагань обґрунтованим та пропорційним за даних обставин?
110. Останнє питання полягає в тому, чи було рішення про зняття Заявника зі змагань обґрунтованим та пропорційним за даних обставин.
111. Як належним чином зазначив Заявник, заборона на участь у змаганнях є найсуворішим можливим заходом реагування на порушення, тим більше, коли порушення (ще) не відбулося. Таким чином, воно має залишатися ultima ratio, що означає, що його можна застосовувати лише у випадку, якщо порушення є неминучим і не може бути виправлене або попереджене менш радикальними засобами.
112. Як встановлено вище, порушення було неминучим, що підтверджується тим фактом, що Заявник все ще наполягав на носінні Шолома вранці в день змагань і чітко дав зрозуміти, що він не бажатиме змагатися з екіпіруванням, що відповідає правилам.
113. Одноосібний арбітр також вважає, що, виходячи з обставин, на які посилалися Сторони, Відповідачі не мали доступу до жодних інших – менш радикальних – заходів. Єдиним варіантом, який залишився у Відповідачів, було дозволити Заявнику змагатися в Шоломі та застосувати до нього покарання ретроактивно. Як було встановлено вище, Відповідачі, однак, не були зобов'язані терпіти порушення їх правил, тим більше, коли ці правила є результатом ретельного процесу консультацій з представниками спортсменів.
114. З іншого боку, для Заявника було б стерпним взяти участь у змаганні з іншим шоломом та оскаржити заборону використовувати свій Шолом після змагань. IBSF достовірно стверджувала, що інші шоломи були б доступні, хоча вони вимагали б певного коригування, щоб підігнати їх під Заявника. Отже, Заявник мав життєздатний варіант забезпечити свою участь в Олімпійських Іграх, водночас зберігаючи своє право оскаржити заборону змагатися в Шоломі після змагань.
115. Знову ж таки, одноосібний арбітр повністю погоджується з тим, що Заявник не вважав цей варіант життєздатним для нього особисто, з огляду на його мету захистити свою країну, згадавши українських спортсменів, які стали жертвами війни. Однак, зважуючи різні інтереси з необхідної об'єктивної точки зору та враховуючи численні варіанти, які Заявник мав для вираження своєї думки (зокрема, демонструючи Шолом під час тренувальних заїздів та в інтерв'ю, а також висловлюючи свій жаль навіть під час змагань через виняткове використання чорної пов'язки або стрічки, як це запропонував йому МОК), для нього було більш стерпним змагатися з іншим шоломом, ніж для Відповідачів терпіти порушення його правил.
116. Одноосібний арбітр цінує те, що Другий відповідач вирішив переглянути своє рішення про анулювання акредитації Заявника. Анулювання його акредитації не було необхідним для запобігання порушенню, про яке йде мова (використання Шолома під час змагань).
117. Нарешті, одноосібний арбітр зазначає, що ані Рішення МОК, ані Оскаржуване рішення не є непропорційними у світлі шести інших прикладів, згаданих Заявником, у яких МОК нібито не вжив заходів проти спортсменів, які висловлювали свої погляди під час Олімпійських Ігор у подібних контекстах. Незалежно від того, чи можна порівняти ці приклади зі справою Заявника, яку одноосібний арбітр не може оцінити з огляду на досить обмежену інформацію, надану щодо цих прикладів під час цього провадження, нібито непокарання МОК інших порушень не має відношення до цієї справи, яка єдина розглядається одноосібним арбітром.
118. Підсумовуючи, одноосібний арбітр вважає, що рішення Відповідачів про відсторонення заявника зі змагань зі скелетону було пропорційним за даних обставин.
E. Підсумок
119. У результаті всього вищезазначеного, Заяву відхилено.
XI. ВИТРАТИ
120. Відповідно до статті 22 пункту 1 Правил Палати Ad Hoc САС, послуги Палати Ad Hoc САС «є безкоштовними».
121. Відповідно до статті 22 пункту 2 Правил Палати Ad Hoc САС, сторони у провадженні САС Ad Hoc «несуть власні витрати на юридичне представництво, експертів, свідків та перекладачів».
122. Отже, рішення щодо судових витрат відсутнє.
РІШЕННЯ
З цих підстав, Палата Ad Hoc Спортивного арбітражного суду постановляє таке рішення:
1. Вона має юрисдикцію для розгляду скарги, поданої Владиславом Гераскевичем 12 лютого 2026 року.
2. Скаргу, подану Владиславом Гераскевичем 12 лютого 2026 року, відхилено.
Резолютивна частина рішення: Мілан, 13 лютого 2026
Повний текст рішення: 17 лютого 2026
Палата Ad Hoc Спортивного арбітражного суду
/підпис/
Аннетт Ромбах
Одноосібний арбітр
На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:
Спорт та ЄКПЛ: значущі та цікаві справи https://tinyurl.com/3cb47et6
CAS – цікаві справи за участі українців: https://tinyurl.com/2a43vrjt
Всесвітнє антидопінгове агентство: роль та завдання, застосовувані процедури: https://tinyurl.com/9ae78uy2
Тонкощі призначення арбітрів у апеляційній процедурі в Міжнародному спортивному арбітражному суді (CAS): https://tinyurl.com/yttxfpmz
Процедури КАС у допінгових справах: https://tinyurl.com/35ah8axh